У Києві нічна атака дронів спричинила пожежі та руйнування

За період повномасштабної війни фінансовий стан голови Державної комісії України з питань запасів корисних копалин Сергія Паюка зазнав помітного та стрімкого зростання. Від часу його призначення на посаду задекларовані активи фактично подвоїлися, а ключовим джерелом збільшення стали державні виплати й зарплати, які Паюк отримував одразу у двох структурах, що працюють у сфері надрокористування.

Згідно з поданими ним деклараціями, уже в 2022 році доходи очільника Держкомісії виглядали доволі значними. У держпідприємстві «Надра України» він отримав понад 1,2 мільйона гривень заробітної плати, а робота в самій комісії принесла ще приблизно 1,27 мільйона. Разом це сформувало вагому частину річного бюджету родини, яка на той момент уже мала стабільні грошові резерви та низку заощаджень.

У 2023 році доходи сім’ї зросли помітно. Зарплата Паюка збільшилася майже вдвічі — до 3,34 млн грн, а дружина також наростила свої надходження, що свідчило про формування чіткої тенденції до збагачення.

Пік «фінансового прориву» припав на 2024 рік. Заробітна плата Паюка сягнула понад 5 млн гривень, що більш ніж у чотири рази перевищує показники 2022-го. Дружина отримала 829 тисяч гривень і додатково — майже 35 тисяч гривень бонусів від профспілки «Укргазвидобування».

Зросли і заощадження. Якщо раніше значна готівка була лише у Сергія Паюка, то в 2024 році близько 50 тисяч доларів готівкою та 30 тисяч гривень з’явилися і в його дружини. Загальна сума накопичень родини помітно зросла, причому попри війну та економічну нестабільність.

Ще цікавіша ситуація склалася у 2025 році. Паюк почав отримувати багатотисячні виплати від Європейської комісії. Однак Державна комісія з питань запасів корисних копалин поки що не надала публічних пояснень, за яку діяльність український чиновник отримує значні суми з бюджетів країн ЄС.

Фінансове зростання голови Держкомісії, попри воєнний час, викликає суспільні питання, адже йдеться про високопосадовця, який оперує даними та ресурсами державного значення. На тлі загального падіння доходів громадян та жорсткої економії видатків держави різке збільшення доходів посадовців виглядає особливо контрастно.

Ініціатори відновлення дискусії аргументують свою позицію необхідністю гармонізації часового режиму в країні та потенційними перевагами для здоров'я громадян. Вони наголошують на тому, що відмова від переходу на літній та зимовий час може позитивно вплинути на біоритми людей, зменшити стрес та підвищити продуктивність праці.

Верховна Рада розгляне в другому читанні цей законопроєкт на найближчому пленарному тижні, повідомив нардеп Железняк.

Нагадаємо, документ хотіли ухвалити ще в березні 2021 року. Але, на тлі жорсткої критики, Рада провалила його в другому читанні й відправила законопроєкт на доопрацювання до повторного другого читання.

Тепер, мабуть, до ідеї вирішили повернутися.

Спеціалізована екологічна прокуратура Офісу Генерального прокурора висунула підозру керівнику одного з приватних підприємств та посадовцю комунального підприємства «Плесо» у розтраті понад 1,7 мільйона гривень, виділених на реалізацію природоохоронних заходів у Києві. За даними слідства, кошти були передбачені для створення водоохоронних зон на Трухановому та Венеціанському островах, однак за підозрою правоохоронців, ці гроші були виведені за межі справжнього призначення.

У 2021 році КП «Плесо» отримало з бюджету кошти для розробки проєктів землеустрою водоохоронних зон, що включало створення захисних зон навколо водойм столиці. Проте, за версією слідства, замість реального виконання цих робіт, посадовці та підприємці, ймовірно, організували схему, спрямовану на незаконне привласнення значних сум.

У прокуратурі повідомляють, що директор комунального підприємства домовився з керівником приватної компанії про формальне виконання робіт. Попри те, що тендерна процедура ще не була завершена, між КП “Плесо” та приватним підприємством уклали договір на розроблення проєктів землеустрою п’яти об’єктів, серед яких Труханів і Венеціанський острови.

Вже 23 грудня сторони підписали акт виконаних робіт, які фактично не проводилися. А 30 грудня на рахунок приватної компанії було перераховано 1,7 мільйона гривень бюджетних коштів.

Дії підозрюваних кваліфіковано як розтрату бюджетних коштів в особливо великих розмірах та службове підроблення. За такі злочини Кримінальний кодекс передбачає сувору кримінальну відповідальність.

Прокурори також домоглися в суді скасування незаконно встановлених водоохоронних зон і прибережних захисних смуг на Трухановому та Венеціанському островах. В Офісі Генпрокурора наголошують, що це рішення унеможливить подальшу забудову або інше незаконне використання цих територій. Відповідні записи вже вилучено з Державного земельного кадастру.

Наразі розслідування щодо посадовця КП “Плесо” завершено, матеріали готуються до передачі до суду. Слідчі дії стосовно керівника приватного підприємства тривають.

Проблема дефіциту систем протиповітряної оборони стає серйозним фактором, що призводить до зростання числа ударів російськими авіабомбами по мирним цивільним районам неподалік від фронтової лінії, що загрожує місту Часів Яр у Донецькій області. Висновок про це зробив американський Інститут вивчення війни (ISW). За словами військових експертів, російські війська активно використовують авіабомби для тактичного впливу, особливо під час захоплення Авдіївки у середині лютого. Схоже, Росія знову намагається використати цю стратегію в нових операціях неподалік від Часів Яру.

Аналітики зауважують, що російські удари змушують Україну робити складні вибори між захистом великих населених пунктів ззаду і активними районами на передовій. Схоже, Росія спрямовує свої зусилля на завдання шкоди українській енергетичній мережі та обмеження українського оборонного потенціалу, використовуючи слабку систему протиповітряної оборони України. Недостатня кількість та поганий стан систем протиповітряної оборони вздовж фронту призвели до збільшення числа російських ударів керованими та некерованими планерними бомбами.

Війська Російської Федерації тактично використовують цей підхід, як показали події в Авдіївці у середині лютого 2024 року, і схоже, що вони продовжують застосовувати його в нових наступальних операціях біля Часів Яру. Раніше стало відомо, що Україна має дефіцит ракет для систем протиповітряної оборони Patriot та Iris-T. Експерт видання Bild, Юліан Рьопке, заявив, що Росія "знищила більшість інших запасів" української протиповітряної оборони.

Україна виявила сто вільних систем протиповітряної оборони Patriot у світі і сподівається швидко домовитися про придбання семи додаткових батарей Patriot. Проте Парламент Європейського Союзу відмовився фінансувати Раду ЄС через нездатність країн ЄС забезпечити Україну додатковими системами протиповітряної оборони Patriot.

• Проблема дефіциту систем протиповітряної оборони в Україні призводить до зростання числа ударів російськими авіабомбами по цивільних районах неподалік від фронтової лінії, що загрожує мирному населенню, зокрема місту Часів Яр у Донецькій області.

• Російські війська активно використовують авіабомбардування для тактичного впливу на ситуацію на передовій, спрямовуючи свої зусилля на завдання шкоди українській енергетичній мережі та обмеження українського оборонного потенціалу.

• Недостатня кількість та поганий стан систем протиповітряної оборони в Україні призвели до збільшення числа російських ударів керованими та некерованими планерними бомбами, загрожуючи безпеці мирного населення.

• Україна намагається знайти рішення на дипломатичному та військовому рівнях, включаючи придбання додаткових систем протиповітряної оборони, але стикається з відмовою фінансування з боку Європейського Союзу.

• Необхідно негайно прийняти заходи для підвищення ефективності протиповітряної оборони України та захисту мирного населення від російських агресійних дій.