Вівторок, 2 Червня, 2026

Зміни в цінах на електроенергію для бізнесу стартують з 1 травня 2026 року

Важливі новини

Корупція, як гангрена з’їдає Україну

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Директор юридичного департаменту Нацбанку Олександр Зима повинен бути відсторонений від виконання обовʼязків на час розслідування кримінального провадження проти нього. Йдеться про ймовірне зловживання Зимою владою або службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків. Таку думку висловив експерт з питань безпеки Сергій Шабовта.

У нас сьогодні держава з’їдена повністю корупцією. І річ у тім, що ті чиновники, які відпрацьовують свої завдання по цьому “напрямку” – їх захищають, в будь-який спосіб. Я переконаний, що коли вже відкрити провадження, коли вже доведені певні обставини злочинів – тобто присутні потерпілі – на цьому фоні, звісно, чиновник повинен бути відсторонений від займаної посади. І повірте мені, що процесуальних норм для цього більше ніж достатньо

За його словами, чиновникам можуть допомагати уникати кримінальної відповідальності впливові особи. Зокрема, у випадку з Зимою, це може бути керівництво Нацбанку, яке теж, ймовірно, є співучасником і організатором порушень.

“Корупція – це поки що невиліковна хвороба України, яка її з’їдає, як гангрена, і якихось рішучих дій чи рішень поки що ніхто не приймає… такі чиновники (як Зима – ред.) повинні бути відсторонені щонайменше від займаної посади на час проведення слідства, і звільнені по факту доведення вини у суді і завершенні справи”, – підкреслив Шабовта.

Шевченківський районний суд Києва визнав потерпілою співзасновницю банку “Конкорд” Юлію Сосєдку у кримінальному провадженні щодо ймовірного зловживання владою або службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків, директором юридичного департаменту Національного банку України Олександром Зимою.

Кримінальна справа стосується листа Національного банку України до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за підписом Олександра Зими, яким він рекомендував Фонду відкликати позови, подані “Конкордом” проти НБУ. У документі йшлося про чотири позови банку “Конкорд” до НБУ, у яких банк вимагав скасувати штрафи на загальну суму майже 63,5 мільйона гривень. Ці позови були подані ще до того, як Нацбанк ухвалив рішення про ліквідацію “Конкорду” й увів туди тимчасову адміністрацію.

Співзасновниця “АТ “АКБ “Конкорд” Олена Сосєдка заявила, що Національний банк України проігнорував пропозиції акціонерів банку “Конкорд” перед його ліквідацією, а потім ще й за вказівкою регулятора їх позбавили права на справедливий суд.

Шлях корупційної системи: чому держава не покарала вивізників ухилянтів з України

Протягом майже двох років великої війни судова система винесла 80 вироків стосовно сотні організаторів схем з переправлення ухилянтів за кордон. Однак лише кожна десята справа завершилася позбавленням волі для обвинувачених. На початку лютого 2024 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень зареєстрована інформація про розгляд 770 справ за порушення ст. 332 Кримінального кодексу (незаконне переправлення осіб через державний кордон України) з використанням державної системи “Шлях”.

Обвинуваченим за цією статтею загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на три-девʼять років. Проте, за 80 справами, у рамках яких було засуджено 101 особу, повною мірою були покарані лише вісім людей. В інших випадках суди призначали більш м’які форми покарання, ніж передбачає Кримінальний кодекс.

Представники Феміди фактично здійснювали правосуддя номінально, укладаючи “угоди про визнання вини” та санкціонуючи умови покарання, про які домовилися прокурори та обвинувачені. Це дозволяло організаторам схем з вивезення ухилянтів за кордон працювати майже без ризиків, оскільки завжди існувала можливість “укласти угоду зі слідством”.

Зазвичай цим бізнесом займаються дві групи осіб: “благодійні” організації та особи, які мають право подавати осіб до включення в систему “Шлях”. На жаль, деякі з цих організацій, навіть позначені як “благодійні”, фактично використовуються для здійснення незаконних дій, непомітних у волонтерській сфері.

Другу групу організаторів схем складають реальні та фіктивні транспортні компанії, які продають право виїзду з України за 5-7 тисяч доларів під покриттям найму водіїв. Ці компанії отримують ліцензії від Державної служби з безпеки на транспорті (“Укртрансбезпека”), яка одночасно адмініструє систему “Шлях” для міжнародних автомобільних перевезень. За даними цієї служби, з майже 70 тисяч ліцензій на перевезення, 36 тисяч були видані у 2022-2023 роках.

Не всі ці дії можна вважати зловживаннями. З 2022 року автоперевезення стали важливим елементом торгівлі України, особливо в умовах блокади портів. Але з кінця 2022 року, разом із зростанням виданих ліцензій, “Укртрансбезпека” почала масово відкликати ліцензії, видані після початку війни. Ймовірно, багато з них були отримані шахраями. Наприклад, ТОВ “Бустравел” отримало ліцензію влітку 2022 року, але згодом встановлено, що це було для незаконної переправки людей за кордон. У березні 2023 року її ліцензію анульовано, але за цей час вони встигли переправити за кордон щонайменше десять ухилянтів.

З кінця 2022 року було анульовано 2,2 тисяч ліцензій, виданих після початку війни. Проте втрата ліцензії та умовний вирок, здається, не становлять серйозної загрози для організаторів схем. Наприклад, директор компанії “Мікс тревел групп” був оштрафований на 102 тисячі гривень. Очевидно, що багато людей бачать у цьому способі заробітку вигоду, оскільки покарання за такі дії фактично відсутнє.

Українські компанії, які використовуються для незаконної переправки людей за кордон, використовують різні схеми, щоб обійти закон та заробити на цьому. Ці схеми включають створення фіктивних транспортних компаній та надання їм ліцензій для міжнародних перевезень, а також використання “благодійних” організацій для легалізації цієї діяльності. Масове видання ліцензій для автоперевезень, починаючи з 2022 року, сприяло зростанню такої діяльності, проте відсутність ефективного контролю з боку влади дозволяє цим схемам продовжувати існувати. Покарання для організаторів таких схем залишається недостатньо ефективним, що стимулює зловживання та незаконну діяльність. Таким чином, забезпечення ефективного контролю з боку влади та суворе покарання за порушення закону є важливими кроками для боротьби з цим явищем у майбутньому.

Одеський правоохоронець з матір’ю переправляли ухилянтів до Молдови за 6 тисяч доларів

Працівники Державного бюро розслідувань спільно з СБУ та внутрішньою безпекою Держприкордонслужби викрили схему незаконного переправлення військовозобов’язаних до Молдови. Організатором каналу виявився начальник групи одного з правоохоронних органів в Одеській області. До злочину він залучив і власну матір. Як повідомляє видання «Закон і Бізнес» з посиланням на ДБР, фігурант ще на початку повномасштабного вторгнення намагався сам […]

Заява Буданова: Україна готова до діалогу з Росією, але не без належної підготовки

Кирило Буданов, керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України,...

“Національний кешбек” успішно пройшов бета-тестування

Во-первых, заявление Силуанова о использовании криптовалют для расчетов с дружественными странами может иметь далеко идущие последствия. Это потенциально открывает новые возможности для обхода международных санкций и создания альтернативных финансовых каналов. Однако такой подход может вызвать дополнительное напряжение в отношениях с западными странами и потенциально привести к новым ограничениям.

На сьогоднішній день 1,3 тис. виробників зареєстрували в програмі 260 тис. товарів. Крім того, участь у програмі взяли 610 ритейлерів та 11 банків, що свідчить про значний інтерес з боку бізнесу.

Юлія Свириденко також підкреслила, що після завершення бета-тестування міністерство вирішило запустити національну рекламну кампанію для популяризації “Національного кешбеку”. «Сьогодні ми запускаємо “Національний кешбек” у повноцінному форматі», — зазначила вона на форумі “Зроблено в Україні”.

Кошти, нараховані за покупку товарів українського виробництва, відображаються в застосунку “Дія” вже наступного дня. Споживачі можуть легко дізнатися, які товари беруть участь у програмі завдяки новій функції сканера товару, реалізованій в “Дії”.

Перша виплата кешбеку запланована на 20 жовтня. Згідно з умовами програми, українці можуть отримувати компенсацію у розмірі 10% від вартості куплених товарів, з максимальним обсягом кешбеку 3 тис. грн на місяць. Витратити ці кошти можна на різноманітні послуги, зокрема медичні та комунальні, спорт, кіно, а також на підтримку Збройних Сил України або купівлю військових облігацій.

Кабінет Міністрів затвердив порядок надання “Національного кешбеку” 20 серпня. Реєстрація для виробників стартувала 24 серпня, для торгових мереж — 28 серпня, а для споживачів — 2 вересня. Цей проект покликаний підтримати українських виробників і допомогти споживачам у важкі часи.

Національна комісія, що займається державним регулюванням у енергетичній та комунальній сферах (НКРЕКП), має намір внести корективи до граничних цін на електроенергію для бізнесу. Нові правила, які планується ввести з 1 травня 2026 року, стосуватимуться цінових обмежень на короткострокових сегментах ринку електроенергії. Про це повідомляє ExPro.

Зокрема, зміни торкнуться ринку "на добу наперед", внутрішньодобового ринку та балансуючого ринку електроенергії. Регулятор обґрунтовує необхідність таких змін адаптацією до сучасних умов, що включає врахування потреб бізнесу, який активно залучений до торгівлі електрикою та прагне до більш гнучкого ціноутворення.

Відповідно до нових даних, максимальна гранична ціна на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку складе 15 000 грн за МВт·год, а мінімальна залишиться на рівні 10 грн за МВт·год. Це розширення цінового діапазону має сприяти підвищенню торгівельної гнучкості.

На балансуючому ринку, який слугує для збалансування попиту та пропозиції в енергосистемі, максимальна межа цін буде визначена на рівні 17 000 грн за МВт·год. Мінімальне обмеження складе 0,01 грн за МВт·год, що дозволить ринку оперативно реагувати на різкі зміни в балансі електроенергії.

У НКРЕКП наголошують на тому, що прийняте рішення є логічним продовженням попередніх змін, які стосувалися короткострокових ринків. Наприклад, у січні комісія вже переглядала прайс-кепи з метою покращення умов для імпорту електроенергії, особливо в денний час. Проте з 31 березня Україна повернулася до колишніх цінових обмежень.

Експерти зазначають, що прайс-кепи виконують важливу роль у регулюванні ринку, захищаючи споживачів від різких цінових стрибків і підтримуючи конкуренцію. Однак занадто суворі обмеження можуть негативно вплинути на імпорт електроенергії та зменшити ліквідність ринку, що є особливо важливим у пікові періоди або під час дефіциту генерації.

Спеціалісти також вказують, що зміни в короткострокових ринках електроенергії відчують передусім бізнес-споживачі, які купують електроенергію на ринкових умовах. Для промислових підприємств це може призвести до коливань витрат на енергоресурси залежно від ситуації в енергосистемі та впливу зовнішніх факторів.

НКРЕКП підкреслює, що збереження балансу між стабільністю цін і конкуренцією на ринку є одним з основних завдань енергетичної політики. У нинішніх умовах, враховуючи воєнний стан та періодичні ушкодження інфраструктури, гнучкість ринку має особливе значення для забезпечення надійного енергопостачання.

Отже, заплановане підвищення прайс-кепів з 1 травня 2026 року стане новим кроком в адаптації українського ринку електроенергії до сучасних викликів та потреб його учасників.

Останні новини