Железняк розповів чому вважає, що Шмигаля не звільнять

Новини з Офісу Президента приносять гармонію та впевненість: Україна на шляху успіху у відновленні роботи портів. Це відновлення привело до значного збільшення надходжень до державного бюджету та спрощення кордонних процедур з Європейським Союзом. З вересня минулого року, коли морський коридор знову відкрився, 1300 суден покинули порти великої Одеси, перевозячи понад 36 мільйонів тонн вантажів, основними серед яких були зерно та металургійна продукція. Наша країна продовжує зростати: наразі на підході до портів очікується понад 130 суден, які готові експортувати близько 4 мільйонів тонн продукції.

Протягом 7 місяців роботи Українського коридору, 1286 суден вивезли понад 36 мільйонів тонн вантажів, з яких 25 мільйонів тонн становить продукція українських аграріїв. Цю інформацію підтверджує пресслужба Адміністрації морських портів України. І наразі на підході до портів Одеса, Чорноморськ та Південний чекає нас ще більше можливостей: 135 суден, які збираються експортувати 4 мільйони тонн вантажів.

"Український коридор стає ключовим логістичним шляхом, успішна робота якого є результатом спільних зусиль нашої держави, Об’єднаних Сил Оборони та всієї морської інфраструктурної команди", — підкреслив віце-прем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури, Олександр Кубраков.

Україна відновила роботу своїх портів, що призвело до значного збільшення обсягів експорту агропродукції та інших товарів через морський коридор. Наразі країна має потужності для ефективного перевезення вантажів, що сприяє збільшенню доходів до бюджету та спрощенню торговельних процедур з міжнародними партнерами. Успішна робота Українського коридору є результатом спільних зусиль державних та військових структур, а також всієї морської інфраструктурної команди. Такі позитивні тенденції свідчать про потенціал України в сфері морського транспорту та логістики і сприяють зміцненню позицій країни на світовому ринку.

Вашингтон зробив важливий крок у підтримці України в її боротьбі проти Росії, погодившись на передачу розвідданих, які допоможуть українським силам завдавати точних ударів по критичній енергетичній інфраструктурі Росії. Ця стратегічна ініціатива може значно змінити хід війни та суттєво посилити тиск на Кремль, що відчуватиме наслідки на своєму внутрішньому фронті. Згідно з інформацією, оприлюдненою The Wall Street Journal із посиланням на американських офіційних осіб, президент США Дональд Трамп дав чітку вказівку розвідслужбам і Пентагону сприяти Києву у плануванні цих операцій.

Розвіддані, які передадуть Україні, дозволять їй діяти з максимальною точністю та ефективністю, завдаючи ударів по важливих об’єктах, що мають стратегічне значення для енергетичної системи Росії. Це, в свою чергу, може призвести до зниження можливості Кремля ведення війни через значні втрати в енергетичній сфері. Крім того, США звернулися до своїх союзників по НАТО з пропозицією також долучитися до цієї ініціативи, надавши подібну розвідінформацію для подальших спільних ударів.

Крім обміну розвідданими, у Вашингтоні розглядають можливість постачання Україні високоточних ракет наземного та морського базування — зокрема Tomahawk і Barracuda — із заявленою дальністю близько 800 км. Остаточних рішень про передачу цих систем поки що не ухвалено; американські відомства очікують письмових вказівок Білого дому перед тим, як надати повний обсяг інформації й матеріально-технічної підтримки.

Експерти наголошують, що поєднання американських розвідданих і потенційно потужнішої зброї може значно підсилити ефективність ударів і завдати відчутної шкоди енергосектору росії. Водночас такий розвиток подій підвищує ризики ескалації та ускладнює дипломатичну ситуацію в регіоні, оскільки удари по інфраструктурі великої економіки мають широкий крос-ефект на ринки енергоносіїв, цивільні мережі та регіональну безпеку.

Українська сторона, як вказують джерела, отримає дані для планування ударів більш прицільно; це може дозволити зосередити зусилля на об’єктах, що дають найвищий фінансовий ефект для ворога, водночас намагаючись мінімізувати ризики для цивільного населення. Водночас залишаються відкритими питання юридичної оцінки атак по інфраструктурі, можливих побічних наслідків для цивільних об’єктів та політичних наслідків для країн-партнерів, які надаватимуть інформаційну чи матеріальну допомогу.

Якщо рішення щодо передачі озброєнь буде ухвалене, це може стати новою віхою у військовій підтримці України — від розвитку тактичної допомоги до прямих можливостей для ураження стратегічних джерел фінансування ворога. У будь-якому випадку подальші дії США, НАТО та України слід очікувати з увагою: від ухвал письмових наказів до практичної координації операцій може залежати подальший перебіг конфлікту.

Риб’ячий жир і добавки з омега-3 жирними кислотами протягом десятиліть вважалися універсальним засобом для підтримки здоров’я серця, мозку та зору. Ідея про їхню користь настільки глибоко закріпилася в масовій свідомості, що попит на ці продукти залишався стабільним навіть упродовж кількох поколінь. Бум омега-3 почався ще у 1970-х роках, коли дослідження інуїтів показали низьку поширеність серцево-судинних захворювань у цих народів, що стало каталізатором появи численних досліджень і масових рекомендацій приймати риб’ячий жир.

Проте сучасні наукові огляди та метааналізи пропонують значно стриманіші оцінки ефективності омега-3. За даними Der Spiegel, багато поширених уявлень про користь цих кислот не мають переконливого підтвердження. Виявилося, що регулярне вживання риб’ячого жиру не завжди гарантує зниження ризику серцево-судинних захворювань чи покращення когнітивних функцій у здорових людей, як це довгі роки вважалося.

Аналіз великої кількості досліджень свідчить: омега-3 добавки не демонструють виразного впливу на профілактику інфарктів, інсультів чи смертність від серцево-судинних подій. Певна користь фіксується лише у людей із суттєво підвищеним рівнем тригліцеридів, для яких високі дози омега-3 можуть стати частиною лікування, але виключно за медичними показаннями. Поза цими випадками ефект, за словами дослідників, або дуже слабкий, або статистично незначущий.

Немає переконливих доказів і щодо інших поширених міфів: омега-3 не довели ефективності у профілактиці деменції, покращенні когнітивних функцій, боротьбі з депресією чи лікуванні синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю. Лише при одному з підтипів вікової макулярної дегенерації зафіксовано незначний позитивний результат, який, однак, не вважають достатнім для загальних рекомендацій.

Попри те що риб’ячий жир загалом вважається безпечним, високі дози омега-3 можуть спричиняти небажані наслідки. Серед потенційних ризиків медики називають підвищення ймовірності фібриляції передсердь, посилення кровотеч і в окремих випадках — зростання рівня LDL-холестерину. Саме тому Німецький інститут оцінки ризиків радить не перевищувати добову дозу у 1,5 грама без консультації лікаря.

Експерти підкреслюють, що більшості людей немає потреби у капсулах, адже отримати омега-3 з їжі цілком достатньо. АLA міститься у лляній та рапсовій олії, волоських горіхах і насінні, а EPA і DHA — у жирній рибі, такій як оселедець, лосось, макрель або тунець. Для здорової людини достатньо однієї-двох порцій риби на тиждень. Окремі рекомендації стосуються лише вагітних та жінок, які годують грудьми: їм радять отримувати близько 200 мг DHA на добу, бажано з продуктів харчування.

Таким чином, попри популярність риб’ячого жиру та омега-3 добавок, наука дедалі переконливіше вказує: користь для більшості людей значно скромніша, ніж обіцяє реклама. А основою здорового рівня омега-3 залишається не аптечна капсула, а збалансований раціон.

Національний банк України у своєму останньому макроекономічному та монетарному огляді звернув увагу на важливу тенденцію на ринку праці. Згідно з дослідженням, українські підприємства продовжують зіштовхуватися з проблемою нестачі кваліфікованої робочої сили, що призводить до помітного зростання заробітних плат у приватному секторі.

За даними огляду, разом із збільшенням соціальних виплат і мінімальним рівнем інфляції, цей тренд сприяє подальшому зростанню реальних доходів населення. У червні кількість нових вакансій на сайтах з пошуку роботи практично залишилася незмінною, не дивлячись на зазвичай сезонне зростання, пов’язаного з початком жнив.

Українські підприємства продовжують стикатися з недостатнім обсягом робочої сили, що призводить до зростання заробітних плат у приватному секторі. Це відзначено в останньому макроекономічному та монетарному огляді Національного банку.

Опитування серед бізнес-спільноти відобразило зниження економічної активності, що спричинило зменшення кількості робочих місць порівняно з травнем. Проте деякі професії, зокрема у сферах охорони, будівництва та робітників спеціальностей, продемонстрували стійке збільшення числа вакансій.

Кількість шукачів роботи, вимірювана кількістю резюме, незначно зросла, що переважно відображало вплив сезонності.