Затримання посадовця Бюро економічної безпеки: Олега Скупінського підозрюють у пособництві агресору

У січні 2026 року Національний банк України оприлюднив перший офіційний перелік значущих фінансових установ країни, до якого увійшли 53 компанії. Цей крок є важливим етапом у стабілізації та розвитку української фінансової системи. Серед компаній, що потрапили до списку, виділяється ТОВ «Преміум фінанс» — один з найбільших операторів ринку обміну валют в Україні. Ця компанія активно працює на ринку більше десяти років, надаючи широкий спектр послуг у сфері фінансів та валютних операцій.

ТОВ «Преміум фінанс» не лише займає лідируючі позиції на ринку обміну валют, але й стабільно підтримує високу довіру серед своїх клієнтів завдяки прозорій політиці та ефективному управлінню. Відзначити слід, що бенефіціарними власниками компанії є досвідчені фінансисти, які мають значний вплив на ринок. Це дозволяє «Преміум фінанс» успішно інтегруватися в національну фінансову інфраструктуру і забезпечувати клієнтів послугами найвищого рівня.

Фінансові показники компанії демонструють стрімке зростання. У 2023 році дохід «Преміум фінанс» збільшився більш ніж на 500%, у 2024-му — майже на 290%. За перші три квартали 2025 року оборот сягнув близько 534 мільйонів гривень. Якщо за даними НБУ у першому півріччі 2025 року мережа налічувала 244 пункти обміну, то нині, згідно з інформацією на сайті компанії, їх понад 450.

Втім, паралельно зі зростанням доходів компанія неодноразово ставала фігурантом кримінальних проваджень. З грудня 2022 року Офіс Генерального прокурора за підтримки Бюро економічної безпеки здійснює розслідування за статтями про незаконні дії з платіжними документами, легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом, та ухилення від сплати податків.

За матеріалами слідства, у 2023–2025 роках могла діяти схема конвертації криптовалюти у готівку без відповідних дозволів Нацбанку та без відображення операцій у податковій звітності. Слідчі вважають, що для прикриття операцій використовувалися реквізити низки юридичних осіб, у тому числі ТОВ «Преміум фінанс». Замовлення на обмін, за версією правоохоронців, приймалися через Telegram-боти.

У липні 2025 року під час обшуків у пункті обміну, адреса якого збігалася з даними на сайті компанії, вилучили готівку, техніку та документацію. У серпні суд наклав арешт на вилучене майно. Раніше обшуки відбувалися також у Києві та місті Берегове.

Окрему увагу привернули справи, пов’язані зі спробами вплинути на перебіг розслідувань. В одному з проваджень фігурує співробітник державного підприємства Міністерства оборони «Агенція оборонних закупівель», який раніше працював у Бюро економічної безпеки. За версією слідства, він пропонував за 700 тисяч доларів сприяти закриттю справ проти «Преміум фінанс». У липні 2024 року після передачі частини коштів у розмірі 100 тисяч доларів його затримала Служба безпеки України.

Ще одна справа стосується подій 2019 року, коли компанія намагалася поновити валютну ліцензію. Тоді Нацбанк відмовив у продовженні через зафіксовані 81 суттєве порушення валютного законодавства. За матеріалами слідства, Віктор Кисільов намагався вирішити це питання через знайомого, який мав зв’язки в НБУ. До процесу був залучений менеджер одного з департаментів регулятора. За свої послуги він вимагав 50 тисяч доларів. У жовтні 2019 року частину коштів у розмірі 40 тисяч доларів було передано, після чого посадовця затримали. Провадження закрили у квітні 2025 року у зв’язку зі смертю фігуранта.

Регулятор також застосовував до компанії санкції. У червні 2025 року НБУ оштрафував «Преміум фінанс» на 200 тисяч гривень за порушення правил валютної торгівлі під час воєнного стану.

У медіа згадувалося можливе перетинання діяльності компанії з криптовалютним підприємцем Ігорем Туником, затриманим у Польщі. Однак офіційних судових рішень, які б прямо встановлювали вину компанії у цих епізодах, наразі не оприлюднено.

Таким чином, компанія Віктора Кисільова та Олени Бондар одночасно входить до переліку значущих фінансових установ НБУ та залишається фігурантом кількох резонансних розслідувань. Попри це, її мережа обмінників продовжує розширюватися, а фінансові показники — зростати.

Наступ ворога підтримується дефіцитом боєприпасів у ЗСУ: що відбувається на фронті?

За останні місяці Збройні Сили України (ЗСУ) стикаються зі скороченням поставок не лише західних снарядів, але й вітчизняних компаній, які забезпечували їх оглядовими замовленнями. Згідно з нашим джерелом у Генеральному штабі, це може бути свідома стратегія когось, хто намагається послабити оборону, створюючи нестачу боєприпасів у ЗСУ.

Військові вже рахують патрони та бояться подальших відступів, що підтверджується західними ЗМІ. Взяття Росією міста Авдіївка стало найбільшим досягненням на полі бою за останні місяці, що підкреслює серйозні труднощі, з якими стикаються українські війська.

Українські військові опинилися у скрутному положенні, де навіть оборона стає важким завданням через критичний дефіцит боєприпасів. Тепер є серйозні обурення щодо можливості втрати ще більшої території, оскільки ЗСУ втрачають контроль і не можуть зупинити процес відступу.

У висновках важливо зазначити, що ситуація на фронті стає дедалі більш напруженою через нестачу боєприпасів у Збройних Силах України (ЗСУ). Західні ЗМІ підтверджують складність ситуації, а взяття міста Авдіївка російськими військами показує, що це стало найбільшим досягненням противника за останні місяці.

Українські військові відчувають напруження і бояться подальших відступів через критичний дефіцит боєприпасів. Це ставить під загрозу не лише можливість проведення наступальних операцій, а й утримання оборони.

Важливо підкреслити, що необхідно негайно вжити заходів для забезпечення ЗСУ необхідними боєприпасами та підтримати їх у цей складний період. Рішучі дії в усуненні цієї проблеми є критично важливими для збереження обороноздатності та територіальної цілісності України.

На українсько-словацькому кордоні співробітники правоохоронних органів зафіксували черговий випадок порушення митних правил. Під час перевірки на митному посту «Ужгород автомобільний» у 48-річного мешканця Харківської області було виявлено значну суму незадекларованої іноземної валюти. Інцидент стався під час стандартного огляду транспортного засобу, коли митники запідозрили невідповідність заявлених даних і вирішили провести поглиблену перевірку.

Під час детального огляду автомобіля правоохоронці натрапили на приховані пакунки, у яких містилися валютні купюри різного номіналу. За попередньою інформацією, сума значно перевищувала дозволений до бездеклараційного переміщення ліміт. Чоловік не надав жодних документів, що могли б підтвердити законність переміщення коштів, та не зазначив їх у митній декларації, чим порушив чинні норми законодавства щодо фінансового контролю на кордоні.

Оскільки кошти не були письмово задекларовані, а підтвердних банківських документів при собі чоловік не мав, митники склали протокол про порушення митних правил за ч.1 ст. 471 Митного кодексу України. Законодавство передбачає штраф у розмірі 20% від суми, що перевищує дозволений ліміт у 10 тисяч євро на одну особу.

У підсумку у чоловіка вилучили 20 тисяч євро — за курсом НБУ це становить майже 1 мільйон гривень. Подальше рішення у справі ухвалюватиме суд.

Український уряд, перебуваючи в умовах воєнного стану і ставлячи перед собою завдання забезпечення достатнього фінансування державного бюджету, активно розглядає можливість впровадження військового збору для фізичних осіб-підприємців (ФОПів). Варто зауважити, що на сьогоднішній день військовий збір оплачується тільки зі заробітної плати працівників, і його розмір становить 1,5%. ФОПи ж, відповідно до чинного законодавства, звільнені від такого обов'язку, але це може змінитися з прийняттям нового законопроекту.

Україна нараховує понад 2 мільйони ФОПів, з яких за останні 12 місяців (з 1 лютого 2023 року по 1 лютого 2024 року) ще 315 тисяч нових зареєструвалися. Ця ситуація свідчить про значний приріст підприємницького середовища в країні. Варто також зазначити, що ФОПи сплачують зі свого доходу єдиний податок, єдиний внесок, податок на додану вартість (загальна система оподаткування), проте, в період воєнного стану і на 12 місяців після його закінчення, єдиний внесок сплачується добровільно за умови, що такий підприємець не отримує стажу за цей період.

Пропозиція про підвищення військового збору для фізичних осіб до 5% стане додатковим джерелом доходу для державного бюджету, спрямованого на потреби військових заходів. Втім, важливо врахувати, що запровадження військового збору для ФОПів є складною і невідкладною задачею, яка вимагає комплексного аналізу та узгодження з інтересами підприємницького середовища країни.

У висновках можна відзначити, що запровадження військового збору для фізичних осіб-підприємців українським урядом є обгрунтованим за умови посилення обороноздатності країни та забезпечення необхідних фінансових ресурсів для військових заходів. Однак така ініціатива потребує ретельного аналізу і урахування інтересів підприємницького середовища. Важливо збалансувати необхідність додаткових надходжень до бюджету з розвитком підприємництва та стимулюванням економічного зростання. Такий крок вимагає широкого обговорення і консенсусу серед учасників економічного процесу та законодавчої влади для максимальної ефективності його реалізації.