Збільшення пенсій в Україні з 2026 року: нові умови та очікувані зміни

По всій території України цього тижня очікується поступове підвищення температури повітря, що триватиме кілька днів. Синоптики прогнозують стабільне та комфортне тепло, яке охопить більшість регіонів країни. Вже з середини тижня температура в деяких областях може досягти до 10-15 градусів за Цельсієм вдень. Така погода буде сприяти покращенню умов для сільськогосподарських робіт, а також стане приємною новиною для жителів міст, які з нетерпінням чекають на відновлення тепла після холодних днів.

Згідно з прогнозами Ігоря Кібальчича, до кінця тижня можна очікувати значне потепління на заході та півдні країни. Водночас, на півночі та сході температура залишатиметься дещо нижчою, але також підвищуватиметься, хоча й не такими швидкими темпами. Синоптики також зазначають, що на вулицях стане менш вітряно, а це додасть ще більше комфорту для мешканців великих міст.

Опади протягом тижня очікуються переважно невеликі. Подекуди можливі тумани, а дороги й тротуари залишатимуться слизькими через ожеледицю.

Погода 23 лютогоНа початку тижня в західних, північних та центральних областях прогнозуються помірний сніг і мокрий сніг, місцями з переходом у дощ. На решті території буде без істотних опадів. На дорогах зберігатиметься ожеледиця, на Правобережжі подекуди можливий туман. Температура вдень становитиме +1…+6 °С, на півночі Лівобережжя близько 0 °С.

Погода 24 лютогоУ вівторок опади очікуються по всій країні: сніг і мокрий сніг, на півдні та заході — з дощем. Місцями можливі туман і мряка. Дороги залишатимуться слизькими. Температура вночі -3…+2 °С, вдень +1…+6 °С, на Закарпатті — до +8 °С.

Погода 25 лютогоУ середу вночі прогнозується невеликий сніг і мокрий сніг, на півдні — з дощем. Вдень переважатиме суха погода, лише на сході можливий невеликий мокрий сніг. На більшості території збережеться ожеледиця. Вітер 5–10 м/с. Температура вночі -3…+2 °С, вдень -1…+4 °С, на Закарпатті — до +7 °С.

За словами синоптиків, загалом тиждень буде теплішим, однак із періодичними опадами та рвучким вітром. Зокрема, 23 лютого вітер може посилюватися на заході, півночі та в центрі до штормових поривів 15–20 м/с, тоді як на півдні та сході він буде помірнішим.

Колишня заступниця голови правління ПриватБанку Тетяна Гур’єва, яка фігурує у рішеннях Високого суду Лондона щодо одного з найбільших фінансових скандалів в історії України, продовжила активну підприємницьку діяльність на території країни навіть після націоналізації банку. Її бізнес до початку повномасштабної війни також мав контакти з російським ринком, що викликало додаткову увагу аналітиків та громадськості до її діяльності.

Судові документи у Великій Британії підтверджують, що у 2013–2016 роках з ПриватБанку було виведено понад 1,9 мільярда доларів США. Це сталося через механізм видачі кредитів компаніям, пов’язаним із колишніми власниками банку — Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим. За версією слідства та судових рішень, зазначені кредити мали ознаки неринкових операцій і фактично слугували інструментом для переміщення коштів з банку в приватні структури.

У цей період Тетяна Гур’єва обіймала посаду заступниці голови правління ПриватБанку та керувала департаментом обслуговування бізнес-клієнтів. Вона входила до складу правління та кредитного комітету, який затверджував кредити пов’язаним структурам. Суд у Лондоні дійшов висновку, що саме цей департамент був ключовим елементом схеми, через який обслуговувалися фіктивні компанії-позичальники.

Після націоналізації ПриватБанку у грудні 2016 року Гур’єва звільнилася з банку, не передавши документацію новому менеджменту. У рішенні суду зазначається, що новій адміністрації фактично довелося відновлювати інформацію про діяльність департаменту з нуля.

У 2018 році Гур’єва заснувала в Києві компанію «Марбл Арч», основним видом діяльності якої стало виробництво косметичної та парфумної продукції. За фінансовою звітністю, компанія протягом кількох років демонструвала мільйонні обороти, хоча частина періодів була збитковою. Станом на кінець 2024 року фірма мала значні активи, але й суттєві боргові зобов’язання.

Митна статистика свідчить, що у 2021–на початку 2022 року одним з основних закордонних ринків збуту продукції компанії була Російська Федерація. Поставки здійснювалися через російську логістичну структуру, яка згодом була ліквідована. Загальні обсяги експорту у цей період оцінювалися у кілька мільйонів гривень.

У виробничій лінійці компанії фігурувала продукція під брендом Apriori — зокрема зубні щітки преміального сегмента. Торгова марка належить британській компанії, власником якої є син Тетяни Гур’євої, громадянин Великої Британії. Частина цієї продукції до 2022 року реалізовувалася і на російському ринку, зокрема у Москві. Після початку повномасштабної війни постачання було припинено.

Окрему увагу в судових матеріалах приділено ролі Гур’євої у приховуванні руху коштів після націоналізації ПриватБанку. Суд встановив, що вона вела так звану «таблицю Гур’євої» — внутрішній облік не повернутих кредитів, а згодом брала участь у створенні фальсифікованих фінансових даних для введення в оману суду. Ці дії координувалися з-за кордону та були спрямовані на захист інтересів колишніх власників банку.

Попри це, Високий суд Лондона не поклав фінансової відповідальності на Гур’єву та ще одного топменеджера ПриватБанку Тимура Новікова, визнавши, що вони діяли за вказівками власників банку. Суд зобов’язав Коломойського та Боголюбова компенсувати державному ПриватБанку 3 млрд доларів США.

В Україні Гур’єва та Новіков не притягувалися до кримінальної відповідальності. Натомість підозри раніше отримували інші колишні топменеджери банку, які залишили країну.