Зарплата генерального секретаря УАФ: Ігор Грищенко отримав понад мільйон гривень у грудні 2024 року

Печерський районний суд Києва прийняв рішення щодо адміністративного правопорушення, зв'язаного з корупцією, що сталося за участю діючого народного депутата України. За повідомленням прес-служби Державного бюро розслідувань та Національного агентства з питань запобігання корупції, ім'я депутата не розголошується, але з контексту зрозуміло, що йдеться про Олександра Дубінського.

За результатами слідства, у наступстві листопада 2023 року депутат отримав офіційне попередження щодо адміністративного порушення, пов'язаного з корупцією, на підставі досліджених матеріалів Держбюро розслідувань. Виявилося, що у серпні та жовтні 2023 року народний обранець надсилав запити до Міністерства охорони здоров'я та Держбюро розслідувань, де висувалися питання, що стосувалися його особистих інтересів.

До того ж, виявлено, що депутат спробував впливати на слідство, вимагаючи проведення перевірок керівництва правоохоронних органів, які займаються кримінальними справами, в яких фігурує він. Ці дії відповідно порушили вимоги Закону України "Про запобігання корупції", що передбачає адміністративну відповідальність за уникнення конфлікту інтересів.

Національне агентство з питань запобігання корупції також повідомило про передачу судом цієї справи, додавши, що депутату було наказано сплатити штраф. Постанова суду може бути оскаржена протягом 10 днів після її прийняття і набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Після набрання законної сили рішенням суду відомості про діючого народного депутата будуть внесені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.

Треба зазначити, що у січні цього року провадження щодо цього депутата за підозрою у службовому підробленні для виїзду за кордон передали до суду. Генеральний прокурор України також оголосив підозру Олександру Дубінському у внесенні неправдивих відомостей до офіційних документів у роботі службової особи.

В червні 2023 року відомий народний депутат Олександр Дубінський вирушив за кордон, заявляючи, що супроводжує свого тяжкохворого батька. Проте Служба безпеки України встановила, що батько депутата подорожував за кордоном самостійно, без участі парламентаря, і навіть особисто підписував офіційні документи. Це викликало серйозні підозри у підробленні документів.

Десятого листопада 2023 року Державне бюро розслідувань оголосило про завершення досудового розслідування щодо Олександра Дубінського. За даними слідства, він вніс у систему «Шлях» дані свого брата співмешканки, який намагався виїхати до Молдови. Ці дії мали за мету перевезення особистого автомобіля народного депутата до Відня.

Тринадцятого листопада Олександру Дубінському було оголошено підозру у державній зраді та створенні, керівництві й участі у злочинній організації. З'ясувалося, що він був членом злочинної організації, яка працювала на російську розвідку з метою дестабілізації політичної ситуації в Україні та дискредитації держави.

Наразі Олександр Дубінський перебуває в Київському слідчому ізоляторі, де має індивідуальне спальне місце, але не має жодних привілеїв. Крім того, суд відхилив клопотання прокурорів заборонити йому використовувати соціальні мережі, зокрема проводити відеотрансляції.

Олександр Дубінський був обраний народним депутатом від партії «Слуга народу» у 2019 році. Перед цим він працював на телеканалі «1+1» та був відомий своїми розслідуваннями. У 2021 році його виключили з політичної партії через порушення статуту та непокору керівництву.

У результаті дослідження злочинних дій народного депутата Олександра Дубінського, який був обраний від партії «Слуга народу», було встановлено, що він вчинив ряд серйозних правопорушень. Дубінський був підозрюваний у підробленні документів, спрямованих на перевезення особистого автомобіля за кордон. Крім того, йому було оголошено підозру у державній зраді та участі у злочинній організації, спрямованій на дестабілізацію політичної ситуації в Україні та дискредитацію держави.

Олександр Дубінський знаходиться під вартою в Київському слідчому ізоляторі, де йому не надаються привілеї. Суд відхилив клопотання заборонити йому використовувати соціальні мережі.

Ці події є серйозними і вказують на необхідність змін у системі політичного контролю та боротьби з корупцією в Україні. Вони підкреслюють важливість впровадження ефективних механізмів контролю та відповідальності для всіх обраних представників влади, які порушують закон та відчужують довіру суспільства.

У п'ятницю, 24 травня, директор Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Семен Кривоніс прийняв рішення тимчасово покласти обов'язки першого заступника на іншу особу, визволивши Гізо Углаву від виконання цієї посади. Проведені кроки є реакцією на заяву Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) щодо можливого витоку інформації з НАБУ. Цей нещодавно виниклий скандал, в який втрутилися різні активісти, викликав значну хвилювання та потребує ретельного розгляду та розслідування. Його наслідки можуть мати серйозний вплив на роботу Національного антикорупційного бюро та загальну довіру до антикорупційних інституцій в Україні.

На 22 травня в ЗМІ стало відомо, що САП розпочала обшуки у представника НАБУ, що пов’язано з розслідуванням можливого витоку інформації у кримінальній справі про “Велике будівництво”. Зазначалося, що ці дії відбуваються за місцем проживання детектива НАБУ Валерія Полюги та ексглави Броварської РДА Георгія Біркадзе, якого підозрюють у причетності до справи.

Пізніше САП підтвердила факт обшуків, пояснивши, що проводить процесуальне керівництво в досудовому розслідуванні стосовно можливих правопорушень співробітників НАБУ, ініційованих на підставі службової записки викривача з самого Бюро.

Відповідно до інформації, САП залучила Національну поліцію через недостатність ресурсів Управління внутрішнього контролю НАБУ, однак стверджує, що поліцейські не мали доступу до матеріалів розслідувань Національного бюро.

Наступного дня, 23 травня, НАБУ опублікувало відповідь на звинувачення САП, заявивши про здатність самостійно провести розслідування. Бюро наголосило, що має власні ресурси для цього і не потребує додаткової допомоги з боку прокуратури.

Хоча між Національним антикорупційним бюро (НАБУ) та Спеціальною антикорупційною прокуратурою (САП) виникли непорозуміння, обидва відомства утримувалися від розголошення деталей справи та прізвищ фігурантів.

Тим часом, журналіст-розслідувач Юрій Ніколов розкрив деякі аспекти справи в своїх повідомленнях.

“Вчора джерело в правоохоронних органах підтвердило, що бізнесмен з будівельної галузі, Біркадзе, відомий як піар-ас Офісу президента, інформував про свою справу куратора “Великого будівництва” Юрія Голіка. Цю інформацію Біркадзе отримував від особи з доступом до різних сфер діяльності НАБУ під час обох керівництв Бюро — Ситника та Кривоноса. Очевидно, це не Ситник і не Кривоніс. Але хто тоді?”, — написав Ніколов.

Пізніше Ніколов та голова громадської організації “Центр протидії корупції” (ЦПК) Віталій Шабунін оприлюднили відео, в якому надали більше деталей.

“У 2021 році було виділено 100 млрд грн на велике асфальтування. Куратор цього проекту, Юрій Голик, перебував під прицілом софітів. Але його посада не вимагала навіть найбільш базової відповідальності. Детективи НАБУ знали, хто він, і проводили розслідування, але безуспішно. Він був завжди на крок попереду”, — стверджують активісти.

За словами Ніколова та Шабуніна, детективи розуміли, що відбувається витік інформації.

“У ході розслідування було обшукано квартиру одного з детективів НАБУ та Георгія Біркадзе. Біркадзе отримував інформацію на мобільний телефон від свого інформатора всередині НАБУ, після чого вона автоматично знищувалася. Однак Біркадзе фотографував це листування та надсилав фото Голику. Під час обшуку ці повідомлення були знайдені в телефоні Голика”, — стверджують активісти.

Більшість інформації, зауважують експерти, стала відомою завдяки діяльності громадських активістів, які вкладають зусилля у розкриття деталей справи.

“Щодо розголошення інформації, то НАБУ та САП не розкривають її, щоб зберегти конфіденційність слідства. Це вкрай важливо. Але деякі громадські активісти дізналися більше”, — додає член Ради громадського контролю НАБУ Віктор Прудковських.

У рамках згаданої справи було прийнято рішення усунути від виконання обов’язків першого заступника директора Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Гізо Углаву.

Цю інформацію офіційно підтвердили представники НАБУ. Вони підкреслили, що сам Гізо Углава подав заяву “про можливий конфлікт інтересів”. Однак подробиці цього рішення не були розголошені.

Активісти-антикорупціонери розкрили деякі аспекти справи, стверджуючи, що причиною відсторонення Углави стало його особисте розголошення інформації про хід кримінальних розслідувань, які вели детективи НАБУ. Ця інформація передавалася бізнесмену з будівельної сфери, Георгію Біркадзе, що у свою чергу поширював її серед інших осіб, які перебували під слідством.

Зазначимо, що Гізо Углава є одним із засновників НАБУ та діє в команді Міхеїла Саакашвілі. Він приїхав до України у 2014 році як член консультативної групи грузинських реформаторів. У квітні 2015 року Углаву призначили на посаду першого заступника директора НАБУ.

У “Центрі протидії корупції” висловили сумнів у об’єктивності цього рішення, зауваживши, що конфлікт інтересів був очевидний ще на етапі розслідування, а сама заява була подана після публічного скандалу. Однак член Ради громадського контролю НАБУ Віктор Прудковський вважає, що активісти зарано висновують, оскільки немає достатніх доказів щодо причетності Углави до справи. Також він зауважує, що подання заяви про можливий конфлікт інтересів є стандартною процедурою в подібних випадках.

Варто відзначити, що за два дні до початку подій, описаних у статті, а саме 20 травня, юрист Центру протидії корупції (ЦПК) Олена Щербан опублікувала матеріал, де стверджувала, що керівник Національного антикорупційного бюро (НАБУ) не контролює своїх заступників.

“Цікаво, що трохи більше року тому ЦПК вже цікавився НАБУ і писав про голову НАБУ Семена Кривоноса, як про людину, яка аж занадто контролює своїх заступників. Тут я бачу певну нестиковку щодо позицій”, — зазначає Віктор Прудковський.

“Стаття Щербан та подальший резонанс активістів на тему обшуків у НАБУ можуть бути елементом політичного тиску на відомство. Справа в тому, що у вересні НАБУ має пройти перший в його історії аудит, і аудитори мають зробити свої висновки. Заяви активістів є складовою формування інформаційного поля”, — додає експерт.

“Громадські активісти перепрофілювалися та налаштовуються проти Гізо Углави, хоча ще рік тому захищали його. Я більше маю претензій до колишнього голови НАБУ Ситника, ніж до Углави. Я не бачу результатів роботи НАБУ, не бачу жодних посадових осіб, які були б покарані. Є лише підозри, і нічого більше”, — ділиться своїми думками політолог Віталій Кулик.

Згідно з його словами, проблема полягає не в Углаві або Кривоносі, а в самій структурі відомства.

“У вересні НАБУ пройде перший в історії аудит, тож подібні сценарії можуть відіграти ключову роль в майбутньому”, — підкреслює експерт.

Незважаючи на це, у НАБУ і Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) заявили, що досягли спільного розуміння щодо подальшого об’єктивного та неупередженого розслідування фактів розголошення даних досудового розслідування.

“Обидва інститути залишаються вірними своїй головній меті — боротьбі з високопосадовою корупцією. НАБУ та САП зберігають довіру громадськості до своєї спільної роботи та результатів”, — йдеться у їх спільному заявленні.

“Ці оголошення, мабуть, більше схожі на політичний обмін західними партнерами, ніж на реальну угоду”, — додає експерт.