П’ятниця, 3 Квітня, 2026

Законодавче врегулювання для захисту малих архітектурних форм у Верховній Раді

Важливі новини

Автомобільна мобілізація: Нові реґуляції та вимоги для власників транспорту

18 травня в Україні вступив у дію новий закон про мобілізацію, який приносить ряд змін у вимогах до власників автомобілів, зареєстрованих у Транспортно-комунікаційних центрах (ТЦК). Згідно з Наказом №3633-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", автотранспорт, належний підприємцям і громадянам, але призначений для військово-транспортних цілей, тепер перебуватиме під посиленим наглядом.

Міністерство внутрішніх справ надасть дані про такі автомобілі всім ТЦК, а керівництво підприємств зобов'язане дотримуватися часткового наряду з передачі транспортних засобів. Новий закон також встановлює обмеження для автомобілів та інших транспортних засобів, які зареєстровані в ТЦК і призначені для поповнення Збройних Сил України та інших військових формувань.

Статтею 6 цього закону передбачено заборону на:

Крім того, встановлено, що військово-транспортний обов'язок під час загальної мобілізації або в особливий період розповсюджується на різні державні та місцеві органи влади, підприємства, установи, організації та громадян, які володіють транспортними засобами. Деталі щодо обсягу автомобілів за типами та марками, які потрібно залучити в рамках мобілізації, будуть визначені місцевими органами влади на підставі інформації від ТЦК, які отримають відомості від Міністерства внутрішніх справ.

Однією з ключових інновацій Закону про мобілізаційну підготовку та мобілізацію є введення часткового наряду. Цей документ, виданий головою місцевої ОВА, має на меті встановити завдання для керівників підприємств, установ та організацій різних форм власності, а також суб'єктів господарювання щодо передачі конкретних транспортних засобів та спеціальної техніки Збройним Силам України та іншим військовим формуванням, а також у визначенні місць та термінів передачі.

Засоби виконання військово-транспортного обов'язку, а також норми залучення, вилучення та примусового відчуження транспортних засобів та техніки на період мобілізації та воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів, з урахуванням відсотку за галузями національної економіки.

Згідно з новим законодавством, щодо компенсації за втрати, зазначені у зв'язку з мобілізацією транспортних засобів, передбачено встановлення порядку відшкодування державою вартості майна та компенсації за завдану шкоду. Однак процес самої мобілізації транспорту проводиться безоплатно, з обов'язковою умовою повернення автомобіля чи іншого транспортного засобу власнику протягом 30 календарних днів після оголошення демобілізації.

Щодо права залучення транспортних засобів, дані про водний транспорт та сільськогосподарську техніку також передаються до Транспортно-комунікаційних центрів (ТЦК) Міністерством інфраструктури, Держпродспоживслужбою та іншими відповідними органами.

Процедура залучення транспорту та його повернення відбувається на основі актів прийняття-передачі. У цих документах фіксуються відомості про власників, технічний стан, залишкова (балансова) вартість та інші необхідні деталі, які дозволяють однозначно ідентифікувати транспортні засоби. Це забезпечує прозорість та відповідність усіх процедур в рамках мобілізації та демобілізації, а також захищає права власників.

У висновках можна зазначити наступне:

• Новий закон про мобілізацію транспорту в Україні встановлює порядок компенсації за втрати, заподіяні внаслідок мобілізації, та передбачає безоплатну участь власників транспортних засобів у цьому процесі з подальшим поверненням транспорту протягом певного терміну.

• Щодо залучення транспорту, дані про нього передаються до відповідних органів, які контролюють цей процес, зокрема до Транспортно-комунікаційних центрів (ТЦК), що дозволяє забезпечити системність та ефективність управління транспортними ресурсами під час мобілізації.

• Процедура залучення та повернення транспорту ґрунтується на актах прийняття-передачі, що забезпечує прозорість та відповідність усіх дій у цьому процесі, а також захищає інтереси власників транспортних засобів.

Загалом, новий закон спрямований на забезпечення ефективного використання транспортних ресурсів в умовах мобілізації, з урахуванням інтересів як держави, так і громадян, які є власниками цих ресурсів.

В Україні за підсумками першого півріччя Китай лідер з імпорту, Польща з експорту

Згідно з оприлюдненими даними, Китай посів позицію лідера серед країн-постачальників імпортованих товарів до України. Це свідчить про зростаючу роль китайської продукції на українському ринку та може вказувати на посилення економічних зв'язків між двома країнами.

Україна зафіксувала від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі на рівні 13,7 мільярдів доларів США за перше півріччя 2024 року. Це означає, що обсяг ввезених товарів перевищив обсяг їхнього вивезення за кордон.

Україна експортувала товарів на 19,5 мільярдів доларів. Основні країни-покупці – Польща (2 млрд. дол.), Іспанія (1,6 млрд. дол.) і Китай (1,6 млрд. дол.).

Основна стаття експорту – продовольство (12,4 мільярда). Далі йдуть метали та мінеральна продукція.

Імпорт склав 33,2 млрд. доларів. Товари завозилися з Китаю (на 6,4 млрд. дол.), Польщі (3,7 млрд. дол.) і Німеччини (2,6 млрд. дол.).

Основні статті імпорту – машини, обладнання і транспорт (11,4 млрд. дол.), продукція хімічної промисловості (5,9 млрд. дол.), паливо (4,3 млрд. дол.).

Цікаво, що 14% імпорту не оподатковувалося. Податки на решту імпорту зросли на 10% порівняно з попереднім півріччям.

Українців закликають долучатися до нових груп ППО у складі добровольчих формувань

У червні в Україні стартував експериментальний проєкт щодо формування груп протиповітряної оборони (ППО) у складі добровольчих формувань територіальних громад (ДФТГ). Його мета — посилити повітряний захист населених пунктів за участі добровольців, які не підлягають мобілізації. Хто може долучитися? До участі у групах ППО запрошуються громадяни України віком від 18 років, які не підлягають мобілізації. Це […]

Авіаудар по Краматорську: серед поранених – діти

У результаті російського авіаудару по багатоповерховому житловому будинку в Краматорську, Донецька область, було поранено щонайменше 8 цивільних. Серед постраждалих – шестеро жінок, 6-річна дівчинка та 16-річний хлопець. За даними прокуратури, 15 січня о 09:33 зс рф завдали авіаційний удар по місту Краматорськ. Мішенню для ворожої атаки став мікрорайон зі щільною житловою забудовою. “У результаті влучання […]

The post Авіаудар по Краматорську: серед поранених – діти first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Без нових поставок: Україна ризикує втратити ключові можливості на полі бою

Постійна військова допомога з боку США є важливою складовою стратегії України в боротьбі проти агресії Росії. Однак останні заяви про можливе скорочення допомоги викликають серйозні побоювання щодо стабільності ситуації на фронті. Як зазначає The Wall Street Journal , без нових поставок військової допомоги Україна зможе витримати нинішній темп боїв до літа 2025 року, але після […]

The post Без нових поставок: Україна ризикує втратити ключові можливості на полі бою first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

На тлі військових дій в Україні загострюється конфлікт між малим бізнесом і місцевою владою. Власники малих архітектурних форм (МАФів) стверджують, що стикаються з масовими випадками знесення своїх кіосків, що призводить до втрати робочих місць та загрозить легальності їхнього бізнесу. Відповіддю на цю кризову ситуацію має стати законопроєкт, який готується у парламенті.

2 квітня, під час засідання Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, обговорювалися проблеми, що виникають у зв’язку з демонтажем МАФів. Підприємці зауважили, що навіть ті кіоски, які працюють легально і сплачують податки, опиняються під загрозою знищення, у той час як економіка країни вже страждає через війну.

З метою захисту малого бізнесу був розроблений законопроєкт №15035, який має на меті обмежити витіснення малих підприємств великими ритейлерами та зупинити необґрунтоване знесення МАФів місцевою владою. Галина Третьякова, голова комітету, підкреслила, що питання демонтажу не слід розглядати лише з позиції благоустрою. Кожне таке рішення впливає на конкретних людей, їхні доходи та родини. Вона зазначила, що перед знесенням необхідно оцінювати можливі втрати робочих місць та передбачити їхнє відшкодування через створення нових.

Соціальний аспект також не залишився поза увагою. Власники МАФів часто мають у своїх сім'ях військовослужбовців, а для ветеранів повернення до малих підприємств може стати єдиним шансом на інтеграцію у мирне життя. Втрата бізнесу може означати для багатьох людей повну втрату їхнього доходу.

Комітет також вказав на важливу роль МАФів під час війни. Малий бізнес став основою для швидкого відновлення базових послуг, зокрема постачання продуктів, після початку повномасштабного вторгнення, оскільки маленькі точки продажу можуть відкриватися там, де великі мережі не здатні швидко запрацювати.

Попри це, стосунки між центральною владою та місцевими органами залишаються напруженими. У Києві, наприклад, депутати зазначають, що бюджет має достатні ресурси та не потребує додаткового навантаження на малий бізнес.

Комітет планує звернутися до місцевих адміністрацій з проханням призупинити знесення МАФів до моменту ухвалення нового законодавства. Тим не менш, остаточне вирішення конфлікту буде залежати від того, наскільки вдасться узгодити позиції парламенту, уряду та місцевої влади.

На сьогоднішній день законопроєкт все ще перебуває на етапі обговорення, але його поява вже свідчить про те, що проблема демонтажу малих підприємств під час війни виходить на рівень державної політики.

Останні новини