Середа, 29 Липня, 2026

Зеленський підтвердив зустріч із Абрамовичем у Києві: жорсткий сигнал Кремлю

Важливі новини

5 квітня: День совісті, супу та першої Конституції України

5 квітня в Україні та світі відзначають одразу кілька пам’ятних дат — День створення першої Конституції України, Міжнародний день совісті та навіть Міжнародний день супу. У церковному календарі сьогодні вшановують мученика Феодула-читця, який прийняв смерть за віру. Що сьогодні за церковне свято 5 квітня в церковному календарі – день пам’яті Феодула-читця. Він був читцем у […]

9 жовтня 2025 року: важливі події та новини, що змінили хід подій в Україні

9 жовтня 2025 року став знаковим днем для країни, адже цього дня відбулося кілька важливих подій, які вплинули на політичну та соціальну ситуацію в Україні. Як повідомляють журналісти «КВ», серед основних подій варто виділити як внутрішньополітичні зміни, так і міжнародні зрушення, які відчутно позначилися на геополітичній карті Європи.

Цього дня в Києві відбувся великий політичний форум, на якому обговорювалися питання реформ, боротьби з корупцією, а також ситуація на сході країни. Під час заходу були оголошені нові ініціативи уряду, спрямовані на підтримку малого та середнього бізнесу, поліпшення умов для інвестицій та розвиток інфраструктури. Участь у форумі взяли представники влади, бізнесу та громадських організацій.

Наймасштабніші перерозподіли та додаткові видатки:

3,5 млрд грн спрямували на міську програму «Захисник Києва»;

800 млн грн — докапіталізація ПрАТ «ХК «Київміськбуд» (із запланованих раніше 2,56 млрд грн);

751,8 млн грн — перерозподіл на завершення ділянки Подільсько-Воскресенського мостопереходу (вул. Набережно-Хрещатицька — Петра Вершигори);

638,6 млн грн — компенсації для КП «Київпастранс» та КП «Київський метрополітен» через «занадто низькі тарифи» (розрахунки не були показані депутатам);

200 млн грн — придбання житла для учасників бойових дій і родин загиблих;

173,7 млн грн — будівництво метро на Виноградар;

по 130 млн грн — щорічна та щомісячна матеріальна допомога родинам загиблих і допомога киянам, що втратили житло;

111 млн — ремонт пошкоджених житлових будинків; 109,4 млн — ремонт закладів освіти; 91,3 млн — пожежна техніка та спорядження для рятувальників.

Рішення було зареєстроване як проєкти №08/231-765/ПР та №08/231-764/ПР (ініціатори — мер Віталій Кличко, департаменти економіки та фінансів КМДА). У залі за документи проголосували 81 та 77 депутатів відповідно. Загальний кошторис реалізації ПЕСР зріс на 1,1 млрд грн — до 24,3 млрд грн (з них 13,6 млрд — капремонти, 10,6 млрд — капвкладення).

Міська влада вже вносила зміни до бюджету у січні та червні 2025 року; тепер рішення ухвалено втретє — без детального обговорення переліку внесених правок у сесійній залі. Офіційні оновлені тексти бюджету і ПЕСР поки оприлюднені не всі — кінцеві версії будуть доступні після публікації відповідних документів.

Викрадення дитини у Варшаві: поліція затримала підозрюваного після багатогодинних пошуків

У столиці Польщі стався резонансний інцидент за участю громадянина України. За інформацією варшавської поліції, 36-річний Павло Р. викрав 9-річного сина своєї колишньої партнерки та кілька годин утримував дитину на відкритій місцевості в одному з районів міста. Повідомлення про подію з’явилося 23 грудня, тоді як сам інцидент трапився двома днями раніше.

За даними правоохоронців, чоловік проник до помешкання колишньої партнерки й силоміць забрав хлопчика. Після цього жінка звернулася по допомогу, і поліція негайно розпочала масштабні пошуки, залучивши кілька патрулів та оперативні служби. Ситуація розцінювалася як особливо небезпечна через непередбачувану поведінку підозрюваного та реальну загрозу безпеці дитини.

Переговори з викрадачем тривали кілька годин, після чого поліції вдалося визволити хлопчика. Потерпілий отримав травми, що загрожували життю, і був госпіталізований. Стан дитини наразі стабільний.

23 грудня Павло Р. у Окружній прокуратурі Варшава-Прага почув звинувачення у замаху на вбивство неповнолітнього, утриманні заручника з особливими тортурами, викраденні, погрозах і заподіянні тілесних ушкоджень. Чоловік відмовився визнавати провину та давати пояснення.

Йому загрожує довічне позбавлення волі. Прокуратура направила клопотання до суду про тримання підозрюваного під вартою на три місяці.

Відкриття кордону з Польщею: Шмигаль розповів про необхідні “болісні компроміси”

У п’ятницю, 23 лютого, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль оголосив про впровадження "Плану взаєморозуміння" щодо розблокування кордону з Польщею. Цей план передбачає реалізацію "болісних для нас компромісів" з метою полегшення економічних та торговельних обмежень, які виникли через блокаду кордону. Проблема цієї блокади має негативний вплив на економіку обох країн, що вимагає розумних рішень та конструктивного підходу для вирішення.

У межах "Плану взаєморозуміння" запропоновано кілька кроків, включаючи обмеження аграрного експорту до Європейського Союзу, проведення скринінгу якості української агропродукції, заклик до Польщі приєднатися до звернення щодо припинення російського аграрного експорту до ЄС, створення "Тристороннього штабу" для швидкого вирішення питання блокади кордону, а також вирішення питання пропуску на кордоні різних груп товарів.

Прем’єр-міністр відзначив, що такий план є справедливим та вигідним для обох сторін, і закликав до встановлення конструктивного діалогу для його успішної реалізації.

Український прем’єр-міністр Денис Шмигаль анонсував запровадження "Плану взаєморозуміння" для розблокування кордону з Польщею, викликаного "болісними компромісами". Цей план передбачає серію кроків, спрямованих на полегшення економічних обмежень та підтримку торгівлі між країнами. Зазначено, що блокада кордону негативно впливає на обидві економіки, тому необхідне швидке та ефективне рішення проблеми. "План взаєморозуміння" включає обмеження аграрного експорту до ЄС, вирішення питання якості української агропродукції, спільний звернення до Європейської комісії щодо припинення російського аграрного експорту, створення "Тристороннього штабу" та розв’язання питання пропуску на кордоні. Шмигаль закликав до конструктивного діалогу для успішної реалізації цього плану.

Президент України Володимир Зеленський офіційно заявив про свою зустріч з російським олігархом Романом Абрамовичем, яка відбулася в Києві. За словами глави держави, Абрамович прибув до столиці України як неформальний посередник, готовий передати особисте повідомлення Володимиру Путіну. Основною темою їхньої розмови стало питання щодо Донбасу, на що Зеленський чітко відповів: Україна не ухилиться від своїх територіальних прав.

Цю інформацію президент озвучив в інтерв’ю британським медіа, зокрема The Guardian та Sky News, під час свого візиту до Лондона. Зеленський зазначив, що російський бізнесмен висловив бажання донести позицію України безпосередньо до Кремля, просячи зберегти цю інформацію в таємниці. «Він сказав, що може передати ваше повідомлення Путіну. Я дав зрозуміти, що Україна не залишить Донбас», – підкреслив президент.

Ця зустріч стала ще одним підтвердженням незмінної позиції України щодо окупованих територій. Незважаючи на заяви Кремля про необхідність визнання російського контролю над частиною Донбасу як умови для мирних переговорів, українська сторона залишається налаштованою на відновлення територіальної цілісності.

Зеленський також акцентував на тому, що в оточенні Путіна все більше людей усвідомлюють серйозність економічних проблем, з якими стикається Росія, і негативний вплив затяжної війни. Президент вважає, що серед російських еліт вже виникають розбіжності щодо подальшого ведення бойових дій.

Однією з тем бесіди стали кошти, отримані від продажу футбольного клубу Chelsea, який Абрамович продав після початку війни за понад 2,4 мільярда фунтів стерлінгів. Ці гроші, заморожені британською владою, досі викликають юридичні суперечки. Зеленський під час переговорів із прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером підняв питання про можливість використання цих коштів для підтримки України, зокрема на закупівлю систем протиповітряної оборони.

«Росія розпочала цю війну. Чому б не використати російські гроші для захисту України?» – прокоментував він.

Зеленський з гумором зауважив, що Абрамович не приніс із собою жодних фінансових коштів, додавши: «Я сказав йому: нам потрібні ваші гроші».

Ця ситуація привертає увагу через роль Абрамовича в минулих переговорах між Україною та Росією, включаючи участь у проєкті зернової угоди. Однак останнім часом його дипломатична діяльність не отримувала широку медійну увагу.

Президент підтвердив готовність до дипломатичних контактів для завершення конфлікту, проте зазначив, що будь-які серйозні переговори можливі лише після припинення вогню. Також він підкреслив, що навіть можливе заморожування бойових дій не означатиме відмови від українських територій.

Зустріч із Абрамовичем відбулася на фоні активних міжнародних консультацій України з західними партнерами. У рамках візиту до Лондона Зеленський провів переговори з прем’єром Великої Британії та обговорив з лідерами Франції і Німеччини питання санкцій против Росії, підтримки української оборони та подальшої військової допомоги.

Заяви президента чітко демонструють, що навіть через неформальні канали комунікації Київ не планує обговорювати передачу територій Росії, підкреслюючи, що Донбас залишається невід’ємною частиною України.

Останні новини