Зменшення військової підтримки України: нові виклики для обороноздатності та стабільності

Командувач Об’єднаних сил ЗСУ, генерал-полковник Юрій Содоль, виступив у Верховній Раді з тривожною заявою щодо критичної нестачі військового персоналу у Збройних Силах України. Він підкреслив, що ця проблема стає фундаментальною для національної безпеки та обороноздатності України. У своєму виступі він вказав, що оперативно-стратегічне угруповання військ "Хортиця", яким він командує, стикається з недостатньою чисельністю особового складу, що серйозно ускладнює їх можливості на передовій. Содоль пояснив, що раніше відділення, зазвичай, складалися з 8-10 бійців, але зараз часто обмежуються лише 2-4 вояками. Це призводить до значного зниження ефективності оборони, особливо з урахуванням появи нових загроз, таких як дрони-камікадзе та FPV-дрони. Він акцентував увагу на тому, що найбільше навантаження лягає на механізовані та піхотні підрозділи. За словами генерала-полковника, зі зменшенням чисельності бійців у військових частинах стає вкрай складно забезпечити ефективний захист на всій лінії фронту. Він висловив обурення тим, що відповідні бригади мають обороняти значно меншу територію, ніж передбачено нормативами. Содоль закликав народних депутатів прийняти законопроєкт про мобілізацію, щоб забезпечити необхідну чисельність бійців для армії та гарантувати ефективний захист країни.

У виступі командувача Об’єднаних сил ЗСУ Юрія Содоля у Верховній Раді висвітлено критичну ситуацію з нестачі особового складу української армії. Відзначено, що ця проблема має ключове значення для забезпечення національної безпеки та обороноздатності держави. Відмічено також недоліки у військових підрозділах, особливо в оперативно-стратегічному угрупуванні "Хортиця", яке стикається зі значними втратами в особовому складі. Стратегічна важливість належного забезпечення військовими кадрами підкреслюється в умовах сучасних військових загроз. У світлі цього генерал-полковник Содоль закликає до прийняття ефективних заходів, зокрема, ухвалення законопроєкту про мобілізацію, щоб забезпечити необхідну чисельність військового персоналу та зміцнити оборонні можливості країни.

Українська акторка Олена Лавренюк розповіла про болісний досвід, який став наслідком невдалої косметологічної процедури та сумнівних рекомендацій спеціалістів. За її словами, бажання позбутися ластовиння на обличчі обернулося серйозними проблемами зі шкірою. Після втручання на обличчі акторки з’явилися десятки ушкоджень, що вимагали тривалого відновлення та стали сильним емоційним потрясінням.

Як зазначає Лавренюк, рішення про процедуру було ухвалене під впливом порад косметолога, яка переконувала в необхідності такого втручання задля профілактики можливих ускладнень у майбутньому. Саму маніпуляцію проводив чоловік косметологині, який також запевняв у безпечності та ефективності методу. Однак результат виявився протилежним очікуванням — замість рівного тону шкіри акторка отримала численні пошкодження, що потребували медичного нагляду.

“Це був страшний період у моєму житті. Він лазером точково прибирав ластовиння, і на моєму обличчі понад 60 опіків було, різних фігур”, — розповіла Олена в інтерв’ю Аліні Доротюк.

Невдовзі акторка звернулася до лікарів. Їй пояснили, що опіки потребують часу для загоєння, а також дали рекомендації щодо догляду та уникання сонячного проміння. Лавренюк змушена була приховувати пошкодження обличчя товстим шаром гриму та значно обмежити соціальні контакти.

Лише через два роки шкіра акторки відновилася, і вона змогла повернутися до нормального життя. Хоча Олена не подавала до суду на косметолога, вона зазначила, що у разі залишення опіків планувала б відстоювати свої права у правовому полі.

Ця історія стала попередженням для всіх, хто планує косметологічні процедури: важливо обирати професіоналів та бути обережними з радикальними втручаннями, особливо якщо мова йде про обличчя.

Квартирно-експлуатаційний відділ Житомира уклав договір із товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор енергії» на постачання енергетичних ресурсів для потреб підпорядкованих об’єктів. Угода стала предметом обговорення через її вартість, умови та значення для забезпечення стабільної роботи інфраструктури, що перебуває на балансі відомства.

Контракт передбачає надання послуг у сфері енергозабезпечення, необхідних для функціонування адміністративних, житлових та службових приміщень. Такі договори мають стратегічне значення, адже безперебійне постачання енергії напряму впливає на умови проживання, роботу установ і загальний рівень безпеки, особливо в умовах підвищеного навантаження на інфраструктуру.

За погодженими обсягами постачання та встановленою маржею очікуваний прибуток компанії-постачальника за цим контрактом може сягати близько 10 мільйонів гривень. Водночас аналіз аналогічних закупівель у Житомирській області свідчить, що для інших замовників застосовувалися значно нижчі маржі.

Так, в Овруцькому водоканалі надбавка постачальника становила 19 копійок за кіловат-годину. Житомирська опорна лікарня в селі Троянів уклала договір із від’ємною маржею — мінус 2 копійки за кіловат-годину.

Компанія «Оператор енергії» вже фігурувала у кримінальних провадженнях, пов’язаних із завищенням цін на електроенергію для військових структур. У вересні 2021 року правоохоронні органи викрили завищення вартості електроенергії під час постачання Одеському квартирно-експлуатаційному управлінню. Тоді підозри були оголошені як керівнику КЕУ, так і директору компанії.

Директором ТОВ «Оператор енергії» є Дмитро Богданов. Після оголошення підозр керівництво компанії не змінювалося. Засновниками підприємства є Артур Хачатрян та Айк Погосян.

Артур Хачатрян до початку повномасштабної війни був депутатом Одеської районної ради від забороненої нині партії ОПЗЖ. Він також є племінником депутата Одеської обласної ради Князя Хачатряна — власника дорожньо-будівельної компанії «Березівкаагрошляхбуд».

Князя Хачатряна в регіоні пов’язують із багаторічним впливом на розподіл підрядів у дорожній галузі. Його компанія регулярно отримує великі замовлення на ремонт доріг та укриттів в Одеській області, у тому числі без проведення повноцінних тендерних процедур.

Укладення контракту на постачання електроенергії для потреб Міністерства оборони з фіксованою та відносно високою маржею викликає питання щодо економічної доцільності умов угоди, зважаючи на попередній досвід роботи постачальника з військовими замовниками.