Понеділок, 31 Серпня, 2026

Законодавче врегулювання для захисту малих архітектурних форм у Верховній Раді

Важливі новини

В Одесі спіймали диверсанта, пов’язаного з терактом у Біляївці

Служба безпеки України спільно з Національною поліцією затримала в Одесі російського агента, який виготовляв саморобні вибухові пристрої (СВП) для здійснення терактів в Україні. Один з його “виробів” вже було використано 23 березня цього року під час нападу на райвідділ поліції в місті Біляївка Одеської області. За даними слідства, вибухівку до відділку принесла завербована ФСБ місцева […]

The post В Одесі спіймали диверсанта, пов’язаного з терактом у Біляївці first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Кількість кримінальних справ зросла в півтора раза — статистика судів

Минулого року в Україні зареєстровано 3,1 мільйона судових справ, що трохи більше, ніж у 2023-му. Про це повідомляє Опендатабот із посиланням на дані Державної судової адміністрації. Найбільше зросла кількість кримінальних справ, тоді як господарських — навпаки, поменшало. У 2023 році суди розглянули 332 тисячі кримінальних справ, а у 2024-му їх вже стало 528 тисяч — […]

Навіщо справа Шабуніна про ухилення від армії лишається без розгляду?

Протягом останніх чотирьох місяців кримінальне розслідування, спрямоване на встановлення фактів ухилення від військової служби керівника "Центру протидії корупції" Віталія Шабуніна, відзначається загрозливим зупиненням. За словами журналіста Володимира Бойка, проведення цього розслідування було затримане з моменту його ініціації й до теперішнього часу. Заява щодо початку розслідування щодо Шабуніна була подана в грудні 2023 року, але після цього справа затримувалася. В квітні 2024 року суд вимагав, щоб територіальне управління Державного бюро розслідувань в Києві негайно розпочало досудове розслідування щодо фактів самовільного залишення місця служби Шабуніним. Бойко висловлює припущення, що таке затягування може бути пов’язане з близькими стосунками між Шабуніним та заступником директора ДБР Романом Олефіренком. "Чи можливо, що ви видали наказ не проводити розслідування у справі щодо Шабуніна та навіть заборонили йому (слідчому – автор) виконувати рішення суду?" — цікавиться Бойко. Він також розповів, що їх знайомив колишній директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник, з яким Олефіренко не лише дружить, а й має квартиру поруч у центрі Києва. Нагадаємо, що ДБР веде дві кримінальні справи щодо Шабуніна – за ухилення від мобілізації та підробку документів Національного агентства з питань запобігання корупції. Раніше екс-міністр охорони здоров’я Уляна Супрун заявила, що дії українських антикорупціонерів на Заході суперечать інтересам України під час війни, що призвело до того, що партнери зараз не надають Україні військову допомогу.

Висновки до вищезгаданої статті можна зробити наступні:

• Справа щодо ухилення від військової служби керівника "Центру протидії корупції" Віталія Шабуніна зазнає серйозного затягування, що підтверджується діями та нездійсненням необхідних розслідувальних дій з боку відповідних органів.

• Журналіст Володимир Бойко висловив припущення про можливість втручання у розслідування з боку осіб, які мають близькі стосунки з керівництвом Державного бюро розслідувань.

• Подібне затягування розслідування може підірвати довіру громадськості до ефективності боротьби з корупцією та порушити принципи правової держави.

• Необхідно провести об’єктивне й безперешкодне розслідування у справі щодо ухилення від військової служби з урахуванням усіх обставин та без впливу політичних чи особистих інтересів.

НАТО перехопило російські бомбардувальники над Балтійським морем

20 квітня над Балтійським морем винищувачі НАТО були підняті...

Захоплення Курської АЕС може мати негативні наслідки для України – експерти

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Доктор фізико-математичних наук Людвіг Литвинський, колишній працівник Інституту ядерних досліджень НАНУ, зазначив, що захоплення атомної станції не є в інтересах України.

“Той, хто захоплює атомну станцію, несе повну відповідальність за ядерну безпеку. І навіщо нам та валіза без ручки?” — сказав Литвинський, підкреслюючи складність і небезпеку управління атомними об’єктами.

Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова, вважає обговорення можливого обміну Курської АЕС на Запорізьку станцію спекуляцією. На його думку, росіяни навряд чи погодяться на обмін, а захоплення станції можуть використати для потужної інформаційної кампанії проти України.

Омельченко зазначив, що навіть теоретичне перехоплення контролю над Курською АЕС матиме значно гірші наслідки для України. “МАГАТЕ може зазначити, що Україна порушила правила безпеки, створюючи небезпечний прецедент і аварійну ситуацію”, — пояснив він.

За сценарію, при якому Україна захоплює Курську АЕС, країна може втратити частину міжнародних союзників. Іван Ступак, військовий експерт і колишній співробітник СБУ, попередив про можливі наслідки: “МАГАТЕ засудить такі дії. Очікується обурення від ООН і ризик втрати частини союзників, що може призвести до зупинки постачання озброєння”.

Ступак також зазначив, що Україна може бути названа “країною ядерним терористом”, що зменшить міжнародну підтримку та ускладнить ситуацію на фронті.

На тлі військових дій в Україні загострюється конфлікт між малим бізнесом і місцевою владою. Власники малих архітектурних форм (МАФів) стверджують, що стикаються з масовими випадками знесення своїх кіосків, що призводить до втрати робочих місць та загрозить легальності їхнього бізнесу. Відповіддю на цю кризову ситуацію має стати законопроєкт, який готується у парламенті.

2 квітня, під час засідання Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, обговорювалися проблеми, що виникають у зв’язку з демонтажем МАФів. Підприємці зауважили, що навіть ті кіоски, які працюють легально і сплачують податки, опиняються під загрозою знищення, у той час як економіка країни вже страждає через війну.

З метою захисту малого бізнесу був розроблений законопроєкт №15035, який має на меті обмежити витіснення малих підприємств великими ритейлерами та зупинити необґрунтоване знесення МАФів місцевою владою. Галина Третьякова, голова комітету, підкреслила, що питання демонтажу не слід розглядати лише з позиції благоустрою. Кожне таке рішення впливає на конкретних людей, їхні доходи та родини. Вона зазначила, що перед знесенням необхідно оцінювати можливі втрати робочих місць та передбачити їхнє відшкодування через створення нових.

Соціальний аспект також не залишився поза увагою. Власники МАФів часто мають у своїх сім'ях військовослужбовців, а для ветеранів повернення до малих підприємств може стати єдиним шансом на інтеграцію у мирне життя. Втрата бізнесу може означати для багатьох людей повну втрату їхнього доходу.

Комітет також вказав на важливу роль МАФів під час війни. Малий бізнес став основою для швидкого відновлення базових послуг, зокрема постачання продуктів, після початку повномасштабного вторгнення, оскільки маленькі точки продажу можуть відкриватися там, де великі мережі не здатні швидко запрацювати.

Попри це, стосунки між центральною владою та місцевими органами залишаються напруженими. У Києві, наприклад, депутати зазначають, що бюджет має достатні ресурси та не потребує додаткового навантаження на малий бізнес.

Комітет планує звернутися до місцевих адміністрацій з проханням призупинити знесення МАФів до моменту ухвалення нового законодавства. Тим не менш, остаточне вирішення конфлікту буде залежати від того, наскільки вдасться узгодити позиції парламенту, уряду та місцевої влади.

На сьогоднішній день законопроєкт все ще перебуває на етапі обговорення, але його поява вже свідчить про те, що проблема демонтажу малих підприємств під час війни виходить на рівень державної політики.

Останні новини