Зеленський двічі заговорив про вибори у США: що стоїть за заявами

З метою підтримки наших військовослужбовців та поліцейських, які непоодиноко стикаються зі складними та небезпечними завданнями на передовій, прийнято важливе рішення про надання їм заслуженої винагороди. Згідно з недавніми змінами до постанови "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану", затвердженими Кабінетом міністрів, тепер нашим героям на фронті буде надаватися одноразова винагорода за кожні 30 днів активної діяльності у розмірі 70 000 гривень.

Ця ініціатива спрямована на підтримку та визнання мужності та самопожертви тих, хто стоїть на захисті нашої країни. Військовослужбовцям, які активно діють на передовій та здійснюють бойові (спеціальні) завдання, надається ця винагорода за виконану роботу в умовах воєнного конфлікту, включаючи операції на лініях зіткнення з противником, а також на тимчасово окупованих територіях.

Таким чином, наші захисники матимуть можливість отримати не лише зарплату за військову службу, але й додаткову винагороду, яка визначається тривалістю та характером їхньої діяльності. Велике значення приділяється не лише фінансовій підтримці, а й моральному визнанню внеску кожного воїна у збереження миру та безпеки в Україні.

У висновку слід відзначити, що внесені зміни до постанови "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану" є кроком у напрямку вдосконалення системи підтримки та стимулювання наших військових та поліцейських, які знаходяться на передовій. Винагорода у розмірі 70 000 гривень за кожні 30 днів активної діяльності відображає високу оцінку їхнього внеску у забезпечення безпеки країни та свідчить про важливість їхньої ролі у суспільстві. Це також сприяє моральному підтримці та визнанню мужності та самовідданості наших захисників, що має велике значення для підтримки їхньої бойового духу та впевненості в перемозі.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Постанова Кабміну передбачає зупинку дії рішення, ухваленого ще в липні 2019 року, на невизначений період часу. У постанові зазначено:

“Зупинити з 1 січня 2025 року та до кінця календарного року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний стан, дію постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 822”.

Щоб хоч якось компенсувати відтермінування підвищення окладів, Кабмін встановив щомісячні доплати вчителям за особливі умови праці:

Ці доплати отримуватимуть лише вчителі загальноосвітніх шкіл, які працюють у державних та комунальних навчальних закладах. Педагоги дошкільної, позашкільної та професійно-технічної освіти під дію цієї постанови не потрапляють, і на них доплати не поширюються.

Міністерство освіти і науки (МОН) України повідомило, що працює над тим, щоб надбавки стали доступними для всіх освітян. За словами міністра освіти і науки Оксена Лісового, питання зарплат і підтримки педагогів є одним із пріоритетних для уряду, зокрема під час війни.

“Зарплати вчителів у школах мають бути гідними, і уряд працює над пошуком додаткових ресурсів для фінансової підтримки освітян, навіть у складних умовах”, — заявив міністр.

Попри певне зростання середньої зарплати в Україні за перші півроку 2024 року на понад 20%, освітяни залишаються серед найменш оплачуваних працівників у країні, зі середнім заробітком, який становить близько 14 тис. грн. Для порівняння, спеціалісти у фінансовій сфері та працівники IT-сектору отримують найбільші зарплати.

Підвищення мінімального окладу для вчителів до рівня чотирьох прожиткових мінімумів відбудеться не раніше року, наступного після завершення воєнного стану. Уряд покладається на доплати як тимчасовий засіб підтримки, проте конкретна дата введення нових окладів залишається невідомою, що продовжує тримати освітян у стані невизначеності.

Після чергових масованих атак Росії на енергосистему України народний депутат Олексій Кучеренко висловив різку критику на адресу центральної влади та київської міської адміністрації, звинувативши їх у нездатності захистити критичну інфраструктуру. За словами Кучеренка, чиновники, які публічно заявляли про готовність об’єктів енергетики до таких нападів, фактично не вжили достатніх заходів для їхнього захисту. Ситуація, на його думку, не є просто технічною, а набуває політичного виміру, адже йдеться не лише про недоліки у виконанні конкретних проєктів, а й про відсутність належної координації та відповідальності серед органів влади.

Зокрема, депутат зазначив, що відсутність реальних результатів захисту енергетичних об’єктів є прямим наслідком бездіяльності та недооцінки загроз з боку відповідальних осіб. Він підкреслив, що на тлі постійних ракетних атак і відновлення інфраструктури необхідно було вжити оперативних заходів для зміцнення енергетичної безпеки країни. Олексій Кучеренко також звернув увагу на те, що уряд і місцева влада знову допустили формальне виконання обов’язків, замість того щоб працювати над реальним зміцненням системи.

«У мене абсолютно критичне відношення до професіоналізму уряду. Для мене однозначно, що і Найєм, і Кудрицький провалили захист укриттів. Я вважаю, там правоохоронці мають давно працювати», — заявив народний депутат.

Він окремо згадав і міського голову Києва Віталія Кличка. За словами депутата, столична влада не зробила всього можливого для фізичного посилення підстанцій і трансформаторних вузлів.

Кучеренко визнає, що жодне місто не може самостійно збити ракету чи дрон, але наполягає: на локальному рівні можна було мінімізувати наслідки прямих влучань. Йдеться не про систему ППО, а про елементарний технічний захист обладнання.

«Я не розумію, чому Київ не будував для трансформаторних вузлів і вузлів автоматики свій захист. А це мали б бути металеві троси, сітки, відповідні конструкції, які абсолютно можна було б будувати. І вони б значною мірою могли допомогти», — сказав він.

Депутат також нагадав, що Кличко — не лише мер, а й голова Київської міської державної адміністрації, тобто особа, яка несе відповідальність не лише політичну, а й управлінську. На його думку, міська влада «розслабилася і кошти використовує не за пріоритетами воєнного часу», тоді як захист енергетики мав бути абсолютним пріоритетом.

Контекст цієї критики стосується масштабної програми укріплення енергооб’єктів — так званих «саркофагів» для трансформаторних підстанцій, які мали витримувати удари. Кучеренко раніше стверджував, що жоден із 21 об’єкта третього рівня захисту не був завершений, програму фактично заморозили, а проєкти виявилися неефективними і надто дорогими. Він говорить, що гроші «просто закопувалися в землю», тоді як на місцях підстанції в багатьох випадках доводилися захищати підручними засобами — мішками з піском.

За його словами, наслідок ми бачимо зараз: попри офіційні заяви про готовність енергетичної інфраструктури до обстрілів, російські удари знову призводять до масових віялових відключень, і кияни залишаються без світла після кожної великої атаки.

Кучеренко вважає, що правоохоронні органи мають дати відповідь не лише щодо ракетного терору Росії, а й щодо організації захисту всередині країни — хто проєктував укриття для енергооб’єктів, хто їх будував, на що пішли кошти й чому ці укриття не виконали свою функцію.

Він підсумував, що частину проблеми створила держава, яка обіцяла захистити ключові енергооб’єкти, але не завершила критичні інженерні роботи, і частину — Київ, який, за його словами, не забезпечив базову фізичну оборону трансформаторних вузлів і автоматики на рівні міського господарства.

У 2023 році кондитерська корпорація "Рошен", головна компанія групи Roshen, зазнала вражаючого зростання виторгу на рівні 31,85 млрд грн, відповідно до даних YouControl. Президент компанії Roshen, Вʼячеслав Москалевський, розповів Forbes, що цей успіх був результатом переважно експортної діяльності. У 2023 році чистий дохід від реалізації продукції Roshen становив 31,85 млрд грн, при цьому собівартість реалізованої продукції склала 21,46 млрд грн. Порівняно з 2022 роком, це представляє значний ріст. Чистий прибуток Roshen за 2023 рік збільшився на 43,5% порівняно з попереднім роком і склав майже 5,64 млрд грн.

Москалевський пояснив, що зростання продажів та прибутку в 2023 році було зумовлене збільшенням обсягів експорту. Він також відзначив, що експорт зросли приблизно у півтора раза, а частка України на міжнародному ринку зменшилась.

Крім того, у 2023 році продукція Roshen відбулася з полиць гіпермаркетів "Auchan Україна" через їхню присутність у російському ринку. Рішення Auchan було прийняте до настання повномасштабної війни за "комерційними причинами".

Компанія Roshen залишається лідером серед харчової промисловості та виробників напоїв в Україні, займає перше місце серед 20 найбільших компаній у цій галузі, а також увійшла до рейтингу 200 найбільших приватних компаній України за версією Forbes. У 2023 році мережа магазинів Roshen налічує 95 точок у 16 містах України, включаючи відкриття нових магазинів у Луцьку, Хмельницькому та Івано-Франківську.

У 2023 році кондитерська корпорація "Рошен" продемонструвала вражаючі показники у зростанні виторгу та чистого прибутку, досягнувши великого успіху завдяки експортній діяльності. Виторг від реалізації продукції зросли на 31,85 млрд грн, а чистий прибуток підвищився на 43,5%, склавши майже 5,64 млрд грн. Цей позитивний тренд був викликаний збільшенням обсягів експорту, що підтверджується зростанням продажів на міжнародних ринках. Незважаючи на виклики, такі як війна та зниження частки на ринку України, Roshen продовжує утверджувати своє лідерство у галузі харчової промисловості, розширюючи мережу своїх магазинів та збільшуючи свою присутність.