Заступник голови ВР звернувся до Трампа із проханням допомогти провести вибори в Україні

На Харківському напрямку тривають запеклі бої, де російські війська не відступають від спроб прорвати оборону українських сил. За даними Генерального штабу Збройних сил України, росіяни активізували свої дії на кількох стратегічних ділянках фронту, зосередившись біля Вовчанська, Стариці, Липців і Зеленого. Згідно з інформацією, оприлюдненою українським пабліком Deep State, російські війська вдало продовжують просуватися між Глибоким і Лук’янцями на південь, у бік Липців. Ситуація стає все більш напруженою, оскільки «сіра зона» наближається до околиць цього села. Аналіз карти показує, що противник рухається вздовж річки Липець, з просуненням в напрямку Липців на 1-1,2 км від попередньої позиції. Військовий експерт Костянтин Машовець зазначає, що російське командування може вважати завершеним перший етап свого наступу при виході своїх передових підрозділів на рубіж Липці – Веселе, останнє розташоване на схід від Липців. У той же час на захід від Вовчанська росіяни захопили нові території на правому березі Сіверського Дінця та на північ від Бугроватки. З посиланням на дані російських джерел повідомляється про атаку РФ на село Прилипка на захід від Вовчанська, з метою наближення до часткового оточення Вовчанська. Наразі інформація про ситуацію у Вовчанську залишається неоднозначною. За даними російських джерел, Збройні Сили України вводять резерви для утримання міста. У той же час, на запорізькому фронті російські війська продовжують просуватися на південний схід і південь від Работиного, а також біля Вербового. На півночі від Нетайлового, на південь від Очеретиного та біля Кераміка РФ захопила нові території. Звіти також свідчать про просування російських військ в районі Берестового на південний схід від Куп’янська.

Українські сили продовжують активність на Харківському напрямку, де відбуваються жорсткі бої з російськими військами, які намагаються прорвати оборону. Росіяни зосередили свої дії на кількох ключових ділянках, в тому числі біля Вовчанська, Стариці, Липців і Зеленого. За останніми звітами, просунення російських військ має місце між Глибоким і Лук’янцями, наближаючись до Липців. Українські військові експерти застерігають про можливе закінчення першого етапу наступу російських військ після досягнення рубежу Липці – Веселе. Тим часом, на інших фронтах, таких як запорізький, російські війська також продовжують активність, займаючи нові території та намагаючись втягнути українські сили в протистояння. Ситуація залишається напруженою, і вимагає подальшого слідкування та реагування з боку українських військових.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

“У принципі, дуже схожий процес, як ось зараз: у нас то атмосферний фронт зі змішаною фазою опадів, то потім знову певне припинення опадів і трошечки прохолодніші ночі з причини прояснень”, – повідомила вона.

Щодо температури, то, за словами синоптикині, вона буде близько нуля градусів, може, невеликий плюс.

“Ми бачимо, що цього тижня тенденція – плюсова температура, а наступного якраз-таки буде десь близько 0 градусів”, – додала експеркта з погоди.

На запитання, якою може бути погода на Новий рік, синоптикиня зазначила, що поки говорити за це трохи зарано.

“Загалом, якщо зазирнути на початок наступного тижня, у нас можуть бути атмосферні процеси з північного заходу. У принципі, вони будуть утримуватися аж до кінця місяця”, – сказала Птуха.

За її словамИ, очікуються чергування: пройде атмосферний фронт, потім знову може бути поле підвищеного тиску і без опадів.

А от чи буде сніговий покрив на свята, залежить від температури. “Якщо температура буде трохи нижче за 0, навіть на 2 градуси опуститься, уже буде і сніг, і сніговий покрив. А якщо вище – усе буде падати й одразу танути”, – пояснила синоптикиня.

19-20 грудня в Україні дещо потеплішає, але вже 20-21 числа температура повітря знову почне знижуватися. Однак, за прогнозом синоптикині Наталки Діденко, сильних морозів в Україні до Різдва не буде.

Наступ Росії на Часів Яр: стратегія, причини і наслідки

Збройні сили Росії розпочали інтенсивні наступальні дії в напрямку містечка Часів Яр на Донеччині. Ці дії викликали загальне занепокоєння і підвищили питання про цілі та мотивацію такої агресії. Часів Яр, з його населенням близько 14 тисяч осіб, розташований між окупованим росіянами минулого року Бахмутом і Костянтинівкою, яка залишається під контролем української влади. За минулий рік Часів Яр став важливим логістичним центром української армії, через який проходила "дорога життя" — останній маршрут, по якому вдавалось постачати гарнізон ЗСУ в майже оточеному місті Бахмут.

Російська армія зуміла захопити північно-західну околицю міста Бахмута — селище Хромове, та розпочала наступ на сусідні села — Іванівське і Богданівку. Наразі бойові дії вже ведуться безпосередньо в межах цих населених пунктів, що може значно змінити стратегічну ситуацію в регіоні.

Російське командування вирішило ввести в бій додаткові сили і засоби на цьому напрямку, бачачи можливість успіху операції. Наприклад, на південно-західному фланзі від Бахмуту були введені в бій підрозділи 11-ї окремої десантно-штурмової бригади, які мають допомогти в захопленні села Іванівське.

Бої на цьому напрямку тривають з перемінним успіхом для обох сторін. На деяких ділянках росіянам вдається відтіснити українські війська, а на інших — навпаки. Це свідчить про загострення ситуації на фронті та непередбачуваність подальшого розвитку подій.

Захоплення Часів Яр Росією може мати серйозні наслідки для української сторони, в тому числі зміну стратегії оборони і загрозу безпеці місцевого населення. Це також може спровокувати подальше загострення конфлікту та збільшення числа жертв серед цивільного населення.

Однак українські війська продовжують стійкий опір і відстоюють свої позиції, що свідчить про готовність захищати територіальну цілісність країни та боротьбу за свободу і незалежність.

Фотографія розбитих багатоповерхівок Часового Яру, що стала символом російської артилерійської та авіаційної атаки, свідчить про жорстокість і руйнівну силу воєнних дій. Однак, за словами речника Операції об'єднаних сил України "Хортиця" Іллі Євлаша, місто захищене кількома смугами оборони, включаючи протитанкові і протипіхотні мінні поля, насипи і протитанкові вали.

Географічне положення Часового Яру надає йому велику військову важливість. Місто знаходиться на височині, оточене водними перешкодами на сході та півдні, що ускладнює просування ворожих військ. Тут раніше розміщувався штаб Операції об'єднаних сил, що свідчить про підготовленість оборонних укріплень.

Використання російськими військами десантно-штурмових підрозділів свідчить про серйозні наміри Росії щодо захоплення міста. За словами Євлаша, Часів Яр розглядається Росією як ключова точка для подальшого наступу на Костянтинівку, Краматорськ і Слов'янськ.

Захоплення Часового Яру може відіграти вирішальну роль у стратегічному вимірі воєнного конфлікту, змушуючи українські війська відступити з позицій на південь від Бахмуту. Це може призвести до перерізання логістичних шляхів у тилу українських військ і втрати сенсу утримання певних територій.

Російська агресія в Часовому Ярі підкреслює необхідність міжнародної підтримки та мобілізації зусиль для зупинки військової експансії та захисту територіальної цілісності України.

У результаті аналізу ситуації в Часовому Ярі на Донеччині можна зробити кілька висновків. Перш за все, видно, що військові дії у цьому районі є вкрай серйозними, і Росія використовує значні зусилля для захоплення стратегічно важливого міста. Оборонні укріплення і географічне розташування міста Часового Яру важкою перешкодою для російських військ, але вони використовують свою досвідчену десантно-штурмову бригаду для прориву оборони.

Крім того, зайняття Часового Яру може мати значний вплив на розвиток воєнного конфлікту в регіоні, включаючи можливість подальшого наступу на інші населені пункти та стратегічно важливі об'єкти. Відновлення контролю над цим містом може бути ключовим етапом у відновленні контролю над територіями, які втратили українські сили у минулому.

Нарешті, ситуація в Часовому Яру підкреслює необхідність збільшення підтримки для України у боротьбі проти російської агресії. Міжнародні партнери повинні підтримати Україну як політично, так і військово, щоб забезпечити захист її територіальної цілісності та суверенітету.

Теза про "русский город Киев" стала заголовною темою у російських медіа, проте наразі не спостерігається концентрації сил та створення ударних угруповань для можливого нового походу на Київ. Експерти зазначають, що формування таких угруповань у Білорусі або російських областях буде помітним для розвідки. Російській армії вже не вдасться досягти оперативної раптовості, яка була в лютому 2022 року, коли російські десантно-штурмові колони швидко дійшли до передмість Києва.

У лютому 2022 року російські батальйонно-тактичні групи рушили на Київ з кількох напрямків, але основними ударними силами були угруповання, що пройшли через Чорнобильську зону та з боку Дніпра. Проте росіяни не змогли здійснити десант у Гостомелі або в аеропорту у Василькові.

Аналіз британського Королівського інституту досліджень оборони та безпеки показує, що головним напрямом була "північна вісь" з метою оточення та захоплення Києва. Російські сили були розділені на дві групи, одна з Білорусі та інша з російської території. Обидві групи мали важливі завдання для забезпечення успішного наступу.

Усі ці фактори свідчать про те, що хоча загроза атаки на Київ залишається, але підготовка до неї може бути ускладненою і менш ефективною порівняно з минулим.

Невизначеність у цифрах, пов'язана з чисельністю та озброєнням російських батальйонно-тактичних груп (БТГр), пояснюється різноманітністю їх складу та зброєю. За даними RUSI, росіяни мали намір виконати всі свої основні бойові завдання протягом десяти днів вторгнення, а після цього здійснити зачистку ЗСУ та "націоналістичних підрозділів". Планувалося, що анексія України мала завершитися до серпня 2022 року.

Навіть з урахуванням успіхів на півдні України, де російські війська швидко виступили до Криму та оточили Маріуполь, всі плани росіян з першого наступу на Київ зірвало протистояння ЗСУ. Ефективні дії українських маневрених піхотних підрозділів, розвідки та артилерії, а також протиповітряна оборона допомогли українським силам відстояти місто та відновити координовану оборонну діяльність.

За аналізом Генштабу ЗСУ, невдалі спроби російських військ продовжувалися до 19 березня, після чого вони перейшли до оборони та почали окопуватись. Контрнаступ українських сил дозволив визволити територію Київщини від залишків російських військ до квітня.

Хоча амбіції Росії захопити Київ періодично згадуються у російських медіа та серед політиків, підготовки до нового походу зараз не спостерігається, зазначають військові. Командувач оперативно-стратегічного угрупування ЗСУ "Північ" Сергій Наєв відзначав відсутність збільшення сил противника у січні, що підтверджується відсутністю накопичення ворожих сил у Київському напрямку.

Інформація про кількість російських військових біля півночі України та біля українського кордону з Білоруссю залишається невизначеною, але говориться про наявність угруповань розміром близько 20 тисяч військових. Попри це, офіційних повідомлень про збільшення кількості російських сил на "київському" напрямку не надходило. Голова ГУР МО Кирило Буданов висловив сумніви у планах російської армії знову атакувати Київ, вказавши на відсутність підтвердження таких замірів.

Незважаючи на це, всі опитані військові експерти визнають, що можливий новий наступ на Київ. Роман Погорілий зазначає, що загроза може виникнути з будь-якого напрямку, але шлях через Білорусь є найбільш коротким. Однак зараз немає даних про глибоку підготовку російських сил до атаки на Київ.

Тарас Чмут зазначив, що загроза повторного наступу на Київ зросла в останні місяці, і підкреслив, що Україна готується до можливого наступу. Він підкреслив, що війна має свої власні закономірності, і відзначив, що рік буде складним.

Зокрема, існують чіткі сигнали, які можуть свідчити про підготовку нового наступу на Київ з Білорусі або найближчих до міста областей Росії. Ці індикатори були помічені й у лютому 2022 року, але тоді їх інтерпретували як елементи політичного тиску з боку Москви.

Під час розгортання російських сил можна очікувати деяких ознак, що свідчать про це. Військові експерти зазначають, що таке розгортання може стати відомим принаймні за місяць до початку реальних дій, оскільки великі переміщення військ не можна приховати в умовах супутникового спостереження. Проте російське командування може імітувати наступ на Київ, щоб відволікти увагу від інших напрямків.

Важливо пам'ятати, що реальний наступ на Київ буде відрізнятися від дій диверсійних груп, які постійно активні на півночі України, але не завжди відображаються в інформаційних зведеннях. Це може бути лише загальновійськова операція з великою кількістю російських військових.

Одним із основних індикаторів нового наступу на Київ може стати нова хвиля відкритої мобілізації в РФ. Проте аналітики зауважують, що це залежатиме від стратегії, обраної російським військово-політичним керівництвом. Якщо їхня мета полягає у збереженні контролю над захопленими територіями, то мобілізація може бути прихованою. В іншому випадку, якщо росіяни готуються до нових дій, то це може бути відображено в оголошенні масштабної мобілізації.

Варто також враховувати можливість, що після президентських виборів у РФ 15-17 березня може відбутися нова хвиля мобілізації росіян. Такі можливості розглядає рекрут легіону "Свобода Росії" та колишній адвокат Олексій Барановський.

Логіка тут проста: після березневої "електоральної процедури", яку Кремль перетворює фактично на референдум підтримки війни, руки Путіна будуть остаточно розв’язані. Це не лише стосується України, а й життя самого населення Росії. Після того, як 80% віддали свою підтримку Путіну, він отримує вільну руку для втручання.

Путін може вважати, що його армія вже настільки підготовлена, що зможе повторити марш на Київ за три дні. Однак результат буде тим самим, а можливо, ще катастрофічнішим для Кремля. Українські сили готові відбити новий наступ на Київ, а легіон "Свобода Росії" приєднається до оборони згідно з поставленими завданнями.

Для повторного наступу на Київ росіянам потрібно буде зосередити десятки тисяч бійців і величезну кількість техніки. Ураховуючи підготовку української армії на півночі, це означає значно більше угруповання сил. Зрозуміло, що тепер без "оперативної раптовості" вже неможливо очікувати стрімкого просування російських колон на БМД і БМП углиб Київщини на десятки кілометрів за день, як це було під час попередніх атак. Однак це не означає, що загроза для Києва зникає.

Тема може стати актуальною в будь-який момент. Потенційними напрямками нового великого наступу можуть бути інші міста або об'єкти, такі як Харків, Хмельницька чи Рівненська атомна електростанція. Важливо зрозуміти, що війна торкнеться всіх, і від неї не відійти. А ті, хто відмовиться воювати за амбіції Путіна в складі армії окупації, можуть опинитися в набагато більш складному положенні.

У висновку слід зазначити, що стаття розкриває потенційні загрози з боку Росії та можливі сценарії подальшого розвитку ситуації в Україні. Зокрема, обговорюється можливість нового наступу на Київ з боку російських військ та вказується на підготовку України до цього варіанту розвитку подій. Зазначається, що деякі російські експерти вважають, що результати майбутніх президентських виборів у Росії можуть вплинути на ситуацію в Україні. Також стаття підкреслює важливість готовності України до можливого наступу та необхідність уважного моніторингу рухів російських військ.