Вівторок, 15 Вересня, 2026

Зміни в енергетичній політиці: Україна та ЄС інтегрують енергоринки до 2028 року

Важливі новини

Різке похолодання накриє Україну: морози посиляться майже в усіх регіонах

У середу, 24 грудня, на території України очікується суттєве зниження температурних показників. Холодна повітряна маса пошириться на більшість областей, принісши стійкі морози, які відчуватимуться не лише в нічні години, а й упродовж усього дня. Така погодна ситуація стане помітним контрастом після відносно м’яких попередніх днів.

За прогнозами синоптиків, мінусова температура встановиться майже по всій країні. Найвідчутніше похолодання прогнозується в північних, центральних та східних регіонах, де стовпчики термометрів опускатимуться нижче нуля навіть у денний час. У західних областях морози також дадуться взнаки, хоча показники можуть бути дещо вищими, ніж на сході та півночі.

У столиці 24 грудня буде хмарно з проясненнями. Температура повітря вночі опуститься до -10°, удень очікується близько -4°.

У західних областях збережеться холодна погода. У Львові, Луцьку, Рівному, Тернополі та Хмельницькому вночі прогнозують від -6° до -8°, удень — близько -2°. В Івано-Франківську та Чернівцях можливий сніг, температура вночі -5°, удень до -2°. В Ужгороді залишатиметься тепліше: вночі близько -1°, удень до +4°.

У центральних регіонах морози також посиляться. У Вінниці, Житомирі, Черкасах і Кропивницькому вночі очікується -5°…-8°, удень — близько -2°. У Полтаві вночі температура знизиться до -8°, удень — до -2°.

На півночі країни прогнозують найнижчі показники. У Чернігові та Сумах уночі стовпчики термометрів опустяться до -10°…-11°, удень температура триматиметься на рівні -2°.

На сході України погода буде сухою та морозною. У Харкові вночі очікується -10°, удень — близько -2°. У Краматорську та Сєвєродонецьку прогнозують ясну погоду, з температурою до -6° удень.

Південні області залишаться найтеплішими. В Одесі, Херсоні, Миколаєві та Запоріжжі вночі температура коливатиметься від -3° до -1°, удень повітря прогріється до +4°. У Дніпрі вночі очікується -6°, удень — близько 0°.

У Криму збережеться помірно холодна погода: в Сімферополі прогнозують -1° вночі та до +4° вдень.

НБУ спростував вимоги щодо ІПН у квитанціях, озвучені “Укрпоштою”

Національний банк України (НБУ) відреагував на недостовірну інформацію, поширену...

В Україні затримали агентку білоруського КДБ, яка діяла під виглядом журналістки

Українські правоохоронні органи повідомили про викриття та затримання агентки білоруського Комітету державної безпеки, яка працювала на території України, використовуючи прикриття журналістської діяльності. За даними слідства, її основним завданням була спроба встановлення контактів і проникнення до одного з підрозділів української військової розвідки з метою збору чутливої інформації.

Як встановили правоохоронці, затриманою виявилася 35-річна громадянка Республіки Білорусь, яка, за наявною інформацією, співпрацювала з білоруськими спецслужбами ще з 2015 року. Для легалізації своєї присутності в інформаційному просторі вона використовувала статус журналістки, а також досвід роботи з медіапроєктами, що мали виразну проросійську спрямованість.

Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Зростання смертності на дорогах України: трагедії та шляхи вирішення проблеми

Офіційна статистика за дев'ять місяців 2025 року вказує на тривожне зростання смертності на дорогах України. За період з січня по вересень загинула 1 968 осіб, що на 2,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це під час офіційного брифінгу повідомив перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький. Згідно з даними, за той самий період на українських дорогах сталося 16 423 дорожньо-транспортні пригоди з постраждалими, внаслідок яких понад 20 тисяч людей отримали травми та поранення різного ступеня тяжкості.

Основною причиною цієї негативної динаміки, на думку правоохоронців, є порушення правил дорожнього руху, зокрема перевищення швидкості, що є однією з головних причин аварій з фатальними наслідками. Крім того, велика частина ДТП трапляється через неуважність водіїв, недотримання дистанції та порушення правил обгону.

Упродовж року приладами TruCAM зафіксували майже 500 тисяч випадків перевищення швидкості. Автоматичні камери зафіксували близько 3 мільйонів порушень, а всього по країні винесено приблизно 3,5 мільйона постанов за порушення ПДР. За словами Білошицького, саме масове виявлення порушень камерами зумовлює як зростання адміністративних стягнень, так і необхідність системних змін у підходах до безпеки дорожнього руху.

Верховна Рада вже зареєструвала законопроєкт №13314, який пропонує істотне посилення відповідальності водіїв за перевищення швидкості. Зокрема, документ передбачає скасування нинішнього допуску на перевищення «менше ніж 20 км/год» і вводить нову шкалу штрафів: за перевищення понад 10 км/год — 340 грн; понад 20 км/год — 680 грн; понад 30 км/год — 1 360 грн; понад 40 км/год — 1 700 грн; понад 60 км/год — 2 720 грн; понад 80 км/год — 3 400 грн. Окремим положенням законопроєкт передбачає позбавлення водійських прав на термін від 6 до 12 місяців у разі створення аварійної ситуації через перевищення швидкості.

Представники патрульної поліції наголошують, що такі зміни мають на меті підвищити ефективність превентивних заходів і зменшити кількість летальних випадків. Водночас у відомстві визнають: для довгострокового зниження смертності потрібні комплексні заходи, включно з оновленням дорожньої інфраструктури, профілактичною роботою з водіями й модернізацією систем фіксації.

Окремо Білошицький спростував інформацію, яка раніше ширилася в мережі, щодо нібито штрафів, які камери виписують за відсутність автоцивілки. Він пояснив, що наразі немає законодавчих підстав для автоматичного стягнення штрафів камерами за відсутність полісу «автоцивілки», і такі повідомлення є хибними.

Олеся Жураківська змушена змінити місце проживання через небезпеку

Відома українська акторка Олеся Жураківська тимчасово залишила свою квартиру на правому березі Києва та переїхала до орендованого помешкання на лівому березі міста. Причиною такого кроку став нещодавній ворожий “приліт” неподалік її колишнього житла, який поставив під загрозу безпеку родини та особисту цілісність акторки.

Жураківська відзначає, що переїзд був вимушеним і здійснено швидко, аби уникнути ризику для себе та близьких. Нове житло на лівому березі забезпечує більш безпечне середовище та спокій у цей тривожний період. Акторка ділиться, що адаптація до нового простору потребує часу, але наразі важливіше зосередитися на власній безпеці та можливості продовжувати творчі проєкти, не піддаючи себе зайвому ризику.

“Не планувала переїздити, але ‘прилетіло’ на Теремках у сусідній будинок, страшно там горіло, мої родичі злякались і сказали: ‘Олесю, треба переселитись’. Переселили мене на зйомку квартиру. Я неподалік від театру, мені там близенько. Під час війни це дуже добре, бо комендантська година, а я буває засиджуюся до пізньої години”, – розповіла акторка.

Жураківська додала, що не шкодує про переїзд і навіть насолоджується новими краєвидами. З вікон її квартири відкривається вид на Києво-Печерську лавру та інші визначні місця лівого берега. “Красиво там. Я народилась на правому березі і ніколи не розглядала лівий берег, не думала, що там так гарно”, – зазначила акторка.

Україна активно просувається до повної інтеграції свого енергетичного ринку з Європейським Союзом, з планами завершити цей процес до 2028 року. Це амбітне реформування має на меті змінити правила імпорту, експорту та внутрішньої торгівлі електроенергією, одночасно відкриваючи український ринок для більшої конкуренції серед європейських постачальників.

Голова парламентського комітету з енергетики Андрій Герус підкреслив, що нещодавно ухвалений закон, підписаний президентом Володимиром Зеленським, є ключовим кроком у трансформації енергосистеми України. Цей документ фактично ініціює процес інтеграції України у єдиний європейський енергетичний простір, що покликаний зменшити ризики дефіциту електроенергії та підвищити стійкість системи.

Згідно з намірами реформаторів, основна мета полягає в створенні спільного ринку електроенергії, де закупівлі та постачання ресурсів будуть відбуватися швидше і зручніше. В умовах війни та частих ушкоджень енергетичної інфраструктури можливість оперативного імпорту електроенергії з ЄС є критично важливою для стабільного забезпечення споживачів.

Наразі Україна вже має технічні можливості купувати електроенергію в європейських країнах, проте цей процес є досить складним і включає багато етапів, таких як аукціони і пошук постачальників. Однак, після впровадження нового законодавства, ці механізми мають бути спрощеними та автоматизованими, що значно пришвидшить реагування на можливі енергетичні дефіцити.

Очікується, що з 2028 року Україна зможе імпортувати електроенергію практично за один день у разі потреби, що значно зменшить ймовірність аварійних і планових відключень, особливо під час пікових навантажень або після атак на енергетичні об'єкти.

Крім цього, інтеграція з ЄС відкриє український ринок для європейських компаній, що дозволить виробникам і постачальникам електроенергії з країн Євросоюзу безпосередньо виходити на український ринок. Це підвищить конкуренцію та різноманіття пропозицій.

Експерти вважають, що зростання конкуренції призводитиме до зменшення концентрації ринку, що, у свою чергу, обмежить вплив великих монополій. В довгостроковій перспективі це позитивно позначиться на споживачах, які отримають більше можливостей вибору постачальників та кращі умови.

Проте процес інтеграції, за словами депутатів, є складним і потребує часу. Основна фаза реалізації реформ планується на 2026–2027 роки, а завершення об’єднання українського та європейського енергетичних ринків очікується у 2028 році. Це вимагатиме адаптації українського законодавства до норм ЄС, узгодження технічних стандартів та регуляторних вимог.

Водночас уряд вже працює над зростанням енергетичної стійкості в умовах війни, розробляючи нові генераційні потужності та резервні системи мобільної генерації для швидкого реагування на можливі пошкодження енергетичних об'єктів.

Отже, інтеграція енергетичних ринків України з ЄС розглядається як стратегічний крок, що не лише забезпечить більшу інтеграцію з європейською енергетичною системою, але й підвищить енергетичну безпеку та конкурентоспроможність України на довгострокову перспективу.

Останні новини