Зеленський пояснив пропозицію компенсації Словаччині за втрати від припинення транзиту російського газу

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Офіційно про цей візит ні у Трампа, ні в НАТО не повідомляли.

Раніше газета Washington Post писала, що генсек НАТО має намір найближчим часом обговорити з республіканцем стратегію щодо України.

За даними видання, мета Рютте – переконати Трампа в тому, що світ має бути «справедливим», тобто враховувати інтереси Києва та Альянсу загалом.

Також видання повідомляло, що генсек спробує переконати Трампа, що «невигідна» угода може нашкодити йому самому під час другого президентського терміну.

Зазначимо, що вже після візиту Рютте до Трампа з’явилася інформація про призначення парламентером по Україні Річарда Гренелла, який виступає проти прийому Києва в НАТО.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Про це з посиланням на джерела в оточенні обраного президента пише The Wall Street Journal.

Радники Трампа із зовнішньої політики пропонують йому різні рішення щодо України. Але всі вони пов’язані з різким відходом від концепції підтримки «скільки буде потрібно» і дозволу Києву диктувати, коли починати мирні переговори.

Трамп ще не затвердив конкретного мирного плану, і різні фракції боротимуться за вплив на його зовнішню політику. Але сам обраний президент «прагне якомога швидше закінчити війну, навіть якщо це означає примус Києва до значних поступок».

Радники республіканця «одностайно» рекомендують заморозити конфлікт, залишивши за Росією приблизно 20% території України і «тимчасово призупинити» спроби вступу Києва до НАТО.

За однією з ідей, Київ обіцяє не вступати до НАТО протягом щонайменше 20 років. В обмін на це США продовжать постачати Україні зброю.

Також після заморозки на лінії фронту пропонується встановити між військами України і РФ демілітаризовану зону протяжністю 800 миль (1287 кілометрів). Хто її контролюватиме, поки неясно. Обговорюються варіанти введення миротворчих сил без участі військ США і будь-яких фінансованих ними структур, включно з ООН.

Видання нагадує, що ідею демілітаризованої зони раніше відстоював майбутній віце-президент Трампа Джей Ді Венс.

При цьому основний тягар військового постачання Києва переходить на Європу.

«Ми можемо провести навчання і надати іншу підтримку, але ствол зброї буде європейським… Ми не відправляємо американських чоловіків і жінок підтримувати мир в Україні. І ми не платимо за це. Нехай це зроблять поляки, німці, британці та французи», – сказав один із членів команди Трампа.

Іноземні ЗМІ повідомили про передачу Іраном Росії 400 балістичних ракет Zolfaghar. Журналіст Денис Попович розглядає можливі загрози, що несе ця зброя, і закликає до уважного аналізу ситуації. Новина про передачу 400 іранських балістичних ракет РФ є найбільш тривожною інформацією останніх місяців. Для належного розуміння ситуації необхідно враховувати, що для збиття цієї кількості ракет потрібно багато зенітних ракет. Навіть якщо у наявності є велика кількість зенітних ракет МІМ 104 для ЗРК Patriot, існує проблема роздільної бойової частини у ракетах Zolfaghar, що ускладнює їх перехоплення. Це може призвести до серйозних проблем, навіть для ППО Києва. Точність іранських ракет також може бути високою, що поглиблює загрозу. У таких обставинах ситуація стає надзвичайно напруженою.

• Передача Росії 400 балістичних ракет Zolfaghar від Ірану є тривожним сигналом і створює серйозні загрози для безпеки регіону.

• Навіть за наявності достатньої кількості зенітних ракет для перехоплення, проблема роздільної бойової частини у ракетах Zolfaghar ускладнює ефективність систем протиповітряної оборони.

• Точність іранських ракет може бути високою, що збільшує загрозу для об'єктів на землі та систем ППО.

• Ситуація вимагає уважного аналізу та дієвих заходів для забезпечення безпеки регіону та захисту населення від можливих загроз.

Головне управління розвідки України (ГУР) заявило про виявлення російського винищувача Су-57 на території аеродрому «Ахтубинск» в Астраханській області Російської Федерації. Ця подія стала свідченням зростаючого напруження в регіоні та нагадала про постійну готовність України до захисту своїх інтересів і територіальної цілісності.

Заява ГУРу викликала серйозні обговорення як серед політичних аналітиків, так і серед звичайних громадян. Виникли припущення про можливі наступні кроки, які може здійснити Україна у зв'язку з цим інцидентом, а також про можливі наслідки для відносин між двома країнами.

Звістка про ураження винищувача Су-57 свідчить про важливість посилення контррозвідувальних заходів та розвитку оборонної сфери України. Це також підкреслює необхідність постійного моніторингу ситуації в регіоні та підтримки спільних зусиль з партнерами з метою забезпечення мирного співіснування та стабільності у міжнародних відносинах.

Інцидент стався 8 червня 2024 року і підтверджується супутниковими знімками, які демонструють сліди вибухів і пожежі на стоянці літака.

«На знімках видно, що сьомого червня Су-57 стоїть цілий, а вже восьмого біля нього з’явилися вирви від вибуху і характерні плями пожежі, яка виникла в результаті вогневого ураження», – йдеться в повідомленні.

На знімку видно слід імовірно від прильоту недалеко від літака. Наскільки пошкоджений він сам, на супутникових кадрах не видно.

Су-57 – найсучасніший винищувач на озброєнні РФ.

Нагадаємо, вчора міноборони РФ заявляло про збиття дронів над Астраханською областю. Ураження літака російські джерела не підтверджували.