П’ятниця, 16 Січня, 2026

Зеленський підписав закони про продовження воєнного стану та мобілізації

Важливі новини

В Україні зросла кількість інсультів через стрес і гіпертонію

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

“Все більше хворих доставляє «швидка»,” — зазначила Прокопів у своєму інтерв’ю для «Главкома». За її словами, з початку війни зросла кількість випадків, коли люди не чекають на покращення і не йдуть до поліклінік, а одразу викликають швидку допомогу. Цей факт має позитивний ефект, оскільки «швидка» може діагностувати інсульт на місці і доставити пацієнта в лікарню вчасно, що значно покращує шанси на одужання. Зокрема, кількість випадків, коли пацієнти потрапляють до лікарні в межах терапевтичного вікна, тобто упродовж 4,5 годин після інсульту, зросла на 20%.

Однак медики також фіксують зростання числа пізніх звернень. Такі пацієнти мають набагато гірші прогнози, оскільки пізніше початок лікування значно ускладнює процес відновлення і підвищує ризик смерті. Особливо тривожним є те, що частина людей відмовляється від госпіталізації, навіть коли вона є критично необхідною. Відсоток таких випадків зростає і наразі становить 13,2%.

Окрему увагу фахівці звертають на роль стресу в розвитку інсультів. За словами Прокопів, стрес викликає гостре підвищення артеріального тиску, що, в свою чергу, може призвести до інсульту. Стан, який медики визначають як стрес-індуковану артеріальну гіпертензію, набуває все більшої поширеності серед українців, особливо на тлі воєнних подій. Якщо до 2022 року лише 33% пацієнтів скаржились на сильний стрес, то зараз цей показник зріс до 42,5%.

Серед факторів ризику інсультів гіпертонія є на першому місці. Тому медики наголошують на необхідності контролювати рівень артеріального тиску, особливо у людей, які перебувають у стресових ситуаціях, а також звертаються до лікарів при перших симптомах захворювань.

Верховна Рада розробляє законопроєкт для боротьби з дезертирством у ЗСУ

У робочих кабінетах Верховної Ради України активно обговорюється новий законопроєкт, що спрямований на активну боротьбу з проблемою дезертирства у Збройних Силах України (ЗСУ). Цей ініціативний крок відображає прагнення держави до вдосконалення системи військової дисципліни та підвищення морально-психологічного клімату серед військовослужбовців.

Однією з ключових пропозицій у цьому законопроєкті є зміна підходу до покарання бійців, які здійснили самовільне залишення військової частини. Зокрема, пропонується відмовитися від накладання тюремного строку на військовослужбовців, які добровільно повернулися до своєї військової частини до завершення розслідування. Такий підхід передбачає більш гуманне ставлення до військовослужбовців і може стимулювати їх до власної ініціативи щодо врегулювання ситуацій, пов'язаних із залишенням військової служби.

Необхідно визнати, що цей законопроєкт відображає розуміння складності сучасних умов бойових дій та важливість підтримки військового персоналу в умовах стресу та небезпеки. Його прийняття може сприяти покращенню дисципліни та внутрішньої стабільності в Збройних Силах, а також зміцненню їхньої бойової готовності та ефективності виконання поставлених завдань.

Зазначений законопроєкт є важливим кроком у напрямку модернізації військового законодавства та підвищення його відповідності сучасним вимогам міжнародного гуманітарного права. Його ухвалення стане важливим досягненням на шляху до створення сучасних, гнучких та гуманних механізмів управління військовими силами України.

Відповідний законопроєкт вже розміщено на сайті Верховної Ради. Серед ініціаторів закону – відомі депутати від “Слуги народу”: Федір Веніславський, Сергій Іонушас, Олександр Бакумов, Мар’яна Безугла, Юрій Здебський та інші. Це свідчить про високі шанси на ухвалення документа.

За даними законопроєкту, лише за січень-квітень 2024 року було відкрито понад 10,5 тисяч кримінальних справ щодо СЗЧ і понад 7 тисяч – за дезертирство. Чинне кримінальне законодавство не передбачає можливості звільнення військовослужбовців від кримінальної відповідальності за перше вчинення таких правопорушень, навіть за умови щирого каяття та бажання повернутися до служби. Відсутність таких положень не дозволяє військовослужбовцям продовжити захист суверенітету і територіальної цілісності України від агресії РФ.

Законопроєкт пропонує змінити цю ситуацію. Якщо злочин (СЗЧ чи дезертирство) вчинено вперше, а до закінчення розслідування людина добровільно повернеться до частини, її звільнять від кримінальної відповідальності.

Проблема дезертирства є значущою для України. Офіційні дані свідчать про десятки тисяч кримінальних проваджень щодо СЗЧ та дезертирства. Держава змушена вдаватися до заохочувальних заходів, таких як звільнення від відповідальності у випадку каяття та повернення до частини.

Причини, через які деякі українці залишають місця служби, включають хронічну перевтому, психологічні проблеми, відсутність чітких критеріїв та строків демобілізації, а також випадки примусової мобілізації з фізичним тиском на особу.

Російські дрони вбили трьох людей на Одещині, пошкоджені будинки

На конференції "Український експорт. Вікно відкривається?", що відбулася в Києві, було порушено критичне питання для вітчизняної промисловості. Олександр Каленков, очільник об'єднання підприємств "Укрметалургпром", наголосив на необхідності проведення термінових переговорів з Європейським Союзом щодо можливого перегляду термінів впровадження механізму транскордонного вуглецевого регулювання (CBAM) для України, зважаючи на форс-мажорні обставини.

Рано вранці російські дрони атакували південні регіони області, зокрема місто Ізмаїл. За словами Кіпера, сили протиповітряної оборони діяли в умовах тривалого та напруженого бою. Незважаючи на зусилля, дрони влучили у житловий сектор, пошкодивши приватні та багатоквартирні будинки, господарські споруди та автомобілі. Внаслідок атаки виникло кілька пожеж, які оперативно загасили рятувальники. Наразі правоохоронці документують наслідки терористичного акту.

«Людям надається вся необхідна допомога», – запевнив голова Одеської ОВА.

Атаки на Одещину – не єдині удари, яких зазнала Україна останніми днями. 26 вересня російські війська завдали ракетно-дронових ударів по низці регіонів. Зокрема, у Івано-Франківську пошкоджено об’єкт критичної інфраструктури, що призвело до знеструмлення частини міста. В Одеському районі загинула 62-річна жінка через ракетний удар. На Миколаївщині внаслідок обстрілів постраждав об’єкт енергетичної інфраструктури, а в Запоріжжі авіаудари спричинили поранення восьми людей, серед яких дитина. Також зафіксовано обстріли на Київщині, Донеччині, Харківщині та Сумщині.

Споживання електроенергії в Україні зросло на 5%: українців просять економіти

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

“Сьогодні, 8 листопада, станом на 9:30, рівень споживання був на 5% вищим, ніж попереднього дня – у четвер, 7 листопада”, – повідомили у компанії.

Пояснили це зниженням температури повітря, порівняно із попереднім днем. А також – встановленням хмарної погоди у більшості регіонів України, крім південних, що зумовлює зниження ефективності роботи побутових СЕС

“У години максимального споживання вранці та увечері — в енергосистемі зберігається дефіцит потужності. Будь ласка, не вмикайте одночасно кілька потужних електроприладів з 7:00 до 11:00 вранці та з 16:00 до 21:00 у вечірні години”, – наголосили в Укренерго.

Імпорт

Відбуватиметься протягом доби з Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини, Молдови. Загальним обсягом 2 395 МВт•год, з максимальною потужністю в окремі години до 307 МВт.

Вчені попередили про магнітну бурю 16 липня: як захистити здоров’я

У середу, 16 липня, на Землі очікується слабка магнітна буря. Хоча вона не становить загрози для техніки чи здоров’я, метеочутливі люди можуть відчути дискомфорт. Що прогнозують вчені За даними порталу Geomagnetism, рівень геомагнітної активності становитиме індекс 3, що відповідає низькому рівню збурень. Однак вплив корональної діри в південній півкулі Сонця, яка посилила потік сонячного вітру, […]

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом’якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов’язків.

Що передбачає воєнний стан?

Воєнний стан надає державі та військовому командуванню широкі повноваження, зокрема:

Політичні обмеження та незмінність влади

Конституція України гарантує, що під час воєнного стану не можуть бути припинені повноваження ключових державних інститутів, таких як Верховна Рада, уряд і суди. Зміни до Конституції також неможливі, а вибори не проводяться. Проте, варто зазначити, що повноваження президента не можуть бути продовжені на час воєнного стану, оскільки це не передбачено Основним Законом.

Останні новини