Заступник директора БЕБ потрапив у центр антикорупційного розслідування

Кандидат на посаду судді апеляційного суду Олег Шкута, який обіймає посаду професора кафедри кримінально-правових дисциплін Одеського державного університету внутрішніх справ, не відповідає критеріям доброчесності. Такий висновок оприлюднила Громадська рада доброчесності, проаналізувавши подані ним декларації та відкриті дані щодо майнового стану й витрат. У документі наголошується на наявності недостовірної або неповної інформації, що ставить під сумнів прозорість фінансових відомостей кандидата.

За даними ГРД, у деклараціях Олега Шкути виявлено розбіжності між задекларованими доходами, грошовими активами та фактичними витратами. Зокрема, у декларації за 2022 рік, за оцінкою членів ради, не було належним чином відображено окремі фінансові ресурси, а також витрати, які за своїм обсягом не узгоджуються з офіційно задекларованими джерелами доходу. Подібні невідповідності розцінюються як суттєві з огляду на вимоги до кандидатів на суддівські посади апеляційного рівня.

Крім того, кандидат не задекларував дві мисливські рушниці, а залишки коштів на банківських рахунках за 2022–2024 роки також не були вказані. Це може свідчити про умисне недекларування активів.

Окремо у висновку ГРД згадано інцидент із літньої поїздки Шкути на самокаті у стані алкогольного сп’яніння, під час якого він вступив у конфлікт із патрульними, що додатково ставить під сумнів його відповідність критеріям професійної етики та доброчесності.

У результаті ГРД дійшла висновку, що Олег Шкута не відповідає критерію чесності та не може бути рекомендований на посаду судді апеляційного суду.

З початку 2026 року в Україні почне діяти оновлений Календар профілактичних щеплень, який Міністерство охорони здоров’я суттєво переглянуло, орієнтуючись на міжнародні рекомендації та сучасні підходи до імунопрофілактики. Документ охоплює розширений перелік обов’язкових вакцинацій для дітей, включаючи захист від одинадцяти інфекцій, що становлять найбільшу небезпеку для дитячого організму. У МОЗ підкреслюють: модернізація календаря має на меті підвищити рівень колективного імунітету та запобігти розвитку тяжких форм інфекційних хвороб.

Одним із ключових акцентів оновлення стала можливість скоротити кількість медичних візитів завдяки ширшому застосуванню комбінованих вакцин. Такий підхід дає змогу мінімізувати стрес для дитини та підвищити зручність для батьків, не знижуючи ефективності формування імунітету. Використання комплексних препаратів також відповідає практиці, поширеній у країнах Європейського Союзу та Північної Америки.

Змінено й схему вакцинації проти гепатиту В — тепер її проводитимуть у 2, 4, 6 та 18 місяців. Це дозволить ширше застосовувати комбіновані препарати, зменшивши кількість ін’єкцій. Також оновлено графік щеплень проти кору, паротиту та краснухи: вакцинацію проводитимуть у віці одного року і чотирьох років, що має забезпечити ранній і стійкіший захист.

Суттєві зміни стосуються й БЦЖ. Вакцинацію від туберкульозу тепер робитимуть через 24 години після народження, а не на третю–п’яту добу. До дев’яти місяців щеплення можна проводити без додаткових тестів, якщо дитина не мала контакту з хворими на туберкульоз. Крім того, Україна повністю переходить на інактивовану поліовірусну вакцину, щоб забезпечити більш надійний захист від поліомієліту.

МОЗ повідомляє, що сімейні лікарі адаптують індивідуальні графіки вакцинації відповідно до нових норм, а батькам рекомендують ознайомитися з оновленими рекомендаціями заздалегідь. У відомстві підкреслюють, що зміни мають на меті захистити дітей у ситуації, коли ризики інфекційних хвороб зберігаються, а вакцинація є найефективнішим способом профілактики.