Заборона абортів: в Івано-Франківську підписали звернення до Президента і ВРУ

Дослідники з Університету Ямагата в Японії попереджають, що надмірне захоплення популярною стравою, раменом, може бути пов’язане з підвищеним ризиком ранньої смерті, особливо серед чоловіків до 70 років. Це стало результатом великого дослідження, яке було опубліковано у виданні Unilad. Вчені наголошують на потенційних небезпеках надмірного вживання цієї страви, яка, незважаючи на свою популярність, має кілька серйозних впливів на здоров'я.

Дослідження охопило понад 6500 добровольців віком від 40 років, серед яких було 2361 чоловік і 4385 жінок. Учасників поділили на групи відповідно до частоти вживання рамену — від менш ніж одного разу на місяць до трьох і більше разів на тиждень. Вчені спостерігали за здоров’ям цих людей протягом кількох років, аналізуючи не тільки їхню дієту, але й інші фактори, які можуть впливати на тривалість життя, такі як фізична активність, куріння та стан серцево-судинної системи.

За період у 4,5 року померли 145 учасників дослідження, з них 100 — від онкологічних захворювань, 29 — від хвороб серця. Аналіз показав, що саме чоловіки, які вживали рамен тричі чи більше на тиждень, мали вищий рівень смертності порівняно з іншими групами.

Ключовий фактор ризику — надмірна кількість солі. Бульйон у складі страви містить високі концентрації натрію, що може сприяти розвитку гіпертонії, інсульту та навіть раку шлунка. Додаткову загрозу становить звичка випивати залишки бульйону після з’їденої локшини. Окрім харчових чинників, дослідники звернули увагу на супутні звички учасників. Люди, які регулярно їли рамен, частіше мали надлишкову вагу, вживали алкоголь, палили — все це також могло вплинути на загальний ризик смертності.

Учені підкреслюють, що дослідження має спостережливий характер. Це означає, що його результати не доводять прямого причинно-наслідкового зв’язку між вживанням рамена і смертністю. Однак отримані дані дають підстави для обережності, особливо коли йдеться про часте споживання цієї страви в поєднанні з іншими шкідливими звичками.

У Києві стався потужний вибух, який серйозно потряс столицю. Інцидент стався в одному з житлових районів, де вибухова хвиля пошкодила не лише будівлі, але й завдала шкоди багатьом інфраструктурним об'єктам. За попередніми даними, вибух спричинив численні пошкодження на вулицях, руйнуючи вікна в будинках та автомобілях, а також спричинив великі затори через блокування доріг. Влада вже оголосила надзвичайний стан і активно працює над ліквідацією наслідків.

За словами представників правоохоронних органів, наразі ведеться розслідування, але перші оцінки свідчать, що вибух був результатом терористичного акту або диверсії. Місто переживає важкі часи, але служби екстреної допомоги працюють без зупину, рятуючи людей і ліквідуючи наслідки. Місцеві жителі активно реагують на ситуацію, організовуючи допомогу постраждалим, надаючи першу медичну допомогу та забезпечуючи потреби тих, хто залишився без даху над головою.

Місцеві мешканці заявляють, що спорудження нового будинку у цій частині Березняків створює реальну небезпеку для навколишніх будинків. За інженерно-геологічними даними, ґрунти в районі заплавні, слабкі, потребують пальових фундаментів, а сусідні будівлі вже мають тріщини і просідання. “Це потенційна братська могила для мешканців”, — кажуть активісти, посилаючись на висновки фахівців про ризик руйнування конструкцій у разі продовження робіт.

Крім того, забудовник фактично позбавив громаду доступу до прибудинкових територій і скверу Тичини: ділянка оточена парканом, будівельна техніка пересувається тротуарами, створюючи небезпеку для людей. Громадські активісти заявили про погрози з боку охорони об’єкта та цинічні “поради” адвокатів забудовника — “продати квартири” або “домовитися”.

21 жовтня 2025 року мешканці Березняків зустрілися з представниками Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ), вимагаючи позапланової перевірки об’єкта. Водночас ГО “За збереження скверу ім. Павла Тичини” подала два позови до суду: до Департаменту містобудування КМДА — щодо скасування містобудівних умов і обмежень, та до ДІАМ — щодо анулювання дозволу на будівництво.

У громаді стверджують, що суд розглядає справу формально, і готують звернення до НАБУ через ознаки корупції. Паралельно Нацполіція відкрила кримінальне провадження №12025100040002871 за статтями про незаконне будівництво, порушення правил екологічної безпеки та самовільне зайняття земельної ділянки.

Сквер імені Павла Тичини офіційно з’явився у грудні 2022 року, коли Київрада перейменувала колишній сквер імені Леніна. Проте ділянку так і не оформили як зелену зону — вона не перебуває на балансі “Київзеленбуду” і юридично залишається у приватній власності.

Активісти кажуть, що землю під сквером у 2004 році передали в оренду британській компанії “Савона” для “офісного блоку громадського призначення”, а вже у 2006-му — продали їй за 3,5 млн грн. Після низки судових спорів ділянку придбала компанія “Будєвросервіс”, бенефіціаром якої є Іван Молчанов — син Владислави Молчанової, власниці девелоперської групи Stolitsa Group.

Саме “Будєвросервіс” отримав у 2020 році містобудівні умови від КМДА, у 2021-му — дозвіл ДІАМ на будівельні роботи, а нині намагається звести 26-поверхову висотку з 252 квартирами й апартаментами.

Компанії, пов’язані з Владиславою Молчановою, неодноразово фігурували у резонансних історіях — від “Патріотики на озерах” до проєктів на Виноградарі. У вересні 2025 року НАБУ повідомило Молчановій про підозру у справі щодо незаконного відчуження земель ринку “Столичний”.

Експерти вважають, що й нинішня ситуація на Березняках — продовження тієї самої моделі, коли земельні ділянки під зеленою зоною чи промисловими об’єктами перетворюються на житлові майданчики шляхом підміни класифікації і зміни функціонального призначення.

Поки громада готує нові позови, а ДІАМ планує перевірку, забудовник продовжує роботи. На місці колишнього скверу ростуть палі майбутнього 26-поверхового “багатофункціонального комплексу” — символа безсилля громади перед черговим київським хмарочосом.