Заступником міністра оборони можуть призначити Вадима Жураковського, який налагодив схеми на “ухилянтах” Хмельниччини

Останнім часом Україна зіткнулася з серйозними викликами у сфері мобілізації громадян до лав Збройних Сил. Ситуація на сході країни вимагає значних людських ресурсів, що призвело до активізації процесу призову.

Від початку війни в річці Тиса на західній околиці України потонуло понад два десятки людей, які тікали від військового призову.

Тіла в річці – це похмурий прояв однієї з найбільших проблем, що стоять перед Україною. Багато з тих, хто спочатку був мобілізований для протидії Росії, загинули, пропали безвісти або дістали поранення, а решта виснажені більш ніж двома роками жорстоких боїв. Уряд України насилу знаходить їм заміну. Непопулярний закон воєнного часу забороняє чоловікам віком від 18 до 60 років залишати країну. Проте десятки тисяч людей залишили країну нелегально, а багато залягли на дно, щоб уникнути призову.

Затримка із призовом нових військ збільшила навантаження на солдатів, які служать без перспективи демобілізації, окрім як за пораненням або смерті. Військові контракти стали безстроковими, коли в перші дні конфлікту було введено воєнний стан.

“Ми повинні зробити це, щоб у хлопців була нормальна ротація. Тоді їхній моральний дух покращиться”, – сказав Володимир Зеленський у травні про мобілізацію.

Показники призову покращилися після ухвалення закону про зниження призовного віку до 25 років та інших заходів. Однак дедалі більше чоловіків ідуть у тінь, а напруженість у суспільстві загострилася. По всій країні чоловіки ховаються від призовників, які хапають їх просто на вулиці. Дані з трьох сусідніх країн свідчать про те, що останніми місяцями збільшилася кількість чоловіків, які нелегально залишають Україну. Прикордонники щодня ловлять десятки чоловіків, а деякі з найвідчайдушніших спроб висміюються в соціальних мережах.

“Неможливо дивитися на це без сорому”, – сказав один з українських військових, після того, як минулого місяця прикордонники спіймали 41 людину, яка намагалася втекти в кузові зерновоза.

Напередодні вихідних, 19 грудня, на більшій частині території України збережеться стриманий зимовий характер погоди. Синоптики прогнозують суцільну хмарність, однак без істотних опадів і різких змін атмосферних умов. День мине без погодних сюрпризів, що створить відносно комфортні умови для пересування та повсякденних справ.

Найпрохолодніша температура очікується у північних і східних регіонах. Там повітря прогріватиметься лише до 0…+2 градусів, місцями можливе відчуття сирості через підвищену вологість та відсутність сонця. У центральній частині країни температурні показники будуть дещо вищими — від +2 до +5 градусів, що відповідає сезонній нормі для середини грудня.

У Києві протягом дня буде хмарно. Вночі температура становитиме близько 0°, вдень — до +2°. У Львові, Луцьку, Рівному та Івано-Франківську синоптики прогнозують хмарну погоду з нічною температурою близько 0° і денними показниками до +7°. У Тернополі вдень очікується до +5°, у Хмельницькому — до +4°.

На Закарпатті буде трохи тепліше: в Ужгороді вночі близько 0°, вдень — до +8°. У Чернівцях — хмарно, вночі 0°, вдень до +7°.

У центральних регіонах — Вінниці, Черкасах, Кропивницькому та Полтаві — також без опадів, хмарно, з денною температурою в межах +4°. У Житомирі та Чернігові вдень до +2°.

Південні області зустрінуть п’ятницю з м’якою погодою. В Одесі, Херсоні, Миколаєві та Запоріжжі вночі очікується близько +2°, вдень — до +7°, небо буде затягнуте хмарами.

На сході країни — у Сумах, Харкові, Краматорську та Сєвєродонецьку — похмуро, вночі близько 0°, вдень до +2°. У Дніпрі вдень температура підніметься до +4°.

У Криму, зокрема в Сімферополі, прогнозують хмарну погоду з температурою від +4° вночі до +11° вдень.

Фурса у своїй статті намагається розглянути проблему з різних аспектів, не уникаючи при цьому непопулярних, але важливих істин про роль оподаткування в економіці країни, що перебуває у стані війни.

«Чим займається український вчитель або студент за кордоном – не питання української держави. Вона не питає, чи він студент, чи він бомжує», – сказав Винницький.

Віцепрем’єрка Ірина Верещук, присутня на нараді, спробувала зупинити свого колегу, зауваживши: «Пане, Михайле, ну що це ви таке говорите?». Однак це не змогло завадити хвилі критики, яка накотилася після публікації відео.

Доктор гуманітарних наук Павло Левчук, який також був на нараді, висловив своє обурення у Facebook, вказуючи на неприйнятність таких висловлювань. Його підтримала українська письменниця та правозахисниця Анастасія Мельниченко, яка назвала заяви Винницького принизливими для українських науковців, що працюють за кордоном.

Мельниченко зазначила, що в той час, як Росія активно просуває свої наративи у західних університетах, українські науковці отримують підтримку від західних інституцій. Вони публікують наукові статті, пишуть монографії та впроваджують стандарти західної академії в Україні. Однак, за словами активістки, Міністерство освіти не вважає їх важливими для держави.

«Але для МОН ми “бомжі”, і “не науковці”. І МОН в особі Винницького всіляко демонструє, що ми державі Україна не потрібні», – додає Мельниченко.

Наступного року Мельниченко працюватиме в університеті Турку на спеціально створеній позиції для українських аспірантів. Вона матиме можливість проводити дослідження, користуватися університетською інфраструктурою та співпрацювати з провідними дослідниками. За її словами, українські науковці мають чудові можливості за кордоном, але держава не цінує їхнього внеску.

Винницький не коментував цей інцидент, і від очільника МОН Оксена Лісового також не було жодних заяв з цього приводу.