Захист приватності: Чи достатньо заклеїти камеру ноутбука?

Кривий Ріг останнім часом стає центром обговорень, коли йдеться про кримінальний бізнес, нелегальні схеми та політичні впливи. Усі ці елементи так чи інакше пов’язані з двома фігурами, які стали майже синонімами тіньової економіки міста: Дмитром Храменюком та Олександром Квасовим. Їхні бізнес-інтереси та методи ведення справ мають численні паралелі та взаємодії, де кримінальні схеми, рейдерство та політичні зв'язки стають одним цілим.

Дмитро Храменюк — це ім’я, яке в Кривому Розі асоціюється з нелегальними автозаправними станціями. За даними правоохоронців, він контролює цілу мережу з 12 підпільних АЗС, що працюють не лише в межах міста, а й на його околицях. Крім того, Храменюк має значні активи в торгівлі контрафактним тютюном та алкоголем, а також контролює пункти прийому металу, через які обігруються різноманітні схеми обходу податків і митних зборів. Протягом багатьох років його бізнес процвітає, незважаючи на те, що деякі підпільні цехи працюють без будь-якої уваги з боку місцевих правоохоронних органів.

Квасов, у свою чергу, пов’язаний із рейдерськими захопленнями земель. За даними Clarity‑project, йому контролює до 4000 гектарів. Судові рішення часто ігноруються, а конфлікти з пайовиками залишаються невирішеними.

Відомо також про спільний бізнес Храменюка та Квасова — ресторан, а нещодавно у регіон просочилася інформація про силові методи стягнення боргу в $800 тис. Постраждалий бізнесмен стверджував, що його утримували та катували, а справа була “похована” за участю колишніх прокурорів і поліції.

Попри це, обидва активно займаються благодійністю: допомагають громадам, поставляють продукти, воду, транспорт і дрони для фронту. Місцеві активісти зазначають, що волонтерський образ може бути прикриттям для старих схем та трампліном у політику.

Таким чином, Храменюк і Квасов формують образ сучасних “теневих князів” Криворіжжя, які поєднують бізнес, кримінальні зв’язки та політичні амбіції, демонструючи, як тіньова економіка пристосовується та маскується під благодійність і політичну діяльність.

Представники Польщі та України активно обговорюють можливість введення обмежень на кордоні між країнами для здійснення торгівлі. Згідно з виступом Туска, це питання буде також висвітлене під час його зустрічі з фермерами. Він вказав на існуючі спроби обмеження поставок сільськогосподарської продукції з України, запропонувавши обмеження, що відповідають середньому рівню за 2022-2023 роки. У Брюсселі Польща має намір внести пропозицію, згідно з якою референтним періодом буде час до початку конфлікту. Це спрямовано на посилення лімітів з метою захисту польських виробників. Водночас, тривають переговори щодо тимчасового закриття кордону для обміну товарами. Туск підкреслив, що будь-яке рішення про обмеження торгівлі з Україною має бути тимчасовим і здійснюватися за погодженням з Києвом, щоб уникнути зайвої напруги між країнами. Проте він настоює на необхідності знайти довгострокове рішення.

У вищезгаданій статті розглянуті переговори між Польщею та Україною щодо можливого закриття кордону для торгівлі товарами. Обговорюються спроби обмеження поставок сільськогосподарської продукції з України, а також можливість тимчасового закриття кордону. Важливо, що будь-яке рішення щодо обмеження торгівлі має бути тимчасовим і узгодженим з українською стороною для попередження надмірної напруги між країнами. Також акцентується на необхідності знаходження довгострокового рішення для вирішення цього питання.

Начальник другого відділу Мукачівського територіального центру комплектування Закарпатської області Сергій Іванина при звільненні подав декларацію, яка привернула значну увагу громадськості та ЗМІ. Документ містить інформацію про суттєві обсяги готівкових коштів та численні об’єкти нерухомості, що викликає питання щодо джерел походження цих активів. Зокрема, Іванина задекларував 120 тисяч доларів та 120 тисяч євро готівкою. При цьому у декларації не зазначено наявності банківських рахунків із значними сумами, що лише підсилює інтерес до прозорості фінансових операцій посадовця.

Окрім готівки, декларація містить перелік нерухомості, якою володіє Іванина, включно з житловими та комерційними об’єктами. Поєднання великих грошових сум та численних активів викликає дискусії серед експертів з антикорупційних питань та підкреслює необхідність ретельного контролю над фінансовими деклараціями державних службовців.

Щодо нерухомості, Іванина володіє будинком площею 201,45 м² у Міжгір’ї (2008 рік), двома квартирами в Ужгороді (36,6 м² та 36,9 м², обидві 2016 року), чотирма земельними ділянками загальною площею 432 м² та нежитловим приміщенням площею 59,8 м² у Міжгір’ї.

Дружина Оксана Іванина має у власності будинок площею 245,7 м² (2017 рік) та дві квартири (66,2 м² та 97,8 м², 2013 та 2011 роки) в Ужгороді, земельну ділянку 450 м² та два нежитлові приміщення (9,3 м² та 22,3 м², 2022 рік). Крім того, на її ім’я зареєстровано три транспортні засоби: Toyota Land Cruiser 150 (2022), Hyundai Tucson (2019) та автобус Ponticelli ER-120U (1995).

За 2025 рік загальний дохід Сергія Іванини склав приблизно 748 тис. грн, основними джерелами стали грошове забезпечення від Закарпатського ОТЦК та СП, пенсія та незначні виплати, включно з кешбеком і державними програмами. Дружина отримала 4451 грн зарплати за сумісництвом через ФОП і є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Телерадіокомпанія «Міжгір’я ТВ».

У декларації не зазначено об’єктів незавершеного будівництва, цінних паперів, корпоративних прав (окрім ТОВ дружини), фінансових зобов’язань чи значних витрат.