За яких умов Україна може піти на компроміс з Росією

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Таку заяву польський віце-прем’єр та міністр оборони Владислав Косиняк-Камиш зробив в ефірі Radio Zet.

«МІГ-29 – вони патрулюють польське небо та обслуговують польських льотчиків. Я не можу сказати, що згоден на передачу літаків. Я з цим не погоджуюся», – сказав міністр.

Також Косиняк-Камиш відповів на претензії Зеленського щодо допомоги Україні.

«Йому, звісно, ​​було б легше, якби у цій війні брали участь інші країни, але Польща не є стороною конфлікту», – наголосив віце-прем’єр.

Він нагадав, що Польща надає найбільшу гуманітарну та військову допомогу.

“Мені сумно, що про це часто забувають”, – сказав Косиняк-Камиш.

Україна готується мобілізувати 330 тисяч новобранців, щоб замінити виснажених військових на передовій, повідомляє Financial Times, посилаючись на Міністерство оборони України. За словами представників військового відомства, решта новобранців буде використана для компенсації втрат та задоволення інших потреб армії, залежно від ситуації на полі бою. В цілому, планується мобілізувати півмільйона осіб. Однак значна частина чоловіків боєздатного віку не виявляє бажання вирушати на фронт, повідомляє Financial Times. Згідно з даними Верховної Ради, лише 3,7 мільйона з 11,1 мільйона чоловіків віком від 25 до 60 років можуть бути мобілізовані. Решта перебувають у статусі війни, мають інвалідність, перебувають за кордоном або заброньовані на виробництві. Дані опитування Info Sapiens, проведеного у лютому, показали, що 48% чоловіків не готові воювати, 34% готові, а решта сказали "важко сказати". Стосовно мобілізаційного законопроєкту, журналісти FT зазначають, що ухильники будуть піддаватися домашнім відвідинам з боку військових вербувальників та будуть позбавлені водійських прав. Ці дані наводяться із посиланням на депутатів, які обговорюють остаточну версію законопроєкту.

Україна планує мобілізувати значну кількість новобранців, щоб замінити виснажених військових на передовій. Згідно з інформацією, наданою Financial Times та Міністерством оборони України, планується залучити до служби 330 тисяч осіб. Однак, існують складнощі у реалізації цього плану через нестачу кандидатів та їх бажання брати участь у війні. Лише частка чоловіків боєздатного віку виявила готовність до служби на фронті. Важливою задачею залишається пошук альтернативних шляхів забезпечення потреб армії, а також мотивація громадян до активної участі у захисті країни.

ів екс-командувач полку морської піхоти Франції Пер де Йонг у своєму інтерв’ю для видання Valeurs Acteurs. Їх присутність в країні стала невід’ємною частиною стратегії підтримки та навчання українських військових сил в умовах збройного конфлікту. Вони не лише надають технічну та тактичну підтримку, але й діляться власним досвідом та військовими знаннями з українськими колегами. Це сприяє підвищенню ефективності та професіоналізму українських військових, які активно захищають свою країну від агресії. Така міжнародна співпраця є важливим елементом у зміцненні обороноздатності та забезпеченні миру та стабільності в регіоні.

Ця інформація підкреслює важливу роль Франції у підтримці української армії у важкий для країни час.

Він припустив, що офіційне оголошення про відправлення інструкторів вплине лише на зростання їхньої кількості.

Екскомандувач морпіхів також повідомив, що французькі інструктори супроводжували гаубиці Caesar на кожному етапі до прибуття в Україну.

Крім того, Йонг зазначив, що після перетину кордону з Україною військова техніка менше зупиняється перед прибуттям на фронт, бо стає дуже вразливою до російських ударів.

Водночас французькі інструктори, які супроводжують техніку, навчають українських артилеристів на ходу, «іноді на узбіччі дороги».

Йонг додав, що інструктори також супроводжують в Україну бійців ЗСУ, які пройшли навчання у Франції. Це робиться для того, щоб перевірити, чи правильно вони засвоїли матеріал.

Беатриса Греченюк: Від Закарпаття до Виноградівського благополуччя

У 2015 році, під час депутатства Миколи Греченюка у сільській раді від Партії регіонів, його рідні та близькі отримали принаймні чотири земельні ділянки у Підвиноградові. Це стало можливим завдяки рішенню сільської ради та реалізації їхнього права на безкоштовне отримання землі, гарантованого Конституцією. Судові процеси з цього приводу тривали до 2021 року, але зазначені особи успішно відстояли своє право на власність. Сам Микола Греченюк володіє чотирма земельними ділянками та будинком у Підвиноградові, а його дочка Беатриса має три ділянки та власний маєток. Крім того, Микола Греченюк є засновником ТОВ "Лігаспецбуд", який успішно бере участь у державних тендерах. Дочка Греченюка, Беатриса, живе розкішним життям, демонструючи його у соціальних мережах, та володіє рестораном у Мукачевому.

У червні 2022 року, коли війна Росії проти України перебувала на своєму піку, нардеп Василь Петьовка звернувся до керівництва Закарпатської обласної військової адміністрації з проханням видати перепустку на виїзд за кордон на термін тривалістю 3 місяці для свого сина, Андрія Петьовки. Підставою для такого запиту була заява про волонтерську діяльність Андрія від імені Благодійного фонду "Наша паляниця". В список осіб, для кого Василь Петьовка просив дозвіл, також увійшов його сват Микола Греченюк. З цього приводу Національне агентство з питань запобігання корупції склало на Петьовку адмінпротокол, але після відомостей про те, що і син, і сват повернулися в Україну після волонтерської місії, претензії до нього було скасовано. У липні 2022 року, коли діяли зазначені вище перепустки, Беатриса Греченюк народила дочку. В цей час варто відзначити, що подорож Беатриси до Італії у вересні 2023 року, яка описана у її Instagram, була надзвичайно розкішною, пройшла не в готелі, а в справжньому палаці. Соціальні мережі демонструють багатство і розкош, якими насолоджується дочка колишнього сільського депутата та дружина сина нардепа. Ця розкіш може викликати питання щодо її джерела, особливо з урахуванням того, що Закарпатська область відома своїми поставками незадекларованих товарів через контрабанду.

У результаті дослідження вищезгаданої ситуації можна зробити кілька висновків. По-перше, виявлено низку зв'язків між впливовими особами на Закарпатті, що може свідчити про наявність системної корупції та недостатнього контролю за діяльністю державних посадовців. По-друге, надмірний розкіш та багатство деяких осіб, які мають зв'язки з політичними елітами, породжує питання щодо джерел їхнього доходу та можливого використання корупційних схем. По-третє, необхідно зміцнити механізми контролю та відкритості владних структур для запобігання випадкам зловживання владою та корупції, що підірвав би довіру громадян до державних інститутів. В цілому, розкриття таких ситуацій є важливим кроком у зміцненні демократії та правової держави в Україні.