Землетрус на Буковині: вечірні підземні поштовхи 4 лютого

В Україні й надалі діє режим воєнного стану, який наразі подовжено до 3 лютого 2026 року. Разом із цим триває загальна мобілізація, що є складовою системи оборони держави в умовах повномасштабної війни. Такі рішення ухвалюються на законодавчому рівні з урахуванням безпекової ситуації та потреб Збройних сил, а також загроз, які залишаються актуальними для країни.

Воєнний стан передбачає особливий правовий режим, що може впливати на роботу органів влади, пересування громадян, діяльність підприємств і установ. Він надає державі додаткові інструменти для забезпечення обороноздатності, захисту критичної інфраструктури та підтримання громадського порядку. Водночас більшість соціальних і економічних процесів продовжують функціонувати з урахуванням цих обмежень, адаптуючись до умов воєнного часу.

У першу чергу призов стосуватиметься військовозобов’язаних, які не мають протипоказань за станом здоров’я, законних відстрочок або бронювання. Йдеться про кілька основних категорій.

Основний контингент — чоловіки віком від 25 до 60 років без досвіду служби, які визнані придатними за результатами військово-лікарської комісії та не мають підстав для відстрочки або броні.

Також мобілізації підлягають чоловіки віком від 18 до 60 років, які вже проходили строкову службу, мають статус військовозобов’язаних або перебувають в офіцерському резерві, за умови придатності до служби.

Окремо йдеться про осіб, яких раніше було знято з військового обліку за станом здоров’я, але повторна ВЛК визнала їх придатними. До цієї ж групи належать громадяни зі статусом «обмежено придатний», якщо новий медичний огляд підтвердив можливість проходження служби.

Мобілізація з 18 років у січні 2026 року, як і раніше, можлива лише для військовозобов’язаних. Призовників віком до 25 років не мобілізують, однак вони можуть добровільно вступити на службу, підписавши контракт для громадян 18–24 років.

Крім того, передбачена можливість служби для осіб віком понад 60 років. Для них діє спеціальний річний контракт 60+, але за умови проходження ВЛК і відповідності визначеним критеріям.

Мобілізація в січні 2026 року продовжує регулюватися законом про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Водночас держава поступово переводить частину процесів у цифрову форму, щоб зменшити бюрократію та спростити комунікацію з ТЦК.

Пріоритетним документом для військового обліку стає електронний Резерв ID. Паперові військові квитки більше не є основними і використовуються лише як додаткове підтвердження до моменту зміни персональних даних.

Оформити Резерв ID можна через застосунок Резерв+. Для тих, хто не користується цифровими сервісами, передбачені альтернативи: паперовий документ у форматі PDF, який можна самостійно роздрукувати, або паперова копія військового квитка, отримана в ТЦК та СП.

Також Кабінет Міністрів запровадив експериментальний проєкт автоматичної постановки на військовий облік. У його межах до системи без додаткових звернень вноситимуть дані:

юнаків, які досягли 17 років і не стали на облік — після досягнення 18 років їм автоматично присвоюватиметься статус призовника;

чоловіків віком від 18 до 60 років, які перебувають за кордоном, — під час оформлення або обміну паспорта через Державну міграційну службу, без необхідності відвідувати ТЦК та проходити ВЛК.

Очікується, що такий підхід зменшить навантаження на центри комплектування та дозволить уникнути черг і додаткових довідок.

З початку 2026 року планується також впровадження сповіщень про повістки в застосунку Резерв+. Користувачі зможуть добровільно активувати повідомлення про направлення повісток, перебіг адміністративних справ і наявність штрафів за порушення правил військового обліку.

Таким чином, мобілізація в січні 2026 року залишатиметься масштабною, але дедалі більше орієнтованою на цифрові інструменти та централізований облік.

Похмілля не повинно бути вироком для організму, якщо підійти до відновлення правильно. Лікарі наголошують, що грамотна стратегія дозволяє значно зменшити симптоми інтоксикації, повернути працездатність і покращити загальне самопочуття всього за кілька годин після пробудження. Основне — уникати поширених помилок і правильно зосередитися на підтримці водного балансу, нормалізації роботи печінки і нервової системи.

Насамперед організм потребує регідратації — поповнення втрачених рідин та електролітів. Алкоголь має потужну сечогінну дію, через що під час його споживання втрачається багато води, а разом із нею важливі мінерали, такі як калій і магній. Для відновлення водного балансу важливо не просто пити воду, а вибирати ефективнішу альтернативу, збагачену мінералами. Спеціальні електролітні розчини, які можна придбати в аптеці, працюють набагато швидше і ефективніше, ніж звичайна вода. Вони допомагають відновити рівень мінералів в організмі і запобігають зневодненню.

Другий важливий крок — легкий і продуманий сніданок. Поширена думка про користь жирної їжі є хибною, адже вона створює додаткове навантаження на печінку, яка вже працює над знешкодженням токсинів. Оптимальними продуктами вважаються яйця, що містять цистеїн і сприяють розщепленню ацетальдегіду, курячий бульйон як джерело рідини та поживних речовин, а також вівсянка, яка стабілізує рівень цукру в крові. Для зменшення нудоти корисним є імбирний чай, за бажанням із невеликою кількістю меду.

Третій елемент відновлення — допомога організму у виведенні токсинів і повноцінний відпочинок. Сорбенти, зокрема активоване вугілля або препарати на основі діоксиду кремнію, можуть зменшити інтоксикацію в кишківнику. Контрастний душ активізує кровообіг і сприяє загальному тонусу, а додаткові 1–2 години сну після сніданку дозволяють нервовій системі відновитися.

Водночас медики застерігають від дій, які лише погіршують стан. Похмеляння алкоголем не лікує, а лише відкладає симптоми і збільшує навантаження на серце та печінку. Також не рекомендується пити міцну каву натщесерце, оскільки кофеїн посилює зневоднення та може поглибити головний біль.

Святошинський районний суд Києва ухвалив рішення, яке стосується позову комунального підприємства «Київтеплоенерго» до мешканки столиці, котра не сплачувала за опалення та гарячу воду. Відповідачка пояснювала своє небажання платити тим, що не мала доступу до своєї квартири, однак суд не визнав ці доводи достатніми для повного звільнення від відповідальності. В результаті, суд частково задовольнив позов підприємства, залишивши за жінкою певну частину боргу.

Незважаючи на те, що відповідачка намагалася обґрунтувати свою позицію неможливістю користуватися послугами через відсутність доступу до житла, суд встановив, що факт надання комунальних послуг не залежить від індивідуальних обставин споживача. Позиція «Київтеплоенерго», яке вимагає сплати за надані послуги, була підтримана, оскільки відповідно до чинного законодавства, користування комунальними послугами є обов'язковим для всіх споживачів, а відмова від оплати без належних доказів фактичного припинення постачання послуг не є підставою для анулювання боргу.

Жінка зазначала, що не є єдиною власницею квартири. За її словами, частина житла належить іншій особі, яка фактично контролює помешкання та не допускає її всередину. Вона наголошувала, що через це не може користуватися комунальними послугами та ще у 2015 році зверталася до поліції через конфлікт навколо доступу до житла. Окремо відповідачка просила суд застосувати строк позовної давності до боргів, що виникли до травня 2018 року.

Суд погодився з доводами про сплив строку позовної давності частково. Було встановлено, що заборгованість за період з липня 2015 року по березень 2017 року не може бути стягнена через пропуск строків звернення до суду. Водночас суд відмовився списувати борги за пізніші періоди, визнавши їх такими, що підлягають оплаті.

У підсумку позов задовольнили частково. З жінки вирішили стягнути 74 988 гривень заборгованості за житлово-комунальні послуги. До цієї суми увійшли борги за опалення після квітня 2017 року, нарахування за останні роки, а також інфляційні втрати та три відсотки річних.

Окремо суд наголосив, що наявність інших співвласників квартири не звільняє відповідачку від відповідальності перед постачальником послуг. Співвласники несуть солідарний обов’язок зі сплати комунальних платежів, а у разі самостійної оплати боргу одна особа має право в подальшому вимагати компенсацію від інших співвласників пропорційно їхній частці у праві власності.

Таким чином, навіть відсутність фактичного доступу до квартири не стала підставою для повної відмови у стягненні боргу за тепло.