Претензії до українського виробника засобів радіоелектронної боротьби Contra Drone: фінансові та юридичні виклики

За даними журналістського розслідування, опублікованого в "Українській правді", виникли припущення про можливий вплив особистих зв'язків Владімірова на процес отримання контрактів у будівельній та оборонній галузях.

За даними журналістів, 37-річний Владіміров офіційно володіє київським рестораном грузинської кухні “Сапераві”, який нібито не приносить прибутку. На початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну він робив знімки у військовій формі. У мобільному застосунку Getcontact його номер зберігається як “Кличко гуманітарка”, “Відкат от тендера”, “Кличко. Цемент” тощо.

Журналісти також зазначають, що Владіміров має дружні стосунки з мером Києва Віталієм Кличком, про що свідчить його активність у соціальних мережах.

У 2023 році, під час війни між Україною і Росією, у Владімірова значно збільшилась кількість нових автомобілів преміумкласу. Зокрема, у червні він придбав спорткар Lamborghini Huracan, а у вересні — позашляховик Range Rover останньої моделі.

За інформацією джерел УП, Владіміров заробляє на державних будівельних підрядах у Києві, використовуючи свої зв’язки з мером столиці. Також він отримує прибуток в оборонній сфері завдяки дружнім стосункам свого батька з Олексієм Петровим, керівником державної компанії-спецекспортера зброї Головного управління розвідки Міноборони України.

Журналісти УП ідентифікували одного з найближчих друзів Владімірова — Дмитра Половка, чия мати володіє компанією (ДСЗ), яка після початку вторгнення РФ почала вигравати багатомільйонні тендери в Києві. За даними з публічних баз, у 2022 році компанія матері Половка отримала приблизно 7 млн гривень за контрактами, у 2023-му — близько 50 млн гривень, а у 2024-му — 50 млн гривень лише за перше півріччя.

2025 рік виявився для українського ринку праці одночасно перспективним і викликовим. Медіанна заробітна плата по країні досягла 25 тисяч гривень, що свідчить про поступове відновлення економіки та підвищення платоспроможності населення. Разом із тим, дефіцит кваліфікованих працівників став системною проблемою, особливо у сферах робітничих та технічних професій. Компанії все частіше стикалися з нестачею спеціалістів, що змушувало їх переглядати традиційні підходи до підбору кадрів.

У відповідь на ці виклики роботодавці почали впроваджувати більш гнучкі моделі найму. З’явилася тенденція до розширення кола кандидатів, включаючи молодь без досвіду роботи, фахівців із суміжних галузей і навіть тих, хто раніше не розглядав можливість працевлаштування у певних сферах. Активно застосовуються програми навчання та стажування, а також дистанційні форми роботи, що дозволяє залучати працівників з різних регіонів.

Найбільша активність на ринку праці зосереджена у регіонах із великими містами. Лідирують Дніпропетровська та Київська області, а також столиця. Високий рівень пошуку роботи зберігається і в Харківській області.

Найпопулярнішою сферою для працевлаштування залишається торгівля та продажі. Водночас кожен п’ятий кандидат насамперед звертає увагу не на галузь, а на формат роботи — зростає запит на фриланс, дистанційну зайнятість і гнучкий графік. Найчастіше українці орієнтуються на зарплату від 20 до 30 тисяч гривень, а також на діапазон 30–50 тисяч. Працювати за мінімальні доходи готові одиниці.

Наприкінці 2025 року медіанна зарплата в Україні зросла на 23% у гривневому еквіваленті порівняно з попереднім роком. Позитивна динаміка зафіксована в усіх областях без винятку.

Найвищі показники медіанної зарплати демонструють західні та центральні регіони. Лідером стала Львівська область, де медіанний дохід наблизився до 30 тисяч гривень. Найшвидше зростання зарплат зафіксоване у Київській та Закарпатській областях. Найповільніше — у прифронтовій Херсонській області, однак навіть там показник залишився позитивним.

Серед обласних центрів найкращу динаміку продемонстрував Львів, де медіанна зарплата перевищила 32 тисячі гривень. У Києві цей показник досяг 30 тисяч гривень.

Найбільше зростання оплати праці у 2025 році отримали представники робітничих і сервісних професій. Значно зросли зарплати комплектувальників, менеджерів у готельно-ресторанній сфері, товарознавців, пекарів і мулярів.

Водночас у низці професій зафіксовано зниження медіанних зарплат. Це стосується, зокрема, машиністів екскаватора, домашнього персоналу, системних адміністраторів, майстрів з ремонту техніки та дизайнерів.

Кількість відгуків на вакансії у 2025 році зросла незначно. Водночас ситуація різниться залежно від міста. У Києві активність кандидатів знизилася, тоді як у Харкові, навпаки, зросла. Загальна кількість вакансій скоротилася у Дніпрі та Одесі, але залишилася стабільною або навіть трохи зросла у Харкові.

Роботодавці найчастіше шукали менеджерів по роботі з клієнтами, операторів кол-центрів, помічників кухаря, виконробів та операторів техніки. Кандидати ж активніше відгукувалися на вакансії для початку кар’єри та позиції без вимог до досвіду.

Найпростіше роботодавцям було закривати вакансії, які допускають дистанційну роботу. Натомість робітничі спеціальності, медичні та технічні професії залишаються найбільш дефіцитними.

2025 рік остаточно закріпив перехід українського ринку праці у фазу «ринку кандидата». Кадрова криза, спричинена війною, міграцією та мобілізацією, лише поглиблюватиметься.

У 2026 році роботодавцям доведеться й надалі підвищувати зарплати, переглядати умови праці та інвестувати у перенавчання персоналу. Компанії вже активніше залучають жінок у традиційно чоловічі професії, ветеранів, людей з інвалідністю та кандидатів старшого віку. Окремим напрямком стає пошук іноземної робочої сили, насамперед у робітничих спеціальностях.

Ринок праці залишається гнучким і нестабільним, але саме від адаптації роботодавців до нових реалій залежатиме їхня здатність вижити й розвиватися у 2026 році.