Затримання голови КРАІЛ: Івана Рудого підозрюють у корупційних схемах

Згідно з оцінками, в оптимістичному сценарії комітет планує завершити розгляд поданих поправок до 10-15 березня, а в песимістичному — до 20 березня. Всього було представлено понад 4 тисячі правок, які були об'єднані в 16 блоків. Всі ці блоки вже ретельно розглянуті на комітеті, де були внесені фінальні корективи щодо перехідних та заключних положень. Наступним етапом буде обговорення з авторами поправок.

Основні питання, що виникали під час розгляду, включають:

Зняття обмежень щодо конституційних прав і свобод ухильників, таких як обмеження на виїзд за межі України чи арешт банківських рахунків.Уточнення щодо обмежень на керування транспортними засобами, що може залишитися частково.Зміни у відношенні до електронного кабінету призовника, де реєстрація тепер буде розглядатися як право, а не обов'язок.Уточнення повноважень органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій у мобілізаційних заходах.Розширення повноважень поліції щодо повідомлення громадян за вимогою Територіальних Центрів Комплектування, в тому числі вручення повісток.Перехід поліцейських зі спеціального обліку на загальний військовий облік та надання їм захисту від мобілізації у вигляді бронежилетів.Розширення вимог щодо наявності військового квитка разом із посвідченням особи для громадян.Встановлення механізму обчислення ухильників серед аспірантів.Перегляд статусу громадян, які отримали інвалідність II і III групи з початку вторгнення РФ, щодо їх придатності до військової служби.Розширення можливостей мобілізації деяких засуджених та осіб, які відбувають покарання.Збереження консенсусу щодо терміну служби перед демобілізацією, який складає 36 місяців.Підтримка базової військової підготовки для чоловіків у віці від 18 до 25 років. У підсумку, розглянуті поправки до законопроекту про посилення мобілізації виявилися досить об'ємними та різноманітними. Через комплексність та значимість запропонованих змін, процес їх розгляду вимагав часу та уваги. Комітет здійснив важливу роботу з аналізу та узагальнення великої кількості правок, які були систематизовані та внесені до тексту законопроекту у формі 16 блоків.

Важливо відзначити, що у ході обговорення поправок було досягнуто компромісів у багатьох спірних питаннях, що свідчить про конструктивний підхід до розробки законодавчих змін. Результатом цього процесу є серія рекомендацій та модифікацій, які стосуються різних аспектів мобілізаційної політики, включаючи права та обов'язки учасників, організаційні питання та процедури виконання.

Такий підхід до розробки законопроекту відображає важливість глибокого та ретельного аналізу ініціатив, які стосуються оборонної сфери, та виявлення оптимальних рішень з урахуванням потреб та інтересів різних суспільних груп. Такий підхід забезпечує ефективне впровадження законодавчих змін та підвищує рівень захищеності держави в умовах загрози з боку зовнішніх чинників.

Україна стоїть перед складною енергетичною ситуацією навесні, коли дефіцит електроенергії загрожує країні навіть за сприятливих погодних умов. За даними експертів, понад половина електрогенераційних потужностей була втрачена через атаки на енергетичну інфраструктуру з боку Росії. Відновлення цих втрат навіть у найближчі місяці вважається майже неможливим завдяки значним пошкодженням і технічній складності робіт.

З початку березня Україна зазнала п’яти масованих ударів Росії на енергетику. Останній з них, 8 травня, спричинив особливо великі руйнування, внаслідок чого було вимкнуто три електростанції. Гендиректор компанії ДТЕК Максим Тимченко зазначив, що знищення і ремонт, які постійно чергуються, загрожують втратою всіх енергетичних ресурсів.

“Цикл руйнувань і відновлення можна зупинити, але лише при належній обороні”, – сказав він. У цьому році російські війська змогли завдати значних збитків українській енергосистемі, через затримки у міжнародній допомозі.

За словами члена наглядової ради “Укренерго” Юрія Бойка, зима буде складною, але можливо зменшити втрати енергії. Україна втратила приблизно вісім гігават електроенергії через удари Росії, що близько половини від необхідної потужності.

“Цей дефіцит можна скоротити, але не зменшити вдвічі. Це означає, що навіть при теплій зимі буде відчутний дефіцит”, – додав Бойко.

Тимченко оцінив витрати на відновлення обладнання енергосистеми в 350 мільйонів доларів, частково використовуючи європейське обладнання. Він сподівається, що зусилля українських енергетиків і підтримка Заходу дозволять країні уникнути катастрофи в наступну зиму.

Експерти з енергетики, включаючи Андрія Закревського, відзначають, що повний блекаут неможливий завдяки існуючій атомній генерації, але існує значний ризик аварійних вимкнень в Україні до кінця літа.