П’ятниця, 17 Липня, 2026

Законодавче врегулювання для захисту малих архітектурних форм у Верховній Раді

Важливі новини

Україна створює власні системи проти гіперзвукових ракет “Кинджал” і “Циркон”

Українські фахівці активно працюють над створенням зенітно-ракетних систем, здатних знищувати гіперзвукові цілі, зокрема російські ракети типу “Кинджал” і “Циркон”. Про це заявив заступник керівника Офісу президента Павло Паліса в інтерв’ю азербайджанському агентству Report. За його словами, частина таких розробок уже пройшла бойове випробування. Наразі зусилля спрямовано на створення технологій, здатних нейтралізувати не лише гіперзвукові, а […]

СБУ повідомила заочну підозру львівському блогеру, який поширював проросійську пропаганду

Служба безпеки України повідомила заочну підозру 43-річному уродженцю Самбірщини, Володимиру Паньчаку-Шереметі, який, перебуваючи за кордоном, активно поширює проросійські наративи через YouTube та соціальні мережі. Підозрюваний позиціонує себе як «політичний експерт українського медіапростору». За даними слідства, з 2022 року він поширює тези кремлівської пропаганди, дискредитує українську владу та виправдовує збройну агресію Росії проти України. Зокрема, підозрюваний […]

Прощання зі Степаном Хмарою: легенда опозиції та невтомний борець за ідеали

Степан Хмара: життя, боротьба та спадок борця за свободу

Українська політична сцена втратила видатну особистість – Степана Хмару, який відомий своєю багатолітньою боротьбою за ідеали і свободу. У віці 87 років він пішов із життя, залишивши позаду слід своєї невтомної діяльності.

Степан Хмара був відомим дисидентом і антикомуністом, який ніколи не втомлювався у своїй опозиційній діяльності. Його політичний шлях пролягав через радянську диктатуру та незалежну Україну, де він продовжував боротьбу за ідеали свободи та демократії.

Він завжди підтримував оптимістичний погляд на життя, не зупиняючись на своїх зусиллях у боротьбі за краще майбутнє України. Хоча він ніколи не бачив реалізації своїх мрій про кращу країну, йому було важливо залишатися активним і допомагати у будівництві демократичного суспільства.

У своїй діяльності він був редактором та видавцем самиздату, а також активним учасником українського дисидентського руху. Його статті та твори розкривали проблеми репресій та порушень прав людини в радянському суспільстві.

Степан Хмара неодноразово потрапляв під прес, був засуджений та перебував у в'язниці через свою політичну діяльність. Проте, навіть під час ув'язнення він не втрачав віру у перемогу ідеалів свободи та гідності.

Його життєва історія стала символом непохитної вольової відваги та принциповості. Степан Хмара залишиться в пам'яті не лише як політичний діяч, а й як символ боротьби за свободу і справедливість.

Символ боротьби та гідності: життєвий шлях Степана Хмари

У 1990-му році він увійшов у парламент та став активним учасником національної революції разом із іншими націонал-патріотами. Його ім'я звучало разом з авторами Декларації про державний суверенітет України та інших законів, спрямованих на конфіскацію майна Компартії та департизацію державних установ.

Степан Хмара завжди підтримував студентські протести та страйки, борючись за права інтелектуальної молоді та відставку уряду. Його активна участь у голодуваннях та протестних акціях була свідченням непохитної віри у перемогу ідеалів свободи та гідності.

Навіть у віці Хмара залишався вірним своїм переконанням і продовжував активну політичну діяльність, не зупиняючись на досягнутому. Він був яскравим прикладом стійкості та відданості ідеалам, за які він боровся.

Степан Хмара був нагороджений найвищими державними нагородами за свою активну участь у національних рухах та революціях. Його внесок у формування сучасної України важко переоцінити, і його ім'я завжди буде пов'язане з боротьбою за свободу та гідність.

Портрет відданого патріота: політична діяльність Степана Хмари

Степан Хмара, який пройшов складний політичний шлях, відзначався рішучістю та послідовністю у захисті національних інтересів. Він активно боровся проти відмови України від ядерного статусу та виступав проти домінування Росії. Степан Хмара вніс важливий внесок у створення Конституції України та боротьбу за суверенітет країни.

Його гостра критика влади, навіть на тлі подій у Криму та на Донбасі, свідчила про його незламну відданість принципам. Він відверто виступав проти російської агресії та закликав до рішучих заходів, включаючи виведення російських військ з українського території.

Степан Хмара не боявся виражати свої погляди навіть у найважчі часи для країни. Його активна участь у протестах та глибоке переконання у необхідності боротьби за справедливість робили його важливою фігурою на політичній арені України.

Степан Хмара залишиться в історії як відданий патріот і гідний захисник національних інтересів, який відстоював свої переконання навіть у найскладніші моменти для країни.

У висновку можна сказати, що Степан Хмара був видатною постаттю української політики, яка відзначалася великим внеском у боротьбу за національні інтереси та захист суверенітету країни. Він виступав проти будь-яких спроб посягання на незалежність України і активно працював над зміцненням державних засад. Степан Хмара залишиться в пам'яті як символ відданості своїм переконанням та великий патріот, який віддавав усі сили заради майбутнього своєї країни.

Викриття білоруської агентки в Україні: спроба проникнення у військову розвідку

В Україні нещодавно було затримано громадянку Білорусі, яка діяла як агентка білоруського КДБ, прикриваючись журналістською діяльністю. За даними слідчих, 35-річна жінка співпрацювала зі спецслужбами Білорусі ще з 2015 року і мала на меті отримати доступ до одного з підрозділів української військової розвідки. Викриття агентки стало результатом тривалої контррозвідувальної роботи українських силових структур.

Правоохоронці повідомляють, що під прикриттям журналістки вона контактувала з медіаресурсами проросійської спрямованості, що давало їй можливість збирати інформацію та встановлювати контакти в Україні. Досвід роботи з медіа дозволяв їй отримувати доступ до кола осіб, що цікавили спецслужби, та завчасно маскувати свої дії під легальну професійну діяльність.

Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Фермер у Київській області виявив бойову частину ракети в полі

У Київській області сапери Державної служби з надзвичайних ситуацій...

На тлі військових дій в Україні загострюється конфлікт між малим бізнесом і місцевою владою. Власники малих архітектурних форм (МАФів) стверджують, що стикаються з масовими випадками знесення своїх кіосків, що призводить до втрати робочих місць та загрозить легальності їхнього бізнесу. Відповіддю на цю кризову ситуацію має стати законопроєкт, який готується у парламенті.

2 квітня, під час засідання Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, обговорювалися проблеми, що виникають у зв’язку з демонтажем МАФів. Підприємці зауважили, що навіть ті кіоски, які працюють легально і сплачують податки, опиняються під загрозою знищення, у той час як економіка країни вже страждає через війну.

З метою захисту малого бізнесу був розроблений законопроєкт №15035, який має на меті обмежити витіснення малих підприємств великими ритейлерами та зупинити необґрунтоване знесення МАФів місцевою владою. Галина Третьякова, голова комітету, підкреслила, що питання демонтажу не слід розглядати лише з позиції благоустрою. Кожне таке рішення впливає на конкретних людей, їхні доходи та родини. Вона зазначила, що перед знесенням необхідно оцінювати можливі втрати робочих місць та передбачити їхнє відшкодування через створення нових.

Соціальний аспект також не залишився поза увагою. Власники МАФів часто мають у своїх сім'ях військовослужбовців, а для ветеранів повернення до малих підприємств може стати єдиним шансом на інтеграцію у мирне життя. Втрата бізнесу може означати для багатьох людей повну втрату їхнього доходу.

Комітет також вказав на важливу роль МАФів під час війни. Малий бізнес став основою для швидкого відновлення базових послуг, зокрема постачання продуктів, після початку повномасштабного вторгнення, оскільки маленькі точки продажу можуть відкриватися там, де великі мережі не здатні швидко запрацювати.

Попри це, стосунки між центральною владою та місцевими органами залишаються напруженими. У Києві, наприклад, депутати зазначають, що бюджет має достатні ресурси та не потребує додаткового навантаження на малий бізнес.

Комітет планує звернутися до місцевих адміністрацій з проханням призупинити знесення МАФів до моменту ухвалення нового законодавства. Тим не менш, остаточне вирішення конфлікту буде залежати від того, наскільки вдасться узгодити позиції парламенту, уряду та місцевої влади.

На сьогоднішній день законопроєкт все ще перебуває на етапі обговорення, але його поява вже свідчить про те, що проблема демонтажу малих підприємств під час війни виходить на рівень державної політики.

Останні новини