Середа, 2 Вересня, 2026

Зеленський планує відновити відносини з новим урядом Угорщини

Важливі новини

Режисер і військовий Олег Сенцов пояснив, за яких умов Путін може зупинити війну проти України

Український режисер і військовий Олег Сенцов заявив, що війна в Україні навряд чи завершиться найближчим часом. На його думку, припинення конфлікту залежить від зупинки наступальних дій Росії та готовності Кремля визнати війну помилкою і повернути тимчасово окуповані території. Виступаючи на щорічній конференції YES «Як нам завершити війну», Сенцов зазначив: «У мене погані для вас новини: […]

Китай та Росія запланували масштабні військово-морські навчання

У липні цього року Росія і Китай мають намір...

Новий епідемічний сезон: ризики та заходи безпеки у боротьбі з грипом, COVID-19 та ГРВІ

Наприкінці вересня в Україні стартував новий епідемічний сезон, який охоплює грип, COVID-19 та інші гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ). Він триватиме до травня 2026 року, зважаючи на прогнози медичних експертів і підвищену активність вірусів у цей період. За даними Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України, цього року особливо важливою є профілактика грипу, оскільки він залишається найбільш небезпечним серед респіраторних захворювань через можливість серйозних ускладнень і навіть летальних випадків.

Очікується, що цього сезону в Україні будуть циркулювати різні штами вірусів грипу, зокрема А (H1)pdm09, А (H3), а також не субтипований вірус грипу А. Ці штами можуть викликати широкий спектр симптомів, від легкої застуди до важких пневмоній і інших ускладнень, що потребують госпіталізації. Імунна система людини, навіть після перенесених попередніх вірусних інфекцій, може бути не готова до нових варіантів вірусів, тому дотримання рекомендацій фахівців стає ще важливішим.

Щороку в холодний період зростає кількість випадків респіраторних хвороб. Це пов’язано з тим, що люди проводять більше часу в закритих приміщеннях у тісному контакті, сухе повітря в опалюваних кімнатах висушує слизові оболонки дихальних шляхів, а з настанням холодів знижується рухова активність і вплив сонячного світла, що зменшує імунний захист.

Прості профілактичні заходи допомагають знизити ризик зараження: регулярне миття рук щонайменше 30 секунд, використання захисних масок у місцях скупчення людей, провітрювання та вологе прибирання приміщень, прикривання рота та носа під час кашлю й чхання, а також залишання вдома у разі хвороби або носіння маски при контактах із іншими.

Наразі в Україні немає підстав для введення карантину в жодній області, хоча відзначається повторне поширення коронавірусу.

Розвіддрони обмежують удари ЗСУ по Криму

З початку липня спостерігається помітна зміна у динаміці подій навколо Криму. Зафіксовано зниження інтенсивності певних військових дій у цьому регіоні. Ця тенденція привернула увагу експертів та викликала активні обговорення у військових та політичних колах.

Останню велику тривогу на півострові оголошували минулої п’ятниці. Про збитки жодна зі сторін не повідомляла. За деякими даними, була загроза від авіаракет Storm Shadow.

При цьому в червні інтенсивність ударів була вищою. Тільки за 20-ті числа червня було щонайменше три удари. Два з них було завдано 23 червня ракетами ATACMS – по Севастополю (там де уламки ракети впали на пляж, унаслідок чого загинуло п’ятеро людей) і по району Євпаторії. Ще одна атака була 29 червня.

У липні ж, як бачимо, повідомлялося тільки про одну атаку.

При цьому в понеділок, 8 липня, російські військові заявили, що підбили три пускові установки HIMARS у районі села Клапая Херсонської області. Було опубліковано відео ураження, зняте з дрона.

Україна його автентичності не підтверджувала, як і втрати трьох HIMARS (з яких, до речі, і запускається ATACMS). Але відтоді нових обстрілів Криму не було.

Природно, це не говорить про те, що нових обстрілів не буде найближчим часом. Тим більше, що HIMARS у ЗСУ ще чимало.

Однак, є одна проблема, яка створює загрозу ураження HIMARS, що завдають ударів по Криму.

Йдеться про активізацію останнім часом російських розвіддронів, які масово коригують удари по об’єктах ЗСУ. Зокрема й по пускових установках.

Щоб застосовувати ракети ATACMS по тому ж Севастополю, потрібно підводити HIMARS кудись у район Миколаєва, звідки до цілі буде близько 270 кілометрів. При цьому і над Миколаєвом, і навіть над Одесою російські дрони-розвідники також літають.

Якщо ж росіяни справді вразили HIMARS біля села Клапая на північний захід від Херсона, то це вже приблизно за 12 кілометрів від російських позицій – що покривається не тільки “Іскандером”, а й звичайною артилерією або РСЗВ.

Якщо ж говорити про удар по Кримському мосту, то, щоб його дістати на граничні для ATACMS 300 кілометрів, пускову установку потрібно підігнати в 11-кілометрову зону біля лінії фронту на правому березі Дніпра, але вже десь у районі Нової Каховки.

Це створює високий ризик для установок HIMARS, оскільки російські розвіддрони вкрай активно працюють на десятки кілометрів від лінії фронту.

Залітаючи часто і набагато далі. І, природно, установки для запуску ракет, а також системи ППО, для них пріоритетна мета.

Звісно, це не означає, що ЗСУ відмовляться від ударів по Криму. Напевно вони будуть повторюватися.

Але проблема з розвіддронами змушує українські сили бути обережнішими у використанні HIMARS поблизу лінії фронту. І здійснювати запуск з більшого віддалення. Що позначатиметься як на частоті ударів, так і на їхній дальності. Якщо по західному узбережжю Криму (включно з Севастополем) ще можна, як писали вище, наносити удари з відносно блакитного тилу (хоча і туди російські розвіддрони долітають), то удари по Кримському мосту, для яких установки потрібно підігнати близько до лінії фронту, стають дуже складним завданням.

Та ж проблема і з використанням систем “Петріот” для ударів по російських літаках, які скидають КАБи. Що ближче системи ППО до лінії фронту, то вища загроза їхнього ураження. Тим більше, що прецеденти ударів по “Петріотах” у ближньому тилу вже були.

Зміни в оплаті для піхоти: Президент України Володимир Зеленський анонсував реформацію армії

Президент України Володимир Зеленський оголосив про початок масштабної реформи...

Президент України Володимир Зеленський висловив намір перезавантажити дипломатичні стосунки з Угорщиною після того, як політичний ландшафт країни змінився з приходом до влади опозиційного політика Петер Мадяра. Глава держави зауважив, що Україна сподівається на новий етап співпраці, заснований на взаємоповазі, прагматизмі та принципах добросусідства.

Зеленський вже надіслав привітання Мадяру з його політичним досягненням, підтвердивши готовність до конструктивної взаємодії. Він підкреслив, що Київ зацікавлений у відновленні довіри та розвитку партнерських відносин між Україною та Угорщиною, відзначивши прагнення до зміцнення добросусідства.

Ці слова пролунали на фоні тривалої напруги у відносинах між державами. Раніше угорський уряд неодноразово заважав українським ініціативам на рівні ЄС і НАТО, блокуючи важливі рішення, пов'язані з євроінтеграцією та військовою співпрацею.

Зміна політичного курсу в Угорщині, ймовірно, відкриє нові можливості для перегляду цієї політики. Петер Мадяр, який здобув підтримку на виборах 12 квітня, може стати каталізатором нового підходу у зовнішній політиці країни.

Президент також анонсував план особистої зустрічі з Мадяром після завершення процесу передачі влади. За його словами, дипломатичні канали вже активні для узгодження формату майбутніх переговорів. Зеленський зазначив, що "це питання часу", і що Україна готова до діалогу, як тільки завершаться внутрішні процедури в Угорщині.

Ключовими аспектами майбутніх відносин, на думку президента, мають бути баланс інтересів обох сторін, взаємна повага та відмова від односторонніх дій. "Відносини повинні бути двосторонніми, з урахуванням інтересів кожної зі сторін", — додав він.

Експерти вважають, що відновлення відносин між Україною та Угорщиною може суттєво позначитися на європейській політиці, зокрема, у контексті вступу України до ЄС, де позиція Будапешта раніше грала важливу роль у блокуванні деяких рішень.

Крім того, покращення співпраці може активізувати взаємодію в рамках НАТО, особливо в сфері безпеки та оборони, що має стратегічне значення для України в умовах війни.

Аналітики також підкреслюють, що новий уряд Угорщини може прагнути до відновлення балансу у відносинах як із Києвом, так і з Брюсселем, що створює можливості для компромісів у спірних питаннях. Проте процес нормалізації може бути поступовим через різноманітні чутливі теми, такі як права національних меншин та мовна політика.

Для України важливо, щоб новий діалог із Угорщиною не лише призводив до політичного потепління, а й до практичних результатів — зняття блокувань, розширення співпраці та підтримки на міжнародній арені. Заява Зеленського демонструє готовність України використати зміни в Угорщині для створення нових, більш ефективних відносин, а подальший розвиток ситуації залежатиме від дій нового уряду в Будапешті та здатності обох сторін знаходити спільну мову.

Останні новини