Кривий Ріг: Наслідки ракетного нальоту – щонайменше три обстріли, але місто стоїть непохитно

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

“Трамп неодноразово заявляв, що закінчить війну через “день” після своєї інавгурації 20 січня… Риторика передвиборчої кампанії Трампа та його союзників припускає, що він може спробувати примусити Україну ухвалити мирну угоду, що буде вкрай вигідною Москві, або взагалі відмовитися від Києва”, – ідеться в публікації.

Як зазначається, європейські лідери давно стверджують, що жодне врегулювання не повинно нав’язуватися “через голови” українців. Те ж саме стосується і їх.

“Але Європа навряд чи перебуває в кращому становищі, щоб силою прокласти собі шлях до столу переговорів. Рука Макрона ослаблена політичним паралічем у Франції. Німеччина зайнята федеральними виборами і може не мати нового уряду до початку літа. Зростання в кращому разі слабке, а державні фінанси всюди напружені”, – додали в Financial Times.

Видання пише, що європейці щосили намагаються виробити свій власний внесок у будь-яке мирне врегулювання в Україні. За словами високопоставленого чиновника, за винятком Угорщини та Словаччини, держави-члени ЄС разом із союзниками у Великій Британії та Норвегії прихильні до збереження підтримки України.

Деякі європейські чиновники кажуть, що важливо чітко заявити про готовність Європи підтримати Україну. Серед них – міністр оборони Естонії. Макрон також вважає, що для Європи важливо взяти на себе більше відповідальності за власну безпеку.

До того ж, прагматичним сигналом у FT назвали схвалення спецпредставником Трампа з питань України Кіта Келлога дозволу використовувати для ударів по Росії далекобійну американську зброю. Він заявив, що це дасть новому президенту важіль впливу на Москву.

“Схоже, що зараз ми перебуваємо у фазі переходу від політичної та передвиборчої риторики до більш реальної та серйозної політики. Ми бачимо таку обережну еволюцію в бік більшої підтримки України, тому що вони розуміють, що, врешті-решт, вони не збираються кидати Україну”, – зазначив голова комітету з питань зовнішньої політики українського парламенту Олександр Мережко.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що команда Дональда Трампа повідомила європейським чиновникам, що новий президент США планує зберегти військову допомогу Україні. При цьому зазначалося, що Трамп має намір продовжити постачання американської зброї Києву після своєї інавгурації. Цю інформацію підтвердили три людини, знайомі з переговорами.

Запобігання фінансовим шахрайствам та боротьба зі зловживаннями у сфері банківських операцій стають все більш актуальним завданням для Національного банку України (НБУ). Останнім часом НБУ активізував свою діяльність у напрямку контролю за картковими переказами громадян та введення додаткових заходів безпеки.

Банки отримали чіткі вказівки від регулятора про необхідність посилення перевірки та моніторингу операцій з картками українських клієнтів. Такий крок спрямований на запобігання випадків шахрайства, відмивання коштів та інших зловживань, що можуть ставити під загрозу стабільність фінансової системи країни.

У зв'язку з цим банки активно впроваджують нові системи та технології для виявлення та блокування підозрілих транзакцій. Зокрема, вони зосереджують увагу на аналізі патернів поведінки клієнтів, виявленні незвичайних змін у обсягах та характері операцій, а також використанні ризикових зон для переказів.

НБУ також планує посилити відповідальність банків у цьому питанні, заохочуючи їх до більш прозорої та ефективної роботи з перевіркою та блокуванням сумнівних операцій. Для цього можуть бути введені нові стандарти та вимоги до систем безпеки та контролю в банківській сфері.

В цілому, ініціатива Національного банку України спрямована на підвищення рівня захищеності фінансової системи від потенційних загроз та зловживань. Вона відображає зростаючу увагу регулятора до забезпечення стабільності та надійності банківського сектору, що є важливим чинником для економічного розвитку країни.

Національний банк вимагає від фінустанов пильніше і ретельніше перевіряти невеликі перерахування між рахунками фізосіб – P2P-перекази, особливо в частині зарахування на картки невеликих сум. Вимога міститься в листі НБУ №25-0005/42076.

Регулятор висловлює своє невдоволення тим, що більшість банків робить акцент на аналізі загального обсягу P2P-переказів, і менше заглиблюється в невеликі транзакції, в яких НБУ також вбачає проблеми, особливо, коли йдеться про надходження на картку великої кількості невеликих переказів від різних осіб.

Такий підхід у Нацбанку вважають формальним виконанням вимог фінансового моніторингу, і банкірів штрафуватимуть, якщо вони його не змінять.

НБУ хоче, щоб банки аналізували численні дрібні зарахування на картки, а потім зажадали в людей пояснення щодо них. Це може бути перекидання навіть по 100-200 грн, але по 10-20 або більше разів на день.

«Регулятор підозрює, що численні перерахування на карту можуть свідчити про участь у схемі з нелегальним гральним бізнесом. А також про отримання неофіційних доходів або про приховану підприємницьку діяльність. Наприклад, на продовольчих та інших ринках у Києві вже поширеною практикою стала передача номерів карток покупцям – коли в людини бракує готівки, вона може швидко закинути гроші на картку продавцю, і так розрахуватися за товар. Що не подобається владі, яка зацікавлена, щоб дрібний бізнес відкривав ФОПи (фізособа-підприємець), і платив відповідні податки”, – пояснив заступник голови правління одного з банків.

Водночас у Нацбанку не хочуть слухати відмовок про те, що банк не зміг зв’язатися з клієнтом і поставити йому запитання, бо з людиною немає зв’язку, через те, що та, наприклад, перебуває за кордоном. Чиновники вважають, що фінансисти можуть знаходити людей у віддаленому форматі через свої мобільні додатки.

НБУ зажадав від банків жорсткіше перевіряти операції клієнтів за картками, частіше запитувати пояснення і підтверджувальні документи. Якщо українці не будуть їх надавати – то блокуватимуть людям рахунки і розриватимуть відносини – тобто примусово закриватимуть рахунок в односторонньому порядку.

При цьому регулятор зажадав від банків складати ризик-профіль кожного клієнта, куди входить повторна перевірка людини та її операцій. Не раз на 6 місяців, як зараз робить більшість банків. А щокварталу – раз на 3 місяці. Це означає, що банкіри частіше зв’язуватимуться з людьми, запитуватимуть інформацію про походження їхніх грошей і, можливо, закриватимуть рахунки (якщо не отримають усієї потрібної інформації).

У листі №25-0005/42076 Національний банк дав кілька нових вказівок щодо фінансового моніторингу:

1. Виявляти нетипову активність за рахунком, у тому числі за P2P-переказами – нетипове збільшення кількості та обсягу фінансових операцій.

2. Вивчати web-ресурси, через які люди отримують товари і послуги, гроші. З’ясовуючи доменні зони реєстрації сайтів і звіряючи їх із переліками нелегальних учасників грального ринку.

3. Аналізувати фінансові операції клієнта на відповідність його профілю і сфері діяльності, з’ясовувати джерела походження коштів.

Додаткові вимоги з’явилися, зокрема, в рамках того, що Нацбанк називає «боротьбою з дропами» – коли українці відкривають рахунки на своє ім’я, а потім продають право користуватися ними іншим людям. НБУ і банки намагаються боротися з цим явищем. У зв’язку з чим, банкіри навіть думають час від часу під виглядом покупців вибірково купувати такі карти на чорному ринку. Мета – виявляти імена людей, які активно відкривають рахунки під перепродаж, і формувати чорні списки таких осіб. Щоб тим часом закривали картки та відмовляли у відкритті рахунків в інших банках.

У Сумській області завершено розслідування у справі, пов’язаній з медичними підробками, які були здійснені лікарем та медичною сестрою. Згідно з матеріалами справи, підозрювані обвинувачуються у фальшуванні медичних документів для чоловіків призовного віку. Це сталося внаслідок зловживання посадовими обов'язками та участі у схемах, які дозволяли ухилятися від військової служби через фіктивні діагнози.

Слідство встановило, що з початку 2024 року лікар, який входив до складу військово-лікарської комісії, організував систему надання неправдивих медичних висновків. Спільно з медсестрою вони розробили механізм, у рамках якого чоловіки, що підлягали призову, могли отримати "ліцензію" на відстрочку від служби через госпіталізацію у психіатричний заклад. Для цього вони використовували підроблені документи, а процес оцінювався в суму близько 40 тисяч гривень за одного призовника.

Дії лікаря кваліфіковано за ч. 1 ст. 368 Кримінального кодексу України (одержання неправомірної вигоди службовою особою). Медична сестра відповідає за пособництво у вчиненні цього злочину — за ч. 5 ст. 27 у поєднанні з ч. 1 ст. 368 ККУ.

У провадженні тривають слідчі та процесуальні дії; матеріали передаються до судового розгляду, де мають бути встановлені всі обставини та ступінь причетності кожного з фігурантів. Якщо вина буде доведена в суді, їм загрожує кримінальна відповідальність у порядку, передбаченому інкримінованими статтями.