Зміни в тарифах на електроенергію: що чекати українцям з 1 травня 2025 року

У 2025 році Державна податкова служба України значно посилила контроль за грошовими переказами, які громадяни отримують через онлайн-платформи та небанківські фінансові сервіси. Цей крок є частиною стратегії боротьби з ухиленням від сплати податків і легалізацією доходів, отриманих через неформальні канали. Відповідно до даних ДПС, було направлено понад 6 тисяч запитів до платників податків, з вимогою надати детальні пояснення щодо походження коштів, що надійшли через ці платформи.

Як результат, понад 2 тисячі громадян добровільно зареєструвалися як фізичні особи-підприємці, що дозволило їм перевести частину своїх неофіційних доходів у легальну сферу. Це не лише допомогло їм уникнути санкцій, але й дало можливість отримати всі переваги від офіційного статусу підприємця, зокрема, легальний доступ до фінансових ресурсів і можливість працювати з великими партнерами.

Крім того, податкова склала понад 100 адміністративних протоколів за фактом здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації. Всі матеріали направлені до суду за місцем вчинення правопорушення.

ДПС уже працює з новим масивом інформації щодо операцій, пов’язаних з прийманням коштів і їх подальшим переказом громадянам. Нині у фокусі — ті особи, які отримували:

регулярні перекази,

великі суми,

платежі через онлайн-платформи або небанківські установи.

Податкова як приклад наводить два випадки:

у вересні одна громадянка отримала понад 60 переказів на суму більш як 280 тисяч грн;

інша — у жовтні отримала понад 700 транзакцій на суму майже 300 тисяч грн.

ДПС наголошує, що головне завдання таких перевірок — стимулювання декларування доходів та протидія неофіційній підприємницькій діяльності.

Податкова служба планує й надалі відслідковувати операції, які можуть свідчити про ведення бізнесу без реєстрації.

Світова спільнота цього дня відзначає Міжнародний день сліпих, нагадуючи про потребу соціальної підтримки, доступності та рівних можливостей для людей з вадами зору. Ініціативи, приурочені до цього дня, охоплюють просвітницькі кампанії, благодійні акції та освітні проєкти, які спрямовані на покращення якості життя та інтеграцію людей з обмеженими можливостями у суспільство.

Народні прикмети та звичаї 13 листопада також несуть цікаві спостереження. Златоустів день вважався показником майбутньої погоди: якщо ранок ясний, то зима буде м’якою, а сильний вітер віщував холодні й сніжні дні. Люди звертали увагу на слова, вимовлені цього дня — вважалося, що будь-яке сказане слово може справдитися або мати довготривалий вплив. У господарських справах радили завершувати важливі роботи, бо енергія дня сприяла успішному завершенню справ та врожаю майбутнього року.

На міжнародному рівні 13 листопада відзначають Міжнародний день сліпих: громадські організації проводять події, що привертають увагу до доступності міського простору та сучасних засобів реабілітації. Цього ж дня у світі згадують про важливість якості, юзабіліті та добрих справ — низка ініціатив проходить під позначками Дня якості, Дня юзабіліті та Дня добра.

Дата має і свій історичний контекст в Україні: 1918 року було створено Директорію УНР, а 1997-го відбулася перша зустріч Центральної виборчої комісії незалежної України. Серед уродженців і ювілярів дня — лікар-гістолог Олександр Черняхівський, письменник Остап Вишня, композитор Герман Жуковський, математик Ігор Скрипник і правозахисник, кримськотатарський лідер Мустафа Джемілєв.

Народні прикмети традиційно зосереджені на погоді: радісне цвірінькання синиць і горобців віщує потепління; кішка, що шукає теплі місця, — до морозів; риба, яка вистрибує з води, — до дощу; густий ранковий туман — до затяжних опадів. У повсякденних порадах цього дня радять безкорисливо допомагати іншим, уникати різких слів і брехні. Вважається також, що подорожі та справи, розпочаті 13 листопада, матимуть добрий перебіг — за умови, що їх буде доведено до кінця.

Діалоги про необхідність мирних переговорів з Росією в Україні знову стали актуальними після збільшення миротворчих ініціатив Китаю та нової пропозиції Туреччини виступати як платформа для мирного саміту. Не менш важливою стала підтримка Папи Римського Франциска, який запропонував Україні капітулювати "доки ситуація не погіршилася". Аналітик Микола Мельник вважає, що ці висловлювання та дипломатичні ініціативи свідчать про намагання Росії використовувати посередників для змусження України на переговори. Він підкреслює, що росіяни, ймовірно, розуміють, що стратегія війни може бути невигідною для них у зв'язку зі складнощами на фронті. Така ситуація може бути вигідною для України, оскільки дозволить зосередитися на обороні. Однак вирішальною залишається необхідність вирішення проблем з кадровим складом та озброєнням для успішної оборони.

Щодо реакції України та її союзників, Мельник та Ігор Рейтерович впевнені, що Україна не піддасться на умови Росії та продовжить втілювати мирний план, залучаючи міжнародну підтримку. Рейтерович зауважує, що такі обговорення — це звичайне явище, яке вимагає спокійного ставлення та активного застосування міжнародного права для забезпечення миру та стабільності.

Активізація обговорень про необхідність мирних переговорів з Росією в Україні свідчить про складність сучасної міжнародної ситуації та намагання Росії залучити посередників для досягнення своїх цілей. Однак важливо залишатися рішучими у відстоюванні національних інтересів та використовувати міжнародне право для забезпечення миру та стабільності.

Україна не повинна піддаватися на умови Росії, але продовжувати втілювати свій мирний план та залучати міжнародну підтримку. Подальша успішна оборона країни вимагатиме вирішення проблем з кадровим складом та озброєнням, а також розрахунку на підтримку союзників.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Намагаючись посилити підтримку Києва на тлі побоювань, що Трамп поведе справу до переговорів, адміністрація Байдена «розглядала можливість публічно закликати до офіційного запрошення Києву вступити в НАТО».

Але за підсумком у Білому домі вирішили відмовитися від цього, «враховуючи малу ймовірність успіху в короткостроковій перспективі».

Більш життєздатною вважається ідея двосторонніх угод з безпеки.

Також, пише агентство, хоча Байден і намагається зараз направити максимальну допомогу Києву напередодні свого відходу з влади, можливості президента США обмежені.

Більшу частину грошей, що залишилися, можна використати тільки для зброї, яка вже є в запасах Пентагону. Але занадто сильне скорочення цих запасів поставить під загрозу власну оборону США, йдеться в статті.