Зеленський підтримав Усика перед боєм з Ф’юрі

Пержанське родовище берилію в Житомирській області стало епіцентром одного з найбільших корупційних скандалів останніх років, розкриваючи небачену мережу зловживань, яка зачіпає різні рівні української влади та бізнесу. Справа не обмежується лише незаконним видобутком стратегічної сировини. Вона також включає низку масштабних правопорушень, таких як податкові махінації, маніпуляції з мобілізацією та тіньові офшорні операції, які роками залишалися поза увагою правоохоронних органів.

Основною фігурою в цій схемі є Геннадій Буткевич, співвласник корпорації «АТБ-Маркет» та ключовий бенефіціар ТОВ «Пержанська рудна компанія». Через офшорну компанію BGV Group Limited, зареєстровану на Кіпрі, Буткевич фактично контролює 83,3% статутного капіталу компанії, що дає йому повний доступ до надр та можливість організовувати незаконний видобуток берилію.

У листопаді 2019 року компанія отримала спеціальний дозвіл на користування надрами (№6383 від 01.11.2019), виданий Державною службою геології та надр України. Згідно з матеріалами, дозвіл надано з грубими порушеннями — формальний аукціон проводився за участі лише однієї компанії, а оцінка впливу на довкілля була проведена фіктивно.

Наслідки діяльності підприємства вже мають руйнівний характер. Видобуток берилію призводить до знищення флори та фауни заповідної території, забруднення ґрунтів і вод, накопичення токсичних відходів, серед яких — важкі метали та радіоактивні сполуки. Компанія не виконує зобов’язання з рекультивації земель, а видобуток триває навіть за межами дозволених ділянок.

На основі поданих матеріалів уже відкрито п’ять кримінальних проваджень у ЄРДР (№42025060000000010, №22025220000000172, №22025040000000315, №22025101110000604, №12025220000000612). Крім того, суди — Вищий антикорупційний, Шевченківський і Печерський райсуди Києва — винесли три ухвали, які зобов’язують правоохоронців внести відповідні дані до ЄРДР.

Усі зібрані матеріали повторно направлені до понад десяти ключових державних інституцій — від НАЗК і Держгеонадр до профільних комітетів Верховної Ради. Громадські активісти вимагають виконання судових ухвал і повного розслідування справи, наголошуючи на можливих зв’язках між бізнес-групою Буткевича та окремими депутатами «Слуги народу».

Ексначальник Департаменту захисту економіки Національної поліції України Ігор Купранець перетворив свій офіс у київському бізнес-центрі «Айсберг» на унікальний кластер, де зосередилися компанії, пов’язані з колишніми правоохоронцями, представниками енергетичного сектору та навіть експрезидентом країни. Примітно, що сама будівля бізнес-центру свого часу була зведена з порушеннями, проте рішення Київської міської ради щодо продажу землі під спорудою фактично узаконило її існування та подальшу діяльність.

Після звільнення зі служби у 2019 році Купранець активно займався розбудовою родинної бізнес-структури. За кілька років вона суттєво розрослася й охопила чималі активи у туристичній сфері — серед них готельні комплекси у Буковелі, Пилипці та Трускавці. Поступове розширення потребувало нового адміністративного центру, і вже у 2021 році більшість компаній, пов’язаних із родиною, були переведені до БЦ «Айсберг».

Окрім родинного бізнесу, в офісі оселилися фірми колишніх високопоставлених чиновників та політиків. Серед них фонд «Лео інвест груп» заснований Віктором Ющенком, компанії пов’язані з Леонідом Крючковим та колишнім співробітником САП Володимиром Кривенком, а також ТОВ «Бенкет» Руслана Марчука. Багато з цих компаній займаються видобувною, енергетичною та логістичною діяльністю, а деякі — у сфері ресторанного бізнесу.

Журналісти відзначають, що БЦ «Айсберг» став символом тісного переплетення бізнесу та правоохоронної системи. Попри кримінальні провадження щодо незаконного будівництва та участі колишніх поліцейських у бізнесі, суди та місцева влада фактично сприяли легалізації офісного центру.

Ігор Купранець, його родина та колишні правоохоронці, які оселилися в БЦ «Айсберг», продовжують вести бізнес у різних сферах, демонструючи, що після служби у силових структурах в Україні можна швидко інтегруватися у приватні прибуткові проєкти, залучаючи впливових партнерів.

У холодну пору року багато людей відчувають, що апетит помітно зростає, а бажання з’їсти щось тепле, ситне й калорійне стає майже невідворотним. Фахівці зазначають, що це не примха чи слабкість, а природний механізм, який активується у відповідь на зниження температури. Коли надворі холоднішає, організм витрачає більше енергії на підтримання оптимальної внутрішньої температури, а це автоматично підсилює потребу в додатковому “паливі”.

Психологічні чинники також відіграють значну роль. Короткий світловий день, відчуття втоми, зменшення активності та дефіцит сонячного світла запускають механізми сезонної туги. У такі моменти організм прагне швидких джерел дофаміну, які найчастіше пов’язані з калорійною їжею — солодощами, випічкою, жирними стравами. Створення “комфорту через їжу” стає одним із найпоширеніших сценаріїв поведінки в зимовий період.

Лікарка Крістал Віллі пояснює, що за холодної погоди організм інстинктивно прагне отримати більше енергії, аби компенсувати втрати тепла. Це проявляється як бажання висококалорійних страв — пасти з сиром, вершкових супів, випічки, гарячого шоколаду. Такі продукти містять цукри та жири, які швидко перетворюються на енергію та тепло.

Ще один фактор — зменшення кількості сонячного світла. У темні зимові місяці знижується рівень серотоніну та дофаміну — нейромедіаторів, що впливають на настрій. Оскільки вуглеводи здатні тимчасово підвищувати рівень серотоніну, багато людей починають відчувати сильну тягу до хліба, макаронів або шоколаду.

Також на апетит впливають гормональні зміни. Взимку часто збільшується рівень греліну, який відповідає за відчуття голоду, а рівень лептину — гормону ситості — може знижуватися через меншу фізичну активність або порушення сну. У результаті людина може відчувати менше задоволення після звичайної порції їжі й несвідомо збільшувати обсяг спожитого.

Фахівці радять звертати увагу на сезонні тригери й контролювати апетит усвідомлено: підтримувати режим харчування, додавати більше білків і клітковини, не забувати про рух та шукати здорові джерела тепла й комфорту.

Епопея з ухваленням законопроєкту про мобілізацію триває, пише у своєму блозі на “УП” ексспікер Ради, народний депутат Дмитро Разумков. Він вказує на те, що після відкликання урядом законопроєкту №10378, який викликав гнів суспільства, очікували адекватну редакцію, що враховувала б потреби та позиції військових. Однак новий законопроєкт (№10449), на думку Разумкова, не відповідає цим очікуванням. Він вважає, що в законі недостатньо уваги приділено ключовим питанням, що хвилюють захисників країни та суспільство загалом. Законопроєкт, за словами нардепа, не передбачає системи демобілізації, ротації, а також не забезпечує кадровий резерв та фінансове забезпечення захисників. Такі методи, на думку Разумкова, не заохочують громадян іти служити в армію, а навпаки, призводять до відсутності довіри до влади. Він також стурбований тим, що законопроєкт передбачає блокування рахунків, обмеження виїзду за кордон та інші обмеження для тих, хто не став на облік в органах влади. Разумков підкреслює, що такий підхід деморалізує воїнів, які уже довгий час знаходяться на передовій, та може призвести до масового виведення грошей в кеш для уникнення блокування рахунків. Це призведе до перевантаження судової системи. Разумков закликає до змін у законопроєкті, які б враховували потреби військових та забезпечили їхню гідну демобілізацію та підтримку.

Судячи з викладеного, новий законопроєкт про мобілізацію ще більше загострює ситуацію в порівнянні з попереднім. Влада має намір знизити вік призову до 25 років та залучати поліцію до видачі повісток. Також передбачається істотне обмеження прав громадян, які ігнорують повістки, що, крім іншого, будуть висилатися навіть у електронному вигляді. Отже, влада вважатиме, що електронна повістка вручена, навіть якщо громадянин її не отримав, а реєстрація електронного кабінету призовника буде обов'язком громадян. Крім того, процедура демобілізації в українському законодавстві залишається невизначеною. Це не дивує, оскільки влада прагне не лише максимально залучити людей на фронт, а й утримувати їх там якомога довше. Для нас це питання має велике значення.

Новий законопроєкт про мобілізацію, на жаль, показує ще більше обмежень та недоліків у порівнянні з попереднім.Влада планує знизити вік призову до 25 років та залучити поліцію до видачі повісток, що ще більше ускладнить ситуацію.Передбачається істотне обмеження прав громадян, які ігнорують повістки, в тому числі через введення електронного варіанту вручення.Неясність щодо процедури демобілізації також викликає серйозні питання щодо захисту прав призовників.Висновок полягає в тому, що ці новації можуть призвести до подальшого ускладнення ситуації та порушень прав громадян, що потребує уважного розгляду та реагування соціальних та правозахисних організацій.