П’ятниця, 15 Травня, 2026

Запуск Спецтрибуналу щодо Росії може відбутися у 2027 році

Важливі новини

Як зменшити тривогу: практичні поради для повсякденного життя

Тривога стала постійним супутником багатьох людей. Щодня ми стикаємось з інформаційними навантаженнями: новини, соціальні мережі, робочі обов’язки, взаємодія з іншими людьми — усе це може створювати відчуття невизначеності та напруги. Проте важливо розуміти, що тривога не є чимось незмінним і непереборним. Це природна реакція організму на стрес, яка може бути не тільки неприємною, але й корисною у певних ситуаціях, адже вона мобілізує ресурси для боротьби із загрозою. Проблема виникає тоді, коли цей стан стає хронічним, і тривога стає постійним фоном нашого життя. Тоді настає момент, коли її можна і потрібно навчитися контролювати.

Психологи наголошують на кількох простих, але ефективних практиках, які допомагають знизити рівень тривоги. Ось деякі з них:

Один із перших кроків — дати цим думкам вийти назовні. Ведення щоденника працює як розвантаження. Коли ви записуєте: “я боюся, що не встигну, і мене звільнять” або “мені страшно за близьких”, це перестає бути розмите некероване відчуття і перетворюється на конкретну тезу. Конкретне легше перевірити: чи це справді ймовірно, чи це уява, роздута тривогою.

Друга техніка — дихання. Повільні глибокі вдихи й довгі видихи запускають парасимпатичну нервову систему — те, що умовно відповідає за «заспокоїтися, переварити, відновитися». Кілька хвилин такого дихання на день поступово знижують рівень напруги в тілі. Це не “йога для інстаграму”, а реальний фізіологічний вплив: серце б’ється повільніше, м’язи розслабляються, думки стають менш хаотичними.

Третє — гігієна інформації. Безперервний скрол соцмереж і новин формує відчуття, ніби небезпека всюди і постійно. Психологи радять виставляти рамки: наприклад, дивитися новини двічі на день у визначений час, а не кожні 10 хвилин, і вимкнути пуші, які вриваються в роботу чи відпочинок. Це не “байдужість”, це турбота про психіку.

Четверте — дія замість фантазування катастрофи. Тривога любить “а що буде, якщо…”, але не любить план. Якщо ви конкретно прописуєте: що я можу зробити сьогодні, щоб ситуація стала хоч трохи кращою — ви повертаєте собі відчуття контролю. Навіть маленька дія (“напишу лист”, “подзвоню лікарю”, “відкладу 200 грн у резерв”) знижує напругу сильніше, ніж дві години накручування.

П’яте — тіло треба виводити з режиму постійної напруги. Тут працюють будь-які практики, які змушують вас вийти з голови в тіло: коротка прогулянка, розтяжка, теплий душ, медитація, йога, релаксаційні вправи. Це не про “стати ідеальним дзен-гуру”, а про дати нервовій системі сигнал: зараз ми в безпеці.

Психологи наголошують: ключ у регулярності. Не обов’язково витрачати годину, не обов’язково “вірити в медитацію”. Достатньо виділити собі ці умовні 10 хвилин на день, щоб поступово зменшувати фон тривоги й повертати собі відчуття, що ви керуєте станом, а не стан вами.

Розслідування неслужбових зв’язків керівника Рівненського ТЦК із співробітниками: деталі та наслідки

Службову перевірку начальника ТЦК у Рівному, підполковника ЗСУ Олександра Ярмошевича, розпочато через викрите в мережі відео, де він, як заявляють, цілується з колегами на робочому місці. Це відео, опубліковане в медіа, містить кадри, зняті, очевидно, за допомогою таємного відеоспостереження в службовому приміщенні, де начальник ТЦК демонструє інтимні дії з різними співробітницями. Сухопутні війська ЗСУ підтвердили розпочаття службової перевірки у зв'язку з цим випадком.

Учасник АТО та підполковник ЗСУ Олександр Ярмошевич займав посаду начальника Рівненського ТЦК. Подальші дії та рішення військових стосовно цього інциденту будуть залежати від результатів перевірки, яка включатиме аналіз вмісту відео, часових параметрів його зйомки, а також факту встановлення таємного відеоспостереження у службовому приміщенні.

Цей випадок став предметом публічної уваги через соціальні мережі та медіа, викликаючи обговорення щодо етики та дотримання службових норм у військовому середовищі.

У результаті вищезгаданої ситуації важливо провести адекватну службову перевірку щодо дій начальника Рівненського ТЦК, оскільки виявлені на відео неслужбові стосунки з колегами порушують принципи професійної поведінки та можуть мати негативний вплив на робочий колектив та дисципліну. Важливо з'ясувати всі обставини цього випадку, включаючи правомірність та обґрунтованість використання таємного відеоспостереження, а також дотримання військової етики та службових норм у військовому закладі. Залежно від результатів перевірки будуть прийняті відповідні заходи, щоб забезпечити дотримання законності, дисципліни та професійних стандартів серед військовослужбовців.

Зеленський отримав рекомендації утриматися від атак на Москву 9 травня

Володимир Зеленський отримав попередження від зарубіжних партнерів не здійснювати...

Затримання у центрі Варшави: у громадян України виявили обладнання для стеження та кібератак

У столиці Польщі правоохоронці затримали трьох громадян України після того, як під час звичайної дорожньої перевірки в їхньому автомобілі було виявлено спеціалізовану техніку, яку можуть використовувати для шпигунства та втручання в інформаційні системи. Про інцидент повідомив польський телеканал Polsat News. Подія сталася 8 грудня на вулиці Сенаторській у Варшаві, неподалік урядового кварталу, що надало справі особливого резонансу.

Затриманим чоловікам 43, 42 та 39 років. Після зупинки транспортного засобу поліцейські провели детальний огляд салону та багажника, де виявили низку приладів, призначення яких одразу викликало підозри. Серед вилученого — детектор шпигунських пристроїв, обладнання для перехоплення сигналів, а також заздалегідь підготовлені технічні засоби, які можуть застосовуватися для злому комп’ютерних і телекомунікаційних мереж.

Чоловіки заявили, що подорожують Європою і до Польщі прибули кілька годин тому, після чого планували їхати до Литви. Втім, вони не змогли пояснити призначення знайдених пристроїв.

Прокуратура висунула українцям обвинувачення у шахрайстві, комп’ютерному шахрайстві та придбанні пристроїв і програмного забезпечення, пристосованих для скоєння злочинів, включно зі спробою пошкодження інформаційних даних, що мають значення для обороноздатності країни.

Суд погодився з клопотанням прокуратури і застосував тримісячний арешт для підозрюваних. Поліція перевіряє, з якою метою та коли чоловіки прибули до Польщі, розглядаючи різні сценарії їхньої діяльності.

Нагадаємо, Польща раніше подала запит до Інтерполу щодо розшуку та затримання двох українців — Євгенія Іванова та Олександра Кононова, підозрюваних у диверсіях на залізниці на замовлення російських спецслужб.

Корупційні зловживання у закупівлях деревини для ЗСУ: збитки перевищують 14,7 млн грн

В Україні розкриті масштабні корупційні схеми, що стосуються закупівлі...

Офіс президента України сподівається, що спеціальний міжнародний трибунал, присвячений злочину агресії Росії проти України, може почати свою діяльність вже у 2027 році. Наступними кроками після політичного рішення про створення цього механізму стане формування трибуналу в Гаазі та початок юридичних процедур.

Ірина Мудра, заступниця керівника Офісу президента, яка відповідає за напрямок міжнародно-правового притягнення Росії до відповідальності, підкреслила, що створення Спецтрибуналу є знаковим історичним рішенням, оскільки це перший міжнародний механізм відповідальності за злочин агресії після Нюрнберзького та Токійського трибуналів.

Вона також зазначила, що раніше багато говорили про те, що подібний трибунал ніколи не буде створений через юридичні складнощі та політичні перешкоди. Проте, Мудра запевнила, що попереду ще тривалий процес, який включає призначення суддів, затвердження процедур, а також створення апарату трибуналу і початок розслідувань щодо російського керівництва.

За її словами, Україна сподівається, що повноцінна робота трибуналу може стартувати вже наступного року. Офіс президента акцентує, що цей трибунал має стати механізмом індивідуальної відповідальності для тих, хто ухвалював рішення про початок війни проти України.

Створенню трибуналу передували багаторічні міжнародні переговори, під час яких українські дипломати та юристи працювали над розробкою правового механізму для створення окремого суду, що розглядатиме злочини агресії Росії. Мудра відзначила, що українська сторона неодноразово стикалася з політичними та юридичними перепонами, але продовжувала наполягати на необхідності міжнародного механізму покарання для російського керівництва.

Ця ініціатива виникла через обмежену юрисдикцію чинного Міжнародного кримінального суду у Гаазі стосовно злочину агресії Росії. Тому Україна, спільно з міжнародними партнерами, продовжує працювати над створенням окремого судового органу, який зможе ефективно розслідувати та розглядати відповідальність за розв’язання війни.

Очікується, що трибунал буде функціонувати в Гаазі та стане міжнародним судовим органом, створеним за підтримки держав-партнерів України. Паралельно з цим, країна продовжує піднімати питання репарацій та конфіскації заморожених російських активів, а також працює над створенням міжнародного механізму компенсації за збитки, завдані війною.

В умовах повномасштабного вторгнення Росії, питання міжнародної відповідальності Кремля стало одним із пріоритетів української дипломатії, яка активно закликає міжнародну спільноту до створення системи юридичного покарання не лише за воєнні злочини, а й за агресію проти суверенної держави.

Останні новини