Зміни в парламенті: Кормишкіна склала мандат

У період неспокою та військових дій в Україні, коли масова частина населення переживає важкі економічні випробування, член Вищої ради правосуддя, Роман Маселко, разом із своїми родичами опинився в центрі гучного скандалу. Цей скандал, як повідомляє видання "Закон і бізнес", пов'язаний із спробою надбання нерухомості за кошти, походження яких невідоме. Умови конфлікту виявилися особливо складними, оскільки вони співпали зі складною соціально-політичною ситуацією в країні.

Наступні кроки Романа Маселка та його родичів стали предметом великого суспільного обговорення та розгляду у засобах масової інформації, а також серед правозахисних організацій. Ця ситуація викликала серйозні сумніви та критику щодо дій і намірів члена Вищої ради правосуддя та його близьких. Водночас, вона підкреслила загальний клімат невпевненості і недовіри в суспільстві щодо дотримання принципів чесності та законності, особливо серед осіб, які займають ключові посади у правовій системі.

Цей епізод став важливим випробуванням для владних структур та механізмів контролю за додержанням законності в країні. Він підкреслив необхідність посилення механізмів контролю за фінансовими операціями та декларуванням майна для уникнення корупційних схем та зловживань у владних структурах. Також він відобразив важливість забезпечення прозорості та відкритості у процесі взаємодії між владними особами та громадянами, що є ключовим елементом будівництва довіри та легітимності державних інституцій.

Згідно з розслідуванням, пенсіонерка Галина Боженко, яка доводиться тіткою Роману Маселку, позичила його дружині майже 15 тисяч доларів США. Ці кошти були використані для придбання двокімнатної квартири в Києві вартістю майже 1,6 мільйона гривень. Факт позики від пенсіонерки викликав багато сумнівів та підозр серед журналістів та громадськості.

При цьому з декларації випливає, що дружина Маселка під час купівлі квартири зберегла свій доларовий депозит (майже 11,8 тисяч доларів), а офіційних коштів сім’ї, які залишилися, не вистачило б для купівлі квартири навіть з урахуванням грошей від тітки.

Також журналісти з’ясували, що тітка, маючи пенсію близько 15 тисяч грн, уже під час війни набула у власність два приміщення площею 14,7 та 11.9 м2 і дві квартири в один день площею 47,2 м2 і 100,1 м2 у ЖК «Еко-дім» у Львові. За оцінками експертів, загальна вартість такої нерухомості перевищує 150 тисяч доларів.

Згідно з поясненням Маселка, тітці дісталася спадщина від дідуся. Справді, 85-річний дідусь мав 27 рахунків у 8 банках на суму майже 1,55 млн грн. І всі ці гроші перейшли доньці у спадок. Хоча, як перевірили ЗМІ, офіційно він ніяк не міг заробити таку суму за останні 20 років свого життя.

Як уже раніше повідомляв «ЗіБ», нардепи Максим Бужанський і Кирило Нестеренко звернулися до ВРП і НАЗК із проханням перевірити сумнівні факти декларації члена ВРП.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Про це з посиланням на джерела пише видання Politico. Такий запит він негласно направив до Конгресу. Сума потрібна для допомоги Україні та поповнення збройових запасів американської армії замість надісланих Києву.

Звернення Байдена можуть розглянути в грудні. Щоправда, у разі затвердження, на українському полі бою допомога позначиться лише у віддаленій перспективі.

Як кажуть джерела, Білий дім розраховує, що $16 млрд конгресмени погодяться виділити на поповнення американських запасів. А ще $8 млрд – по лінії Ініціативи сприяння безпеці України (USAI). Вона не передбачає швидкого відправлення допомоги з військових складів. За цією програмою, Пентагон укладає контракти з виробниками на виробництво зброї для України.

Politico оцінило шанси на згоду Конгресу з цим запитом Байдена як «невеликі».

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, будучи на передовій у боротьбі за безпеку своєї країни, висловлює тверду необхідність додаткових батарей системи протиповітряної оборони Patriot від Заходу. Це вимагає не просто його просу, а настійної вимоги. У своєму останньому інтерв'ю The Washington Post, він зауважив, що досягти мети тихою дипломатією вже не можливо. Patriot, яка є американською розробкою, вже вартує більше 1 мільярда доларів за батарею, та стала вкрай важливою для України після російської агресії, яка спалахнула два роки тому. Хоча Київ отримав певну кількість батарей Patriot минулого літа, цього недостатньо для повного захисту країни від можливих повітряних атак Росії. У своєму зусиллі переконати Захід про необхідність посилення захисту, Кулеба відчуває, що він ускладнено веде дипломатичні переговори, сказавши: "Я відчуваю, що б'юся об стіну власною головою, хоча я дипломат, а це означає, що мушу розбирати стіну по цеглинці. Але оскільки така дипломатія не працює, мені хочеться вдаритися об стіну. Я просто не розумію, чому цього не відбувається". Нова тактика Кулеби зумовлена нещодавніми подіями, коли жителі Києва, навіть у найбільш захищеному місті країни, були налякані вибухами всього за хвилину після початку сигналу повітряної тривоги, який попереджав про можливу атаку. Тепер він виступає за негайні заходи, розуміючи, що загроза не тільки існує, але й стає все більш прямою, особливо для тих, хто живе поза столицею. "Проблема в тому, що люди просто звикли до того, що війна йде десь там", — зауважив Кулеба. "Відчуття того, що потрібні надзвичайні рішення на регулярній основі, щоб завершити цю війну перемогою України, зникло".

З вищезгаданої статті можна зробити кілька важливих висновків. По-перше, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба висловив настійну потребу у додаткових батареях системи протиповітряної оборони Patriot від Заходу для забезпечення безпеки країни в умовах зростаючої загрози з боку Росії. По-друге, навіть у найбільш захищених містах України, таких як Київ, населення відчуває реальну загрозу агресії та потребує негайних заходів для забезпечення безпеки. Нарешті, стаття підкреслює важливість постійного підтримання та посилення оборонної готовності України та необхідність у наданні підтримки союзниками з боку Заходу.

Національний банк України залишається в стані пасивності на валютному ринку, незважаючи на стрімке зростання вартості долара, яке триває вже протягом минулого тижня. Курс американської валюти продовжує активно зростати, і сьогодні, за даними на 27 травня, він перевищив рекордну позначку у 40 гривень за долар. Навіть при такому значному зростанні ціни на долар, Нацбанк утримується від втручання, що може викликати певну тривогу серед інвесторів та учасників ринку. Ця ситуація вимагає уважного аналізу та обережного підходу до подальших кроків управління валютним курсом для збереження стабільності на фінансовому ринку. Відтак, Національний банк продовжує стежити за розвитком подій, але поки не вживає активних заходів щодо впливу на курс валют.

Максимальний курс пропозиції, так звані «хотілки», досягав 40,40 грн/$. На цьому рівні не було реальних угод, але він на ділі доводив девальваційні настрої. Але Нацбанк не намагався їх гасити або взагалі якось впливати.

«Мабуть, девальвація гривні вкладається в плани і завдання НБУ, він її не зупиняє. Хоча всі пам’ятають, що Нацбанк – головний продавець долара на міжбанку, саме він задає там тон і визначає курс. Значить 40,33 грн/$ зараз влаштовує регулятора. Ще минулого понеділка ми мали на Bloomberg 39,67 грн/$, а зараз 40,33 грн/$ – це 1,7% девальвації гривні за тиждень. З таким темпом ми можемо мати на міжбанку 41 вже наступного понеділка, і можемо навіть перевиконати план уряду на цей рік – усі пам’ятають, що до держбюджету 2024-го закладено курс 40,7 грн/$. А висновок тільки один – значить так потрібно Нацбанку та уряду. Ймовірна причина – гостра нестача коштів у бюджеті, яку визнає влада офіційно. Що нижчий курс гривні, то більше надходжень від податків, які номінують у валюті, і то більше гривні виходить від продажу західної фінансової допомоги, що надходить”, – сказав голова правління одного з банків.

За підсумками дня НБУ підняв свій офіційний курс із 40,1153 грн/$ до 40,3012 грн/$

На чорному ринку курс продажу долара в понеділок піднявся з 40,50 грн/$ до 40,57 грн/$, а купівлі – з 40,10 грн/$ до 40,38 грн/$.

У банків максимальна ціна готівкового продажу підскочила на 15 копійок і досягла 40,75 грн/$ – її ставив МетаБанк, а середній діапазон був у межах 40,40-40,70 грн/$. Викуп американської валюти в банківських касах проходив у коридорі 39,0-40,40 грн/$.

Найбільші роздрібні держструктури Приватбанк і Ощадбанк ставили готівкову купівлю/продаж у рамках 39,90-40,50 грн/$ і 40,10-40,60 грн/$, відповідно.

Карткові курси сьогодні пробили 41-рівень. Акордбанк ставив продаж на картах на 41,15 грн/$ – це максимум, а мінімум був в Укрексімбанку на 40,25 грн/$. Купівля тут була в діапазоні 39,50-40,55 грн/$.

Середня вартість продажу долара на поточні рахунки фізосіб у рамках обмеження 50 тисяч гривень на місяць становила 40,47 грн/$. Максимальний цінник (з урахуванням супутніх комісій) досяг 41,32 грн/$, його ставив Банк Авангард, а мінімальний був на 40,40 грн/$ (Ідея Банк, ТАСкомбанк).