Зеленський анонсував «План стійкості» в парламенті

Петиція до президента, що стосується мобілізації правоохоронців, державних службовців та інших працівників бюджетної сфери, набрала вражаючі 25 тисяч голосів протягом лише трьох днів. Це свідчить про великий рівень зацікавленості громадян у розгляді цього питання. Зокрема, ініціатор петиції пропонує надати пріоритетне право на прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи особам, які демобілізувалися з Збройних Сил України після початку повномасштабної війни. Це важлива ініціатива, яка знаходить підтримку серед населення.

Цікаво порівняти цю петицію з аналогічними ініціативами. Наприклад, подібна петиція народного депутата Дубінського, що стосується мобілізації депутатів і чиновників, набрала необхідну кількість голосів лише за 87 днів, і то завдяки підтримці великих телеграм-каналів. Цікаво, що петиція залишається на розгляді президента вже протягом 4,5 місяців.

Порівнявши часові рамки набору голосів обох петицій, можна зробити висновок про зростаючий інтерес громадян до питань мобілізації чиновників та інших службовців. Навіть з урахуванням необхідності авторизації, сучасні петиції можуть набирати необхідну кількість голосів за декілька днів, що свідчить про активізацію громадянського суспільства в Україні.

• Висновок статті: За останні роки в Україні спостерігається зростаючий інтерес громадян до питань мобілізації чиновників та інших службовців у державні, комунальні структури та правоохоронні органи. Це виявляється у швидкому наборі голосів за петиції, а також у широкому обговоренні таких ініціатив у суспільстві.

• Аналіз порівняння: Порівнюючи часові рамки набору голосів двох різних петицій — одна стосується мобілізації службовців, інша — депутатів і чиновників, можна зрозуміти, що ці питання набувають все більшого значення в очах українського суспільства. Водночас, видно, що обговорення та розгляд петицій в політичних колах може займати значний час.

• Підсумок: Важливо підтримувати ініціативи, які спрямовані на покращення роботи державних інститутів та залучення демобілізованих військових до цивільного життя. Громадська активність в цих питаннях свідчить про зростаючу готовність громадян брати участь у формуванні державної політики та реформуванні системи управління.

У нових електронних деклараціях Наталія Коваль, співмешканка в.о. міського голови Одеси Ігоря Коваля, зазначила значне майно. Зокрема, у її власності три квартири в Одесі з різною площею – 30, 67 та 83 м². Окрім того, вона володіє автомобілем преміум-класу Audi Q5, випущеним у 2012 році. Відомо, що Наталія також працює в університетах міста на посаді доцентки, поєднуючи наукову діяльність із власними бізнес-інтересами.

Що стосується Ігоря Коваля, то в його декларації зазначена квартира площею 216 м², що свідчить про певний рівень благополуччя родини. Порівняно з іншими політиками, майно родини Коваль виглядає досить вагомим, враховуючи наявність декількох об'єктів нерухомості та автомобіля преміум-класу.

За 2024 рік Наталія Коваль задекларувала понад 330 тис. грн доходу, отриманого на посаді доцента одразу в двох вишах — Одеській політехніці та Одеському національному університеті ім. Мечникова. Ігор Коваль у декларації вказав понад 1 млн грн зарплати в Одеській міській раді, 250 тис. грн пенсії і близько 140 тис. грн доходу від роботи в університеті ім. Мечникова.

Поєднання наявних активів і задекларованих доходів привертає увагу громадськості й журналістів: хоча офіційні дані підтверджують факт декларування, співвідношення заробітку та матеріальних благ викликає питання щодо джерел формування статків. У публікації наголошено, що вся наведена інформація доступна у Єдиному державному реєстрі декларацій.

Командувач Сил безпілотних систем Збройних сил України, Вадим Сухаревський, повідомив, що Україна наразі на високому етапі розробки альтернативної системи зв'язку, що має замінити поточну інфраструктуру Starlink у військових операціях, зокрема, в районі окупованого Криму. За словами Сухаревського, цей крок є частиною стратегічного плану України щодо підвищення незалежності у сфері зв'язку та забезпечення безпеки країни у військовій сфері.

"Ми вже досягли значних успіхів у розробці альтернативної системи зв'язку, яка не тільки забезпечить нам необхідну військову комунікацію, але й збереже високий рівень конфіденційності та безпеки наших військових даних", — заявив Сухаревський.

За його словами, уряд України вже інвестує значні кошти у цей проект, а також проводить активний діалог з міжнародними партнерами для обміну досвідом та технологіями. "Ми розуміємо, наскільки важливо мати власну інфраструктуру зв'язку, особливо у сучасній військовій реальності, коли інформація — це ключовий ресурс", — підкреслив він.

За даними Сухаревського, робота над альтернативною системою зв'язку українських військових знаходиться на завершальних етапах, і найближчим часом вона буде введена в експлуатацію.

У березні 2023 року в інтерв’ю Deutsche Welle, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, що Україна використовує близько 42 тисяч терміналів Starlink для забезпечення зв’язку на фронті та в об’єктах критичної інфраструктури. Однак використання Starlink час від часу супроводжується скандалами.

У вересні 2023 року CNN повідомило, що в біографії засновника SpaceX Ілона Маска зазначено, що він вимагав від своїх інженерів вимкнути мережу Starlink біля кримського узбережжя, щоб перешкодити українським військам. Пізніше Маск заперечив цю інформацію, але визнав, що отримав запит від української влади на активацію Starlink для забезпечення зв’язку на шляху до Севастополя.

Нещодавно в українських соцмережах поширилися чутки про використання російськими військами терміналів Starlink на фронті. Українська розвідка підтвердила ці чутки, хоча SpaceX заперечила продаж своїх терміналів російським військам. Також Міноборони США стверджує, що не може заблокувати обслуговування терміналів Starlink російським військам.