Злата Мітчелл: скандальні фото та реакція мережі на стиль доньки Ольги Фреймут

19-річна Злата Мітчелл, донька відомої телеведучої Ольги Фреймут, не вперше привертає увагу суспільства завдяки своїм відвертим публікаціям у соціальних мережах. Після чергової серії ефектних фото, що з’явилися на її сторінках, користувачі знову почали активно обговорювати її стиль і поведінку. Злата, яка вже кілька років мешкає в США, неодноразово ставала предметом критики за свої публікації, котрі часто викликають суперечливі думки серед її підписників.

Знімки, на яких Злата постає в сміливих позах і навіть іноді демонструє не зовсім прийнятні для традиційних уявлень образи, здобувають велику популярність. Однак не всі її фоловери захоплюються її модними виборами. Серед коментарів можна зустріти чимало критичних зауважень, де згадується, що стиль дівчини значно відрізняється від того, який рекомендує її мама. Зокрема, деякі користувачі зауважують, що Ольга Фреймут, яка славиться своєю витонченістю та строгістю, могла б обурюватися такими публікаціями дочки.

Утім, сама Ольга Фреймут у соцмережах не дистанціюється від доньки: ведуча регулярно залишає під постами сердечка, публічно виражає підтримку і робить компліменти. За оцінками спостерігачів, негативних коментарів із часом стає менше — здається, що аудиторія почала сприймати Злату не лише як «доньку Фреймут», а як окрему особистість.

В інтерв’ю Фреймут неодноразово наголошувала, що виросла в інші часи, коли від неї очікували скромності, проте визнає, що нині суспільні норми змінилися. Тож замість осуду ведуча обирає публічну підтримку і дає зрозуміти: вибір доньки — її особиста справа.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Він вкотре назвав своє звільнення з НАБУ “незаконним та замовним” і заявив, що про це свідчать чисельні порушення під час службового розслідування. Зокрема, за його словами, розслідування щодо державних службовців, віднесених до посад категорії “А” мають проводитися Комісією з питань вищого корпусу державної служби, склад якої затверджується Кабміном, а не дисциплінарною комісією НАБУ.

“Отже висновок Дисциплінарної комісії НАБУ щодо мене є таким, що винесено неналежним органом. І моє звільнення на підставі такого висновку – протиправне”, – зазначив Углава.

Він також наголосив, що директор НАБУ Семен Кривонос не мав права його звільняти.

“По-перше, через конфлікт інтересів, переслідування особистих цілей та через тиск на нього з боку зацікавлених осіб, а по-друге, через наявність у мене статусу викривача”, – підкреслив колишній заступник директора НАБУ.

За його словами, антикорупційне бюро “переховує” від нього та його адвокатів матеріали та висновок дисциплінарної комісії, зокрема протокол про розподіл голосів.

“Відтак, мої вимоги незмінні – скасування незаконних, винесених з порушенням процедур, результатів розслідування, які стали підставою для мого звільнення. Крапку в цій дискусії має поставити суд”, – наголосив Углава.

Гізо Углава понад 9 років займав посаду першого заступника директора НАБУ. 3 вересня 2024 року його звільнили з бюро, офіційною підставою стало порушення присяги держслужбовця та правил етичної поведінки.

Варто зазначити, що за кілька місяців перед звільненням він встиг зробити низку гучних заяв, які викрили потенційні проблеми в управлінні та процесах розслідування справ антикорупційними детективами.

Углава звинувачував керівництво НАБУ, зокрема директора Семена Кривоноса, у тиску, спрямованому на те, щоб змусити його піти у відставку. А також він звернувся із заявою до Національного агентства з запобігань корупції на директора НАБУ і отримав офіційний статус викривача.

Тоді ще чинний заступник директора НАБУ неодноразово натякав на те, що рішення в бюро ухвалюються під впливом зовнішніх чинників, а не на основі закону. Серед осіб та інституцій, які на його думку, чинили цей тиск були названі активісти Центру протидії корупції (ЦПК) та голова Комітету ВР з питань антикорупційної політики, яка, як зазначив Углава, працювала раніше в ЦПК.

Заяви про необ’єктивність та політичну заангажованість НАБУ неодноразово вже звучали, однак антикорупціонери на них не звертали увагу.

Наочним прикладом є справи антикорупціонерів проти ексміністра інфраструктури Володимира Омеляна. Він неодноразово заявляв про те, що детективи однобоко ставилися до справи проти нього через політичну заангажованість. Обидві справи проти нього розвалилися у судах, однак НАБУ не стало офіційно вибачатися перед ексміністром за незаконне кримінальне переслідування та псування ділової репутації.

Існує також занепокоєння щодо порушень презумпції невинуватості з боку НАБУ, як у справах проти Миколи Сольського та нардепа Сергія Кузьміних.

Харківська правозахисна група також критикувала НАБУ за заяви, що порушують презумпцію невинуватості. Справжньою причиною переслідування Сольського там вважають реформування ринку землі в Україні.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) разом із Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) продовжують розслідування двох кримінальних проваджень, що стосуються можливих корупційних дій посадових осіб Укравтодору та турецької компанії «Онур». У центрі уваги — ймовірні розкрадання коштів, виділених на ремонт траси М-05 Київ–Одеса, по контрактам, які «Онур» отримував протягом кількох років.

За даними САП, одне з розслідуваних проваджень пов’язане з підозрілими тендерами 2020 року, коли за фінансуванням Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) планувався ремонт частини автотраси Київ–Одеса. Тендери, які відбувалися поза системою «Прозорро», не тільки ускладнили прозорість процесу, але й створили умови для ймовірних корупційних дій. За інформацією слідства, це дало змогу службовим особам державної компанії «Укрдорінвест» маніпулювати умовами тендеру та вибором підрядників.

Інше провадження стосується періоду 2016–2019 років і ймовірних хабарів керівнику Укравтодору Славоміру Новаку. Тоді НАБУ вже затримувало представників великих підрядників, серед яких і власник «Альткому» Олександр Тісленко. У рамках цієї справи обшуки відбувалися і в офісах «Онуру», однак компанія уникла прямих підозр.

Попри резонанс, «Онур» залишився ключовим гравцем дорожнього ринку за часів президентства Володимира Зеленського, отримуючи великі контракти у межах «Великого будівництва». У 2021 році координатор компанії в Україні Емре Караахметоглу навіть увійшов до керівництва футбольного клубу «Рух», а в 2025 році отримав від Зеленського державну нагороду.

Нині ж доля мільярдного позову «Онуру» до Держвідновлення вирішується у касаційній інстанції, а САП і НАБУ продовжують розслідувати факти можливої корупції.