Зеленський висуває ініціативу: Продовження Воєнного Стану та Мобілізації в Україні

За наявною інформацією, жінка, яка працювала нянею, звинувачується у неприпустимих діях щодо 4-річної дівчинки, яка перебувала під її наглядом. Ситуація набула широкого розголосу після того, як відеозапис події з'явився в мережі інтернет, викликавши хвилю обурення серед користувачів соціальних мереж та громадськості в цілому.

Як зазначають експерти Gradus Research, публікуючи результати дослідження, 64% мігрантів з України не адаптувалися до життя в інших країнах і мають намір в підсумку повернутися додому.

За результатами опитування, найбільше бажання повернутися в Україну висловлюють мігранти, які віддалено працюють на український бізнес – 70%. Так само найбільше бажання висловлюють щодо повернення в Україну ті мігранти, які є тимчасово непрацевлаштованими – 68%.

Частково на бажання повернутися в Україну впливає досвід агресивної поведінки громадян інших країн щодо мігрантів. Щонайменше 23% опитаних повідомили, що вони мали відповідний негативний досвід.Водночас не менше 60% опитаних до цього часу вважають, що перебування за кордоном гарантує їм особисту безпеку. 65% відчувають безпеку дітей у таких умовах проживання. Відповідно почуття безпеки за себе чи за власну дитину є одним з ключових факторів, що стримують від повернення.

Ще один важливий показник в опитуванні – відсоток тих, хто може назвати час або вказати на приблизний термін свого повернення. Наразі більше ніж половина – 62% – не можуть вказати, коли вони зможуть повернутися додому.

36% опитаних мігрантів вважають, що вагомим фактором, який впливатиме на їх рішення, буде наявність реальної фінансової підтримки в момент переселення додому. Для трохи меншої кількості опитаних – 33% – важливим є насамперед отримання чи можливість облаштувати для себе житло на території України, де є високий рівень безпеки. 27% респондентів вважають, що мають намір одразу повернутися додому, якщо буде належним чином посилена протиповітряна оборона в країні.

Опитування проведене Gradus Research методом анкетування в мобільному додатку/онлайн-платформі Gradus. Вибірка відображає структуру населення міст з кількістю мешканців понад 50 тисяч у віці 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном, за виключенням тимчасово окупованих територій та територій ведення активних бойових дій. Період проведення поля: 17-22 травня 2024 року. Розмір вибірки: 656 респондентів.

Кабінет Міністрів України затвердив нову Державну цільову національно-культурну програму, спрямовану на комплексний розвиток та ефективне функціонування української мови як державної у всіх сферах суспільного життя до 2030 року. Це важливий крок у зміцненні мовної політики держави та збереженні культурної ідентичності. Нова програма отримала підтримку через розпорядження Кабінету Міністрів від 15 березня 2024 року № 243-р. На реалізацію програми передбачено близько 7,8 мільярдів гривень, з яких 7,6 мільярдів гривень виділяються з державного бюджету, а 200 мільйонів гривень — з місцевих бюджетів.

Згідно з обґрунтуванням, рішення Конституційного суду України від 14 липня 2021 року вказало на використання Російською Федерацією "мовного питання" як інструменту геополітичної експансії. У документі підкреслено, що загроза українській мові є загрозою національній безпеці та існуванню держави. Факти лінгвоциду, виявлені після вторгнення Російської Федерації в Україну у 2022 році, підкреслюють цю загрозу.

Основними завданнями програми є:

Забезпечення доступності української мови у всіх сферах суспільного життя, включаючи освіту, мас-медіа, культуру та державну службу.Розвиток і підтримка української мови як національного надбання та засобу формування національної свідомості.Захист української мови від негативного впливу зовнішніх чинників, зокрема від пропаганди агресора та інформаційної війни.Стимулювання досліджень та наукових розробок в галузі лінгвістики та мовознавства для підвищення ефективності впровадження мовної політики.Проведення масових інформаційно-просвітницьких заходів для підвищення обізнаності громадян з питань мовної політики та важливості збереження української мови як символу національного єднання.Реалізація цієї програми буде сприяти зміцненню мовної самосвідомості громадян, підвищенню ролі української мови в суспільному житті та збереженню культурного різноманіття України.

Українська мова є одним із ключових складників національної ідентичності та культурного доробку українського народу. Затвердження нової Державної цільової національно-культурної програми, спрямованої на розвиток та зміцнення української мови, є кроком вперед у забезпеченні її захисту та просуванні як важливого елементу національного самовизначення. Виділення значних коштів на підтримку програми свідчить про серйозність намірів української держави щодо розвитку мовної сфери.

Програма передбачає широкий спектр заходів, спрямованих на підтримку та поширення використання української мови у всіх сферах суспільного життя. Особлива увага приділяється захисту мови від негативного впливу зовнішніх чинників та стимулюванню її вивчення та використання серед населення. Підтримка наукових досліджень у галузі мовознавства також є важливим кроком у покращенні мовної політики держави.

Враховуючи сучасні виклики та загрози, пов'язані з мовною сферою, прийняття цієї програми є важливим кроком у зміцненні мовної самосвідомості та культурної ідентичності українського суспільства. Реалізація програми до 2030 року сприятиме збереженню та розвитку української мови як символу національного єднання та різноманіття культурної спадщини України.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

“Максимум ми контролювали близько 1376 квадратних кілометрів, зараз, звичайно, ця територія стала менше. Ворог посилює контратаки. Зараз ми контролюємо приблизно 800 квадратних кілометрів. Ми будемо утримувати цю територію стільки, скільки буде доцільно з військової точки зору”, – сказало джерело.

Наступаючи на курськ, Київ мав на меті зупинити російські атаки на сході та північному сході України, змусити росію відтягнути сили, які поступово наступали на сході, і дати Києву додаткові важелі впливу на будь-які майбутні мирні переговори.

Видання зазначає, що наступаючи на курськ, Київ мав на меті зупинити російські атаки на сході та північному сході України, змусити росію відтягнути сили, які поступово наступали на сході, і дати Києву додаткові важелі впливу на будь-які майбутні мирні переговори.

Джерело в Генштабі повідомило, що найбільш загрозливим для Києва зараз є район Курахового, оскільки російські війська просуваються туди на 200-300 метрів на добу і на деяких ділянках зуміли прорватися. Місто Курахове є сходинкою до логістичного центру Покровська Донецької області.

За словами джерела, росія має близько 575 тис. військових, які воюють в Україні, і планує збільшити свої сили приблизно до 690 тис.

На фронті відбулося 227 бойових зіткнень, найактивніше на Покровському напрямку. Ворог завдав 39 авіаударів, здійснив понад 3000 обстрілів та залучив 800 дронів-камікадзе.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

За словами білоруського лідера, ввечері 9 серпня військово-повітряні сили та протиповітряна оборона Білорусі були переведені в підвищену бойову готовність після того, як було зафіксовано близько десятка дронів, що нібито порушили повітряний простір країни. Лукашенко зазначив, що кілька з цих безпілотників було знищено на висоті півтора кілометра вже о 19:04.

“Вночі і зранку проводиться пошук уламків, ми підозрюємо, що це були ударні безпілотники. Вони порушили наш повітряний простір і летіли з боку України”, – заявив Лукашенко. Він також стверджує, що інші безпілотники були “передані” Росії, зазначаючи, що Білорусь і Росія мають об’єднану систему ППО.

Лукашенко додав, що безпілотники спочатку нібито були націлені на Смоленськ, але змінили свою траєкторію і направилися в Ярославль. За його словами, всі цілі були перехоплені російською системою ППО.

Відзначаючи серйозність ситуації, Лукашенко пригрозив, що будь-які подальші провокації залишаться без відповіді. Ці заяви продовжують напружену ситуацію в регіоні та підкреслюють зростання напруженості між Білоруссю і Україною.

Станом на зараз, немає підтвердження з боку українських офіційних осіб про причетність України до інциденту. Важливо зазначити, що такі звинувачення можуть мати значний вплив на міжнародні відносини та регіональну безпеку.