П’ятниця, 24 Липня, 2026

Зеленський оголосив про нові дрони з дальністю до 10 тисяч кілометрів

Важливі новини

Оптимізм українського бізнесу у 2026 році: зростання економіки і прогноз девальвації гривні

У 2026 році українські підприємства виявляють обережний оптимізм у...

Голова АРМА заявила, що міжнародні експерти не можуть критикувати роботу агенції через відсутність в них розуміння ситуації

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Олена Дума — керівниця АРМА, вирішила відповісти на ці закиди, заявивши, що міжнародним експертам бракує глибшого розуміння ситуації. На думку Думи, TI Ukraine недостатньо детально вивчає справи, перш ніж критикувати агентство. У своєму Telegram-каналі вона запросила антикорупційних активістів звертатися безпосередньо до АРМА для пояснень, зазначивши, що критикувати агентство без знань деталей не є конструктивно.

Олена Дума підкреслила, що проблеми, з якими стикається АРМА, включають скасування арештів, необхідність додаткових перевірок і контролю, а також багатомісячні юридичні процеси. Вона заявила, що ці фактори можуть пояснити затримки, однак експерти TI Ukraine, за її словами, не враховують цих складнощів.

Ще один важливий аспект критики, на який звернули увагу в Transparency International, стосується відбору управителів для арештованих активів. Із моменту утворення АРМА в Україні й досі не завершено відбір управителів для багатьох значних активів, що може свідчити про невиконання функцій агентства вчасно.

Водночас TI Ukraine неодноразово заявляла, що під керівництвом Олени Думи АРМА демонструє дуже повільну реакцію на розголошення в медіа або тиск громадськості. Як зазначають експерти, ці проблеми можуть бути пов’язані з більш глибокими структурними проблемами агентства, зокрема, зі спроможністю швидко і ефективно реагувати на запити суспільства та забезпечувати прозорість у своєму управлінні.

Додатково до питань щодо ефективності управління активами, з’явилися побоювання щодо політичної незалежності АРМА. Відзначаються підозри щодо кулуарних домовленостей в агентстві, які можуть бути пов’язані з важливими українськими політиками. Нещодавно з’явилася інформація, що до офісу АРМА регулярно приїжджає Валерій Писаренко — юрист та колишній народний депутат, близький до соратників екс-президента Віктора Януковича, зокрема Андрія Портнова.

За словами поінформованих джерел, Писаренко нібито обговорює питання передачі великих арештованих активів на користь певних впливових осіб, зокрема, політиків як Юлія Тимошенко. Зокрема, обговорюються активи, серед яких значиться київський торгово-розважальний центр “Гулівер”.

АРМА, реагуючи на ці звинувачення, заявила, що “не знайома” з Писаренком і що його ім’я не фігурує у журналі відвідувань. Проте цікава деталь, що АРМА не вказала, як можна потрапити до їхнього офісу без запису в журналі, адже існують несанкціоновані входи та можливість доступу через вікна.

На фоні критики АРМА, нещодавно на сайті Кабінету міністрів України з’явилася петиція, в якій вимагається звільнення Олени Думи з посади через її ймовірні зв’язки з проросійськими політиками та неефективне управління арештованими активами. Петиція вже набрала кілька тисяч підписів, що свідчить про зростання суспільного обурення щодо діяльності агентства.

Експерти, у свою чергу, підкреслюють, що ефективне управління активами та прозорість діяльності АРМА є критично важливими для забезпечення довіри до антикорупційних інституцій України, особливо в умовах війни, коли кожен ресурс має велике значення для підтримки економіки та відновлення країни після бойових дій.

8 жовтня: День юриста та важливі події в Україні і світі

8 жовтня в Україні відзначається низка важливих подій, які мають значення не тільки для професіоналів у певних сферах, а й для широкого кола громадян. Найбільше уваги привертає головне професійне свято — День юриста, яке є важливим не лише для тих, хто працює в правовій сфері, а й для всієї країни, адже правова культура є основою стабільного розвитку будь-якої держави. Це свято — чудова нагода привітати родичів, друзів та колег, що працюють юристами, наголосивши на важливості їхньої праці в забезпеченні правопорядку, справедливості та розвитку правової держави.

У цей день також згадують важливі історичні постаті та події. Наприклад, саме 8 жовтня на світ з’явилися відомі українці, які зробили великий внесок у розвиток різних галузей. Спортивна гордість України — Іван Піддубний, художник Олекса Булавицький та перекладач Лесь Герасимчук — стали символами праці, таланту та самовідданості у своїх сферах. Їхні досягнення вражають і сьогодні, адже їхні життєві історії — це приклади того, як можна змінювати світ на краще завдяки наполегливості та вмінню відстоювати свої переконання.

За церковним календарем (за новим стилем) сьогодні вшановують мученицю Пелагію Антіохійську та преподобну Таїсію; за старим стилем згадують преподобну Євфросинію Олександрійську. Віряни у цей день можуть звернутися в молитві до святої Пелагеї з проханням про порятунок близьких, які ведуть неправедний спосіб життя, про зцілення від залежностей або за мир у родині.

Народні прикмети й традиції на 8 жовтня пов’язані з підготовкою до зими. Наші предки порівнювали листя на капусті, ворожили на погоду в жовтні й звертали увагу на напрям вітру: північний віщий — до морозної зими, південний — до теплішої. Вважали, що багатий урожай горіхів обіцяє сніжний січень. У господарстві цього дня завершували підготовку до зими: лагодили й утеплювали будівлі, прибирали в хлівах, ховали вози й діставали сани; жінки ремонтували одяг і в’язали теплі речі.

За народними віруваннями 8 жовтня — не найкращий час для далеких поїздок; день радить уникати ліні та неробства. Існують також обмеження щодо поведінки: не рекомендують лихословити, пліткувати, вступати в конфлікти або необачно говорити зайве. Традиційно на цей день накладали заборону на рубку дерев, а загалом радили берегти працю й мир у родині.

Конкурс навколо літієвого родовища “Ділянка Добра”: держава могла отримати більшу частку прибутку

Україна потенційно могла розраховувати на суттєвіші надходження від розробки літієвого родовища «Ділянка Добра» у Кіровоградській області, однак результати конкурсного відбору виявилися менш вигідними для держави. За оцінками компанії Critical Metals Corp., запропонована нею модель передбачала до 15% прибуткової продукції на користь держави, проте перевагу отримала інша заявка з помітно нижчими економічними показниками.

У компанії зазначили, що брали участь у конкурсі на укладення Угоди про розподіл продукції та подали фінансово привабливу пропозицію, яка, на їхню думку, могла забезпечити більші бюджетні надходження у середньо- та довгостроковій перспективі. Водночас за підсумками процедури переможцем було визначено іншого учасника, а сама логіка вибору викликала запитання з боку учасників ринку.

Проєкт European Lithium Ukraine передбачав створення повністю інтегрованого виробничого ланцюга — від геологічного вивчення до видобутку, збагачення та переробки літію з виробництвом гідроксиду та карбонату літію. Загальний обсяг інвестицій, заявлений компанією, складав понад 1,5 мільярда доларів США. З них 12,3 млн доларів планувалося спрямувати на геологічне вивчення, а ще близько 1,5 млрд доларів — на створення видобувного та переробного комплексу.

Фінансування проєкту передбачалося за рахунок власних коштів компанії, залучення капіталу через розміщення акцій Critical Metals Corp. на біржі NASDAQ, а також кредитів міжнародних фінансових установ.

Ключовою відмінністю пропозиції European Lithium Ukraine була модель розподілу прибуткової продукції. У разі, якщо фактичні витрати інвестора перевищували б 70% загального обсягу продукції, частка держави становила б 4%. Однак у разі зменшення компенсаційної частки інвестора держава могла б отримувати від 8% до 15% прибуткової продукції залежно від ринкових цін на літій.

За оцінками компанії, за такого сценарію держава могла б отримувати від 16 млн до 277 млн доларів США щороку, враховуючи як частку у прибутковій продукції, так і податок на прибуток інвестора.

Втім, переможцем конкурсу було обрано американську компанію Dobra Lithium Holdings JV, LLC. Про це 12 січня заявила прем’єр-міністр Юлія Свириденко. За її словами, проєкт передбачає мінімальний обсяг капітальних інвестицій у 179 млн доларів, з яких 12 млн підуть на додаткову геологорозвідку та аудит запасів, а 167 млн — на організацію видобутку та збагачення.

Міністр економіки Олексій Соболев повідомив, що акціонерами Dobra Lithium Holdings JV є міжнародні структури TechMet та The Rock Holdings. Серед ключових інвесторів TechMet — Міжнародна фінансова корпорація розвитку США, Суверенний фонд Катару та Mercuria Clean Energy Investments. Бенефіціаром The Rock Holdings є американський бізнесмен і філантроп Рональд Лаудер.

За словами заступника міністра економіки Єгора Перелигіна, частка держави у прибутковій продукції за пропозицією компанії-переможця, імовірно, становитиме не менше 4% або близько 6% залежно від структури компенсаційної продукції.

Таким чином, за підсумками конкурсу держава погодилась на модель із мінімальною гарантованою часткою, відмовившись від сценарію, який потенційно міг забезпечити значно більші бюджетні надходження у разі сприятливої кон’юнктури ринку літію.

Відомий астролог Влад Росс прогнозує розпад Росії після війни з Україною

Відомий український астролог Влад Росс висловив прогноз про майбутнє Російської Федерації після завершення війни з Україною. За його словами, Росія не зможе зберегти свою цілісність і розвалиться через наслідки агресії. Влад Росс у коментарі ютуб-каналу «Астрофеномен» порівняв нинішню ситуацію з подіями минулого, зокрема з розпадом СРСР після війни в Афганістані. Він наголосив, що Росія зробила […]

Президент України Володимир Зеленський повідомив про значний прогрес у розвитку програми безпілотних літальних апаратів, зазначивши, що в найближчі два роки їх дальність може зростати до 10 тисяч кілометрів. Цю інформацію він озвучив в інтерв’ю американській блогерці Лорі Лумер.

Зеленський акцентував увагу на тому, що українська оборонна промисловість активно розвиває нові безпілотні технології, зокрема, ударні дрони, які вже проявили свою ефективність в умовах війни. Наразі Україна має дрони, здатні долати відстані понад 3 тисячі кілометрів, і в планах — суттєве зростання цих показників.

"На даний момент у нас є безпілотники на дальність 3000 кілометрів. Цього року ми отримаємо дрони на 4000 кілометрів, а наступного року — від 5 до 10 тисяч", — підкреслив Зеленський.

Він підкреслив, що розвиток далекобійних безпілотних систем є критично важливим для зміцнення оборонних спроможностей України і створення сучасних засобів для стримування агресії.

Цікаво, що в березні 2025 року президент уперше офіційно оголосив про успішні випробування українського безпілотника, який може вражати цілі на відстані понад 3 тисячі кілометрів. Тоді ж він зазначив, що країна працює над розробкою ряду далекобійних систем, які мають стати важливим елементом національної безпеки.

Згідно з оцінками міжнародних експертів, українські безпілотні технології демонструють стрімкий розвиток. Як зазначає агентство Reuters, дрони вже суттєво вплинули на тактику ведення війни, дозволяючи завдавати ударів на відстані понад тисячу кілометрів від кордонів України. Нові плани щодо збільшення дальності їхнього польоту обіцяють ще більше посилити можливості оборонного сектору країни.

Останні новини