Вівторок, 8 Вересня, 2026

За перевищення повноважень співробітників ТЦК пропонують саджати на 10 років

Важливі новини

Зміна омбудсмена в Росії: Яна Лантратова замінила Тетяну Москалькову

Нещодавно в Росії відбулася зміна на посаді уповноваженого з...

Корупційні схеми в українській армії: від ТЦК до несправедливих збагачень воєнкомів

Корупційні скандали в українських військових центрах комплектування (ТЦК) стають джерелом глибокого обурення громадськості. Ще одне відоме порушення стосується екс-керівника Самбірського РТЦК та СП, Сергія Бабича, який разом з родиною за короткий період нагромадив значний майновий капітал. За даними розслідування українських ЗМІ, їхні доходи значно перевищують суми, що видаються законними в контексті їхніх посадових обов'язків. Водночас, існують підозри щодо походження цих коштів, оскільки розмір доходів сім'ї Бабича значно перевищує їхні можливості та офіційні джерела доходів.

Нещодавно на днях Бабича звільнили з посади, але розслідування його справи залишається на місці без обрання конкретних судових рішень. Повідомлення про його звільнення припадає на той самий період, коли у Самбірському РТЦК стався ще один гучний скандал. У вересні 2023 року працівники центру жорстоко побили чоловіка, який, на їхню думку, ухилявся від служби та намагався незаконно перетнути кордон. Відповідальні особи за цей випадок були затримані, однак справа затягується у розслідуванні.

Крім того, останнім часом стали відомі факти корупції в ТЦК міста Тернополя. Згідно з розкриттям поліції, працівник ТЦК, штаб-сержант, регулярно отримував хабарі у вигляді будматеріалів в обмін на обіцянку надання "звільнення" від служби в армії. Його схема полягала в отриманні від ухильників чеків та накладних за купівлю товарів, а відмазування від служби здійснювалося за допомогою вилучення їхніх особистих даних з баз даних. Ці незаконні дії стали можливими завдяки спеціально створеній штаб-сержантом корупційній схемі, яка забезпечувала йому безперешкодний отримання хабарів.

Неодноразові випадки корупції в ТЦК, починаючи від сутенерства екс-військовома в Одесі, який має розкішну віллу в Іспанії, й закінчуючи використанням працівниками центрів комплектування для "відмазування" ухильників за гроші, підіривають довіру до військової системи та спричиняють глибоке обурення серед населення.

У висновку слід відзначити, що проблема корупції в українських військових центрах комплектування (ТЦК) є серйозною та вимагає негайного та рішучого реагування від владних структур. Розкриті факти зловживань та корупційних схем в ТЦК, включаючи незаконні дії керівництва та працівників цих установ, підірвують довіру суспільства до військової системи та ставлять під загрозу національну безпеку країни.

Необхідно вжити ефективних заходів для запобігання корупції в ТЦК, зокрема, посилення контролю за фінансовою діяльністю керівництва та персоналу, впровадження механізмів прозорості та відкритості у роботі цих установ, а також строгого покарання за порушення закону.

Крім того, необхідно забезпечити ефективне розслідування всіх фактів корупції в ТЦК, виявлення та притягнення до відповідальності всіх причетних осіб. Тільки таким чином можна забезпечити прозору та довірчу армію, яка буде гідно представляти інтереси України та забезпечувати її безпеку на міжнародному рівні.

Скандал навколо високопосадовця поліції Києва: зв’язки, зловживання та публічні підозри

У центрі нової корупційної справи опинився заступник начальника управління та начальник слідчого відділу Солом’янського управління поліції Києва, підполковник Халіл Мамоян. Як з’ясувалося, він є близьким родичем народного депутата від колишньої політичної партії ОПЗЖ Суто Мамояна, що вже підсилює підозри щодо можливих зловживань у його службовій діяльності. Кілька разів його ім’я ставало предметом публічних обговорень, через нібито існуючі зв’язки з бізнесом родини та сумнівні рішення, які він приймав у процесі виконання своїх обов’язків.

У кінці 2024 року звернення до органів контролю подала мешканка Києва Олена Липовенко. Вона попросила перевірити діяльність Мамояна, посилаючись на численні факти, що викликали сумніви щодо його професійної етики та відповідності посаді. Зокрема, Липовенко вказала на можливі конфлікти інтересів і надмірний вплив бізнесових структур, з якими, ймовірно, співпрацює підполковник.

Однак це не єдиний епізод. Ще у 2023–2024 роках Халіл Мамоян фігурував у справі про крадіжку майна на 10 мільйонів гривень. Компанія «ВДТ Буд» звинуватила орендодавців — АТ «Поліграфкнига» — у викраденні будівельних матеріалів, але розслідування, яке веде слідчий відділ Солом’янського управління, роками буксує. У самій компанії заявляють, що поліцейські навмисно гальмують процес і «покривають» керівництво «Поліграфкниги» за хабарі.

Суперечлива репутація Мамояна тягнеться ще з 2019 року, коли він працював у Оболонському райуправлінні поліції. Тоді його та батька Юріка Мамояна звинуватили у шахрайстві, а кияни вимагали його звільнення. Натомість керівництво МВС просто перевело його в інше управління — спочатку у Деснянський, а потім на залізничний напрямок. Нині він обіймає високу посаду у Солом’янському УП.

Попри статус, у декларації Мамояна — відсутність власного житла та автомобіля. Він мешкає у квартирі, оформленій на родичку — Хазал Мамоян, і користується Toyota Camry 2023 року, зареєстрованою на Юлію Моісєєву — співробітницю компаній, які належать родичам правоохоронця. За даними «Антикора», Моісєєва — директорка ТОВ «Остерський м’ясопродукт», власником якого є Віталій Мамоян, родич нардепа Суто Мамояна. Йому також належить ТОВ «Одинецька птахофабрика» — обидва підприємства пов’язані з м’ясною промисловістю, у якій активно працює сім’я депутата.

За 2024 рік Халіл Мамоян задекларував 616 тис. грн зарплати та 7 тис. грн соцвиплат. Його дружина Фідана Мамоян отримала 515 тис. грн доходу від торгівлі морепродуктами. Подружжя також задекларувало близько 393 тис. грн заощаджень.

Таким чином, службова кар’єра Халіла Мамояна супроводжується постійними конфліктами інтересів, зв’язками з бізнесом родини нардепа та підозрами у покриванні кримінальних справ — від психіатричної клініки до крадіжок на мільйони.

Конфлікт інтересів: НАЗК розкриває справу заступника глави ОП щодо виплат братові

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) зафіксувало порушення вимог щодо запобігання конфлікту інтересів у діях Ростислава Шурми, заступника керівника Офісу Президента України. Йдеться про недопущенням участі у засіданнях Комітету електроенергетики, організованого під його керівництвом, де обговорювалися питання, пов'язані з виплатами електростанціям, що належать братові Шурми. Це порушення стосується прийняттям рішень, які мали вирішальний вплив на інтереси братової компанії, що може розглядатися як використання посадового становища для особистої користі. Така діяльність, як стверджує НАЗК, могла сприяти успішності бізнесу брата Ростислава Шурми, що є порушенням законодавства. Це важливий етап у боротьбі з корупцією, який свідчить про необхідність строгого контролю за дотриманням етичних норм та правил збереження прозорості та чесності у владних структурах.

За встановленими фактами, сонячні станції, які перебувають під російською окупацією та мають співвласника з оточення Ростислава Шурми, продовжували отримувати оплату за "зеленим тарифом" до літа 2023 року. Протягом періоду з липня 2022 по липень 2023 року ці компанії здобули понад 320 млн гривень оплати за електроенергію від державного підприємства "Гарантований покупець". Національним агентством з питань запобігання корупції було складено протокол про порушення Ростиславом Шурмою вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Цей протокол буде переданий до суду за статтею 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У разі визнання вини суд може накласти на нього штраф, а також дані про цього посадовця будуть внесені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення. Це важливий крок у боротьбі з корупцією, що свідчить про незалежність та непохитність правової системи України у виявленні та покаранні порушників.

У результаті дослідження виявлено, що заступник керівника Офісу Президента України, Ростислав Шурма, порушив вимоги щодо запобігання конфлікту інтересів у справі з оплатою за електроенергію від сонячних станцій, співвласником яких є його брат. Національне агентство з питань запобігання корупції склало протокол про адміністративні правопорушення та направило його до суду. У разі визнання вини, Шурму може чекати штраф та внесення даних до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення. Цей крок свідчить про важливість боротьби з корупцією в Україні та непохитність правової системи в покаранні порушників.

Схеми мера Вишневого: 186 млн гривень на “нову резиденцію” міськради

У Вишневі продовжуються сумнівні маніпуляції зі зведенням нових будівельних об'єктів для міської влади. Комунальне підприємство “Головне управління комунального господарства”, що підпорядковане Вишневій міській раді Бучанського району Київської області, 27 березня відновило тендер на реконструкцію покинутого кінотеатру з метою перетворення його на офіс мерії. Очікувана вартість проєкту становить 186 млн гривень. Це вже друга спроба місцевої влади витратити значну суму грошей на нову будівлю для чиновників.

У листопаді 2023 року та сама установа вже проводила тендер на реконструкцію існуючого кінотеатру "Луч" на суму 193 млн гривень, щоб перетворити його у нове приміщення для міської ради. Однак, виявилося, що в ціну проєкту були включені завищені вартості будівельних матеріалів, а приміщення, яке зараз використовується міською радою, було виставлене на продаж за 22 млн гривень. Проте аукціон був скасований через кримінальну справу ще до оголошення тендера, а угода була розірвана після скандалу.

Після цього через чотири місяці тендер на реконструкцію кінотеатру було оголошено знову, але з незначним зниженням вартості на 7 мільйонів гривень. Проте, учасники тендеру вже нарікають на дискримінаційні вимоги. Директором КП “Головне управління комунального господарства” є Руслан Лисенко, а уповноваженою особою із закупівель – Ілона Левченко. Мером Вишневого є Ілля Діков (“Слуга народу”), який, за даними рейтингу регіонального інформаційного агентства “ITV” за 2022 рік, очолив топ мерів-багатіїв Бучанського району.

На додаток до цього, наприкінці березня, та сама установа оголосила тендер на будівництво протирадіаційного укриття на території ліцею “Лідер” у селі Крюківщина за рекордною сумою — 169,16 мільйонів гривень. Це найбільш витратний проєкт будівництва протирадіаційного укриття в Україні.

У висновку слід зазначити, що ситуація з проведенням тендерів на будівництво нових об'єктів для міської влади у Вишневому стає все більш сумнівною. Повторні тендери, зокрема на реконструкцію кінотеатру та будівництво протирадіаційного укриття, супроводжуються зменшенням вартості проєктів та звинуваченнями у дискримінаційних діях влади. Недоліки та скандали, пов'язані із завищенням вартості та скасуванням угод, підводять під сумнів дієвість та прозорість процесу проведення тендерів. Така ситуація вимагає уважного аналізу та контролю з боку відповідних контролюючих органів, щоб уникнути можливих порушень та забезпечити ефективне використання бюджетних коштів на потреби громади.

У відповідь на масові скарги на свавілля у ТЦК та зловживання під час мобілізації, в Україні розроблено законопроєкт, який передбачає радикальні зміни у процедурі проходження військово-лікарських комісій (ВЛК) та підсилення відповідальності працівників терцентрів.

Згідно з текстом документа, пропонується три ключові новації, що мають змінити правила гри у військових комісіях та навести лад у системі мобілізаційного обліку.

1. Відеофіксація ВЛК — як запобіжник зловживанням

Одним із головних нововведень є запровадження обов’язкової відеофіксації всієї процедури проходження ВЛК для мобілізованих та контрактників. Запис повинен бути безперервним, зберігатися мінімум один рік та долучатися до особової справи. За запитом його зможуть отримати сам мобілізований, правоохоронні органи або суд.

Цей крок має на меті забезпечити прозорість та захист прав громадян, які часто скаржаться на тиск, приниження або упередженість медичних комісій.

2. Кримінальна відповідальність для працівників ТЦК

Законопроєкт також передбачає створення нової статті 337-1 Кримінального кодексу України, яка встановлює покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років за перевищення влади або службових повноважень з боку працівників ТЦК, якщо їхні дії супроводжуються насильством, погрозами або приниженням гідності.

Це стане серйозним сигналом для всіх працівників терцентрів, які дозволяли собі порушувати права призовників.

3. Покарання за маніпуляції з ВЛК

Ще одна важлива норма — криміналізація махінацій під час проходження ВЛК. Проєкт закону доповнює КК України статтею 337-2, яка передбачає від 5 до 8 років ув’язнення за свідоме порушення порядку проходження ВЛК, яке призвело до незаконного призову або звільнення від служби.

Це стосується як службовців, які “допомагають” уникати служби за гроші, так і тих, хто сприяє мобілізації непридатних до служби осіб.

Законопроєкт ще має пройти розгляд у парламенті, але вже зараз викликав активне обговорення в суспільстві. Головний меседж — система ТЦК і ВЛК має працювати чесно, прозоро та без принижень гідності громадян.

Останні новини