Збереження тепла тіла в період холодів: поради експертів

14 лютого 2026 року головний спеціаліст виконавчого комітету Ірпінська міська рада Юлія Корецька набула у власність електромобіль Tesla Model S 2015 року випуску. Інформація про це з’явилася у відкритих даних електронного декларування, де зазначено вартість транспортного засобу — 200 тисяч гривень.

4 Згідно з оприлюдненими відомостями, джерелом набуття права власності вказана сама Юлія Геннадіївна Корецька. Така формулювання у деклараціях зазвичай означає, що майно було придбане за особисті кошти декларанта або ж відбулося переоформлення транспортного засобу без залучення сторонніх продавців. У відкритому доступі не деталізується, чи йдеться про купівлю на вторинному ринку, дарування, поділ спільного майна або інший цивільно-правовий механізм переходу права власності.

Водночас аналіз вторинного ринку свідчить, що Tesla Model S 2015 року в Україні станом на початок 2026 року продається у значно вищому ціновому діапазоні. Залежно від комплектації (70D, 85, 85D, P85D), стану батареї, пробігу та історії експлуатації, середні ціни на популярних автомобільних платформах коливаються приблизно від 550 до 800 тисяч гривень. Автомобілі з кращим технічним станом можуть коштувати ще дорожче, тоді як пошкоджені після ДТП або з великим пробігом — дешевше.

Задекларована сума у 200 тисяч гривень є суттєво нижчою за середні ринкові показники для цієї моделі в робочому стані на лютий 2026 року.

Юлія Корецька обіймає посаду головного спеціаліста відділу забезпечення діяльності ради та інформаційного забезпечення управління забезпечення діяльності ради, інформаційної політики та цифрового розвитку Ірпінської міської ради на період воєнного стану. Також вона має статус внутрішньо переміщеної особи.

Наразі офіційних коментарів щодо вартості автомобіля або обставин його набуття у відкритому доступі немає.

Крюківський вагонобудівний завод (КВБЗ) продовжує залишатися основним отримувачем державних замовлень у сфері вагонобудування, навіть незважаючи на те, що частина його кінцевих бенефіціарів є громадянами Росії, деякі з яких перебувають у санкційних списках РНБО та внесені до бази «Миротворець». Незважаючи на воєнний стан та потенційні ризики для національної безпеки, підприємство зберегло статус монополіста та продовжує вигравати тендери з єдиним учасником, отримуючи мільярди гривень державних коштів.

На КВБЗ офіційно працює близько 4,5 тисячі осіб, серед яких приблизно тисяча займає керівні посади. Зарплата управлінців на підприємстві залишається суттєво вищою за середній рівень у регіоні, що підкреслює значні фінансові потоки, що проходять через завод. Експерти відзначають, що монопольне становище на ринку державних замовлень дозволяє компанії утримувати високі прибутки навіть за умов обмеженої конкуренції та економічної нестабільності.

Вартість пасажирських вагонів, які виробляє КВБЗ, за останні роки зросла з 0,63 млн доларів до 2,3 млн доларів за одиницю. Такий стрибок відбувається на тлі відсутності незалежного аудиту витрат і практики проведення тендерів із мінімальною конкуренцією. У результаті держава змушена оплачувати майже вчетверо дорожчі вагони, не маючи жодного інструменту контролю.

Окреме питання — державний кешбек у розмірі 10%, завдяки якому завод отримує понад 100 мільйонів гривень додатково з кожного мільярда замовлень. Як саме розподіляються ці кошти, невідомо, оскільки перевірки та аудит фактично не проводяться.

Попри численні зауваження експертів і суспільні ризики, ситуація не змінюється: КВБЗ продовжує отримувати мільярдні державні контракти без реального контролю за фінансовою ефективністю та прозорістю. У результаті маємо замкнене коло: держава виділяє кошти, завод їх освоює, але визначити, як саме вони були витрачені, неможливо.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Незважаючи на те, що з 2021 року всі школи України зобов’язані надавати освітні послуги українською мовою, за словами Піпи, чимало учнів і навіть вчителів продовжують використовувати російську мову поза уроками. Новий законопроєкт має на меті усунути цю проблему, поширивши мовні вимоги на всі сфери шкільного життя.

За результатами моніторингу 2023-2024 років, лише 41% учнів спілкуються між собою виключно українською мовою під час перерв. Це створює певні конфлікти та тиск на україномовних дітей, а також ускладнює навчання для тих, хто недостатньо добре володіє українською мовою.

«Діти, які не говорять українською з початкової школи, стикаються з труднощами у навчанні, особливо в читанні та засвоєнні матеріалу», — підкреслила Піпа, звертаючи увагу на важливість підтримки батьків у формуванні україномовного середовища.

Законопроєкт передбачає кілька ключових змін:

Також планується активне залучення батьків до процесу створення та підтримки українськомовного середовища в закладах освіти. Вчителі та адміністрація школи зможуть проводити просвітницькі заходи та робити зауваження, якщо учні використовують російську мову.

Окрім того, Кабінет Міністрів України та інші державні органи будуть зобов’язані розробити ефективну систему вимірювання мовленнєвих компетенцій учнів, що допоможе відстежувати успіхи у володінні українською мовою.