Четвер, 16 Липня, 2026

Загадкова смерть жінки під Києвом пов’язана з замахом на бізнесмена в Монако

Важливі новини

Банки можуть вимагати повторну перевірку клієнтів

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Адвокат Андрій Шабельников розповів 24 каналу, що клієнти часто стикаються з вимогою пройти ідентифікацію чи верифікацію, коли надходить повідомлення від банку. Ідентифікація — це надання банку ідентифікаційних даних клієнта, тоді як верифікація полягає у підтвердженні відповідності цих даних на момент виконання операції.

Згідно з законом, банки мають право вимагати повторної ідентифікації у кількох випадках:

Адвокат Ганна Даніель додає, що ідентифікація та верифікація повинні здійснюватися до того, як встановлюються ділові відносини, проводяться операції або відкривається рахунок. Вона зазначила, що банк може здійснити перевірку на основі документів клієнта або одночасно за допомогою інформації, яку отримав банк.

Актуалізація даних у банках

За словами представників Національного банку України, в рамках належної перевірки банки мають регулярно оновлювати інформацію про своїх клієнтів. Терміни актуалізації даних залежать від рівня ризику, пов’язаного з клієнтом:

Таким чином, банки не лише забезпечують актуальність даних про клієнтів, а й відіграють важливу роль у запобіганні фінансовим злочинам, зокрема, відмиванню грошей та фінансуванню тероризму.

Претендентка на посаду в.о. ректора університету ім. Бориса Грінченка – депутатка Київради Алла Шлапак

За інформацією наших джерел, Віталій Кличко може сприяти призначенню в. о. ректора університету ім. Бориса Грінченка протеже біглого корупціонера Дениса Комарницького – Аллу Шлапак. За інформацією джерела, в рамках “угоди” про призначення Алли Шлапак, підозрюваний в багатомільйонних аферах із столичною землею Денис Комарницький, буде допомагати меру Києва в його протистоянні з Офісом Президента. Нагадаємо, Алла […]

Видавала себе за адвоката: на Дніпропетровщині жінка ошукала військових на 3,5 млн грн

На Дніпропетровщині завершено досудове розслідування у справі 37-річної мешканки, яка під виглядом адвокатки з військового права ошукала щонайменше восьмеро людей. Слідчі Самарівського районного відділу поліції вже скерували до суду обвинувальний акт. За даними слідства, жінка видавала себе за фахову юристку, яка спеціалізується на питаннях військовослужбовців. Вона обіцяла правову підтримку бійцям та членам їхніх родин у […]

Корупційний вузол на водогонах півдня: як чиновники та підрядники розкрадали кошти на будівництві

На будівництві водопровідної інфраструктури у Миколаївській та Дніпропетровській областях правоохоронці викрили масштабну корупційну схему, у якій зійшлися інтереси державних посадовців та афілійованих підрядних компаній. За матеріалами слідства, керівники будівельних фірм системно фальсифікували технічну та фінансову документацію, а представники центральних органів влади та місцевих адміністрацій забезпечували їй безперешкодне погодження і подальше фінансування з бюджету.

Ключовим елементом злочинної схеми стала підробка актів виконаних робіт за формами КБ-2В та довідок КБ-3. Саме ці документи є основою для перерахування коштів підрядникам за нібито виконані роботи. За даними слідства, у них вносилися завищені обсяги будівництва, фіктивні види робіт та значно перебільшена вартість матеріалів. Фактично ж значна частина зазначених у актах робіт або виконувалася частково, або не здійснювалася взагалі.

До схеми були залучені посадовці структур, які за законом зобов’язані контролювати достовірність документації. Йдеться про представників Міністерства розвитку громад та територій під керівництвом міністра Олексія Кулеби; посадових осіб Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, яким керує Сергій Сухомлин; службовців Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області на чолі з Андрієм Донченком; а також посадовців Миколаївської ОВА, підпорядкованих голові області Віталію Кіму. Саме їх погодження та відсутність будь-яких зауважень дозволяли фіктивним актам проходити всі етапи контролю.

Підрядні компанії — зокрема ТОВ «Автомагістраль-Південь» і ТОВ «Шляховик-97» — систематично подавали на оплату підроблені акти, складені заднім числом. У документах містилися завідомо неправдиві дані: неіснуючі поставки матеріалів, завищені у рази обсяги робіт, відображення етапів, які ніколи не здійснювалися. Підписи технічного нагляду часто не збігалися з підписами реальних інженерів або виконувалися сторонніми особами.

Коли правоохоронці намагалися витребувати документацію через судові ухвали, окремі посадовці блокували такі запити або штучно затягували перевірки. Це створювало умови для безперешкодного виведення бюджетних коштів та подальшого знищення доказів.

У реальності значна частина робіт, зазначених у фіктивних актах, виконана не була. Проте саме ці документи ставали формальною підставою для перерахування мільйонних сум підрядникам — коштів, які мали йти на будівництво критичної інфраструктури, але натомість осідали у приватних руках.

Розслідування триває. Слідчі встановлюють повний перелік учасників, суму завданих збитків та масштаби корупційної мережі, яка охопила одразу декілька регіонів та державних структур.

У передмісті Києва було знайдено тіло жінки, яку вважають причетною до спроби вбивства українського бізнесмена Вадима Єрмолаєва в Монако. Як повідомляють джерела в правоохоронних органах, жінка була застрелена, а її тіло виявили 6 липня близько 23:00.

За інформацією, отриманою від співрозмовників Української правди, жінка перебувала за межами України з 22 березня 2025 року до 1 липня 2026 року і повернулася до країни лише напередодні її смерті. В рамках розслідування вже затримано двох осіб, один з яких працює в Головному управлінні розвідки, а інший є колишнім співробітником правоохоронних органів. Офіційних коментарів з приводу їх затримання або висунутих звинувачень поки що немає.

Ця подія відбулася на наступний день після публікації четвертої частини журналістського розслідування під назвою «Батальйон Монако», в якій зафіксували присутність Вадима Єрмолаєва в Монако незадовго до замаху на нього.

Нагадуємо, що вибух, що стався 29 червня у Монако, призвів до поранення трьох членів однієї родини, серед яких був і Єрмолаєв. Спочатку слідчі вважали, що вибухівку заклали чоловіком, але згодом, після аналізу відеозаписів, з’ясувалося, що це зробила жінка, яка маскувалася під чоловіка.

Правоохоронці з Монако оголосили у міжнародний розшук 39-річну громадянку України Анастасію Березовську, яку підозрюють у замаху на вбивство, встановленні вибухового пристрою в публічному місці та у злочинному зговорі. Слідство вважає, що вона могла діяти не самостійно.

Після вибуху прокуратура Монако змінила початкову версію теракту і відкрила кримінальне провадження за статтями про замах на вбивство та встановлення вибухового пристрою в громадському місці. Мотиви злочину наразі залишаються невідомими, і міжнародне розслідування триває.

Вадим Єрмолаєв — бізнесмен із Дніпра, засновник корпорації «Алеф» та один із провідних девелоперів регіону. У 2019 році він відмовився від українського громадянства на користь Кіпру, а у 2023 потрапив під українські санкції за звинувачення у веденні бізнесу на окупованих територіях.

На сьогоднішній день українські правоохоронні органи не коментують можливі зв’язки між смертю жінки, затриманнями в Україні та міжнародним розслідуванням замаху в Монако. Встановлюються обставини її загибелі та можливі мотиви вбивства.

Останні новини