Вівторок, 21 Липня, 2026

ППО в Києві не відпрацювало сьогодні, бо ракети зберігають для фронту

Важливі новини

Дефіцит хрону в українських супермаркетах: у чому причина та чого чекати далі

Хрін — одна з найвідоміших і найпопулярніших приправ у традиційній українській кухні — останнім часом став справжнім дефіцитом у магазинах. Споживачі по всій країні, зокрема в Харкові та інших великих містах, звертають увагу на порожні полиці в супермаркетах, де раніше можна було легко знайти як класичний натертий хрін, так і соуси на його основі. У деяких торговельних мережах продукція повністю відсутня, як у фізичних магазинах, так і в онлайн-замовленнях. В інших випадках у продажу залишаються лише обмежені залишки з попередніх поставок.

Основними виробниками хрону на внутрішньому ринку залишаються Вінницька харчосмакова фабрика та торгова марка «Верес». Саме ці підприємства забезпечують значну частину асортименту у великих роздрібних мережах. Проте влітку 2025 року виробничий ланцюг зазнав серйозних труднощів. Причиною стали несприятливі погодні умови: тривала посуха у першій половині літа, затяжні дощі пізніше, а також загальний дефіцит робочої сили в сільській місцевості, який ускладнив збір врожаю. Через ці фактори українським виробникам не вдалося зібрати необхідну кількість якісної сировини.

АТБ у відповіді на запит зазначило, що проблема була сезонною й пов’язана з поганим врожаєм і зрушенням термінів збору; мережа запевнила, що продукція ТМ «Верес» вже є в наявності, а постачання з Вінниці відновлять після закінчення збору нового врожаю. У «ЕКО-маркеті» також повідомили, що очікують відновлення постачань орієнтовно з 15 жовтня.

Покупці скаржаться, що в різних крамницях навіть однієї мережі ситуація відрізняється, а нові партії хрону не надходять — якщо товар і є, то це старі запаси. Представники частини мереж не відповіли на запити журналістів.

Аграрні експерти відзначають, що хрін у державних статистичних розрахунках не є пріоритетною культурою, тому детальних оцінок врожаю немає. Водночас фактори, які вплинули на сезонний дефіцит — посуха, зміщення збору і нестача робочих рук у селі — типові для 2025 року й торкнулися не лише хріновиробників.

Паралельно експерти звертають увагу на інші галузі з ознаками дефіцитів або тиску на ціни. Зокрема, у тваринництві спостерігається зниження поголів’я свиней через руйнування ферм на прифронтових територіях, що вже призвело до суттєвого зростання імпорту м’яса і тиску на ціни. Аналітики УКАБ наголошують, що імпорт став альтернативним джерелом сировини і може залишатися значним, доки не наростить внутрішнє поголів’я.

Економічний аспект дефіциту хрону вказує на те, що у вільній ринковій економіці справжнього радянського дефіциту не буде — виробники за потреби вдаються до імпорту. Водночас це означає, що покупці тимчасово «годуватимуть» іноземних фермерів, а місцеві постачальники можуть втратити ринок.

Поточна оцінка: дефіцит хріну сезонний і тимчасовий; мережі очікують відновлення поставок із завершенням врожаю, орієнтовно з середини жовтня, але ризики збереження нестачі частково зумовлені загальними проблемами аграрного сектору — браком персоналу та наслідками бойових дій на сході, що впливають на постачання та виробництво.

Колишній ресторан Тищенка “Велюр” виставили на продаж за 1,5 млн доларів

У столиці виставили на продаж приміщення ресторану Emerald, який раніше працював під назвою “Велюр” і належав народному депутату Миколі Тищенку. Заклад, який став скандально відомим під час карантину у 2020 році, тепер можна придбати за 1,5 мільйона доларів. Про це повідомило видання Інформатор. Ресторан розташований у самому центрі столиці, у будівлі на вулиці Павла Скоропадського, 43 (колишня […]

The post Колишній ресторан Тищенка “Велюр” виставили на продаж за 1,5 млн доларів first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Вплив надлишку солі на здоров’я та тривалість життя: важливі висновки нового дослідження

Щоденна звичка додавати сіль до їжі може серйозно позначитися на здоров'ї та навіть скоротити тривалість життя. За результатами новітнього дослідження, надмірне споживання натрію підвищує ризик передчасної смерті на 28-30%. Вчені проаналізували дані понад 500 тисяч осіб, зокрема звертаючи увагу на тих, хто помер до 75 років. Виявлено, що люди, які регулярно додають сіль до своїх страв, мають на 28% більший ризик ранньої смерті порівняно з тими, хто контролює споживання натрію.

Проблема надлишку солі в раціоні є глобальною, адже більшість людей навіть не усвідомлюють реальної кількості натрію, яку вони споживають щодня. Найбільше солі містять оброблені продукти, фаст-фуд та напівфабрикати, а не лише звичні приправи. Додавання солі до готової їжі може стати частиною звички, яку важко змінити, однак вона має серйозні наслідки для серця, судин та загального стану організму.

Для прикладу, чоловіки віком 50 років, які часто підсолювали їжу, втрачали в середньому 1,5 року життя, а жінки того ж віку — близько 2,28 року.

Доктор медичних наук Лу Ці, старший автор дослідження, наголошує, що високий рівень натрію негативно впливає на серце, нирки та інші життєво важливі органи. Фахівці радять дотримуватися балансу натрію та калію, оскільки їх дисбаланс підвищує кров’яний тиск і шкодить серцю, очам, мозку та ниркам.

Офіційні рекомендації медиків радять обмежувати споживання натрію до 2300 мг на день — це приблизно одна чайна ложка кухонної солі. Експерти радять обирати менш оброблені продукти, адже найбільше натрію міститься у готових стравах. Для підсилення смаку без шкоди для здоров’я можна використовувати яблучний чи рисовий оцет, цитрусові та інші кислотні добавки.

Контроль над споживанням солі допомагає підтримати здоров’я та збільшити тривалість життя, наголошують дослідники.

Гендиректор YASNO розповів, хто ризикує залишитися без світла

Генеральний директор YASNO Сергій Коваленко прокоментував хвилю повідомлень у соцмережах про масові відключення світла через борги. За його словами, ці новини — не нові, і насправді мова йде про норми, які діють уже понад рік. «Постачальник не вирішує, відключати когось чи ні. Критерії визначені правилами ринку електроенергії», — наголосив він. Коваленко уточнив, що рішення про […]

The post Гендиректор YASNO розповів, хто ризикує залишитися без світла first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Новий голова Подільської РДА заробив за рік 565 тис. грн і не має власного житла та авто

Призначений у травні 2025 року головою Подільської районної державної адміністрації Києва Володимир Наконечний задекларував, що торік єдиним джерелом його доходу була викладацька діяльність. Як свідчать дані декларації у 2024 році Наконечний заробив 565,7 тис. грн. Увесь дохід він отримав у двох навчальних закладах: Київському національному університеті культури і мистецтв (514,71 тис. грн) та приватному «Київському […]

У ніч на 4 липня по Києву було завдано чергового удару, під час якого влучання зазнав один із об’єктів військово-промислового комплексу столиці. За словами нашого джерела в Генеральному штабі ЗСУ, це сталося на тлі стратегічного рішення — зберігати ракети протиповітряної оборони для потреб фронту.

Як пояснює співрозмовник, наразі головним пріоритетом ППО є лінія зіткнення. Саме там українські захисники протистоять російській авіації, яка намагається нав’язати перевагу в небі. За таких умов зенітні ракети змушені витрачати максимально економно, аби не допустити проривів на передовій.

Це рішення має свою ціну: вночі у Києві спалахнула масштабна пожежа після прильоту по об’єкту оборонної інфраструктури. Джерело повідомляє, що йдеться про одне з нових підприємств, яке займалося розробкою безпілотників і компонентів для ракет.

Нагадаємо, з 2022 року Київ вважався відносно безпечним місцем для розгортання нових виробництв, зокрема в сфері ВПК. Сюди переміщували конструкторські бюро, дослідницькі лабораторії, тестові майданчики для БПЛА та інші чутливі об’єкти. Але останні події змушують кардинально переглянути цю логіку.

“Стратегія буде змінена”, — каже джерело. За його словами, найближчим часом об’єкти ВПК почнуть розосереджувати та виводити зі столиці, щоб зменшити ризики одночасних втрат людей, технологій і інфраструктури. Частину функцій перенесуть до західних регіонів, частину — на підземні чи мобільні платформи.

Цей удар, кажуть в Генштабі, став ще одним підтвердженням того, що російська розвідка активізувалася щодо українських військових підприємств. І тепер навіть Київ не може вважатися повноцінним тилом.

Останні новини