Загинули військовий і поліцейський: ДТП на Полтавщині розслідує ДБР

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Дозвіл на викиди шкідливих речовин ТОВ “АДМ” буде зупинений. Тобто 4 жовтня він був опублікований на сайті Київської міської державної адміністрації. Протягом 10 днів у підприємства є вимога зупинитися

Також він пояснив чому цього не було зроблено раніше.

На жаль Департамент захисту довкілля не має повноважень перевіряти підприємства. Так, ми отримували сотні скарг, але фактично у нас єдиний орган, який здійснює перевірку суб’єктів дотримання вимог екологічно законодавства – це державна екологічна інспекція. Тільки після їх перевірки, коли були встановленні порушення… Як тільки ми отримаємо припис на зупинку дозволу, цей дозвіл буде зупинений. Такий припис надійшов і ми оперативно забезпечимо підготовку відповідного розпорядження і в п’ятницю воно було опубліковано

4 жовтня Олександр Возний повідомляв, що впродовж тривалого часу Департамент отримував численні скарги киян на діяльність ТОВ “АДМ”, розташованого за адресою вул. Сирецька, 33. Громада скаржиться на сморід уночі та неможливість спати з відкритими вікнами через погане повітря та запах.

КМДА повідомляла, що у Києві станом на ранок 7 жовтня рівень забрудненості повітря дуже низький.

Аналітики в даний момент активно вивчають місця зіткнень у Кліщіївці, спрямовані на розкриття точного місця подій. За офіційною інформацією від Генштабу ЗСУ, протягом минулої доби було відбито 10 атак на Краматорському напрямку. Російські війська продовжують свій наступ у Часовому Яру на Донеччині, наближаючись до сіл Сокіл, Нетайлове і Соловйове. Ситуація в Кліщіївці ще піддається уточненню. На Краматорському напрямку було відбито 10 атак. Російські війська безуспішно намагалися прорватися через оборонні рубежі у Кліщіївці п'ять разів, а також тричі у Андріївці, а також у районах Нового та Іванівського. За інформацією Генштабу ЗСУ, втрати противника становлять 135 осіб та 50 одиниць техніки. Внаслідок цього було знищено один танк, два БТРи та пошкоджено станцію радіоелектронної боротьби "Буреллом". Президент України Володимир Зеленський у своєму інтерв'ю, опублікованому 20 травня, вказав, що обмежений російський наступ на півночі України відволікає увагу від активних дій на сході. Він також звернув увагу на ситуацію у районах Часового Яру, Покровська та Курахового. За оцінками ISW, російські сили, ймовірно, спрямовують свої зусилля на досягнення значних перемог на Часовоярському напрямку, оскільки контроль над Часовим Яром відкриє шлях для атак на інші міста, утримувані ЗСУ. Російські війська, ймовірно, прагнуть використати слабкі моменти української оборони перед отриманням великих обсягів військової допомоги від США на передовій. Генштаб України наголошував минулого тижня, що російські сили продовжують наступ на Покровському напрямку, не зважаючи на стабілізацію на півночі Харківської області.

За останніми звітами та аналізами ситуації на сході України, можна зробити декілька висновків. Перше, російські війська продовжують активний наступ на різних напрямках, особливо в Часовому Яру на Донеччині. Друге, Збройні сили України успішно відбили численні атаки, але ситуація залишається напруженою. Третє, інтереси міжнародних акторів, зокрема США, важливі для подальшої динаміки конфлікту. Четверте, зберігання контролю над ключовими територіями, зокрема Часовим Яром, визначатиме подальші можливості та стратегії усіх сторін. Нарешті, необхідно посилити заходи для забезпечення безпеки та захисту населення на території конфлікту та активізувати зусилля для мирного врегулювання ситуації.

Українська масова мобілізація: міф чи реальність економічного виклику

Аналіз відомого економіста доктора Андрія Длігача, що цитується УНІАНом, висвітлює важливий аспект сучасної ситуації в Україні. За його словами, нинішня країна не має необхідних фінансових ресурсів для масштабної мобілізації, яка б становила 500 тисяч українців. Зазначається, що навіть масовий призов в масштабах понад 15% наявного резерву може призвести до економічної катастрофи. Експерт підкреслює, що подальше збільшення обсягів мобілізації може призвести до масового закриття підприємств і загострення економічної ситуації в країні.

Зазначається, що зараз максимально доступна кількість для мобілізації становить лише 230 тисяч осіб. Таким чином, потрібно шукати альтернативні підходи, такі як рекрутинг та оптимізація використання наявних людських ресурсів.

Цей аналіз свідчить, що масова мобілізація в Україні є вкрай складною фінансовою задачею. Єдиним можливим варіантом допомоги у цій ситуації може бути втручання з боку міжнародних партнерів, проте навіть вони повинні будуть враховувати не лише постачання зброї та техніки, а й надання фінансової підтримки, що може бути ускладненим через обмеження у фінансовій допомозі та невизначеність стосовно її майбутнього продовження. Умови сучасної української економіки не дозволяють самостійно впоратися з цим викликом.

Висновки до вищезгаданої статті:

• Масова мобілізація в Україні стикається з серйозними фінансовими обмеженнями, що ускладнюють можливість призову значної кількості осіб.

• Навіть невелике збільшення обсягів мобілізації може мати негативні економічні наслідки, такі як масове закриття підприємств та загострення економічної ситуації.

• Сучасні обмеження економічних ресурсів не дозволяють Україні самостійно впоратися з викликом масової мобілізації.

• Необхідна допомога з боку міжнародних партнерів може стати вирішальною у забезпеченні необхідних ресурсів для ефективної оборони та збереження стабільності в країні.

На четвертому році повномасштабної війни питання укриттів у Києві перестало бути суто технічним або господарським і перетворилося на справжнє питання виживання. Попри численні атаки та постійні повітряні тривоги, офіційні дані міської влади створюють ілюзію повного забезпечення столиці захисними спорудами. За інформацією КМДА, у Києві налічується понад чотири тисячі укриттів, що нібито здатні вмістити практично все населення міста.

Однак незалежні розслідування та аналіз судової практики показують зовсім іншу картину. Багато підвалів, які зараховані до списку укриттів, фактично зачинені або перебувають у приватній власності з обмеженим доступом. Частина споруд не відповідає елементарним вимогам безпеки, не має вентиляції або аварійного виходу, а деякі просто не підтримуються в належному стані, що робить їх непридатними для тривалого перебування людей у разі обстрілів.

Майже чверть укриттів, внесених до офіційних реєстрів, є приватними. Фактично вони доступні лише мешканцям окремих житлових комплексів або працівникам установ. Ще понад вісімдесят відсотків становлять так звані найпростіші укриття — підвали та технічні приміщення, які за Кодексом цивільного захисту не є повноцінними захисними спорудами. Їх включення до загальної статистики створює лише ілюзію безпеки.

Особливо критична ситуація склалася на лівому березі Києва. Через малу глибину залягання навіть окремі станції метро офіційно класифікують як “прості укриття”. Це означає, що сотні тисяч мешканців спальних районів фактично не мають доступу до герметичних сховищ, здатних витримати серйозний удар.

Якщо співставити реальну місткість загальнодоступних захисних споруд з чисельністю населення столиці, картина виглядає катастрофічною. У повноцінних укриттях можуть сховатися трохи більше п’ятдесяти тисяч людей — це близько півтора відсотка киян. Решта змушена рятуватися у підвалах багатоповерхівок, які у разі прямого влучання стають смертельними пастками.

Трагедії останніх років лише підтверджують ціну “паперової безпеки”. У кількох районах столиці під час ракетних атак люди гинули, маючи формально “існуючі” укриття поруч. Вони були або зачинені, або непридатні для тривалого перебування, або вміщували десятки осіб замість сотень мешканців навколишніх будинків. Аналіз найбільш зруйнованих об’єктів показав: у більшості випадків укриттів не було взагалі, а до найближчого реального сховища довелося б іти десять–двадцять хвилин. За умов, коли балістична ракета долітає за лічені хвилини, це дорівнює смертному вироку.

На цьому тлі столичні адміністрації активно освоюють кошти, виділені на будівництво та ремонт укриттів. За кілька років обсяг таких тендерів перевищив два з половиною мільярди гривень. Проте аналіз закупівель виявляє типові ознаки мережевої корупції. Контракти отримують компанії з мінімальним статутним капіталом, створені незадовго до торгів. Ціни на матеріали та роботи системно завищуються, а конкуренція відсіюється через штучно прописані вимоги.

Абсурдність деяких закупівель стала публічним символом проблеми. Закупівлі барабанів, овочерізок, меблів та дрібного інвентарю за цінами, що в рази перевищують ринкові, пояснюють надуманими сертифікатами та специфічними вимогами. Це не випадкові помилки, а відпрацьований механізм, який дозволяє перекачувати бюджетні кошти через “правильних” постачальників.

У ряді випадків корупція межує з прямою загрозою життю. Після так званих капітальних ремонтів окремі укриття ставали причиною аварійного стану будівель. Роботи існували лише в актах, технічний нагляд був формальним, а відповідальність розчинялася між підрядниками й чиновниками. Подібні історії стосуються не лише грошей, а й безпеки дітей у школах і садках.

Доступ до інформації про реальний стан сховищ залишається обмеженим. Частина районних адміністрацій відмовляється надавати дані, посилаючись на “службову інформацію”. Офіційні мапи часто містять застарілі або недостовірні дані, а контакти відповідальних осіб не працюють. У результаті під час повітряної тривоги люди біжать до адрес, де укриття існує лише у звітах.

Найгірше у цій історії — відсутність відповідальності. Попри десятки кримінальних проваджень, пов’язаних із розкраданнями на укриттях, реальних вироків майже немає. Справи роками ходять по судах, підозрювані залишаються на посадах, а відповідальність зводиться до пошуку зручних “стрілочників”. Система, у якій зачинені укриття коштують людських життів, але не тягнуть за собою покарань, відтворює себе знову і знову.

Історія з укриттями в Києві стала дзеркалом глибшої проблеми — мережевої корупції, де рішення ухвалюються не з міркувань безпеки, а за принципом лояльності. У такій системі безпека перетворюється на привілей, а не базове право. Поки це не зміниться, жодні звіти, мільярдні бюджети чи гучні заяви не зможуть захистити місто, де під час тривоги люди знову стикаються з зачиненими дверима.