Зеленський оголосив про нову соціальну програму: тисяча гривень для кожного українця з 1 грудня

Блогерка та дружина співака Віктора Павліка, Катерина Репяхова, поділилася особистим досвідом щодо змін у своїй зовнішності, зокрема через пластичні операції. У відкритому інтерв'ю та публікаціях на своїх соціальних сторінках вона зізналася, що шкодує про втручання пластичних хірургів, особливо щодо нещасливого досвіду з корекцією підборіддя. За словами Катерини, кілька років тому вона вирішила позбутися другого підборіддя та обрала операцію з імплантом, сподіваючись, що це допоможе зробити її контури обличчя виразнішими. Однак результат, на жаль, не виправдав очікувань.

Замість бажаного ефекту, операція не лише не усунула проблему, а й призвела до виникнення нових ускладнень, через що Катерина змушена була пройти кілька додаткових хірургічних втручань. Вона поділилася, що після кожної нової операції її зовнішність змінювалась не так, як хотілося, і все більше почала виникати невдоволеність відображенням у дзеркалі. Відверте зізнання блогерки стало темою обговорень серед її підписників та в медіа.

«Я вважаю, що першочергово операція була підібрана неправильно. Імплант в принципі не може вирішити питання другого підборіддя», – пояснила вона.

Перший результат був для неї травматичним: форму підборіддя змінило так, що з’явилася западина й асиметрія обличчя. Після цього Репяхова погодилася на повторне втручання — корекцію з ліпофілінгом та заміною імпланта. Згодом їй зробили ще одну операцію, під час якої, за словами самої Катерини, підхід був «комплексним»: зменшили імплант, заповнили западину жиром і зробили ліпосакцію другого підборіддя. Це вже була не перша й не друга пластика обличчя в її житті.

Попри те, що нинішній вигляд їй подобається більше, сама історія з пластикою стала для неї особистою помилкою.

«Якби я могла відмотати час назад, я б не робила ні першу, ні другу операцію. Це, напевно, перший і єдиний вчинок у моєму житті, через який я шкодую», — зізналася Репяхова.

Зараз вона каже, що повністю переглянула ставлення до пластичних втручань і не планує продовжувати експерименти з обличчям. Блогерка наголошує, що жоден «ідеальний овал» не вартий постійної тривоги перед дзеркалом, болючого відновлення та відчуття невпевненості у власному обличчі.

«Жодне втручання не варте внутрішнього дискомфорту», — підсумувала вона.

Відомий музикант і лідер гурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук уперше відверто розповів про своє особисте життя. У документальному фільмі «Океан Ельзи: Спостереження шторму» він підтвердив свої стосунки з продюсеркою Євгенією Яцутою, продемонструвавши архівні світлини, які раніше не з’являлися у публічному просторі. У стрічці артист не лише називає ім’я своєї обраниці, а й ділиться моментами з їхнього сімейного життя, показуючи фото сина Івана та доньки Соломії.

Прем’єра документального фільму запланована на 6 листопада. Стрічка розкриває не лише творчі пошуки «Океану Ельзи» у часи випробувань, а й людський бік постаті Вакарчука — щирого, емоційного, часом уразливого. Музикант, який роками уникав публічних коментарів про особисте, цього разу вирішив поставити крапку у чутках і зробити крок назустріч відвертості.

Окремо співак згадав про колишню партнерку Лялю Фонарьову, з якою прожив 20 років у цивільному шлюбі. Він подякував їй за «підтримку, натхнення і стиль». Спільних дітей у пари не було, однак Вакарчук виховував доньку Лялі Діану, яка закінчила КІМО при КНУ ім. Тараса Шевченка та з 2016 року навчалася в Ноттінгемському університеті.

Документальна стрічка «Океан Ельзи: Спостереження шторму» обіцяє рідкісні кадри й відверті історії з життя гурту, а зізнання Вакарчука вже стало однією з головних тем довкола прем’єри.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, будучи на передовій у боротьбі за безпеку своєї країни, висловлює тверду необхідність додаткових батарей системи протиповітряної оборони Patriot від Заходу. Це вимагає не просто його просу, а настійної вимоги. У своєму останньому інтерв'ю The Washington Post, він зауважив, що досягти мети тихою дипломатією вже не можливо. Patriot, яка є американською розробкою, вже вартує більше 1 мільярда доларів за батарею, та стала вкрай важливою для України після російської агресії, яка спалахнула два роки тому. Хоча Київ отримав певну кількість батарей Patriot минулого літа, цього недостатньо для повного захисту країни від можливих повітряних атак Росії. У своєму зусиллі переконати Захід про необхідність посилення захисту, Кулеба відчуває, що він ускладнено веде дипломатичні переговори, сказавши: "Я відчуваю, що б'юся об стіну власною головою, хоча я дипломат, а це означає, що мушу розбирати стіну по цеглинці. Але оскільки така дипломатія не працює, мені хочеться вдаритися об стіну. Я просто не розумію, чому цього не відбувається". Нова тактика Кулеби зумовлена нещодавніми подіями, коли жителі Києва, навіть у найбільш захищеному місті країни, були налякані вибухами всього за хвилину після початку сигналу повітряної тривоги, який попереджав про можливу атаку. Тепер він виступає за негайні заходи, розуміючи, що загроза не тільки існує, але й стає все більш прямою, особливо для тих, хто живе поза столицею. "Проблема в тому, що люди просто звикли до того, що війна йде десь там", — зауважив Кулеба. "Відчуття того, що потрібні надзвичайні рішення на регулярній основі, щоб завершити цю війну перемогою України, зникло".

З вищезгаданої статті можна зробити кілька важливих висновків. По-перше, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба висловив настійну потребу у додаткових батареях системи протиповітряної оборони Patriot від Заходу для забезпечення безпеки країни в умовах зростаючої загрози з боку Росії. По-друге, навіть у найбільш захищених містах України, таких як Київ, населення відчуває реальну загрозу агресії та потребує негайних заходів для забезпечення безпеки. Нарешті, стаття підкреслює важливість постійного підтримання та посилення оборонної готовності України та необхідність у наданні підтримки союзниками з боку Заходу.

Віддане прийняття законопроєкту щодо посилення мобілізації Верховною Радою України під номером №10449 стало важливим кроком в боротьбі з російською агресією, хоча й зазнає критики за відсутність чітких термінів демобілізації та строгих санкцій для ухилянтів. Голосами 283 депутатів законопроєкт було підтримано, перевищивши необхідну більшість (226). Зміни, внесені до початкового проєкту після першого читання у лютому, були значними, враховуючи понад чотири тисячі поправок від депутатів. Профільний комітет працював над ними майже два місяці. Важливо відзначити, що початковий проєкт був внесений до парламенту наприкінці 2023 року, але був відкликаний після критики Міністерства оборони, що призвело до підготовки нової версії.

Збільшення мобілізаційних можливостей вважається необхідним для максимального забезпечення військових сил та компенсації втрат, зазначених під час війни з Росією. Президент Володимир Зеленський раніше заявляв про намір мобілізувати цього року близько 450-500 тисяч новобранців, але головний командувач Збройних сил Олександр Сирський вказав на можливу корекцію цих планів після уточнення складу ЗСУ.

Закон спрямований на оновлення даних щодо військовозобов’язаних та їх облік, спрощуючи процес мобілізації для влади та уникнення "виловування" співробітниками територіальних центрів комплектування на вулицях. Чоловіки у віці від 18 до 60 років мають 60 днів на оновлення своїх облікових даних у військкоматі, центрі надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника.

Наявність та постійне носіння військово-облікових документів стали необхідними для українців як в межах країни, так і за її межами, оскільки вони можуть бути запитані поліцією або працівниками територіальних центрів комплектування (ТЦК). Без таких документів громадяни не матимуть можливості отримати паспорт або скористатися консульськими послугами за кордоном. Місцеві державні органи зобов'язані активно підтримувати процес мобілізації. Також громадяни, які перебувають на військовому обліку, можуть добровільно зареєструвати свій електронний кабінет.

Закон також скасовує відстрочку від служби для аспірантів, що навчаються на контракті, та осіб, які отримують наступну освіту, не вищу за попередню. Встановлюється "базова військова підготовка" замість строкової служби для громадян, яку можна буде пройти під час навчання у вищих навчальних закладах або у тренувальних центрах Збройних сил України з 1 вересня 2025 року.

Ухилянтів від мобілізації чекають серйозні наслідки згідно з законом, включаючи позбавлення водійських прав через суд за вимогою ТЦК та значне збільшення штрафів. Військкомат може звернутися в поліцію з проханням затримати ухилянта, а якщо це неможливо, надіслати йому рекомендований лист з вимогою з’явитися у військкоматі, який вважається врученим, навіть якщо людина його не отримала. Якщо протягом 10 календарних днів після цього вона не з’явиться у військкоматі, то військкомат має право звернутися до суду з вимогою позбавити ухилянта водійських прав.

Особи, які не пройшли військову службу чи базову військову підготовку, не зможуть працювати на державній службі, в прокуратурі чи поліції. Закон також передбачає винятки з обов’язкової мобілізації для певних категорій громадян, таких як особи з інвалідністю, батьки трьох або більше неповнолітніх дітей, усиновлювачі, опікуни дітей з інвалідністю або недієздатних осіб, а також співробітники правоохоронних органів, депутати Верховної Ради та їх помічники, керівники міністерств і їх заступники, очільники судових органів і судді, представники місцевої влади, члени Рахункової палати.

Закон також невіднесений до призову на військову службу студентів, які здобувають професійну або вищу освіту за денною або дуальною формою навчання, і які отримали рівень освіти вищий за попередній. Винятково звільняються від мобілізації наукові та науково-педагогічні працівники, які працюють не менше як на 0,75 ставки. Тільки за бажанням можуть бути мобілізовані громадяни з інвалідністю, бійців, звільнених з полону, а також особи віком до 25 років, які пройшли базову загальновійськову підготовку. Закон також передбачає, що всі мобілізовані мають пройти військову підготовку і мають право самостійно звертатися до рекрутингових центрів замість примусового призову через ТЦК. Норма про демобілізацію військових після 36 місяців служби, що була включена до першої версії проєкту закону, в останній момент була виключена з документа. Цю правку підтримали 227 депутатів, що перевищує необхідну кількість голосів (226).

Ухвалений закон щодо посилення мобілізації в Україні має значний вплив на систему призову та обліку громадян у військовому віці. Він передбачає ряд винятків із призову на військову службу, зокрема для студентів, наукових працівників та осіб з інвалідністю. Також встановлено право громадян самостійно звертатися до рекрутингових центрів для проходження військової підготовки. Закон також недопущений норми про автоматичну демобілізацію військових після тривалого перебування на службі. Ці зміни в законодавстві спрямовані на оптимізацію системи мобілізації та підвищення ефективності її роботи в умовах загрози національній безпеці.