Зеленський ініціює консультації з США щодо російської пропозиції про перемир’я

Українська письменниця та сценаристка Ольга Навроцька вперше публічно поділилася особистими міркуваннями щодо материнства, відкрито заявивши про свій свідомий вибір залишатися без дітей. 51-річна дружина музиканта Фагота розповіла, що рішення жити у форматі childfree не було спонтанним — воно формувалося протягом багатьох років і стало результатом глибоких внутрішніх роздумів та життєвого досвіду.

В інтерв’ю Раміні Есхакзай Навроцька зазначила, що її ставлення до материнства змінювалося поступово, а остаточну впевненість у своєму виборі вона відчула в умовах повномасштабної війни та глобальної нестабільності. За словами письменниці, сучасний світ став надто непередбачуваним і небезпечним, щоб без сумнівів брати на себе відповідальність за нове життя. Саме усвідомлення цієї відповідальності, а не небажання дітей як такого, стало ключовим аргументом у її рішенні.

Письменниця наголосила, що усвідомлює всі радощі життя, однак вважає його водночас жорстоким і болісним. Саме тому вона не готова свідомо приводити дитину у світ, де щастя часто межує з трагедіями та втратами.

Навроцька зізналася, що якби була впевненість у безпечному майбутньому та завершенні війни, розв’язаної Росією проти України, вона, можливо, замислилася б над материнством. Проте наразі такого відчуття впевненості немає.

Вона також зазначила, що ніколи не мріяла про дітей і завжди підсвідомо відчувала себе людиною, якій ближчий шлях без материнства. При цьому Навроцька з великою повагою ставиться до жінок, які народжують і виховують дітей, називаючи їх «богинями».

Письменниця підкреслила, що відсутність дітей ніколи не сприймала як недолік чи внутрішню порожнечу. Свою реалізацію вона знаходить у творчості, яку символічно називає своїми дітьми.

Водночас відомо, що Фагот має сина Микиту від попередніх стосунків. Із його матір’ю музикант розлучився ще під час вагітності жінки. Наприкінці листопада цього року Фагота помітили з іншою дівчиною, що спричинило чутки про можливі проблеми у стосунках з Ольгою Навроцькою, однак офіційних коментарів від пари з цього приводу не було.

Судова інстанція у Фінляндії винесла вирок професору Державного університету інтелектуальних технологій і зв’язку в Одесі Олександру Ганчеву, визнавши його винним у систематичному незаконному стягненні грошей з українців, які працювали на фермах країни. Як повідомив фінський суспільний мовник Yle, слідство встановило, що викладач, який має науковий ступінь доктора історичних наук, протягом багатьох років займався посередницькою діяльністю з організації сезонної праці українських громадян у Фінляндії.

За даними прокуратури, починаючи з 2000-х років, Ганчев налагодив схему, за якою заробітчани сплачували йому певну суму за послуги з працевлаштування, хоча офіційно така діяльність не мала законного підтвердження. Його клієнтами ставали сотні українців, що прагнули знайти роботу у сільськогосподарському секторі Фінляндії. Гроші, які збиралися під виглядом організаційних внесків, використовувалися не лише для покриття витрат на поїздку, а й приносили посереднику значний прибуток.

У 2024 році з’ясувалося, що він вимагав з кожного працівника по 60 євро щомісяця, нібито «за консультаційні послуги». За відмову платити професор погрожував людям втратою статусу біженця.

Фінський суд постановив, що такі дії є порушенням законодавства, оскільки витрати на посередництво мають покривати роботодавці, а не самі працівники. Таким чином, отримані Ганчевим кошти визнано незаконними.

Під час судового розгляду професор заперечував звинувачення, заявивши, що збирав гроші лише за консультації, а не за працевлаштування. Водночас він визнав, що «межа між консультаціями і працевлаштуванням справді є розмитою».

Попри рішення суду, Олександр Ганчев не визнав своєї провини і продовжує рекламувати свої послуги в соціальних мережах. На сайті його компанії A.Ganchev HR Consulting and Recruitment зазначено близько двадцяти фінських сільськогосподарських підприємств, зокрема полуничних ферм, з якими він нібито співпрацює.

На офіційному сайті Державного університету інтелектуальних технологій і зв’язку вказано, що Ганчев працює у сфері вищої освіти з 2006 року. Він викладає дисципліни «Історія України та Історія української культури», а також «Історія України та державотворення».

До Київської міської ради внесли проєкт рішення, який може суттєво змінити підхід до відвідування громадських закладів із домашніми тваринами. Ідеться про ініціативу, що надає власникам магазинів, аптек, кафе, закладів сфери послуг та інших комерційних об’єктів право самостійно визначати, чи дозволяти вхід із собаками або котами, а також встановлювати власні правила такого відвідування.

Авторкою проєкту стала депутатка Київради від партії «Європейська солідарність» Вікторія Пташник. Вона наголошує, що документ покликаний усунути правову невизначеність, яка нині існує у сфері доступу до публічних просторів із тваринами. За її словами, ініціатива розроблялася у співпраці з зоозахисною організацією UAnimals, яка послідовно виступає за формування дружнього до тварин міського середовища.

Наразі в Києві діє рішення Київради ще від 2007 року, яке прямо забороняє приводити тварин до магазинів, кафе, аптек, медичних установ та інших публічних закладів. Єдиним винятком залишаються собаки-поводирі. Фактично це робить столицю одним із найбільш консервативних міст у цьому питанні, попри зміну суспільних підходів та практик за останні роки.

Проєкт рішення не зобов’язує бізнеси пускати тварин, але дає їм право ухвалювати власні правила. Заклади зможуть самостійно визначати умови перебування з тваринами, обмеження за розміром, вимоги до повідків, переносок чи інших заходів безпеки.

Вікторія Пташник зазначає, що для багатьох киян це питання давно стало побутовою проблемою. За її словами, власники собак часто змушені повертатися додому після прогулянки, щоб залишити тварину, а вже потім іти до магазину чи аптеки. В умовах війни та постійних повітряних тривог така логістика стає ще складнішою.

Депутатка також підкреслює, що особисто для неї конкурентну перевагу матимуть саме ті бізнеси, які добровільно дозволять відвідування з тваринами й чітко пропишуть правила. На її думку, це питання вибору і відповідальності самого закладу, а не загальної заборони для всіх.

Фактично Київ уже частково рухається в цьому напрямку. Деякі великі торговельні мережі дозволили відвідувачам приходити з домашніми улюбленцями. Зокрема, в супермаркетах мережі «Сільпо» з’явилися спеціальні візки для собак невеликих порід. Однак досі такі рішення існували радше всупереч міським правилам, а не завдяки їм.

Ухвалення нового рішення може закрити законодавчу прогалину й легалізувати практику, яка вже поступово формується в місті. Водночас документ не скасовує права закладів забороняти перебування тварин, якщо це пов’язано з санітарними нормами або специфікою діяльності.