Зарплати українців зростають, але інфляція її з’їдає

Проблема, що виникла через дії Арсена Жумаділова, очільника "Державного оператора тилу" (ДОТ), є серйозною загрозою для постачання продуктів в армію. Політичний та економічний експерт, кандидат наук Юрій Гаврилечко, попереджає, що ця проблема потребує негайного врегулювання. 22 лютого Жумаділов відмінив результати 11 харчових аукціонів для ЗСУ, а суд визнав, що ДОТ здійснив дискримінаційні дії при проведенні тендерів. Однак нові норми, запропоновані Жумаділовим, лише загострюють ситуацію. Згідно з його планом, постачальників чекають мільйонні штрафи, що фактично відсікає їх від участі в тендерах. Навіть у форс-мажорних ситуаціях не передбачено поблажок, що свідчить про безрозсудність управління. Гаврилечко пропонує передати закупівлі належне міністерство оборони, де за порядок проведення тендерів відповідатиме професійна команда. Такий крок ускладнить зміну умов тендерів та зробить керування більш прозорим та ефективним, що сприятиме національній безпеці та уникне подібних скандалів у майбутньому.

Ситуація із спробами очільника "Державного оператора тилу" (ДОТ), Арсена Жумаділова, втрутитися в процес постачання продуктів для Збройних Сил України є тривожною. Його дії вже стали причиною скасування результатів аукціонів і винесення судового рішення про дискримінаційні умови тендерів. Відсутність поблажок та належних механізмів у форс-мажорних ситуаціях створює серйозні перешкоди для постачальників та загрожує безпеці країни. Пропозиція передати закупівлі на Міністерство оборони може бути розумним кроком для забезпечення прозорості та ефективності в управлінні, що відповідає національним інтересам та забезпечить відсутність подібних скандалів у майбутньому.

Наступна криза українського сільського господарства: реальність чи перебільшення?

Розмови серед аграріїв посилюються щодо можливого закриття європейського ринку для українського сільгосппродукту. Це викликає серйозні обурення та песимістичні прогнози щодо майбутнього аграрного сектору. Але чи настільки ситуація насправді безнадійна, як здається на перший погляд?

Невизначеність майбутнього посилює страхи та обурення серед фермерів. Вони спрогнозували, що у разі втрати доступу до європейського ринку, українське сільське господарство загине, а країна стане експортером лише сировини для виробництва конопельних товарів. Такий сценарій, за їхніми словами, приведе до монополізації цього сектору транснаціональними корпораціями, що лише поглибить економічну залежність України від зовнішніх сил.

Але, можливо, ситуація не така безнадійна. Намагаючись переглянути ситуацію більш об'єктивно, слід врахувати не лише негативні аспекти, а й потенційні можливості. Можливість диверсифікації експортних ринків, стимулювання внутрішнього споживання та розвиток внутрішнього ринку можуть стати стратегічними кроками в умовах невизначеності щодо зовнішнього експорту.

Отже, хоча виклики стоять складні, а оптимізму не вистачає, прогнози про загибель українського сільського господарства можуть бути перебільшеними. Важливо знаходити нові шляхи розвитку та діяти разом, намагаючись знайти рішення для збереження та розвитку сільськогосподарського сектору країни.

У висновках слід підкреслити, що ситуація в українському сільському господарстві має свої складнощі, проте загальний песимізм не завжди відображає реальний стан речей. Хоча можливість втрати європейського ринку може бути серйозним викликом, важливо пам'ятати про потенційні можливості для розвитку внутрішнього ринку та диверсифікації експортних шляхів. Стимулювання внутрішнього споживання та пошук нових ринків можуть допомогти зберегти стійкість українського сільського господарства. Важливо активно працювати над знаходженням імовірних рішень та спільно діяти для зміцнення та розвитку сільськогосподарського сектору країни.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Гастінгс звертає увагу на те, що європейські країни, які стикаються з внутрішніми кризами, можуть шукати шляхів завершення війни навіть шляхом компромісів, неприйнятних для України. Додатковий фактор — вибори у США, які, за його словами, можуть принести ще більше труднощів для Києва.

Колумніст попереджає, що можливе повернення Дональда Трампа до влади стане катастрофічним для України, оскільки колишній президент США неодноразово демонстрував прихильність до Володимира Путіна. Навіть якщо до Білого дому прийде інша адміністрація, наприклад, Камала Гарріс, тиск на припинення війни без перемоги України може залишитися пріоритетом.

Європейські країни, зокрема, можуть виявити втому від конфлікту через економічні проблеми та енергетичну кризу. Гастінгс зазначає, що вже сьогодні Україні стає важче переконувати міжнародних лідерів продовжувати надавати підтримку на рівні, який потрібен для успішного опору агресору.

Журналіст також наголошує на тому, що навіть якщо Росія не зможе повністю окупувати Україну, країна може залишитися в стані руїни, де важко жити чи інвестувати. Економічні втрати, мільйони біженців та загальна нестабільність загрожують тривалому відновленню.

Гастінгс підкреслює, що хоча членство України в НАТО могло б бути найкращою гарантією безпеки, це залишається малоймовірним варіантом через категоричну позицію Путіна, який відкине будь-яке врегулювання війни на таких умовах.

Попри все, автор закликає Захід до рішучіших дій, підкреслюючи необхідність різкого збільшення постачання зброї та фінансової допомоги Україні. Він критикує позицію деяких західних політиків, які вважають, що нинішня підтримка України достатня для того, щоб завдати Путіну втрат, стверджуючи, що це лише зміцнює переконання російського лідера у слабкості та роз’єднаності Заходу.