Вівторок, 21 Липня, 2026

Загибель офіцерів Національної поліції під час розмінування в Харківській області

Важливі новини

Публічна підтримка коханого: новий поворот у скандалі навколо Наталки Денисенко

Обговорення особистого життя акторки Наталки Денисенко продовжує привертати увагу шанувальників і користувачів соцмереж. Після її емоційного допису, в якому вона відреагувала на ситуацію, пов’язану з нинішніми стосунками та минулим шлюбом з Олександром Федінчиком, хвиля коментарів стала ще інтенсивнішою. Частина аудиторії висловлювала підтримку, інші — критику, що лише посилило резонанс навколо публікації.

Неочікуваним і водночас показовим моментом стала поява під дописом Юрія Савранського — актора і моделі, з яким Денисенко нині пов’язують романтичні стосунки. Він публічно звернувся до акторки, залишивши лаконічне, але емоційно насичене повідомлення зі словами підтримки та зізнанням у почуттях. Цей коментар одразу привернув увагу читачів і став однією з найобговорюваніших реплік під постом.

Сам пост Денисенко став реакцією на слова акторки Ксенії Мішиної, яка заявила, що її колега нібито оббріхує Федінчика та поводиться непорядно. Після цього в соцмережах розгорнулася хвиля хейту, на яку Денисенко вирішила відповісти жорстко й емоційно. Вона заявила, що нікому нічого не винна, має право жити так, як вважає за потрібне, і відмовляється приймати образи на свою адресу.

«Витримуйте мою долю! Я нікому нічого не винна. Моє життя — мої правила. Ваші слова — це те, що виривається з вас. До мене це не має відношення», — написала акторка. У своєму зверненні вона підкреслила, що не дозволить себе принижувати й відтепер обиратиме, як реагувати на будь-які звинувачення.

У соцмережах реакції на її допис виявилися полярними: від підтримки до критики, яку підсилює публічна заява Мішиної. На цьому тлі коментар Савранського став чи не першим прямим жестом підтримки акторці з боку її нового партнера.

Скандал, який розпочався з обговорення шлюбу Денисенко та Федінчика, переріс у ширшу публічну дискусію про особисті кордони, поведінку артистів і межі моралі у соцмережах. Водночас сама Денисенко наголошує, що має свою правду, а її життя не є об’єктом для чужих суджень.

Укрнафта розпочала буріння нової свердловини на заході України з очікуванням значного видобутку

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта", провідна нафтогазовидобувна компанія України, розпочала новий етап у своїй діяльності з розвідки природних ресурсів. Як стало відомо з офіційного повідомлення директора компанії Сергія Корецького, опублікованого на його сторінці у соціальній мережі Facebook минулої п'ятниці, "Укрнафта" приступила до буріння нової розвідувальної свердловини на заході України.

Згідно з повідомленням, проєктна глибина свердловини становить 2754 метри, і вона призначена для розкриття продуктивних пластів менілітових відкладень.

Буріння виконується власними силами структурної одиниці “Укрнафта Буріння”. Прогнозується, що початковий дебіт нової свердловини складатиме 16 тонн на добу.

Крім того, компанія готується до зведення двох нафтових свердловин на сході країни, які планується об’єднати для досягнення загального дебіту понад 100 тонн нафти на добу, з проєктними глибинами близько 4,5 кілометрів.

У 2023 році “Укрнафта” збільшила видобуток нафти із конденсатом на 3% до 1 мільйон 409,9 тисяч тонн, а газу на 5,8% до 1 мільярда 97,4 мільйона кубометрів.

Компанія має стратегічний план до 2027 року подвоїти видобуток нафти і природного газу до 3 мільйонів тонн і 2 мільярдів кубометрів відповідно.

“Укрнафта” є найбільшою нафтовидобувною компанією України і володіє мережею АЗС, управління якою здійснюється через активи Glusco. Наразі компанія управляє 545 АЗС, зокрема 460 власних та 85 в управлінні.

Комплексна програма відновлення діяльності та модернізації формату автозаправних станцій також є одним із пріоритетів “Укрнафти”.

Новий керівник “Лісів України”: реформи продовжуються

З 1 липня 2026 року державне підприємство "Ліси України",...

ЗСУ шукають новий напрямок для прориву на фронті

Офіс Президента потребує термінових успіхів на фронті, і для цього Андрій Єрмак, за даними нашого джерела в Генштабі, постійно тисне на Головнокомандувача Олександра Сирського. Від нього вимагають «великих проривів» і навіть порівнюють із радянською Курською операцією. Згідно з інформацією, Банкова хоче будь-яку переможну операцію, щоб продемонструвати союзникам можливості ЗСУ. Для цього не шкодують резервів, техніки […]

The post ЗСУ шукають новий напрямок для прориву на фронті first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Повернення судді Юрія Білоуса: правосуддя під тінню антикорупційного розслідування

Суддя Мостиського районного суду Львівської області Юрій Білоус знову приступив до виконання своїх обов’язків, попри те що досі залишається фігурантом кримінального провадження, яким займаються детективи Національного антикорупційного бюро та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Інформація про його повернення до здійснення правосуддя була надана керівництвом суду у відповідь на запит журналістів «Слідства.Інфо», що привернуло нову хвилю уваги до цієї резонансної справи.

Раніше Вища рада правосуддя ухвалила рішення тимчасово відсторонити Білоуса від посади — строком на один місяць. Таке рішення було мотивоване підозрою у неправомірному впливі на співробітників територіального центру комплектування з метою «вирішити питання» щодо його двоюрідного брата. За версією слідства, суддя, використовуючи свій службовий статус, намагався сприяти оформленню звільнення родича від мобілізаційних зобов’язань в обмін на грошову винагороду.

За інформацією правоохоронців, у червні цього року двоюрідного брата судді доставили до ТЦК, однак завдяки втручанню Білоуса рішення про мобілізацію так і не ухвалили. Слідство зафіксувало, як суддя зустрівся з племінницею, отримав від неї кошти, привіз їх до ТЦК та вийшов звідти вже з родичем.

Прокурорка САП Аліна Жовницька повідомила, що у машині правоохоронці записали розмову судді з братом, під час якої він сказав: «Просили 12, я дав 8».

За даними слідства, Білоуса підозрюють також у брехні в декларації — прокуратура стверджує, що він не вказав нерухомість, автомобілі та земельну ділянку родини на понад 7,5 млн грн, а також не задекларував спільне проживання з колишньою дружиною у квартирі на Сихові.

Адвокат Олег Слободяник заявляє, що підозри необґрунтовані, а рішення Вищої ради правосуддя про відсторонення — неправильне. Він наполягає, що суддя лише «забрав родича» з ТЦК, де, за словами захисту, проти чоловіка могли діяти протиправно.

Білоус вважає свої дії «крайньою потребою», пояснюючи, що його родичу понад 50 років, він має бронь і опинився у ТЦК за сотні кілометрів від дому.

У САП повідомили, що розслідування перебуває на фінальній стадії й має завершитися цієї зими. Після цього матеріали передадуть до суду.

У вересні Вищий антикорупційний суд призначив Білоусу запобіжний захід — заставу понад 60 тисяч гривень. У САП наголошують, що відсторонення було необхідним, оскільки суддя міг впливати на свідків, серед яких — керівництво ТЦК Турки.

Попри це, після завершення строку відсторонення суддя повернувся до виконання своїх обов’язків.

20 липня 2026 року в Харківській області загинули двоє офіцерів Національної поліції України в результаті вибуху під час виконання завдання з очищення території від мін та вибухонебезпечних предметів. Полковник поліції Максим Мовчан, 39 років, та підполковник поліції Анатолій Радковський, 41 рік, втратили життя внаслідок мінно-вибухових травм.

Офіцери, які понад два десятиліття присвятили службі в органах внутрішніх справ, мали значний досвід у роботі з вибухонебезпечними матеріалами. Максим Мовчан обіймав посаду заступника начальника Департаменту вибухотехнічної служби, а Анатолій Радковський працював головним спеціалістом у тому ж управлінні. Їхня діяльність була вкрай небезпечною — вони займалися пошуком, ідентифікацією та знешкодженням різних боєприпасів.

Після початку повномасштабної агресії Росії, обидва офіцери брали участь у розмінуванні деокупованих територій, включаючи райони Київської, Харківської та Херсонської областей. Вони працювали у зонах, де залишилися касетні боєприпаси, заміновані дороги та інші небезпечні об'єкти.

Загибель цих офіцерів стала важким ударом для колег та всієї поліцейської спільноти. У них залишилися дружини, діти та батьки, а їхній професіоналізм і відданість справі були гідно оцінені. Максим Мовчан, уродженець Вінниці, мав науковий ступінь кандидата юридичних наук і був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України». Анатолій Радковський, родом з Горлівки, також отримував численні відомчі нагороди за свою роботу.

Ця трагедія підкреслила серйозну загрозу, з якою стикаються українські сапери та піротехніки. Навіть використання спеціального обладнання не може повністю виключити ризики, оскільки російські війська залишають за собою величезну кількість боєприпасів, багато з яких можуть бути пошкоджені або замасковані.

У Харківській області, що протягом 2022 року була під окупацією, зараз залишається значна кількість територій, забруднених вибухонебезпечними предметами. За даними обласної адміністрації, під час обстежень виявлено 50,5 тисячі гектарів небезпечних територій, з яких понад 45,8 тисячі гектарів — сільськогосподарські. З початку 2026 року сапери розчистили близько 4,7 тисячі гектарів.

Водночас, небезпека для населення та фахівців залишається високою через регулярні обстріли і нові випадки мінування. У червні 2026 року, наприклад, стався інцидент, коли російський дрон атакував групу поліцейських, що проводила розмінування.

Ситуація ускладнюється також тим, що значна частина сільськогосподарських земель досі потребує розмінування. Фахівці закликають населення бути обережними і не торкатися підозрілих предметів, оскільки це може призвести до трагедії.

Пам'ять про Максима Мовчана і Анатолія Радковського залишиться в серцях їхніх колег і людей, чиї життя вони захищали, адже їхня робота дозволяла мешканцям деокупованих територій повертатися додому та відновлювати нормальне життя.

Останні новини