Захист приватності: Чи достатньо заклеїти камеру ноутбука?

В Україні завершено перевірку готовності до роботи Єдиного центру ідентифікації тіл та останків осіб, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Цей об’єкт створено відповідно до міжнародних вимог судово-медичної експертизи та інтегровано в загальнодержавну мережу установ, що функціонують під координацією Міністерства охорони здоров’я. Його запуск має на меті забезпечити системний та максимально точний підхід до встановлення особи загиблих, що особливо важливо в умовах масштабних воєнних втрат.

Керівництво МОЗ наголошує, що новий центр істотно модернізує процедури ідентифікації, застосовуючи новітнє обладнання та удосконалені методики. За словами заступника міністра охорони здоров’я Ігоря Копача, відкриття спеціалізованої установи стане потужним інструментом для підвищення якості експертиз, оперативності досліджень та прозорості всіх етапів роботи з невпізнаними тілами. Значна увага приділена і створенню умов для ефективної співпраці між експертами, слідчими органами та представниками силових структур, що дозволить оптимізувати обмін інформацією і прискорити процес встановлення особи загиблих.

Центр створено, щоб підвищити можливості держави у ідентифікації загиблих під час війни та у післявоєнний період. За словами заступника міністра внутрішніх справ Леоніда Тимченка, у приміщенні облаштовано робочі місця для слідчих, криміналістів поліції та працівників карного розшуку.

За потреби до роботи залучатимуть фахівців Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру та представників Секретаріату Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти. Для міжнародних організацій — Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти та Міжнародного комітету Червоного Хреста — створено необхідні умови для роботи спільно з українськими експертами.

МОЗ нагадує, що створення Центру є частиною ширшої реформи судово-медичної системи. З 2023 року обласні бюро судово-медичної експертизи були централізовані та передані у сферу управління міністерства.

Вищий антикорупційний суд України прийняв рішення про припинення кримінального провадження стосовно колишнього міністра інфраструктури Андрія Пивоварського. Як повідомив сам Пивоварський на своїй сторінці у Facebook, суд ухвалив це рішення у зв'язку з закінченням строків давності для притягнення до кримінальної відповідальності. Одночасно знято всі арешти з майна екс-міністра. Це стало результатом тривалого судового процесу, який, з одного боку, привернув увагу до діяльності високопосадовців, а з іншого — ще раз підкреслив складність та тривалість таких розслідувань.

Нагадаємо, що 22 лютого 2023 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) повідомило Андрію Пивоварському про підозру у зловживанні владою. За версією слідства, екс-міністр був причетний до розтрати державних коштів, внаслідок чого держава зазнала збитків на суму понад 30 мільйонів доларів США. Справу було порушено через події, що мали місце в 2015 році, коли Пивоварський займав посаду міністра інфраструктури.

Сам Андрій Пивоварський від початку заперечував протиправні дії і стверджував, що діяв у межах чинного законодавства та урядових рішень того часу. Раніше, 16 березня 2023 року, ВАКС обрав йому запобіжний захід у вигляді застави майже 10 млн грн, яку ексчиновник того ж дня вніс у повному обсязі.

Після тривалого провадження суд ухвалив рішення про закриття справи через вичерпання строків давності. Пивоварський подякував усім, хто підтримував його і родину під час розгляду справи.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

За словами нардепа, із загальної кількості чоловіків:

Білозір зазначила, що багато чоловіків перебувають на тимчасово окупованих територіях або виїхали за кордон.

Депутатка також звернула увагу на активне обговорення ідеї зниження мобілізаційного віку до 18 років. За її словами, така ініціатива викликає обурення в суспільстві.

“Зараз матері вивозять молодь із сіл. Хтось уже втратив старшого сина на фронті і боїться за молодшого,” — зазначила вона.

Військовослужбовець ЗСУ Євген Ієвлєв висловив думку, що зниження мобілізаційного віку може допомогти стабілізувати фронт, але зауважив, що в суспільстві така ідея не підтримується через небажання відправляти рідних на війну.

Комісія Верховної Ради України планує перевірити хід будівництва фортифікацій на північному кордоні з Білоруссю. Про це заявив Михайло Цимбалюк, заступник голови спеціальної комісії з питань контролю за додержанням законів, належить до фракції "Батьківщина".

Згідно з інформацією, наразі контроль за будівництвом фортифікаційних споруд вже здійснюється у Харківській області та інших регіонах України.

За словами Цимбалюка, комісія Ради перевірить будівництво на території Волинської, Рівненської, Житомирської та Київської областей, де також зазначені зауваження до цих робіт.

Очікується, що інспектори ретельно перевірять всі аспекти будівництва, щоб забезпечити відповідність процедур та нормативів, а також уникнути можливих порушень.

“У нас не тільки Харківщина, тривожні сигнали є з інших областей. І наше завдання перевірити цю інформацію і встановити істину. Це дуже чутлива тема, і ми прекрасно усвідомлюємо, що більшість цих матеріалів мають ступінь обмеженої державної таємниці”, – сказав Цимбалюк.

Він зазначив, що інколи ціна робіт і одного й того ж будівельного матеріалу “коливається в рази”.

Лише цього року на фортифікації з бюджету виділили майже 38 мільярдів гривень.