Захисник України: у боях на Харківщині загинув 23-річний футболіст Микита Калін

Правоохоронні органи завершили розслідування щодо чинної депутатки Київської міської ради та передали до суду обвинувальний акт. Жінку звинувачують у зловживанні службовим становищем і привласненні понад 300 тисяч гривень із міського бюджету.

За даними поліції Києва, на момент вчинення правопорушення депутатка очолювала благодійний фонд, який орендував комунальне приміщення площею 168 квадратних метрів у Голосіївському районі столиці. Встановлено, що вона організувала схему, за якою частина бюджетних коштів, виділених на оренду, потрапляла безпосередньо до її особистих фінансових надходжень.

Згідно з умовами договору, організація мала право на викуп цієї нерухомості. Щоб зменшити суму, яку потрібно було сплатити місту, депутатка ініціювала проведення так званих «невід’ємних поліпшень» — ремонтних робіт, вартість яких була штучно завищена.

Після цього вона не лише приватизувала приміщення за заниженою ціною, а й отримала з бюджету компенсацію в розмірі 300 тисяч гривень, пояснюючи це «витратами на ремонт».

Слідчі зібрали достатньо доказів, аби передати справу до суду. Депутатці інкримінують злочини, передбачені статтями Кримінального кодексу України про привласнення майна та зловживання владою.

Наразі суд має визначити міру покарання.

Під час будівельних робіт у будинку на Ярославовому Валу, 10 у Києві робітники натрапили на ймовірні залишки оборонних укріплень часів княжої доби. Про знахідку повідомив урбаніст і краєзнавець Дмитро Перов, звернувши увагу на кам’яне мурування, яке виявили на глибині п’яти підземних поверхів. За його словами, під час буріння робітники зіткнулися з надзвичайно міцною кам’яною стінкою, яку неможливо було пробурити звичайними методами. Через це будівельники обійшли перешкоду та продовжили роботи поруч, залишивши стародавнє мурування як своєрідний «пам’ятний фрагмент» під землею.

Експерти відзначають, що подібні знахідки надзвичайно рідкісні для центральної частини Києва, адже вони дозволяють відновити уявлення про оборонні системи столиці часів Київської Русі. Виявлена кам’яна кладка, ймовірно, була частиною фортифікаційного рову або стіни, що захищала місто від нападників. За археологічними оцінками, її структура та товщина свідчать про високий рівень будівельних технологій того часу.

Порівнявши сучасну та історичну топографію, дослідник наголошує: саме вздовж теперішньої вулиці Ярославів Вал у княжі часи проходив великий оборонний вал. Його залишки частково помітні в рельєфі Золотоворітського скверу та поблизу вул. Грінченка. Недарма вулиця раніше мала назву Велика Підвальна — вона проходила під валовими укріпленнями.

На історичних картах Києва часів 988–1240 років також видно, що оборонні споруди пролягали саме цією ділянкою та перетинали її в напрямку Святославового Яру.

Будинок, на території якого проводились роботи, розташований у буферній зоні ЮНЕСКО — поруч із Софійським собором та Золотими воротами. Це історична садиба, відома як будинок архітектора Олександра Шіле, зведений у 1877 році. У XX столітті тут працював готель «Версаль», а також розміщувались установи Української держави гетьмана Павла Скоропадського.

Однак останніми роками будівля зазнала агресивної перебудови: фасад перших двох поверхів частково знесено, внутрішні перекриття — розібрані, а на місці фактично ведеться нове будівництво. За даними ЗМІ, власником будинку є ТОВ «Мірча Яв», а бенефіціарною власницею — Ольга Балясна.

Директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова повідомила, що роботи зупинено. Хоча припис Міністерство культури видало ще у 2020 році, забудовник його проігнорував. Нині фахівці Інституту археології НАН України мають провести дослідження місця знахідки.

Якщо виявлене кам’яне мурування підтвердять як частину давнього валу, це стане однією з найбільших археологічних знахідок у центрі Києва за останні роки.

Глава МВС, Ігор Клименко, оголосив, що українські громадяни володіють до п'яти мільйонів одиниць зброї. Відзначаючи це число, він підкреслив, що навіть один мільйон є значною кількістю. Висловивши своє занепокоєння, він спитав, скільки гранат перебуває в руках українців, також наголосивши на необхідності взяти під контроль цю ситуацію. Міністр також зазначив, що серед цих збройових позицій є як офіційно придбана, так і нелегальна зброя. Відповідно до висловлених його словами, у громадян є "певна кількість трофейної зброї", яка знаходиться в незаконному володінні. Крім того, він повідомив, що після прийняття в другому читанні відповідного законопроєкту, громадяни матимуть можливість зареєструвати трофейну зброю без обов'язку її здавати до закінчення воєнного стану.

Українці мають значну кількість зброї на своїх руках, що становить до п'яти мільйонів одиниць, згідно з висловленням глави МВС. Ця ситуація вимагає уваги та контролю, оскільки наявність великої кількості зброї серед населення може становити загрозу громадській безпеці. Треба вжити заходів для вирішення проблеми з нелегальним обігом зброї та реєстрації трофейних екземплярів. Приняття відповідного законопроєкту може сприяти цілеспрямованому регулюванню цієї ситуації і забезпечити безпеку громадян.

Журналісти продовжують активно досліджувати кар'єрний шлях та майновий стан претендентів на посаду голови митної служби України. Одним із найбільш обговорюваних кандидатів є Даніїл Меньшиков, який раніше очолював Черкаську та Львівську митниці, а наразі виконує обов'язки голови Державної авіаційної служби України. Його діяльність на посаді керівника Львівської митниці у 2021–2023 роках викликала чимало запитань серед представників логістичних компаній та водіїв далекобійників, які стикаються з проблемами заторів на пунктах пропуску «Шегині», «Краковець» і «Рава-Руська».

Згідно з численними відгуками, багатогодинні черги на цих ключових митних переходах стали наслідком неефективної організації роботи митних постів, що значно ускладнило переміщення вантажів між Україною та Європою. Логістичні компанії, які покладаються на швидкий та безперебійний рух товарів через ці пункти пропуску, висловлюють невдоволення через зростання витрат часу та коштів на доставку вантажів. Це призвело до зниження ефективності зовнішньої торгівлі і збільшення витрат для підприємств.

У 2022 році ДБР провело обшуки за місцем проживання Меньшикова у справі щодо ввезення автомобілів без сплати мит, що призвело до недоотримання державою мільйонів гривень.

Перевірка декларації за 2022 рік виявила недекларування чотирьох будинків у Києві, кожен майже 300 кв. м, загальною вартістю понад 13 млн грн. Будинки оформлені на співмешканку, доньку бізнесмена Бушинського. Крім того, у декларації зазначено готівку співмешканки – майже 1,5 млн доларів та 170 тис. фунтів стерлінгів, що значно перевищує офіційні доходи за весь період.

У 2024 році НАЗК зафіксувало недостовірні відомості у деклараціях Меньшикова на 14 млн грн. Попри це, у 2025 році його призначили заступником голови Державіаслужби. При цьому він продовжує подавати декларації з суперечливою інформацією.

Журналісти наголошують, що обшуки, невідповідність майнового стану офіційним доходам та приховування посад у біографії Меньшикова викликають серйозні питання щодо його кандидатури на очільника митниці.

Під час останнього пленарного засідання Робочої групи, що входить до складу Комітету Верховної Ради з правоохоронної справи, відбулася важлива подія — заступниця голови Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, Мар’яна Безугла, презентувала дороблений законопроект, спрямований на створення системи військової юстиції в Україні. Цей ініціативний крок має значний вагомий вплив на зміцнення законності та правопорядку у країні, забезпечуючи військовим правоохоронцям адекватний правовий статус і захист їх прав і свобод. Нова система військової юстиції має стати важливим інструментом у забезпеченні військової дисципліни, ефективності та прозорості в роботі військових судів, що в свою чергу підвищить рівень довіри громадян до військових структур та загальної безпеки в державі.

У законопроекті визначається статус військової поліції, її правові засади, загальна структура та особовий склад, порядок застосування заходів фізичного впливу та вогнепальної зброї, а також правовий та соціальний захист її працівників.

Під час презентації законопроекту також виступили голова Комітету Сергій Іонушас та інші члени робочої групи. Ініціатори законопроекту вважають, що це сприятиме підтриманню правопорядку та військової дисципліни у Міністерстві оборони України, Збройних Силах та Державній спеціальній службі транспорту.

Очікується, що розроблений законопроект буде зареєстровано та розглянуто Комітетом у найближчий час.

Раніше, 22 травня, у першому читанні Верховна Рада схвалила законопроект №10311 щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії. Він передбачає надання права військовослужбовцям Нацгвардії застосовувати засоби примусової зупинки автомобіля, водій якого не виконав їхніх законних вимог або намагається уникнути контролю на КПП.