Зеленський підписав закони про продовження воєнного стану та мобілізації

У зв’язку з початком повномасштабної війни, дискусія про винахід "українського велосипеда" втрачає актуальність. Україна, керуючись необхідністю, подала заявку та отримала статус кандидата для початку переговорів про вступ до Європейського Союзу. Ситуація на світових ринках торгівлі також показує тренд на збільшення китайського експорту, що може спричинити другий шок для глобальної економіки. Китай, спостерігаючи за попереднім досвідом, намагається знову збільшити експорт після зняття обмежень, що призвело до дезінфляційного впливу на світові ціни. Експорт товарів з Китаю відроджується, зокрема технологічних продуктів, що є одним із стратегічних напрямків для китайської економіки.

З появою "прекрасного" прикладу посилення економічної потужності Пекіну на основі Росії, яка за останні роки стала значно більш залежною від технологічного експорту з Китаю, починає вибухати обговорення про те, як країни Заходу реагують на цей тренд. Заходи для захисту стратегічної промисловості, такі як антидемпінгові розслідування та прямі заборони на імпорт, стають все більш поширеними відповідями на конкурентний тиск, який накладається Китаєм. Така торговельна битва ще не досягла свого піку, але вже стає очевидною загрозою для розвинутих країн. Зміщення виробництва з Китаю, підсилення конкуренції в технологічному секторі та збільшення залежності від китайського експорту створюють потенціал для додаткових дисбалансів у світовій економіці. Цей другий шок від торгівлі з Китаєм, затриманий кількома факторами, вже простежується і виявляється у ряді торговельних суперечок та уповільненні експорту з Китаю. Протиріччя та напруженість в міжнародних торговельних відносинах можуть лише загострюватися у наступні роки, ставлячи перед країнами світу нові виклики та завдання.

Повномасштабна війна, яка віддзеркалюється в загостренні геополітичних конфліктів та економічних турбуленціях, вимагає від України не лише відновлення стійкості та безпеки, але й глибоких структурних змін у економічному секторі. Протягом останніх 30 років наша країна пережила періоди трансформації, які, на жаль, частіше супроводжувалися втратами, ніж здобутками. Наша обробна промисловість, зокрема, залишається свідком цих складних процесів. Хоча до початку війни існувала можливість обговорення "українського шляху" розвитку, з метою стати транзитною державою та підтримати експансію китайських товарів на ринки ЄС, після настання воєнного стану такі обговорення втратили актуальність. Ми вже не можемо дозволити собі витрачати час на уявлення "українського велосипеда", тепер наші зусилля повинні бути спрямовані на швидке вступлення в Європейський Союз. Тривалий час Україна була свідком активної торгівлі з Китаєм, проте структура цієї торгівлі часто зміцнювала сировинний характер нашої економіки та олігархічні структури. З урахуванням складної ситуації, що склалася, нам необхідно прискорено розвивати шлях до вступу в ЄС, що стає питанням нашої виживання та ключовим моментом нашого майбутнього.

Війна, безумовно, вносить свої корективи, але вона не є перешкодою для зміцнення інститутів, які забезпечують верховенство права. Навпаки, це може стати можливістю для України залучати інвестиції, вбудовуватися у глобальні ланцюги створення доданої вартості та розвивати власні конкурентні переваги. Навіть у ситуації війни та складних відносин з сусідами по ЄС, ми повинні максимально використовувати переваги, що надаються нам членством у цьому об'єднанні, зокрема вигоди від чотирьох свобод і фінансову підтримку через програму Ukraine Facility. Ця програма, яка буде набувати нового змісту та наповнюватися новими можливостями, може служити інструментом для підготовчої роботи перед вступом до ЄС.

У контексті зростаючої конкуренції між ЄС та Китаєм у виробництві середньо- і високотехнологічних товарів, Україна може знайти свою нішу, ставши країною-кандидатом на вступ до ЄС та привабливим місцем для перенесення виробництва "поближче до кордонів" ЄС. Наше завдання — посилити промислові зв'язки з ключовими країнами ЄС, такими як Німеччина, Франція та Великобританія, де вже є міцні економічні зв'язки та потенціал для співпраці. Ми повинні використовувати досвід інших країн, таких як Польща, Чехія та Словаччина, які успішно пройшли шлях промислової трансформації, щоб знайти свою нішу та розвиватися в умовах глобальної конкуренції.

Таким чином, навіть у складних умовах війни і геополітичних турбулентностей, Україна має можливість зміцнити свою економіку, стати частиною глобальних ланцюгів виробництва та реалізувати свій потенціал як країна, яка прагне до інтеграції в Європейський Союз.

Наші сусіди з країн Європейського Союзу розуміють всі ризики та потенціал України після війни краще за всіх інших. Вони спостерігають за нашими зусиллями та можливостями із великим інтересом та певною обуреністю, оскільки бачать у нас потенціал, який може стати вагомим вкладом у спільне майбутнє. Але одночасно вони також почувають невпевненість і тривогу, що ризики та проблеми України можуть вплинути на стабільність та безпеку регіону. Це призводить до "істерики" та "заряджання" протестного потенціалу з метою обмеження нашої торгівлі та економічної інтеграції до Європейського Союзу.

Історія показує, що спроби розширення торгівлі з ЄС, зокрема у сільському господарстві, можуть збільшити протест та опозицію. Але це не єдиний шлях. Я погоджуюсь з експертами, що замість цього ми маємо розвивати свої унікальні ніші в експорті до ЄС, які відповідають їхнім потребам та стандартам. Це може бути зелена енергетика, металургія, хімічна та машинобудівна промисловість. Шлях до успіху полягає у залученні європейського капіталу та партнерства з ними для промислової реструктуризації.

Загострення конкурентної боротьби між ЄС та Китаєм створює нові можливості для нас. Ми можемо стати партнерами ЄС у боротьбі з китайською економікою, привертаючи європейський капітал у важливі галузі. Наш досвід у військовій промисловості може стати основою для розвитку високотехнологічних галузей, що додають велику вартість. З моменту війни ми накопичили значний досвід, який може бути використаний для розвитку нових технологій та продуктів.

Таким чином, розвиток промисловості та співпраця з ЄС в галузі військово-промислового комплексу можуть стати ключовими напрямами нашої економічної стратегії після війни. Це не лише додасть значну вартість нашим експортним товарам, а й сприятиме залученню нових інвестицій та технологій до нашої країни.

У висновку можна зазначити, що після війни Україна має великий потенціал для зміцнення своєї економіки та інтеграції до Європейського Союзу. Хоча воєнний конфлікт вніс певні виклики, він також відкрив можливості для розвитку нових напрямків та співпраці з ЄС.

Зокрема, розвиток промисловості, особливо у військово-промисловому комплексі, може стати ключовим фактором у післявоєнному відновленні країни. Шляхом привертання європейського капіталу та впровадження нових технологій, Україна може стати важливим гравцем у глобальному ринку високотехнологічних товарів.

Також важливою є розробка унікальних ніш у експорті до Європейського Союзу, що відповідають їхнім потребам та стандартам. Це дозволить Україні зменшити залежність від аграрного сектору та залучити нові можливості для розвитку промисловості та високододаного сектору.

Загалом, зміцнення співпраці з Європейським Союзом та розвиток власної економіки на основі нових напрямків стануть ключовими факторами в післявоєнному відновленні України та підвищенні її конкурентоспроможності на міжнародному ринку.

У ніч на території Сумської та Полтавської областей сталося ряд вибухів, які є результатом атаки дронів, запущених окупаційними силами. Українські Повітряні Сили успішно знищили всі 24 ударні дрони типу "Shahed-131/136", які були випущені ворогом з районів Приморсько-Ахтарська та Курська, а також тимчасово окупованого Криму. Захисні дії були успішними у шести областях: Миколаївській, Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій, Сумській та Одеській. На території Сумщини було знищено сім дронів противника. Під час атаки окупанти також вразили енергетичну інфраструктуру, що призвело до повного відключення електропостачання у місті Суми. Однак енергетикам вдалося відновити електропостачання у Сумському, Роменському та Охтирському районах. Цей стан триває вже майже три місяці, коли основними мішенями дронових атак стають енергетичні об'єкти. Російські сили намагаються послабити забезпечення української армії перед очікуваним наступом. Наступним кроком влади є введення графіку обмежень електроенергії по всій країні, який передбачає годинні відключення для промислових та побутових споживачів з 00:00 до 07:00 та з 18:00 до 24:00, за умови збільшення споживання електроенергії.

Атаки дронів, запущених окупаційними силами, стали серйозним викликом для української оборони на територіях Сумської та Полтавської областей.Українські Повітряні Сили виявили високу ефективність у знищенні ворожих дронів типу "Shahed-131/136".Після атаки було зафіксовано пошкодження енергетичної інфраструктури, що призвело до тимчасового відключення електропостачання у місті Суми.Зусилля енергетиків призвели до відновлення електропостачання в деяких районах, але загальна ситуація залишається напруженою.На тлі посилення дронових атак, влада вводить графік обмежень електроенергії для забезпечення ефективного функціонування країни та підтримки оборонної діяльності.

У великій справі, що потрясла не тільки правоохоронні органи, але й громадськість, розкрито кримінальні дії, які мали вплив на найвищі рівні влади. Директор Департаменту виконавчої служби Міністерства Юстиції України, Максим Кисельов, опинившись під підозрою в співпраці з ФСБ Росії, став головним героєм скандальної історії.

Спочатку він заявив про крадіжку криптовалют у великій сумі, обвинувачуючи свого колишнього партнера. Але розслідування виявило, що паспорт його колеги був використаний іншими особами, а сам Громов мав зв'язки з ФСБ Росії.

Разом із звинуваченням у крадіжці криптовалют, виходить на поверхню інформація про отримання Кисельовим великої суми грошей від ФСБ РФ. Це змушує задуматися про його зв'язки з російськими спецслужбами та можливі наслідки для національної безпеки України.

Поступово ці факти стають відомими широкій громадськості через журналістські розслідування, викликаючи глибоке занепокоєння серед громадян та владних структур. Звістки про злочини, зв'язок з іноземними спецслужбами та корупцію на найвищих рівнях держави стають предметом гострої політичної та суспільної дискусії.

Співробітництво з російськими спецслужбами в особі державного посадовця викликає серйозні питання щодо національної безпеки та вірогідності державної зради. Історія з Максимом Кисельовим стала відкриттям для суспільства, підштовхнувши до важливих розмов про боротьбу з корупцією та зовнішнім впливом на державні інституції.

Журналісти, розпочавши ретельне розслідування, виявили низку шокуючих фактів, які ставлять під сумнів чесність та чесноту високопосадовця. Зокрема, виявлено, що всі кошти, перевищуючи 700000 USDT, які надійшли на криптогаманець Максима Кисельова, були перераховані йому з акаунта на біржі Бінанс, зареєстрованого на паспортні дані Олега Громова-Романовського. Цей непереконливий факт доступний для перевірки в блокчейні, що робить будь-яку спробу приховати чи фальсифікувати ці дані неможливою.

За цими відкриттями розслідувачі почали досліджувати особу Олега Громова-Романовського та його зв'язки з ФСБ. До рук журналістів потрапило службове посвідчення з фотографією, дуже схожою на Громова-Романовського, але з іншим прізвищем — Андрєєв Дмитро Петрович, підполковник ФСБ. Чи є це простим збігом, чи може це бути частиною більшої схеми, що загрожує національній безпеці України?

Подальше дослідження розгортає питання про те, за які послуги ФСБ перерахувало таку значну суму грошей топ-чиновнику Міністерства Юстиції. Цікаво також, які дії застосовувались у здійсненні таких послуг, і чи мають вони який-небудь негативний вплив на національні інтереси України.

Таким чином, ця справа вимагає негайного та об'єктивного розслідування з боку Національного антикорупційного бюро, Служби безпеки України та інших правоохоронних органів. Ми готові співпрацювати з усіма відповідними службами, надаючи необхідну експертизу та документацію для розкриття всіх обставин цієї справи і забезпечення правосуддя.

Розслідування, проведене журналістами, виявило серйозні порушення та сумнівні дії з боку високопосадовця Міністерства Юстиції України, Максима Кисельова, та його зв'язків з російськими спецслужбами. Виявлення, що всі кошти, які надійшли на його криптогаманець, були перераховані з акаунта, зареєстрованого на паспортні дані особи з підозрілими зв'язками з ФСБ, свідчить про можливий великий рівень корупції та загрозу для національної безпеки.

Додаткове розслідування повинне визначити, яким чином та за які послуги ФСБ перерахувала значну суму коштів Максиму Кисельову, а також який вплив це може мати на державні інтереси України. Необхідно вжити заходів для розкриття всіх обставин цієї справи та притягнення винних до відповідальності перед законом.

Залучення Національного антикорупційного бюро, Служби безпеки України та інших правоохоронних органів для об'єктивного та швидкого розслідування є невідкладною необхідністю для забезпечення правосуддя та захисту національних інтересів України.