Загинули військовий і поліцейський: ДТП на Полтавщині розслідує ДБР

10 жовтня Київ став об'єктом ракетного удару, внаслідок якого були серйозно пошкоджені об'єкти критичної інфраструктури, зокрема енергетичні мережі. Одним із найбільших наслідків атаки стало тривале відключення електропостачання на частині Лівого берега столиці. Згідно з інформацією від «Укренерго», найскладніша ситуація склалася в Київській, Сумській та Харківській областях, де були значні перебої з електрикою, а також в інших регіонах України.

Експерти наголошують, що подібні удари можуть стати частиною нової реальності, де аварійні відключення електроенергії перетворяться на стабільні графіки відключень, що ускладнить не тільки повсякденне життя громадян, але й створить додаткові ризики для зимового періоду. Особливу увагу експерти звертають на необхідність підготовки до холодів, коли ситуація з енергопостачанням може погіршитись.

Питання опалювального сезону тепер стало ще більш вразливим: старт подачі тепла залежатиме від міста, стану мереж та температур. Експерти попереджають, що навіть офіційне включення опалення не гарантує негайного тепла у всіх будинках через зношеність комунальних мереж — у Києві, за оцінками, сотні кілометрів труб перебувають у критичному стані, а аварійні ремонти можуть відтягувати подачу тепла на локальні райони.

У публічних дискусіях наростає питання відповідальності: критики називають недофінансування й повільну реалізацію програм захисту енергетичних об’єктів головними причинами вразливості інфраструктури, прихильники ж заходів підкреслюють масштаб проблем і наголошують на необхідності прискорення робіт. Дехто прямо звинувачує попереднє керівництво профільних агентств у провалі програм захисту та вкладенні коштів без видимого результату.

Фахівці з енергетики нагадують, що існують три рівні захисту об’єктів — від базових бар’єрів і габіонів до бетонних арок і протиракетних «шелтерів» — але реалізовані вони не скрізь; централізоване постачання і повільна логістика ускладнюють швидке укріплення кожного уразливого об’єкта. Через це в низці місць узагалі не встигли встановити навіть мінімальні заходи захисту.

У тій же площині нарощення протиповітряної оборони вважають пріоритетом. Депутат Сергій Нагорняк акцентує на потребі вертольотів і мобільних груп як гнучких засобів боротьби з масованими атаками дронів, а також закликає залучати досвідчених пілотів. Він застерігає від розміщення ППО безпосередньо в густонаселених районах, оскільки збиття дронів поруч із житлом може становити додаткову загрозу для цивільних.

Підсумок — ризики залишаються високими: без пришвидшення робіт із захисту критичної інфраструктури, прискорення постачань систем ППО та коригування логістики укріплень, українці можуть зіткнутися зі зростанням кількості та тривалості відключень цієї зими. Водночас експерти підкреслюють, що відповідальність за підготовку лежить і на центральних органах влади, і на місцевих власниках мереж, і що суспільство має вимагати прозорих звітів про виконані та незавершені заходи.