Залужний виступив публічно після призначення послом у Британії

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Він вважає, що Зеленський «не відразу поступиться», якщо Трамп припинить фінансову допомогу Україні.

«Багато хто вважає, що Трамп припинить фінансову допомогу Україні, щоб змусити її зайняти більш поступливу позицію. Однак президент Володимир Зеленський не відразу поступиться; у нього залишиться деяка підтримка від Америки, виділена в останні дні адміністрації Байдена, а також допомога від Європи», – вважає Кулеба.

Але, якщо фінансування від Штатів усе ж таки припиниться, то, за словами ексглави МЗС, «без коштів Україна може повністю втратити позиції». А якщо Зеленський через крах фронту піде на переговори, в Україні, на думку Кулеби, можуть початися заворушення.

«Якщо адміністрація Трампа потім нав’яже Україні неприйнятні умови миру, а Зеленський погодиться (що малоймовірно), частина українського суспільства чинитиме опір. Внутрішні заворушення можуть призвести до колапсу країни. Це дасть Путіну бажану перемогу, представляючи Україну як державу, що не відбулася, але відповідальність за це ляже повністю на Трампа», – написав ексміністр.

Він вважає, що Трамп не може собі дозволити «нового Афганістану» і змушений буде відновити допомогу Києву.

«Ті, хто жадає деескалації під керівництвом обраного президента, можуть бути шоковані, побачивши прямо протилежне в найближчі місяці. Наразі і Зеленський, і Путін бачать у Трампі шанс змінити баланс на свою користь. Зі свого боку, Трамп буде змушений слідувати за ними, посилюючи свою лінію», – вважає Кулеба.

Зазначимо, що подібні міркування в Україні – про ймовірність нового Майдану в разі закінчення війни на лінії фронту – вже звучали.

Однак, як ми вже писали, висновки ці дуже спірні. Куди більше ризиків і для України, і для Зеленського особисто несе довга війна на виснаження. Особливо, якщо вона супроводжуватиметься подальшим відступом ЗСУ на фронті, великими втратами, енергетичними та економічними втратами, а також зростанням корупції.

При цьому далеко не факт, що закінчення війни по лінії фронту призведе до серйозних внутрішніх потрясінь і до повалення Зеленського.

Водночас тези «у разі зупинки війни на лінії фронту в Україні почнеться бунт, держава впаде і Трамп отримає свій Афганістан» напевно будуть активно використовуватися тими силами, які намагаються переконати обраного президента США не вести справу до якнайшвидшої зупинки війни на лінії фронту, а продовжувати колишню лінію Вашингтона щодо війни в Україні або навіть її посилити.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Тварини в машині можуть відволікати водія, що підвищує ризик аварій. Якщо автомобіль на великій швидкості потрапляє в аварію, незафіксовані кішки або собаки можуть не тільки отримати травми або загинути, але й стати небезпечними для водія та пасажирів, завдаючи серйозних травм.

Дата розгляду законопроєкту Верховною Радою поки що невідома. Наразі документ включено до порядку денного поточної сесії парламенту і проходить перевірку в відповідних комітетах.

Нагадаємо, “Укрзалізниця” запропонувала змінити правила перевезення тварин. Нові правила перевезення тварин дозволять використовувати рюкзаки, уникати переносок для малих тварин, дозволять великим собакам проїзд у вагонах СВ та Інтерсіті+ при викупу купе, а службові собаки зможуть подорожувати безкоштовно.

Починаючи з кінця минулого року, українська армія, після невдачі в наступі, змінила свій підхід на стратегічну оборону, яка включає побудову масштабних оборонних ліній. Проте у Києві зіткнулися зі значними труднощами у втіленні цього плану. "Ми бачили лише окопи по коліно і все", – так військовослужбовець Микола описує стан інженерно-фортифікаційних споруд на другій лінії оборони, куди нещодавно був переміщений його підрозділ на Сході. Ця проблема є поширеним явищем, особливо відчутним стало це у лютому, коли українські війська були змушені відступати з Авдіївки під тиском російських військ. Бійці стверджують, що за містом не було готових оборонних рубежів, що дозволило противнику швидко просунутися на захід на майже 10 км. Самі бійці, військові експерти, аналітики і політики говорять про недостатність, непідготовленість та навіть погану якість українських оборонних ліній. Парламентська опозиція вимагає звіту від прем’єр-міністра щодо "проваленої програми будівництва фортифікацій" і проведення розслідування цього. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляє про виділення рекордних 20 мільярдів гривень з початку року на створення оборонних рубежів та інтенсифікацію цих робіт. Після оприлюднення інформації про плачевний стан українських фортифікацій, цей процес значно прискорився. Щоденно військові підрозділи та обласні адміністрації почали оприлюднювати фотозвіти про копання окопів та будівництво бункерів, а координувати цей процес став "непублічний куратор" від влади. Спочатку слід розібратися, що саме означають терміни "оборонні споруди". Це військові фортифікаційні споруди, які будуються біля лінії зіткнення та на певній відстані від неї. Зазвичай лінія оборони складається з трьох основних частин. Перша – "передпілля", яке може включати мінні поля, загородження з колючого дроту, протитанкові рови та бетонні перешкоди – так звані "зуби дракона". Друга – головна лінія оборони, яка включає бункери, земляні оборонні пункти, траншеї, земляні укриття, бункери та позиції для кулеметів. Третя – резервна лінія, а також місця для розташування артилерійських гармат. Прикладом такої системи є "лінія Суровікіна", яку російські силовики побудували на окупованій території Запорізької та Донецької областей за півроку – з жовтня 2022 по весну 2023 року. Україна почала будувати свої оборонні лінії ще з 2015 року вздовж лінії розмежування на Сході. Однак вони не були настільки міцними та ефективними, і розташовані не в тих районах, де зараз ведуться бойові дії.

Віктор Кевлюк, колишній командир штабу оперативно-тактичного угруповання "Луганськ" та зараз експерт Центру оборонних стратегій, розглядаючи ситуацію на Луганщині, розповів про те, як інженерно-фортифікаційні споруди були зведені вздовж річки Сіверський Донець. "Передня лінія оборони пролягала вздовж річки, друга лінія оборони була побудована паралельно Сіверському Донцю і перпендикулярно до сучасної лінії фронту. Тому питання: яка користь від цієї лінії сьогодні, якщо напрямок ведення бойових дій зі сходу на захід, а не з півдня на північ?" — пояснив Кевлюк. За його словами, по всьому державному кордоні з Російською Федерацією на Луганщині не було жодних оборонних рубежів. На деяких ділянках були лише взводні опорні пункти, а на інших — лише концентрація резервів у тилу. Це призвело до того, що російським військам вдалося швидко окупувати більшу частину Луганщини та просунутись вглиб області під час початкової фази вторгнення у 2022 році.

У багатьох інших ділянках фронту, особливо на півдні Донецької області, українські війська були змушені відступити з першої лінії оборони на другу під тиском противника, але третю лінію оборони не підготували. За даними джерела з командування інженерних військ, оборонні рубежі, які були зведені з 2015 року, виявилися неефективними на початку повномасштабної війни, оскільки російська армія фактично їх обійшла і просунулась вглиб території на багатьох ділянках фронту. Останніми "старими" лініями оборони залишились Мар'їнка і Авдіївка, які впали на початку цього року під час тиску російських військ.

Тепер Україна прискорено намагається збудувати нову лінію оборони, особливо на найбільш критичних ділянках, таких як біля Запоріжжя, на заході Донеччини, а також біля Куп'янська та вздовж східного кордону з Росією. Проте залишається відкритим питання: чому почати зводити нову потужну оборонну лінію не було розпочато в перші два роки великої війни? Співрозмовники з ВВС Україна зазначають різні версії причин. Це може бути пов'язано з хаосом у перші місяці конфлікту, обмеженими фінансовими ресурсами держави та акцентом на наступальні, а не оборонні стратегії українського уряду.

Основну частину робіт зі зведення оборонних рубежів поблизу фронту виконують інженерні війська, що входять до Сил підтримки Збройних Сил України. В початку березня президент Володимир Зеленський змінив командира Сил підтримки. Новим керівником став начальник інженерних військ Олександр Яковець.

На думку полковника запасу Віктора Кевлюка, Україна стикається з дефіцитом інженерних підрозділів, що є наслідком їх значного зменшення на початку 2000-х років. Зараз, як пояснює експерт, командувач оперативного командування на фронті має у своєму розпорядженні лише один полк оперативного забезпечення з трьох батальйонів, який може здійснювати роботи з фортифікаційного облаштування, оскільки він має необхідне обладнання та техніку. Однак, за словами Кевлюка, цього виявляється недостатньо. "Для здійснення оборонної операції в оперативному командуванні потрібно приблизно 5-8 інженерних батальйонів, а маємо лише 1. Питання: чому немає інших? Невідомо", — зауважує Кевлюк.

Ще однією проблемою є те, що процес облаштування фортифікацій відбувався "знизу – догори", тобто кожний конкретний підрозділ відповідав лише за створення лінії оборони на своїй ділянці. Для того, щоб створити щось більш надійне, ніж звичайні окопи, потрібно було постійно звертатися до вищого командування за виділенням деревини, бетону чи техніки. Це призвело до того, що зведені фортифікації на кожній окремій ділянці значно відрізнялися одна від одної і не створювали щільного та суцільного оборонного рубежу. Така ситуація надавала російським військам можливість продавлювати українську оборону на "слабких" ділянках і заходити у фланг інших підрозділів.

Оголосивши про перехід до "стратегічної оборони", в грудні 2023 року українська влада визначила, що замовниками при закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення для будівництва фортифікаційних споруд є відразу кілька відомств. Серед них Міністерство оборони, державна спеціальна служба транспорту, місцеві адміністрації і державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури. Однак, часто фактично координувати цей процес виявляється надто складно, і місцеві адміністрації у деяких випадках не надають необхідної допомоги військовим, що вимушені в умовах відсутності спецтехніки і матеріалів нашвидкуруч зводити фортифікаційні споруди біля лінії бойових дій.

Член парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони Сергій Рахманін (фракція "Голос") вказує на проблему з вилученням будівельної техніки для робіт з облаштування оборонних рубежів Збройних Сил України (ЗСУ). За словами Рахманіна, хоча ЗСУ мають законне право вилучати необхідну техніку, це відбувається не завжди через місцеві військові адміністрації. З його точки зору, ця проблема виникає через низьку "виконавчу дисципліну" в Україні, де немає когось, хто міг би дійсно навести порядок.

Неочікуваним рішенням стало призначення колишнього заступника голови Офісу Президента України Кирила Тимошенка на посаду радника міністра оборони Рустема Умєрова з питань облаштування фортифікацій. Це стало причиною занепокоєння і сумнівів, оскільки Тимошенко відомий своєю суперечливою репутацією. Він не бажав розкривати деталі своєї причетності до фортифікаційної тематики, залишаючи питання про його роль у процесі облаштування оборонних укріплень без відповіді.

Тим не менш, Міністерство оборони заявило, що Тимошенко відповідає за роботу з облаштування фортифікацій, а також за комунікаційну політику. Однак, кон

Висновки з вищезгаданої статті можуть бути наступними:

• Наявність дефіциту інженерних підрозділів у Збройних Силах України створює проблеми у роботі з облаштування оборонних рубежів.

• Недостатня виконавча дисципліна та низький рівень координації в українській системі управління ведуть до затримок у вирішенні питань щодо отримання необхідних матеріалів і техніки для фортифікаційних робіт.

• Призначення Кирила Тимошенка на посаду радника міністра оборони може стати першим кроком у поліпшенні комунікаційної політики в Збройних Силах, але його причетність до робіт з фортифікації залишається неясною.

• Важливість вирішення цих питань для зміцнення обороноздатності України та створення надійних оборонних укріплень на фронті.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Як повідомляє державне агентство Белта, дипломатична нота була передана українському дипломату на тлі заяв самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Лукашенко звинуватив Україну у порушенні повітряного простору Білорусі, стверджуючи, що білоруська система ППО збила кілька українських дронів, які були зафіксовані ввечері 9 серпня.

У своїй заяві білоруське МЗС наголосило, що якщо українське дипломатичне представництво не зможе впливати на запобігання таким інцидентам, Білорусь розгляне питання про необхідність подальшого функціонування посольства України в Мінську.

Ці події розпочалися 10 серпня, коли Олександр Лукашенко публічно звинуватив Україну в порушенні повітряного простору Білорусі, заявивши, що білоруська ППО збила кілька українських безпілотників. Лукашенко також повідомив про підвищення бойової готовності військово-повітряних сил та протиповітряної оборони країни.

У відповідь на цей інцидент Лукашенко наказав посилити угруповання військ Білорусі на тактичних напрямках біля українського кордону, зокрема на Гомельському та Мозирському. Туди будуть відправлені ракетні комплекси “Полонез” та “Іскандер”, що підвищує напруженість у регіоні.