Західна зброя в Україні залишається поза чорним ринком Європи

Колишній керівник Одеського обласного ТЦК та СП Євген Борисов, який наразі перебуває під слідством у кількох кримінальних справах, отримав можливість вийти з-під варти після ухвалення рішення суду про зменшення суми застави. Спочатку встановлену суму в 450 мільйонів гривень було знижено до 44 мільйонів. Це рішення стало можливим завдяки зусиллям кількох компаній та приватних осіб, які об’єднали свої ресурси для збору необхідної суми.

Серед тих, хто допоміг у цьому процесі, опинилися відомі адвокати Віталій Сердюк та Олександр Бабіков. Обидва правники мають значний досвід роботи, зокрема в кримінальних справах, і раніше захищали інтереси екс-президента Віктора Януковича. Залучення таких фігур до справи Борисова свідчить про серйозність ситуації та можливу політичну складову справи.

Бабіков у минулому обіймав посаду заступника директора Державного бюро розслідувань, а нині захищає одеського афериста та організатора терористичного угруповання «Тамплієри» Олега Мальцева.

Факт участі адвокатів з оточення Януковича у зборі коштів на заставу для Борисова викликає суспільний резонанс і запитання щодо походження грошей та зв’язків між учасниками схеми.

Євген Борисов є одним із найвідоміших фігурантів справ про зловживання у військових комісаріатах. Його неодноразово підозрювали у корупційних оборудках та незаконному збагаченні. За даними ДБР, Борисов підробив документи, аби незаконно оформити собі статус пораненого під час війни.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Київська апеляція вказала, що обвинувачення Монтян стосуються публічних виступів на російських пропагандистських телеканалах, зокрема на “Время покажет”, і її діяльності в медіа, зокрема на youtube-каналі, де вона закликала до зміни кордонів України, виправдовувала збройну агресію Росії та підтримувала дії держави-агресора. В обвинувальному акті немає прямих вказівок на те, що ці дії були вчинені саме у Донецьку. Факт її виступів на підконтрольному “ДНР” телеканалі “Юніон” також не означає, що злочини вчинялися у конкретному місці, на чому наполягав голова Шевченківського райсуду.

Тому апеляційний суд ухвалив рішення повернути справу до Шевченківського районного суду Києва для подальшого розгляду.

Тетяна Монтян – колишня українська адвокатка з проросійськими поглядами. Після початку повномасштабної війни Росії проти України вона активно виступала у російських медіа з антиукраїнськими заявами, заперечувала агресію РФ та підтримувала рішення Кремля. У березні 2023 року Офіс генпрокурора України висунув їй підозру за чотирма статтями Кримінального кодексу, зокрема за публічні заклики до повалення конституційного ладу України, зміну кордонів та виправдовування війни.

Крім того, у вересні 2024 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Житомирської області припинила право Монтян на заняття адвокатською діяльністю.

Ситуація, що склалася, викликає занепокоєння серед військових експертів та політиків. Вони застерігають, що нестача артилерійських боєприпасів може суттєво вплинути на хід бойових дій. Деякі аналітики навіть прогнозують можливість повторення так званого "снарядного голоду", який вже спостерігався раніше.

За даними дослідження журналістського консорціуму, європейські виробники можуть виготовляти значно менше снарядів, ніж заявляють офіційні представники ЄС. Наприклад, виробнича потужність ЄС оцінюється приблизно в 600 тисяч снарядів на рік, що значно менше від заявлених 1,7 мільйона снарядів на рік до кінця 2024 року.

«Я думаю, що в Європі є, можливо, лише кілька країн, які мають запаси снарядів 155-мм на 30 днів», – сказав постійний секретар Міністерства оборони Естонії Кусті Салм у коментарі Delfi Estonia.

Той факт, що ЄС не встигає за оборонними потребами України, здається очевидним і представникам самої європейської збройової промисловості.

«Досвід війни в Україні показує величезний попит на артилерійські боєприпаси. Наявні виробничі потужності в західному світі не відповідають цим обсягам», – заявив у червні один із провідних європейських виробників зброї Rheinmetall.

Ця нестача снарядів стає причиною запізнень у поставках до України, яка знаходиться в активному конфлікті з Росією. Україна звертається до ЄС для отримання підтримки, проте обіцянки щодо постачання снарядів часто не виконуються через технічні та організаційні проблеми в європейській збройовій промисловості.

«Думаю, що частина програм недовиконана не тому, що хтось не захотів, а тому, що відбуваються дискусії всередині – хто виготовляє, хто кому платить, чи виконані всі зобов’язання покласти в «спільну касу» гроші. Хтось каже – «я все віддав, компенсуйте мені», або якась одна країна все блокує», – розповів Олексій Резніков.

Незважаючи на це, Україна посилює власні зусилля щодо виробництва артилерійських снарядів калібру 155 мм, щоб забезпечити власні потреби. Наприклад, планується запуск власного серійного виробництва цих снарядів, що дозволить країні збільшити самодостатність у цій стратегічно важливій галузі.

За даними Мінстратегпрому, українські збройні компанії домовилися із двома неназваними американськими фірмами та однією європейською – це Rheinmetall – про спільне виробництво 155-мм снарядів.

Після початку повномасштабної війни Україна вперше за часи незалежності розпочала масове виробництво боєприпасів радянських калібрів і з того часу вийшла на потужність у кілька десятків тисяч снарядів на місяць.