Збереження дитячої кардіохірургії України під загрозою: медики закликають до дій

Другий рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну свідчить про тенденцію до "замороження" конфлікту. Навіть за таких умов відбулися битви, які ввійдуть в історію. Протягом 2023 і на початку 2024 року Росія змогла виграти криваві й жорсткі битви за два міста на Донеччині – Бахмут і Авдіївку. Україна, незважаючи на це, пробила потужну російську лінію оборони в Запорізькій області і провела надзвичайно складну операцію з форсування Дніпра та утримання плацдарму на лівобережжі Херсонщини.

Наприкінці 2022 року Росія розпочала наступальну операцію на Донбасі, зокрема на Бахмут. Загони найманців приватної військової компанії "Вагнер", вербовані з в'язнів російських тюрем, атакували Бахмут. Після успішного прориву російських сил оборона українських військ ускладнилася, і виникли дискусії щодо стратегії влади України.

У цій битві важливе значення мала рішучість українських військових триматися до останнього, незважаючи на тиску з зовнішніх джерел. Місто Бахмут, попри важкі обставини, залишалося українським. Ця битва, хоч і з масивними російськими втратами, свідчила про стійкість та визначеність українських військових.

У травні 20-го числа російські війська повідомили про захоплення міста Бахмуту, однак українська влада не підтвердила цю інформацію. Операція на цьому напрямку отримала назву "Бахмутська м’ясорубка" через величезні втрати обох сторін, загиблих ще досі невідомої кількості.

Паралельно з битвою за Бахмут, Україна готувала нові підрозділи для проведення свого наступу. Нові бригади, навчені на Заході та озброєні іноземною бронетехнікою, розпочали наступ у Запорізькій області 4 червня. Одним із ключових напрямків удару стало село Роботине, що лежить між Оріхівом та Токмаком, контроль над яким був важливим для перерізання російського сухопутного коридору з Криму на Донбас.

Українські війська зазнали значних втрат у боях під Роботиним, але після тримісячних бойових дій 28 серпня змогли визволити село від російських військ. Однак ця перемога обійшлася дорого втратами сил і часу, через що Українські війська не змогли рухатися далі в напрямку Токмака та Мелітополя. На кінець осені наступ на цьому фронті практично припинився.

У зимовий період російські війська розпочали атаку на Роботине, спрямовуючи свої дії на нейтралізацію успіхів українських сил у цьому районі. Незважаючи на це, одним із найбільших досягнень для Збройних Сил України у 2023 році стало створення плацдарму на лівому березі Херсонщини. Після визволення Херсона від окупантів у 2022 році лінія фронту між українськими і російськими військами проходила по річці Дніпро, перетин якої обидві сторони не могли вдало форсувати.

Восени 2023 року стало відомо, що українські війська змогли переправитись через Дніпро та створити плацдарм на лівому березі. Протягом тривалого часу цю інформацію не робили публічною, але середині листопада українська влада оголосила про його існування. Плацдарм, розташований біля села Кринки, піддається постійним обстрілам та бомбардуванням з боку російської армії, що призвело до практичної знищення цього населеного пункту. Незважаючи на це, українським військам вдається утримувати плацдарм, який має важливе стратегічне значен

Українська влада, ймовірно, зосередиться на стратегічній обороні та формуванні нових військових резервів. У разі збереження міжнародної підтримки та постачання військової техніки від Заходу, Україні може вдалося виконати локальні наступальні операції в Запорізькій області та на Херсонщині. Ці дії можуть мати успіх за умови надходження великої кількості дальнобійних ракет і обіцяних літаків F-16. Сучасні винищувачі забезпечать необхідне повітряне прикриття для сухопутних операцій. Однак більшість аналітиків переконані, що третій рік великої війни буде для України переважно роком стратегічної оборони та мобілізації нових військових ресурсів.

У висновку можна зазначити, що українська влада орієнтується на стратегічну оборону та мобілізацію нових військових сил. Залежно від підтримки Заходу та постачання необхідної військової техніки, можливі локальні наступальні операції у Запорізькій області та на Херсонщині. Однак більшість експертів вважають, що українські війська переважно будуть зосереджені на стратегічній обороні протягом третього року великої війни.

З 1 січня 2026 року в Україні почала діяти нова система квитків для громадського транспорту, яка об'єднує всі види транспорту в єдину уніфіковану форму. Це нововведення було затверджено наказом Міністерства розвитку громад і територій України №1066, і воно має стати основою для запровадження єдиного Smart Ticket, що дозволить зручно та швидко здійснювати оплату за проїзд у всіх видах громадського транспорту — від автобусів до метрополітену.

Заступник міністра розвитку громад і територій Сергій Деркач підкреслив, що це перший крок до уніфікації вимог до квитків в Україні. Тепер для пасажирів стає можливим використовувати один універсальний квиток для поїздок на автобусах, тролейбусах, трамваях, а також для подорожей метрополітеном, що значно спростить процес використання громадського транспорту та підвищить рівень комфорту для громадян.

Нові правила поширюються на:

міські та приміські автобусні маршрути;

міжміські та міжнародні автобусні маршрути;

трамваї і тролейбуси;

метрополітен.

Особливість нововведення полягає у рівнозначності паперових та електронних квитків. Електронний квиток тепер є повноцінним документом, що підтверджує поїздку і може бути отриманий через смартфон, електронну пошту або особистий кабінет пасажира.

Усі квитки повинні містити:

інформацію про вартість проїзду та можливі комісії;

реєстраційний номер або унікальний ідентифікатор;

дату та час відправлення/прибуття або строк дії;

дані перевізника;

інформацію про страховий договір та страховика;

при потребі — QR-код.

Для міжміських маршрутів передбачено повну інформацію про рейс, включно з пересадками та тривалістю очікування. Для міжнародних перевезень — персоналізацію квитка з паспортними даними, забороною передачі іншій особі та детальною інформацією про пересадки. Для приміських маршрутів передбачена окрема багажна квитанція у разі перевезення багажу.

Раніше Мінрозвитку затвердило технічні вимоги до автоматизованих систем обліку оплати проїзду, що забезпечують інтероперабельність електронних квитків, зокрема для пільгових категорій громадян.

Нові правила мають зробити користування громадським транспортом більш зручним та прозорим для всіх українців.

Словаччина готова розглянути можливість зменшення тарифу на транзит природного газу до України за умови укладання довгострокових імпортних контрактів з «Нафтогазом». Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко зазначила, що цей крок є частиною стратегії здешевлення постачання газу на український ринок, що має безпосередній вплив на економічну доступність ресурсу для споживачів.

За словами Свириденко, ключовим фактором для Братислави є гарантія стабільних багаторічних угод на імпорт газу. Це означає, що транзитний тариф може бути переглянутий лише за умов наявності чітких і довгострокових домовленостей, які забезпечують передбачуваність постачань. В «Нафтогазі» вже активно готують такі контракти, орієнтуючись на зниження собівартості ресурсу та додаткову стабілізацію ринку.

Потенційне зниження словацького тарифу може стати важливою частиною стратегії диверсифікації маршрутів та джерел постачання газу до України — на тлі коливань європейських цін і потреби у прогнозованих умовах імпорту на опалювальні сезони. У публікаціях також зазначається, що нинішній тариф у Словаччині є вищим, ніж у сусідніх напрямках, тож перегляд ставки здатний поліпшити економіку поставок.

Раніше довкола словацько-української газової співпраці виникали напруження, однак нинішні сигнали з Братислави свідчать про прагматичний пошук взаємовигідної моделі транзиту для імпорту в Україну. Подальші рішення залежатимуть від параметрів та строків підготовлюваних «Нафтогазом» контрактів.

Європейські дипломати дедалі різкіше висловлюються щодо ситуації в українському енергетичному секторі, називаючи масштаби корупції «огидними» та такими, що підривають довіру до країни на міжнародній арені. Про це повідомляють джерела серед представників ЄС, які уважно стежать за розвитком подій навколо гучного скандалу із «Енергоатомом».

Фокус Євросоюзу прикутий до ситуації, у якій фігурує Тимур Міндич — бізнесмен і давній соратник президента України. Його можливі зв’язки з підозрілими контрактами в одній із ключових державних компаній викликали занепокоєння європейських партнерів, адже йдеться про сферу, що має фундаментальне значення для енергетичної безпеки держави.

«Єврокомісії доведеться переоцінити, як витрачаються кошти на енергетичний сектор Києва. В майбутньому Україні доведеться приділяти більше уваги прозорості фінансування», — заявив один із європейських чиновників. Він також підкреслив, що президент Зеленський «повинен заспокоїти всіх», ймовірно, шляхом представлення плану боротьби з корупцією.

З 2022 року Єврокомісія надала Україні понад 3 мільярди євро на розвиток енергетичного сектору. Хоча цей корупційний скандал є «найгіршим із тих, що сталися за час президентства Зеленського», союзники не погрожують скороченням допомоги.

При цьому в Києві очікують, що Брюссель продовжить дотримуватися «загального табу на публічну критику України», але водночас збільшить вимоги до реформ, пов’язаних із фінансуванням країни.

Цей інцидент підкреслює, що, незважаючи на фінансову підтримку з боку ЄС, українська влада змушена активніше працювати над прозорістю й контролем витрат у ключових секторах економіки.