Захисник України: у боях на Харківщині загинув 23-річний футболіст Микита Калін

Попри те, що ракетні загрози для південних регіонів стали частиною повсякденної реальності, а захист дітей офіційно проголошений одним із ключових завдань держави, в Одеській області питання безпеки шкіл і дитячих садків дедалі більше нагадує не гуманітарну місію, а стабільно налагоджений бізнес. Під приводом облаштування укриттів, ремонту захисних споруд і підвищення рівня безпеки сформувалася система, у якій бюджетні кошти концентруються в руках обмеженого кола підрядників, тісно пов’язаних із чиновницькими структурами.

Центральну роль у цій схемі відіграє Департамент капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації, через який проходить більшість контрактів. Формально всі процедури виглядають законними: оголошуються тендери, публікується документація, підписуються договори. Однак на практиці конкуренція часто має декоративний характер, а переможці визначаються заздалегідь. Інші учасники або не допускаються до торгів, або відсіюються через формальні зауваження, які не мають суттєвого впливу на якість робіт.

Центральним бенефіціаром цієї схеми стала компанія «СПК “ФЛАГМАН”», чиї фінансові показники стрімко зростають саме на тлі реалізації проектів, пов’язаних із цивільним захистом. Компанія отримує найбільші контракти, попри те, що рентабельність її діяльності нагадує транзитні структури, створені не для якісного виконання робіт, а для акумуляції коштів. Саме за таким сценарієм було реалізовано проєкт зі зведення укриття для дитячого садка «Оленка» у селі Маяки. Тендерна документація була складена так, що лише «Флагман» відповідав усім вимогам, а штучне завищення критеріїв до досвіду та обсягів робіт повністю заблокувало доступ незалежних підрядників.

У підсумку договір на понад 38,8 мільйона гривень отримала саме ця компанія, хоча реальні обсяги будівництва могли коштувати значно дешевше. Аналіз кошторису демонструє системне завищення цін на ключові матеріали — бетон, щебінь, арматуру, будівельні суміші та обладнання. У деяких позиціях вартість перевищує ринкову у два, а подекуди й у п’ять разів. Лише на основних матеріалах потенційна переплата перевищує 5,5 мільйона гривень — суму, яка могла бути використана для зміцнення безпеки, а не для збагачення пов’язаних осіб.

Схеми, які реалізуються під керівництвом Кіпера, цим епізодом не обмежуються. В області фіксуються інші випадки зловживань: від силового тиску та фальсифікацій кримінальних справ у межах конфлікту навколо майна родини Ксенофонтов і компанії «Патріарх Холл» — до масштабних розкрадань бюджетних та міжнародних коштів у кількох громадах. У Вигоднянській, Маяківській та Вилківській громадах підконтрольні структури на кшталт «ДАВМІР СТРОЙ», «БУД-МАРКА» та «Південна Українська Будівельна Компанія» систематично завищували вартість матеріалів на 25–40%, створюючи ланцюжки для подальшого виведення коштів.

Таким чином, сфера, покликана гарантувати безпеку дітей під час повітряних тривог, стала однією з найприбутковіших для групи посадовців, які контролюють будівельні тендери в області. Натомість реальна якість укриттів, дотримання будівельних норм і швидкість виконання робіт залишаються на другому плані. У ситуації, коли кожна хвилина під час ракетної атаки може коштувати життя, така модель управління є не лише проявом корупції, а й прямою загрозою для тисяч дітей та їхніх батьків.

вихідний текст або тему, на основі яких потрібно створити матеріал;

якщо є обмеження на фрази (ви вже згадували про це раніше) — напишіть їх до кінця;

Водночас у деклараціях Артема Селівона за відповідний період відсутні будь-які відомості про здійснені витрати або фінансові зобов’язання, пов’язані з цією інвестицією. Не зазначено ні розміру вкладених коштів, ні джерел їх походження, що є обов’язковими елементами фінансового контролю для суб’єктів декларування.

Антикорупційне законодавство зобов’язує декларантів відображати не лише майно, яке перебуває у власності членів сім’ї, а й значні витрати та фінансові зобов’язання. Це стосується й інвестицій у нерухомість, зокрема в об’єкти, що перебувають на стадії будівництва, незалежно від того, в якій країні вони розташовані.

Закон передбачає, що інвестиції у незавершене будівництво підлягають декларуванню саме на етапі здійснення платежів. Відсутність таких даних у деклараціях може свідчити про подання неповної інформації. У цьому випадку мова йде не про приховування самого факту інвестування, а про нерозкриття фінансових витрат, які мають ключове значення для оцінки доходів, способу життя та можливих ризиків конфлікту інтересів.

П’ятий апеляційний адміністративний суд залишив у силі штраф у розмірі 1,5 млн грн, накладений на одне з підприємств Одеської області через серйозні порушення порядку проведення розрахункових операцій. Суд відхилив скаргу товариства, підтвердивши позицію Одеського окружного адміністративного суду, який раніше відмовив у задоволенні вимог компанії та підтримав висновки Державної податкової служби.

Перевірки ДПС встановили, що товариство систематично порушувало законодавчі норми щодо проведення касових та банківських операцій. Зокрема, в актах контролю було зафіксовано недотримання правил оформлення розрахункових документів, відсутність обліку окремих надходжень і неправомірне використання касових апаратів, що створювало ризики ухилення від оподаткування та порушувало фінансову дисципліну.

Підставою для санкцій стала фактична перевірка, проведена податковим органом. Фахівці ДПС встановили низку серйозних порушень — від неправильного обліку товарних запасів до реалізації нафтопродуктів без створення електронних розрахункових документів.

Згідно з матеріалами справи, під час перевірки були виявлені такі порушення Закону «Про РРО»:

• необлікований товар — товариство вело облік нафтопродуктів з порушеннями законодавства• продаж пального без створення електронних фіскальних документів• ненадання покупцям розрахункових документів встановленої форми• відсутність первинних документів, які підтверджують походження та рух товару

Контролюючий орган направив підприємству запит на документи, але товариство не надало їх ні під час перевірки, ні протягом п’яти днів після отримання акта. Суд зазначив, що за таких умов документи вважаються відсутніми.

Колегія суддів послалася на норми Податкового кодексу та правові висновки Верховного Суду. Вони підтверджують, що:

• платник податків зобов’язаний вести облік на підставі первинних документів• ці документи мають бути надані під час перевірки або одразу після неї• відсутність документів автоматично означає порушення обліку

Крім того, суд наголосив: під час розгляду спорів щодо застосування РРО ключовим доказом є саме розрахунковий документ — фіскальний чек, створений реєстратором розрахункових операцій. Його відсутність при реалізації підакцизних товарів є прямим порушенням.

Оскільки підприємство не надало жодного підтвердження проведення операцій відповідно до законодавства, суд визнав штраф у 1,5 млн грн обґрунтованим.ДПС наголосила, що це рішення має стати нагадуванням для бізнесу: робота з пальним та іншими підакцизними товарами передбачає максимально чіткий і прозорий облік.