Голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко прокоментував рішення про засекречення угоди екс-нардепа від БПП Олександра Грановського зі слідством. За його словами, це рішення ухвалили з метою захисту викривача та забезпечення ефективності майбутніх антикорупційних розслідувань. Цю інформацію Клименко надав у матеріалі “Святі угодники. Чому топкорупціонери виходять на волю”, опублікованому в "Українській правді".
Клименко зазначив, що співпраця Грановського з правоохоронними органами тривала значний час і була результативною, що й стало причиною для нерозголошення деталей угоди. Він підкреслив, що мова йде не лише про конкретну особу, а про збереження механізму співпраці з потенційними викривачами в подальшому. На його думку, публічне розкриття деталей угод може відлякувати інших учасників резонансних справ від надання свідчень.
Клименко пояснив, що Грановський міг надати цінну інформацію не тільки про діяльність на ОПЗ, а й у рамках інших кримінальних проваджень. Він визнав, що угода з Грановським була вигідною для обвинувачення через ризики, пов’язані зі строками давності. Без досягнення компромісу справа могла затягнутися роками й завершитися без вироку.
Важливо зазначити, що ця угода стосується одного з найгучніших антикорупційних розслідувань в Україні — справи Одеського припортового заводу. Слідство було завершене в жовтні 2024 року, а звинувачення полягали у масштабній схемі продажу мінеральних добрив за заниженими цінами, що призвело до значних збитків для держави.
Згідно з версією правоохоронців, Грановський разом із довіреною особою організував цю оборудку. У справі також фігурували посадовці заводу та представники іноземних компаній. У квітні 2026 року Вищий антикорупційний суд затвердив угоду, за якою Грановський зобов'язався відшкодувати державі понад 77,5 мільйона гривень, а також перерахувати ще 50 мільйонів гривень на підтримку Збройних сил України.
Проте покарання, накладене на Грановського, викликало широкий громадський резонанс, адже суд присудив йому штраф у 5100 гривень — максимальну санкцію за статтею 344 Кримінального кодексу. Багато критиків вважають це покарання занадто м’яким з огляду на серйозність справи.
Грановський, відомий своєю впливовістю у судовій системі та політиці під час президентства Петра Порошенка, неодноразово ставав об’єктом розслідувань. Його зв'язки з суддями та прокурорами викликали підозри, а історія справи ОПЗ триває з 2015 року, коли НАБУ здійснювало обшуки у рамках розслідування продажу карбаміду за зниженою ціною.
Ситуація навколо угоди Грановського знову підняла питання про справедливість покарання для фігурантів гучних справ і про баланс між ефективністю антикорупційних процедур та суспільною довірою до правоохоронних органів. Експерти діляться на два табори: одні вважають, що угоди зі слідством сприяють швидшому розгляду справ і поверненню коштів, інші ж вказують на небезпеку м’яких покарань для впливових осіб.
