Субота, 7 Червня, 2025

Зарплати українців зростають, але інфляція її з’їдає

Важливі новини

ДБР підозрює офіцера та військових у катуванні: побили і мобілізували непридатного до військової служби

Працівникам Дубенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) повідомили про підозру у незаконному позбавленні волі та катуванні чоловіка. Про це 3 червня повідомила пресслужба Державного бюро розслідувань. Інцидент стався 21 лютого у селі Іваннє Дубенського району. За даними слідства, військові побачили місцевого мешканця на велосипеді й вирішили затримати його. Для цього […]

Петро Оленич і гроші на цифровізацію Києва

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Роль Петра Оленича у Цифровізації Києва

Петро Оленич – заступник голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) з питань цифрового розвитку. Він обіймає цю посаду з квітня 2021 року, але його зв’язки з Київською адміністрацією мають глибші корені. Оленич працює у КМДА вже понад вісім років, зокрема на посаді директора Департаменту земельних ресурсів, де його діяльність привернула неоднозначну увагу.

Оленич активно просуває ініціативи цифровізації столиці і публічно презентує нові функції “Київ цифровий”, як от останнє оновлення до версії 3.0. Його інформаційна активність у медіа може виглядати як спроба привернути позитивну увагу та відвернути погляд від численних корупційних скандалів, в які він потрапив.

Оленич опинився в центрі декількох резонансних корупційних справ. Наприкінці 2023 року НАБУ висунуло йому підозру у незаконному відведенні земельної ділянки природно-заповідного фонду під забудову. Слідство встановило, що в результаті цієї операції Київська громада втратила близько 6,4 мільйона гривень. Подальші розслідування показали, що в документах було навмисно вказано неправдиву інформацію про статус ділянки, що дозволило передати частину парку “Нивки” під забудову.

Але це не єдине звинувачення. Раніше Оленич також потрапляв у скандали через отримання земельних ділянок у подарунок. Журналісти з’ясували, що в 2016 році він став власником чотирьох земельних наділів у селі Богданівка Броварського району. Ці ділянки були подаровані особами, які отримали їх в приватну власність всього за два місяці до передачі Оленичу.

Ще один інцидент відзначився у жовтні 2019 року, коли Департамент земельних ресурсів під керівництвом Оленича продовжив оренду земельної ділянки для будівництва житлового комплексу на вулиці Звіринецькій, незважаючи на те, що ця ділянка мала статус без права на капітальну забудову. Цей випадок також викликав великий резонанс у медіа.

Бюджет та Розподіл Коштів

Програма “Цифровий Київ”, затверджена наприкінці 2023 року, передбачає витрати в розмірі 7,1 мільярда гривень на цифровізацію столиці у 2024-2025 роках. З них 6,2 мільярда мають бути виділені безпосередньо з бюджету столиці. Ці кошти спрямовуються на розвиток “Київ цифровий”, включаючи нові сервіси та покращення існуючих функцій.

Витрати на цифровізацію, безсумнівно, є значними, і важливо, щоб процес витрачання цих коштів був прозорим та контрольованим. Наявність корупційних скандалів, пов’язаних із Петром Оленичем, ставить під сумнів ефективність і законність витрат у цьому напрямку.

Петро Оленич активно просуває досягнення у сфері цифровізації та регулярно з’являється в медіа з новинами про “Київ цифровий”. Його публічні виступи і презентації можуть бути спробою створити позитивний імідж і відвернути увагу від корупційних скандалів. Оленич також був помічений під час виступу Віталія Кличка на сесії Київради, коли він заснув на засіданні, що викликало негативну реакцію.

Цифровізація Києва, безсумнівно, є важливим кроком у розвитку столиці, і “Київ цифровий” приносить значні поліпшення для мешканців. Проте, корупційні скандали та підозри, що оточують Петра Оленича, ставлять під сумнів ефективність витрат і управління цим важливим напрямком. Суспільству варто слідкувати за тим, як використовуються бюджетні кошти та як забезпечується прозорість і відповідальність у процесі цифровізації.

Російський ракетний удар по Кривому Розі: одна людина загинула, 13 постраждали

Сьогодні російські війська завдали ракетного удару по житловому будинку в Кривому Розі, спричинивши значні руйнування та людські жертви. За попередніми даними, внаслідок атаки загинула одна людина, ще 13 отримали поранення, серед них – 16-річна дівчина. “За даними слідства, 24 грудня 2024 року військові рф нанесли ракетний удар по м. Кривий Ріг. Наразі відомо про 1 […]

The post Російський ракетний удар по Кривому Розі: одна людина загинула, 13 постраждали first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Захід тисне на Офіс Президента: кошти для України тимчасово заблоковані

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Financial Times, аналізуючи узгоджену декларацію саміту G20 у Ріо, дійшла висновку, що «Велика двадцятка» послаблює підтримку України на тлі тиску на користь мирних перемовин з Росією.

У ній Україні присвячено лише один параграф проти семи, які були на минулому саміті в Нью-Делі.

Раніше узгоджена критика Росії пом’якшилася і містить лише загальну згадку «людських страждань», спричинених вторгненням. І немає критики обстрілів цивільної інфраструктури та ядерних загроз.

В узгодженій учора заяві згадуються «негативні додаткові наслідки війни» і вітаються «ініціативи, які підтримують всеосяжний, справедливий і міцний мир».

Хоча «Велика двадцятка» вже другий рік поспіль відмовляються відкрито засудити вторгнення РФ, торік у заяві було набагато більше конкретики.

Джерело повідомило, що деякі європейські країни намагалися зробити формулювання жорсткішими, «але ніхто не хотів заходити надто далеко, інакше почалася б бійка і не було б жодної заяви».

Детективи НАБУ порушують законодавство, а платять за це українці

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Олександр Сергієнко є адвокатом колишнього нардепа Олександра Онищенка та проходить як обвинувачуваний разом з ним у “газовій” справі, яку розслідує НАБУ.

Сергієнко заявив, що під час його затримання співробітниками НАБУ він зазнав травм – забоїв грудей, рук і носа, що було зафіксовано під час його прибуття до слідчого ізолятора. Наступного дня суд постановив провести розслідування за фактом цих травм. НАБУ розпочало розслідування, однак у березні 2017 року його було припинено на підставі відсутності складу злочину. Сергієнко спробував оскаржити це рішення, але суд відхилив його скаргу через порушення строку подання апеляції.

ЄСПЛ визнав численні помилки та порушення прав адвокатів з боку НАБУ на етапі досудового розслідування.

“Зокрема, ЄСПЛ дійшов висновку, що Сергієнко зазнав жорстокого поводження, яке було класифіковано як нелюдське та таке, що принижує гідність”, – зазначили в комітеті.

Крім того, суд встановив, що розслідування за фактом жорстокого поводження із заявником не відповідало вимогам незалежності. Розслідування велося тим самим органом, який був безпосередньо залучений в інцидент, тобто НАБУ, що порушує принцип незалежності розслідування.

Таким чином, ЄСПЛ, розглянувши справу, встановив, що права Сергієнка було порушено, і зобов’язав Україну виплатити йому компенсацію в розмірі 15 тисяч євро.

Як вважають адвокати Онищенка, це рішення може серйозно вдарити по всій “газовій справі”, адже рішенням ЄСПЛ встановлено грубі порушення детективів на етапі досудового розслідування, а також численні зловживання і порушення прав як фігурантів, так і адвокатів.

Після таких рішень міжнародних судів, які фіксують порушення прав людини з боку українських антикорупційних органів, постають питання про те, чи можна вважати ефективною боротьбу з корупцією і чи варта ця боротьба таких грошей?

Останнім часом у громадськості назбиралося багато запитань щодо роботи детективів НАБУ. Зокрема, нерідко лунають заяви про втрату незалежності антикорупційних органів в Україні. Про це, у тому числі, заявляв нещодавно звільнений перший заступник директора бюро Гізо Углава. Він неодноразово натякав на те, що рішення в НАБУ ухвалюються під впливом зовнішніх чинників, а не на основі закону. Серед осіб та інституцій, які на його думку, чинили цей тиск були названі активісти Центру протидії корупції (ЦПК) та голова Комітету ВР з питань антикорупційної політики, яка, як зазначив Углава, працювала раніше в ЦПК.

Углава неодноразово підкреслював, що дії проти нього свідчать про серйозні проблеми в процесі розслідування НАБУ, які орієнтовані на досягнення зовнішніх цілей, а не на встановлення істини.

Таку ж думку підтримують і адвокати, які також заявляли, що реальна ціль антикорупціонерів перетворилася з боротьби з корупцією на тиск на певних державних службовців для досягнення “зовнішніх” цілей.

До того ж правозахисники б’ють на сполох через систематичні порушення з боку детективів НАБУ та прокурорів САП презумпції невинуватості.

Це зафіксували, зокрема, і в Тіньовому звіті до розділу 23 “Правосуддя та фундаментальні права” Звіту Європейської комісії щодо України за 2023 рік, підготовленому коаліцією громадських організацій. Згідно з документом, у низці судових справ судді фіксували порушення принципу презумпції невинуватості з боку детективів НАБУ, які в публічних коментарях і інтерв’ю фактично “призначали” фігурантів винними.

Нерідко гучні звинувачення топ чиновників з боку НАБУ в результаті завершуються виправдальними вироками. Прикладом є справа ексміністра Володимира Омеляна. Його звинуватили у втратах бюджету через зменшення портових зборів, які він запровадив. Але у суді всі аргументи детективів та прокурорів САП були вщент розбиті як нікчемні. До речі, жодних публічних вибачень перед Омеляном та покарання за незаконне притягнення його до кримінальної відповідальності ані детективи НАБУ, ані прокурори САП не понесли.

Схожа історія може повторитися з ексміністром Миколою Сольським, якого у травні звинуватили у привласненні землі у Сумській області на користь бійців АТО. Цій історії вже вісім років, розумні терміни слідства вичерпані, проте детективи вирішили заявити про це лише цьогоріч. До того ж у той момент, коли Сольський досяг результатів у перемовинах з поляками щодо експорту агропродукції.

Втім, наявні у публічному доступі матеріали свідчать про сумнівні докази детективів, що засвідчив експертний висновок маніпуляції з експертизами у цій справі. Одну з них вони намагалися “злити” і анулювати через суд – ймовірно через те, що така експертиза свідчила про невинуватість ексміністра.

У 2024 році доходи українців демонструють двозначні темпи зростання, головним чином через збільшення сукупних зарплат. У жовтні цей показник зріс на понад 20% у річному обчисленні, повідомляє Національний банк України (НБУ). Однак висока інфляція суттєво стримує реальний приріст доходів населення, знижуючи його темпи до близько 10%.

Чому зростають зарплати?

Експерти НБУ пояснюють, що підвищення зарплат пов’язане з кількома ключовими факторами:

  • Нестача кваліфікованих працівників на ринку.
  • Посилення конкуренції за співробітників, що змушує роботодавців пропонувати вищу оплату.
  • Зростання мінімальної зарплати, яке позначилося на доходах працівників бюджетної сфери.

Крім того, на зростання доходів вплинули й інші аспекти, зокрема:

  • Збільшення виплат військовослужбовцям.
  • Підвищення пенсій через індексацію та додаткові виплати окремим віковим категоріям.

Реальні доходи vs. інфляція

Незважаючи на номінальне зростання, реальні доходи українців стикаються з серйозними викликами через високу інфляцію. За словами представників НБУ, це явище уповільнило реальне зростання зарплат, хоча їхній рівень вже перевищив показники до початку повномасштабного вторгнення.

Прискорення інфляції очікується до середини 2024 року, проте уповільнення цінових темпів у другій половині року може покращити ситуацію з реальними доходами.

Національний банк прогнозує подальше зростання доходів завдяки:

  • Економічному відновленню.
  • Збільшенню зайнятості.
  • Конкурентному тиску на ринку праці.

Однак перспективи зростання зарплат дещо стримуватимуть:

  • Відсутність перегляду мінімальної зарплати у 2024 році.
  • Обмеженість фінансових можливостей бізнесу.

Рівень безробіття в Україні поступово знижується. Наприкінці року він може становити близько 14%. Це пояснюється пожвавленням економіки та зростанням потреби в працівниках. Однак мобілізація значно ускладнює пошук персоналу, створюючи дисбаланс між попитом і пропозицією робочої сили.

The post Зарплати українців зростають, але інфляція її з’їдає first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини