Журналісти викрили масштабну схему виводу грошей в офшори

Уранці 19 квітня Наталію Гуменюк відсторонили від посади начальника Центру стратегічних комунікацій Сил оборони Півдня. Цю інформацію оприлюднили у соціальній мережі Facebook за відомством Генштабу Збройних Сил України. Згідно з повідомленням, Генеральний штаб провів ротаційні заходи, що стосувалися керівника Центру стратегічних комунікацій Сил оборони Півдня. Рішення про завершення відрядження та виключення Гуменюк із складу цього угрупування було прийнято з 19 квітня. Наразі не розголошено, хто замінить її на цій посаді. Триває відбір відповідного фахівця. Водночас, Центр стратегічних комунікацій Сил оборони Півдня продовжить працювати в звичайному режимі та забезпечуватиме співпрацю з медіа, які мають відповідну акредитацію у ЗСУ.

Нагадаємо, що 16 квітня на порталі Інституту масової інформації з’явилася заява від спільноти журналістів “Рух “Медіа за усвідомлений вибір”, у якій медійники висловили своє непокоєння щодо обмеження доступу на південний фронт. Вони наголосили на тому, що така ситуація ускладнює роботу з доведенням до громадськості злочинів, скоєних окупантами. Тому медійники висловили пропозицію щодо звільнення Наталії Гуменюк з посади. У відповідь 17 квітня Наталія Гуменюк відкинула звинувачення, заявивши, що діє у повній відповідності до наказу №73, виданого головнокомандувачем ЗСУ в березні 2022 року та зміненого в лютому 2024 року, а також керується іншими розпорядженнями командування.

За останнім повідомленням, Наталію Гуменюк відсторонили від посади начальника Центру стратегічних комунікацій Сил оборони Півдня. Це рішення Генерального штабу Збройних Сил України було прийнято у зв'язку з проведенням ротаційних заходів. Хоча ще не відомо, хто замінить її на цій посаді, триває відбір відповідного фахівця. Попри це, Центр стратегічних комунікацій Сил оборони Півдня продовжить працювати з медіа, які мають відповідну акредитацію у Збройних Силах України. Ця ситуація виникла після заяви журналістів щодо обмежень доступу на південний фронт та їхньої пропозиції щодо звільнення Гуменюк з посади. У своїй відповіді вона зазначила, що діє відповідно до встановлених наказів та розпоряджень командування.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

«Понад 160 країн (Україна зокрема – Ред.) підписали міжнародний договір, що забороняє їхнє використання, зазначивши, що ця невибіркова зброя може завдати довгострокової шкоди цивільному населенню», – пише газета.

Але адміністрація Байдена хоче «допомогти уповільнити наступ Росії».

«Українці, очевидно, зазнають втрат, і дедалі більше міст і селищ ризикують впасти. Ці міни були створені спеціально для боротьби саме з цим», – пояснили в президентській адміністрації.

Один із чиновників сказав, що тип переданих мін – «непостійні». Вони самоліквідуються або втрачають заряд батареї, що робить їх неактивними протягом кількох днів або тижнів, що знижує небезпеку для мирних жителів».

«Чиновник сказав, що українські політики взяли на себе зобов’язання не встановлювати міни в густонаселених районах», – йдеться в статті.

Раніше США постачали Україні тільки дозволені конвенціями міни міни «Клеймор», які встановлюються над землею і приводяться в дію оператором.

Правозахисники вже заявили, що рішення США є «чорною плямою на репутації Вашингтона».

В організації Human Rights Watch зазначили, що навіть «непостійні» міни становлять небезпеку для мирних жителів, вимагають складних заходів з очищення і не завжди надійно знешкоджуються.

У робочих кабінетах Верховної Ради України активно обговорюється новий законопроєкт, що спрямований на активну боротьбу з проблемою дезертирства у Збройних Силах України (ЗСУ). Цей ініціативний крок відображає прагнення держави до вдосконалення системи військової дисципліни та підвищення морально-психологічного клімату серед військовослужбовців.

Однією з ключових пропозицій у цьому законопроєкті є зміна підходу до покарання бійців, які здійснили самовільне залишення військової частини. Зокрема, пропонується відмовитися від накладання тюремного строку на військовослужбовців, які добровільно повернулися до своєї військової частини до завершення розслідування. Такий підхід передбачає більш гуманне ставлення до військовослужбовців і може стимулювати їх до власної ініціативи щодо врегулювання ситуацій, пов'язаних із залишенням військової служби.

Необхідно визнати, що цей законопроєкт відображає розуміння складності сучасних умов бойових дій та важливість підтримки військового персоналу в умовах стресу та небезпеки. Його прийняття може сприяти покращенню дисципліни та внутрішньої стабільності в Збройних Силах, а також зміцненню їхньої бойової готовності та ефективності виконання поставлених завдань.

Зазначений законопроєкт є важливим кроком у напрямку модернізації військового законодавства та підвищення його відповідності сучасним вимогам міжнародного гуманітарного права. Його ухвалення стане важливим досягненням на шляху до створення сучасних, гнучких та гуманних механізмів управління військовими силами України.

Відповідний законопроєкт вже розміщено на сайті Верховної Ради. Серед ініціаторів закону – відомі депутати від “Слуги народу”: Федір Веніславський, Сергій Іонушас, Олександр Бакумов, Мар’яна Безугла, Юрій Здебський та інші. Це свідчить про високі шанси на ухвалення документа.

За даними законопроєкту, лише за січень-квітень 2024 року було відкрито понад 10,5 тисяч кримінальних справ щодо СЗЧ і понад 7 тисяч – за дезертирство. Чинне кримінальне законодавство не передбачає можливості звільнення військовослужбовців від кримінальної відповідальності за перше вчинення таких правопорушень, навіть за умови щирого каяття та бажання повернутися до служби. Відсутність таких положень не дозволяє військовослужбовцям продовжити захист суверенітету і територіальної цілісності України від агресії РФ.

Законопроєкт пропонує змінити цю ситуацію. Якщо злочин (СЗЧ чи дезертирство) вчинено вперше, а до закінчення розслідування людина добровільно повернеться до частини, її звільнять від кримінальної відповідальності.

Проблема дезертирства є значущою для України. Офіційні дані свідчать про десятки тисяч кримінальних проваджень щодо СЗЧ та дезертирства. Держава змушена вдаватися до заохочувальних заходів, таких як звільнення від відповідальності у випадку каяття та повернення до частини.

Причини, через які деякі українці залишають місця служби, включають хронічну перевтому, психологічні проблеми, відсутність чітких критеріїв та строків демобілізації, а також випадки примусової мобілізації з фізичним тиском на особу.