Замість фронту – на продаж: шахраї заробляли на ввезенні авто під виглядом гуманітарки

Учора, вечір 22 квітня, в урочистих залах Верховної Ради відбулася дуже важлива нарада, організована керівництвом фракції “Слуга народу”. Головна тема обговорення — можливі кадрові зміни у вищих ешелонах державного управління. Нарада, на якій присутній був сам Президент України Володимир Зеленський, сприяла виробленню рішень щодо майбутнього керівництва різними міністерствами. Головним моментом стало відкладення прийняття рішення про ці кадрові зміни на наступний тиждень. У цьому ж сеансі був присутній прем’єр-міністр Денис Шмигаль, який, здається, залишиться на своїй посаді, незважаючи на розгортаються зміни. Проте, поки що, відомі лише кілька імен, які потенційно можуть залишити свої посади в уряді. Один із представників фракції прокоментував: “Це дуже складна ситуація. Спроба замінити когось піднімає питання щодо інших. Наразі нічого не вирішено, рішення було відкладено ще на тиждень”. Зараз же Президент України разом із своїм оточенням активно працює над вирішенням інших кадрових питань, включаючи заміну генерального прокурора. Велика ймовірність, що голову Одеської обласної адміністрації Олега Кіпера можуть призначити на цю посаду. Крім цього, Президент звільнив двох заступників глави Офісу Президента, що свідчить про його рішучість впроваджувати зміни до кінця свого терміну.

З наради у Верховній Раді, яка відбулася 22 квітня, видно, що питання кадрових змін у владі викликає значний інтерес серед політичних коліг. Вирішення щодо можливої зміни керівництва міністерствами було відкладено на тиждень. Це свідчить про складність ситуації та необхідність ретельного обговорення. Згадується також про плани заміни генерального прокурора та звільнення певних посадовців. Висновок: політична сфера України перебуває у процесі активних змін, а рішення щодо кадрових питань у владі вимагає ретельного та уважного підходу.

18 травня в Україні вступив у дію новий закон про мобілізацію, який приносить ряд змін у вимогах до власників автомобілів, зареєстрованих у Транспортно-комунікаційних центрах (ТЦК). Згідно з Наказом №3633-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", автотранспорт, належний підприємцям і громадянам, але призначений для військово-транспортних цілей, тепер перебуватиме під посиленим наглядом.

Міністерство внутрішніх справ надасть дані про такі автомобілі всім ТЦК, а керівництво підприємств зобов'язане дотримуватися часткового наряду з передачі транспортних засобів. Новий закон також встановлює обмеження для автомобілів та інших транспортних засобів, які зареєстровані в ТЦК і призначені для поповнення Збройних Сил України та інших військових формувань.

Статтею 6 цього закону передбачено заборону на:

Крім того, встановлено, що військово-транспортний обов'язок під час загальної мобілізації або в особливий період розповсюджується на різні державні та місцеві органи влади, підприємства, установи, організації та громадян, які володіють транспортними засобами. Деталі щодо обсягу автомобілів за типами та марками, які потрібно залучити в рамках мобілізації, будуть визначені місцевими органами влади на підставі інформації від ТЦК, які отримають відомості від Міністерства внутрішніх справ.

Однією з ключових інновацій Закону про мобілізаційну підготовку та мобілізацію є введення часткового наряду. Цей документ, виданий головою місцевої ОВА, має на меті встановити завдання для керівників підприємств, установ та організацій різних форм власності, а також суб'єктів господарювання щодо передачі конкретних транспортних засобів та спеціальної техніки Збройним Силам України та іншим військовим формуванням, а також у визначенні місць та термінів передачі.

Засоби виконання військово-транспортного обов'язку, а також норми залучення, вилучення та примусового відчуження транспортних засобів та техніки на період мобілізації та воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів, з урахуванням відсотку за галузями національної економіки.

Згідно з новим законодавством, щодо компенсації за втрати, зазначені у зв'язку з мобілізацією транспортних засобів, передбачено встановлення порядку відшкодування державою вартості майна та компенсації за завдану шкоду. Однак процес самої мобілізації транспорту проводиться безоплатно, з обов'язковою умовою повернення автомобіля чи іншого транспортного засобу власнику протягом 30 календарних днів після оголошення демобілізації.

Щодо права залучення транспортних засобів, дані про водний транспорт та сільськогосподарську техніку також передаються до Транспортно-комунікаційних центрів (ТЦК) Міністерством інфраструктури, Держпродспоживслужбою та іншими відповідними органами.

Процедура залучення транспорту та його повернення відбувається на основі актів прийняття-передачі. У цих документах фіксуються відомості про власників, технічний стан, залишкова (балансова) вартість та інші необхідні деталі, які дозволяють однозначно ідентифікувати транспортні засоби. Це забезпечує прозорість та відповідність усіх процедур в рамках мобілізації та демобілізації, а також захищає права власників.

У висновках можна зазначити наступне:

• Новий закон про мобілізацію транспорту в Україні встановлює порядок компенсації за втрати, заподіяні внаслідок мобілізації, та передбачає безоплатну участь власників транспортних засобів у цьому процесі з подальшим поверненням транспорту протягом певного терміну.

• Щодо залучення транспорту, дані про нього передаються до відповідних органів, які контролюють цей процес, зокрема до Транспортно-комунікаційних центрів (ТЦК), що дозволяє забезпечити системність та ефективність управління транспортними ресурсами під час мобілізації.

• Процедура залучення та повернення транспорту ґрунтується на актах прийняття-передачі, що забезпечує прозорість та відповідність усіх дій у цьому процесі, а також захищає інтереси власників транспортних засобів.

Загалом, новий закон спрямований на забезпечення ефективного використання транспортних ресурсів в умовах мобілізації, з урахуванням інтересів як держави, так і громадян, які є власниками цих ресурсів.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

1. Середня зарплата на підприємстві не менше ніж 20 тисяч гривень (за словами глави Мінцифри Федорова, нових працівників зможуть бронювати одразу, жодних термінів відпрацьовувати не потрібно. Але зарплата у працівника має бути зі старту понад 20 тисяч гривень).

Зазначимо, що вимога щодо зарплати не стосується комунальних і державних установ. Такий виняток, найімовірніше, є спробою змусити людей активніше працевлаштовуватися у відомства з низькою зарплатою, де різко не вистачає персоналу.

2. відсутність податкових боргів.

3) Третій критерій обирає саме підприємство з переліку: – резидентство в «Дії», – 1,5+ млн євро сплачених податків за рік, – 32+ млн євро надходжень, – важливість для національної економіки або потреб тергромади.